Держава виникає одночасно із правом. Законам царя Хаммурапі, викарбуваним клинописом у Месопотамії – 3 800 років. Функціонувати держава і право теж можуть тільки одночасно, тому держава повинна забезпечити ефективне правосуддя навіть під час війни на виживання. Більше того, від цього інколи залежить саме існування держави. При цьому власне у сфері правосуддя держава повинна забезпечити багато базових функцій, але в цій статті ми сконцентруємось на двох:
1. Визначення, класифікація злочинів за тяжкістю. Держава повинна визначити, які злочини складають найбільшу загрозу для держави, суспільства і кожної людини та забезпечити покарання за ці злочини. Це важливо для стабільності держави у будь-який час, але під час війни – це захист від злочинів, що можуть її зруйнувати.
2. Забезпечення справедливості у сфері правосуддя. Суспільство повинно відчувати, що держава захищає і суспільство загалом, і кожну людину окремо.
1. Ст. 69 КК України та покарання нижче від найнижчої межі
Тому ми вирішили проаналізувати законодавство і вироки у сфері, що загрожують самому існуванню України і кожному українцю. У Кримінальному кодексі України (КК України) вони називаються абсолютно правильно – “злочини проти основ національної безпеки України”. Це колабораційна діяльність, яку ХАЦ постійно аналізує, державна зрада, диверсія, шпигунство та деякі інші злочини, визначені в розділі І Особливої частини КК України. Власне, Кримінальний кодекс починається з цього розділу, тому що держава вважає їх найбільш тяжкими.
Але на тяжкості злочинів треба зупинитися окремо. Класифікація злочинів, їх поділ на певні групи, визначення нетяжких, тяжких та особливо тяжких залежить від декількох факторів, однак головним критерієм у класифікації є визначене покарання. І з огляду на цей критерій значна частина злочинів проти національної безпеки України належать до особливо тяжких. Наприклад, державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану, – карається позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі. Але є ще один, дуже важливий критерій, на який зазвичай не звертають увагу.
Ст. 69 КК України дозволяє суду, при наявності кількох обставин, що пом’якшують покарання, призначити його нижче від найнижчої межі, або, іншими словами, “менше за мінімум”. Простіше кажучи, якщо стаття передбачає 15 років позбавлення волі, то суд має право або призначити покарання п’ять або навіть один рік позбавлення волі, або перейти до іншого, більш м’якого виду основного покарання.
Суд має право призначити покарання менше за мінімум за будь-який злочин, окрім злочинів лише у трьох сферах. Фактично ми бачимо, що держава вважає найбільш тяжкими злочинами і не дозволяє призначати більш м’яке покарання за:
– корупційні кримінальні правопорушення, кримінальні правопорушення, пов’язані з корупцією. Але тут все далеко не так однозначно, бо на підставі угод про визнання винуватості зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою частина засуджених уникає тяжкого покарання. Більше про це можна почитати тут;
– за військові кримінальні правопорушення, а саме передбачені ст. 403 “Невиконання наказу”, ст. 405 “Погроза або насильство щодо начальника”, ст. 407 “Самовільне залишення військової частини або місця служби”, ст. 408 “Дезертирство”, ст. 429 “Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю”, вчинені в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці. Тут якраз все однозначно. За найбільш розповсюджене, самовільне залишення частини, суд не має права призначити покарання менше п’яти років позбавлення волі;
– за катування, вчинене представником держави, зокрема іноземної. На цьому злочині ми зупинятися окремо не будемо.
Але ми не бачимо у статті 69 ККУ головного: держава дозволяє під час повномасштабної війни призначати покарання менше мінімуму за злочини проти основ національної безпеки України. Так, ви правильно зрозуміли.
Держава дозволяє призначати за державну зраду строк, менше передбаченого кодексом. І за цим критерієм державна зрада менш тяжкий злочин, ніж зловживання владою або службовим становищем.
Тобто держава віддає право на пом’якшення покарання – суду. Наскільки часто судді користуються таким правом, ми проаналізуємо у другій частині.
2. Вироки за державну зраду менше за мінімум.
Слід відразу підкреслити: у більшості українські судді розуміють власну відповідальність під час повномасштабної війни і більш м’яких вироків за державну зраду дуже мало. І ця відповідальність характеризує українських суддів позитивно. Але подібні вироки все-таки є.
Наприклад, у квітні 2022 року мешканець Коростеня Житомирської області Сергій Климчук встановив контакт із військовослужбовцем російської розвідки та погодився надавати йому інформацію щодо місць розташування на території Коростенського району блок-постів, військових об`єктів. До затримання він встиг передати інформацію про розташування військової частини ЗСУ та підрозділу оборонного підприємства. У переписці з російським куратором Климчук дуже жалкував, що російські війська “не дійшли до міста, користь від нього може бути лише в числі розстрільних команд по завершенню спецоперації”.
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області 29 вересня 2023 року визнав обвинуваченого винним у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану – ч. 2 ст.111 ККУ, яка передбачає позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічного позбавлення волі. Але вирок суду не може не здивувати, бо суд визнав пом’якшувальними обставинами: молодий вік, утримання неповнолітньої дитини, першу судимість, скоєння злочину внаслідок збігу складних сімейних відносин (розлучення) та складних життєвих обставин (звільнення з роботи, скрутний матеріальний стан). І призначив покарання у вигляді лише 6 років позбавлення волі. Яким чином розлучення та звільнення з роботи впливає на бажання зрадити Україну, суд не обґрунтував.
З таким м’яким вироком апеляція не погодилась, вказавши те саме питання: “проте, місцевим судом не було належно обґрунтовано, яким чином молодий вік, утримання неповнолітньої дитини та перша судимість істотно зменшують суспільну небезпеку вчиненого Климчуком кримінального правопорушення”.
Апеляційний суд не знайшов жодних пом’якшувальних обставин вчиненої державної зради і призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна.
Аналогічний вирок був винесений Чернігівським апеляційним судом, який скасував вирок суду першої інстанції у вигляді 10 років позбавлення волі за ч. 2 ст. 111 ККУ. Апеляція також вказала, що “місцевим судом не було належно обґрунтовано, яким чином молодий вік обвинуваченого, його неналежне виховання і відсутність досвіду самостійного життя, істотно зменшують суспільну небезпеку вчинених кримінальних правопорушень”. Остаточне покарання – 15 років позбавлення волі.
Таким чином помилки судів були виправлені, але питання про те, чому законодавство дозволяє їх робити – залишається відкритим.
Однак є вирок, який набрав законної сили.
Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 червня 2023 року блогера Олексія Куракіна визнано винним у державній зраді. Однак покарання за ч.1 ст.111 ККУ було зменшено судом з 12 до 5 років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, крім житла. Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року вирок залишено без змін.
Є вирок, розгляд якого триває в апеляції. Так, у січні 2023 року в Одесі були затримані Дмитро Таморянський та Олег Одуд. При їх затриманні СБУ повідомляла, що вони передавали окупантам локації критичної інфраструктури в Одесі та Херсоні та збирали дані про базування ЗСУ. Вироком Київського районного суду м. Одеси від 19.12.2023 року Дмитра Таморянського було визнано винним за ч. 2 ст. 111 ККУ. Однак суд визнав пом’якшувальними обставинами щире каяття, визнання вини та знизив покарання на три роки, до 12 років позбавлення волі. Апеляційна скарга була подана обвинуваченим, прокуратура вирок не оскаржувала. Справа по обвинуваченню у державній зраді Олега Одуда зараз триває в районному суді Одеси.
Таким чином, можна констатувати, що принаймні у покаранні за державну зраду українські суди були більш відповідальними у захисті держави, ніж український законодавець. Але необхідно виключити з Кримінального кодексу саму можливість пом’якшувати покарання за державну зраду, вчинену в умовах воєнного стану.
3. Пом’якшення покарання за колабораційну діяльність
Під час аналізу вироків за ст. 111-1 ККУ “колабораційна діяльність” одразу стає очевидним, що головною проблемою є конкуренція законодавства, довільна кваліфікація та необґрунтована зміна обвинувачення (перекваліфікація) під час досудового розслідування. На цьому ХАЦ дуже детально зупинявся у своїх публікаціях тут і тут, але, на жаль, ці проблеми не вирішуються. За цією статтею ККУ теж є вироки, у яких суди застосовують покарання менше мінімуму.
Минулої осені Червонозаводський районний суд Харкова виніс два пом’якшених вирока за зайняття посад у псевдополіції в окупованому Куп’янську.
20 жовтня 2023 року суд виніс вирок пенсіонеру міліції Олексію Володимировичу Тарасову за роботу в незаконному правоохоронному органі – ч.7 ст. 111-1 ККУ, за якою передбачено позбавлення волі на строк від 12 до 15 років, з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої. У період з 5 липня по 9 вересня 2022 року він добровільно займав посаду так званого “полицейского взвода патрульной службы управления внутренних дел ВГА Харьковской области”. З урахуванням пом’якшувальних обставин суд призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років, з позбавленням права обіймати будь-які посади в правоохоронних органах на строк 10 (десять) років та з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна.
13 листопада 2023 року Червонозаводський райсуд Харкова виніс вирок Дмитру Сапегіну, який був “оперуполномоченным отделения по контролю за оборотом наркотиков отдела уголовного розыска Отдела полиции № 1 (дислокация г. Купянск) Управления внутренних дел Военно-гражданской администрации Харьковской области”, призначивши йому покарання у вигляді восьми років позбавлення волі.
Є такі вироки і в інших регіонах.
Наприклад, 6 жовтня 2023 року Херсонський міський суд Херсонської області затвердив угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Одеської обласної прокуратури та обвинуваченою Сізяновою Тамарою Олексіївною. Суд визнав її винною за участь в організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території – ч. 5 ст.111-1 ККУ, яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років. На підставі угоди суд призначив покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування на строк 10 років та без конфіскації майна.
З аналогічними вироками Малиновського районного суду м. Одеси можна ознайомитись тут і тут.
Тобто ми бачимо, що покарання менше мінімуму за колабораційну діяльність також призначається судами.
Однак є ще одна велика проблема, описана у наступному розділі.
4. Довільна кваліфікація та перекваліфікація злочинів
проти основ національної безпеки України
Грудень 2021 року. рф активно готується до повномасштабної війни проти України, стягує війська до кордону з Україною та вербує зрадників. Наприкінці грудня 2021 року колишньому працівнику КП “Дніпроводоканал” Дніпровської міської ради Циганкову Євгенію Вікторовичу надходить дзвінок з т. зв. “днр”. Вербувальник пропонує збирати інформацію щодо працівників цього об`єкта критичної інфраструктури, а в якості нагороди пропонує влаштувати Циганкова на керівну посаду у даному підприємстві після “зміни влади в Україні”.
Через декілька днів обвинувачений погоджується на пропозицію вербувальника надати необхідну інформацію, зокрема складання психологічного портрету працівників на предмет схильності до сприяння окупаційній владі. 15 січня 2022 року Циганков відправив цей перелік за допомогою месенджеру Signal.
Читати цей перелік доволі гидко, бо у ньому є прізвища 57 осіб, із яких Циганков червоним кольором виділив 28 осіб керівного складу комунального підприємства, написавши навпроти кожного:
– “№ 1 – Директор КП Днепрводоканал, Ставленник местной власти НЕОБХОДИМО УСТРАНЕНИЕ”;
– “№ 2 – Первый заместитель директора предприятия, Ставленник местной власти НЕОБХОДИМО УСТРАНЕНИЕ”;
– “№ 3 – Заместитель главного инженера предприятия, Ставленник местной власти НЕОБХОДИМО УСТРАНЕНИЕ”.
Фактично це підготовлений для окупантів розстрільний список на 28 осіб. До деяких людей із переліку Циганков був більш “поблажливий”, написавши навпроти них – “специалист со стажем” або “под вопросом”. Але це не останній перелік. Від начальника відділу кадрів КП “Дніпроводоканал” він отримав перелік працівників підприємства, які займають посади з ремонту водопровідних мереж, і теж пропрацював його. У середині лютого 2022-го він відправив куратору ще один перелік із примітками “необходимо устранение” або з рекомендацією залишення на посаді із зазначенням у графі “політична орієнтація” як “проросійський” або “більше проросійський”.
Після початку повномасштабного вторгнення завдання змінилося і обвинувачений відправив тому ж куратору фотографію підготовчих робіт зі зведення блок-посту у Дніпрі.
23 лютого 2022 року Циганкова затримали та провели в нього обшуки. Однак далі у вироку суду є ключова фраза: “постановою від 09.05.2022 змінено правову кваліфікацію кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №22022040000000042 від 04.04.2022 року з ч. 1 ст. 111 КК України на ч. 1 ст. 110 КК України”. Розшифруємо суху фразу: прокуратура змінила кваліфікацію вчиненого Циганковим злочину з “державної зради” (покарання – позбавлення волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років) на “умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України” (позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років).
18 жовтня 2023 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська засудив особу, яка відправляла в рф розстрільні списки своїх колишніх колег, до трьох років позбавлення волі без конфіскації майна.
Завдяки одній постанові від 09.05.2022 про перекваліфікацію кримінального правопорушення. Чому та на підставі чого прокурор прийняв цю постанову – залишиться невідомим.
Або, наприклад, 19 серпня 2022 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська почав розглядати справу по обвинуваченню Павлова Василя Володимировича у державній зраді. У реєстрі наявні десятки ухвал, у яких дії обвинуваченого кваліфіковані за ч. 2 ст. 111 ККУ, остання з них – ухвала від 14 березня 2024 року. Однак вже 30 квітня 2024 року суд виносить вирок, у якому дії обвинуваченого вже кваліфіковані за ч. 1 ст. 110 ККУ. Ні в самому вироку, ні в жодній ухвалі по справі немає жодної згадки про те, коли і на підставі чого дії обвинуваченого були перекваліфіковані, однак завдяки цьому Павлов отримав покарання у вигляді трьох років одного місяця позбавлення волі без конфіскації майна замість 15 років позбавлення волі.
Аналогічна перекваліфікація з ч. 1 ст. 111 КК України на ч. 2 ст. 110 КК України дозволила меру міста Південне Харківської області Олександра Брюханову вийти на свободу з іспитовим терміном (умовне покарання). ХАЦ детально описував це у матеріалі.
Таких вироків, де відбулась довільна перекваліфікація на статтю з меншим покаранням, доволі багато. І це один із шляхів, за яким особи, що спочатку обвинувачувались у державній зраді, уникають суворого покарання, передбаченого законом.
5. Найбільші проблеми та пропозиції змін у законодавстві
Підсумовуючи, слід зазначити, що в цій статті ми виокремили дві найбільші проблеми проаналізованого законодавства та судової і слідчої практики:
– необґрунтоване застосування ст. 69 КК України до злочинів проти основ національної безпеки України та призначення покарання за вказані злочини нижче від найнижчої межі;
– довільна перекваліфікація кримінальних правопорушень слідчими органами.
Якщо проти довільної перекваліфікації дуже важко запровадити ефективні законодавчі зміни, то запобігти необґрунтованому застосуванню ст. 69 ККУ під час повномасштабної війни – можна і, головне, необхідно.
Тому найбільш доцільною є наступна пропозиція:
– внести зміни до ст. 69 Кримінального Кодексу України, заборонивши застосовувати покарання нижче від найнижчої межі – за кримінальні правопорушення, передбачені розділом I КК України “Злочини проти основ національної безпеки України”, якщо вони вчинені в умовах воєнного стану.
Інші статті:
“Терехов загнав дітей у метро”: ХАЦ спростовує новий фейк 
Як впливають антиросійські санкції: підбірка ХАЦ, частина 6 
Гауляйтерам тимчасово окупованих територій Харківської області повідомили про підозру в державній зраді 
Простой аеропортів, звільнення співробітників: як впливають санкції на росію, частина 9 
ВАКС відправив до в’язниці чиновника Харківської ОДА, який вимагав хабар