Наприкінці вересня у системі Prozorro заключили найкоштовніший договір для Харківщини періоду повномасштабної війни. Департамент капітального будівництва Харківської обласної військової адміністрації уклав угоду із консорціумом “Білдінг Груп” на реконструкцію Центральної лікарні ім. Піщанської Богоматері в Ізюмі вартістю 1 мільярд 45 мільйонів 100 тисяч гривень. Основні роботи планують проводити наступного року, у 2025 році планують витратити тільки 200 000 гривень на розчистку будівельного майданчика від хмизу.
Російська армія зруйнувала лікарню в Ізюмі 8 березня 2022 року, реконструкцію взяла на себе на себе Фундація Першої леді Олени Зеленської, шукаючи гроші по всьому світу. З 2023 року залучали благодійні кошти від різних донорів: Rheinmetall AG, Siemens, Healthineers AG, FFG Flensburger Fahrzeugbau GmbH, Уряду Словенії, Уряду ОАЕ. За ці гроші робили невеликі протиаварійні роботи та купували медичне обладнання.
Навесні 2025 року Фундація повідомила, що нарешті знайшла донора для повного відновлення зруйнованої лікарні на Харківщині.
“Фундація Олени Зеленської профінансує відбудову медичного комплексу на Харківщині за підтримки Катарського фонду розвитку. Після тривалих перемовин та підготовки проєкту команда Фундації досягла домовленостей із Катарським фондом розвитку (QFFD) щодо масштабної підтримки відбудови медичного комплексу. Упродовж цього часу Фундація за підтримки інших партнерів відреагувала на критичну потребу медичного комплексу та профінансувала відбудову й оснащення реабілітаційним обладнанням одного з пошкоджених корпусів. Завдяки фінансуванню QFFD буде не лише відновлено інші корпуси, а й збудовано нові будівлі комплексу, що суттєво розширять його можливості. Це дозволить лікарям проводити сучасну діагностику, здійснювати невідкладні хірургічні втручання, забезпечувати реабілітацію пацієнтів і надавати інші критично важливі медичні послуги”, – йшлося у повідомленні Фундації у соцмережах за 31 березня.
За контекстом стало зрозуміло, що Катар допоможе відбудувати центральну лікарню Ізюма. Угоду підписали директор департаменту капітального будівництва ХОВА Ігор Лялюк та директорка Фундації Зеленської Ніна Горбачова, були присутні начальник ХОВА Олег Синєгубов та кілька представниць фонду, онлайн долучились представники Уряду Катару. Тоді ж ХАЦ зробив запит на Фундацію, аби дізнатися подробиці угоди. Отримавши відповідь, ми не стали її публікувати: у Фундації натякали на безпековий момент.
“Відтак Фундація виступатиме донором відбудови та надаватиме замовнику цільову благодійну пожертву для реалізації проєкту. Згідно з положеннями грантової угоди з Катарським фондом розвитку її умови, зокрема фінансові, визнані донором суворо конфіденційними та не підлягають розголошенню. Враховуючи безпекову ситуацію у регіоні, просимо вас не поширювати в інформаційному просторі інформацію про відбудову лікарні, викладену у відповіді та отриману з інших можливих джерел. Адже розголошення будь-якої інформації щодо відбудови Ізюмської лікарні та термінів будівництва може нести серйозну загрозу”, – повідомили у Фонді Олени Зеленської.
Зараз, коли договір із підрядником все-таки підписали і з’явились нові, реальні загрози для Ізюма, ХАЦ вирішив частково оприлюднити надану інформацію, вважаючи її суспільно важливою. Адже росіяни наблизились до найголовнішої транспортної артерії – траси Ізюм-Слов’янськ – на відстань кількох десятків кілометрів. Це дає можливість окупантам обстрілювати дорогу навіть примітивними дронами. Від росіян неможливо буде приховати велике будівництво в Ізюмі. Місто на даний момент перебуває за 30 км від лінії фронту, і вона наближається.
У цьому тексті ми спробуємо пояснити, чому вкладати мільярд гривень у відбудову лікарні на Харківщині зараз – це якщо не злочин, то щонайменше недбальство і наведемо приклади ризикованих відбудов: деякі відновлені об’єкти росіяни знищили вдруге.
Стратегії не було ні у 2022-му, ні у 2025-му
Відновлення зруйнованої росіянами інфраструктури стартувало на Харківщині ще у 2022 році. Після ейфорії Харківського контрнаступу влада анонсувала термінову відбудову. Мета була зрозумілою: спробувати повернути жителів громад, які виїхали, аби не втратити їх назавжди.
Уже станом на 2023 рік стало зрозуміло, що Харківська область ледве не очолює за збитками перелік найбільш зруйнованих регіонів України. За оцінками Київської школи економіки, фінальна оцінка обсягу пошкоджень та руйнувань можлива лише після завершення бойових дій на території України, але на кінець 2023-го прямі збитки Харківщини оцінювали у 30 мільярдів доларів (ми поступались тільки Донеччині на 7 млрд грн). Однак зрозумілого плану відбудови Харкова та Харківської області, пріоритезації відбору об’єктів не було не тільки на регіональному – ба більше – на державному рівні. Представники місцевої влади де-факто не пояснювали принципи, за якими обирають об’єкти для відновлення.
Аналітичний центр “Обсерваторія демократії” від старту відбудови (або подолання наслідків збройної агресії) називав головою проблемою на Харківщині відсутність системного підходу при формуванні переліку об’єктів, на які виділяються кошти з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.
“Показово, що лише 20 жовтня 2023 року з’явився Наказ Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури про затвердження методики визначення пріоритетних об’єктів. Очевидне порушення логічної послідовності, коли спочатку відбулося декілька хвиль виділення коштів на відбудову, а потім ставиться питання про критерії вибору та пріоритети. В результаті великі кошти витрачаються на відбудову колишньої сільради в селі, яке навіть не є центром своєї громади. Або на закупівлю спецтранспорту для комунальних підприємств у громадах із суттєво профіцитними бюджетами. Або на реконструкцію шкіл там, де перспективи повернення до offline-навчання найближчим часом – примарні. І це питання доцільності при виборі об’єктів відсилає до третьої проблеми – фактично, громадськість усунута від процесу і позбавлена будь-якого впливу на визначення пріоритетів відновлення… Хоча за логікою, саме громада має бути бенефіціаром усіх проєктів відбудови і, відповідно, має брати участь у всіх етапах цього процесу. Водночас, у нинішньому вигляді головними бенефіціарами виступають фірми-забудовники та чиновники-розпорядники тендерів, для яких безперервність грошового потоку на відбудову є важливішою за її ефективність”, – йшлося в аналітиці “ОД”.
Що, на думку ХАЦ, мав би містити ідеальний шлях відбудови для кожного регіону і Харківщини зокрема?
- аналіз завданих руйнувань
- спланований кошторис витрат
- визначення першочергових об’єктів для відновлення
- залучення державних та партнерських коштів з обґрунтуванням витрат.
Ця дорожня карта мала би дати відповіді на запитання, що не потрібно відновлювати у громадах поблизу українсько-російського кордону та неподалік лінії фронту. Мали би бути чіткі відповіді на запитання, що робити зі школами, де офлайн-навчання не можна відновлювати, адміністративними будівлями, будинками культури та іншими не першочерговими об`єктами.
Але через неадекватну політику на місцях почався повний хаос у відбудові: анонсували відновлення шкіл без укриттів, освітніх закладів на самому кордоні з рф та адміністративних будівель за кілька десятків кілометрів від лінії бойового зіткнення. Складалося враження, що влада хоче будь-що отримати кошти, а підрядники – будь-що освоїти їх.
Загалом, за підрахунками ХАЦ, на відбудову у Харківській області уже витратили орієнтовно 5 мільярдів гривень. Орієнтовно десяту частину, пів мільярда гривень, Харківщина уже втратила та орієнтовно пів мільярди може потенційно втратити. Це тільки те, що нам вдалось порахувати.
Голова правління громадської організації “Антикорупційний штаб”, що спеціалізується на моніторингу процесу відбудови в регіонах, Сергій Миткалик говорить, що на державному рівні стратегія відновлення була, її презентували за кордоном, але з реалізацією на місцях були проблеми. У 2023 році усе відбувалось у “ручному” режимі: хтось визначав об`єкти у регіонах без урахування безпекової складової.
“Державна стратегія регіонального розвитку була затверджена в 2020 році, і в 2022, 2023 туди вносились зміни. У нас були щорічні конференції з відновлення, в липні 2022 року в Лугано, потім в Лондоні, Берліні, цього року в Римі, де формувалась державна стратегія з відновлення України. Якщо ми пригадаємо 2022 рік, то вдалось вистояти перші місяці повномасштабного вторгнення і фактично після звільнення Харківщини наприкінці 2022 року в нас були оптимістичні настрої навіть на успішний контрнаступ у 2023-му, який покращив би нашу безпекову ситуацію. У 2022 році був заснований Фонд ліквідації наслідків збройної агресії, через який держава витратила понад 60 мільярдів гривень, з яких будували водогони в Миколаєві, відновлювали постраждалі об’єкти, багато на Київщині. І об’єктивно очільники громад, наприклад, мер Тростянця на Сумщині Бова, де пройшлась російська армія і залишила багато руйнувань, то він і казав, що якщо ми не почнемо відновлювати вокзал, садочок, лікарню, школу, то місцеві жителі, які виїхали за кордон, не повернуться додому. У 2023 році Міністерством відновлення було напрацьований алгоритм дій щодо відновлення об’єктів – це створення безпекових умов, щоб українці повертались в постраждалі регіони, відновлювати інфраструктуру за принципом “build back better” – відновлюй ще краще, ніж було. Правильні речі були сформовані в документі. І держава за цими принципами рухалась. Але коли ми йдемо до практики, до виконання, то тут не все так добре. По-перше, більшість коштів ділились через обласні військові адміністрації. Це вертикаль президента. Дуже часто не було критеріїв, за якими треба було витрачати ці кошти. Фактично все розподілялось голосуванням, підняттям руки, трьох-чотирьох міністерств на засіданні робочої групи. Здійснювалось все в ручному режимі. Там багато спірного було. Наприклад, нардеп Одарченко з Харкова пролобіював за неправомірну вигоду виділення коштів на університет (ДБТУ, де він був обраний ректором, але не склав мандат і тому фактично був “весільним” генералом у виші – Авт.). Це чудовий приклад, як розподілялись кошти”, – каже Миткалик.
Не маючи чітких інструкцій “зверху”, Харківська обласна військова адміністрації нашвидкуруч обирала об’єкти для відбудови, до яких були і залишаються запитання. Мова не йде про житлові будинки, які потрібно було відновлювати, щоб люди могли жити і повертатися з-за кордону.
На що витратили і втратили гроші
У 2023 році влада запланувала відновлення одразу кількох шкіл, більшість з яких розташована у 20-кілометровій зоні від північного кордону з рф. Хто і чому визначив ці об`єкти, достеменно невідомо.
Старий Салтів, 18 км до українсько-російського кордону, дуже популярне для відпочинку селище до повномасштабної війни. У 2022 році дуже сильно постраждало, оскільки стало форпостом для ЗСУ: завдяки природній водній перешкоді росіяни не змогли захопити Старий Салтів, проте знищували його з усіх видів озброєння.
Уже у березні 2023-го був затверджений проєкт капітального ремонту ліцею на вулиці Перемоги. Очільник громади Антон Палєй говорив, що ліцей треба відновлювати, щоб повертати родини з дітьми. На той момент у Старому Салтові жили усього близько 100 дітей, а навчалися онлайн усемеро більше. Але під час розробки проєкту та відбудови навіть не зробили укриття у ліцеї, тобто, на нашу думку, взагалі не переймалися безпекою дітей.
Загальна вартість відбудови ліцею 209,9 млн грн, підрядником було ТОВ “Слобожанська будівельна компанія “Саргон”. На цей об’єкт часто приїжджали представники влади, щоб зробити видимим процес відновлення.
“Що стосується адмінбудівлі та закладу освіти, то тут плануємо не лише відновити розбиті приміщення, а й зробити їх ще кращими та зручнішими. Більш доступними та безпечними. Зустрічаючись із будівельниками, поспілкувався і з місцевими жителями щодо їх потреб”, – зазначав тоді профільний заступник голови ХОВА Синєгубова Михайло Харнам, якого згодом звільнять після скандалу з будівництвом фортифікацій.
Треба зазначити, що ХАЦ від самого початку наголошував на тому, що відбудовувати ліцей поблизу кордону з рф не можна.
Проте на початку 2025 року він був готовий, залишались роботи на пришкільній ділянці. У ніч проти 6 квітня п’ять російських безпілотників атакували будівлю ліцею. Освітній заклад був сильно пошкоджений: фасад, покрівля, коридори, класи ліцею, зруйнована споруда для видачі гуманітарної допомоги, де зберігалися парти. ХОВА взагалі промовчала про те, що армія рф вдруге знищила відбудований ліцей: у добовому зведенні Синєгубова про це не було анічичирк.
Важливий момент. Перед початком відновлення ліцею місцева влада не думала про те, що війна буде продовжуватися і не планувала повноцінне укриття під будівлею. Тепер будівлю зруйнованого ліцею планують законсервувати, відновлювати його не будуть, принаймні до завершення бойових дій. На проєкт консервації витратять ще 764 000 гривень з бюджету. Роботи з консервації можуть коштувати близько 10 мільйонів гривень.
Тепер уже влада думає про безпеку дітей у Старому Салтові, і 23 квітня уклала договір на будівництво захисної споруди на території Старосалтівського ліцею. На це витратять ще 145,3 млн грн. Про це стало відомо з системи публічних закупівель “ProZorro”.
Голова Старосалтівської громади Антон Палєй сказав, що почав шукати гроші на консервацію ліцею і з огляду на нинішню ситуацію на фронті з відбудовою потрібно було почекати.
“Я буду займатись пошуком коштів на це. Я думаю, я знайду ці кошти, в мене з цим все добре, я вмію знаходити кошти. Тоді ми були на підйомі, відбулась деокупація. Звісно, з цими настроями це було доцільно, багато людей повернулись і держава мала дати людям надію, що умови життя в них будуть такими, як вони повинні бути. Але якщо казати зараз, то я думаю, що варто було б почекати, це на зараз, на сьогоднішню ситуацію – ніхто не почав би такий процес. Доцільно робити зараз протирадіаційні укриття. Щодо моєї особистої думки. Це треба робити, відновлювати. Єдине може, не за такі кошти. Якщо ми не будемо відновлювати ці будівлі – не буде маркеру, що це наша територія. Щоб були люди – потрібно, щоб була школа, лікарня та ЦНАП. Не забувайте, що це школа одна на дві громади – Старосалтівську та Вовчанську”.
Чугуїв
Є ще одна школа, відновлення якої почалося в 2023 році і на яку витратили близько 260 млн грн. Це при тому, що після публікацій ХАЦ вартість будівництва знизили на 40 млн грн.
Це ліцей № 2 у місті Чугуїв, за 40 кілометрів від кордону, який також вже знищений за кілька місяців до відкриття після відновлення.
На відміну від ліцею у Старому Салтові, у Чугуєві із запізненням, але подумали про безпеку дітей і переробили проєкт, додавши укриття. У Харківській ОВА влітку 2025 року зазначали, що роботи планують закінчити до 1 вересня, а в будівлі буде укриття на 200 людей. Це менше, ніж зазвичай в спорудах, які будують окремо і вони коштують на порядок дешевше.
Уночі 12 жовтня збройні сили рф атакували Чугуїв, застосувавши чотири ударних безпілотники, попередньо типу “Герань-2”, що призвело до значних пошкоджень будівлі ліцею.
На даний момент про відновлення ліцею не йдеться.
“Щодо відсотків руйнувань, важко сказати, це заключення мають дати інженери. Один кут досить серйозно пошкоджений. Зараз радимось, як краще законсервувати, щоб зберегти будівлю. Сьогодні така ситуація, що ніхто не від чого не застрахований. У нас Башкирівська школа, інші школи – діти, батьки просять відновлювати. Ми проєктно-кошторисну зробили, але розуміємо що сьогодні це дуже дорого. Зустрічаюсь з міжнародними партнерами, ми просимо, щоб нам допомагали відновлювати. Все-таки життя продовжується. У мене якось на форумі спитали: “А чого ви відновлюєте котельню, у вас там стріляють?” А я відповідаю: “там люди живуть, і ми маємо надавати послуги”, – відповіла ХАЦу міська голова Галина Мінаєва.
Ізюм, орієнтовно 30 км до лінії фронту, – одне з найбільш понівечених російською армією міст на Харківщині почали відновлювати улітку 2023 року. Тоді влада декларувала, що бажає повернути до Ізюма якомога більше людей і провела перші тендери на капремонти житлових будинків, ліцею, міської ради, дитсадка, музичної школи, диспансера і навіть… зали для боксу по проспекту Незалежності, на який витратили 1,2 млн гривень.
Найкоштовнішим став тендер з капітального ремонту адміністративної будівлі – Ізюмської міськради, яка була розташована у Центрі надання адмінпослуг, який тільки-но відкрили у 2019 році, але за 5,5 місяців окупації росіяни знищили його повністю. У червні 2023-го начальник ХОВА Олег Синєгубов особисто підписав розпорядження про затвердження проєкту відбудови міськради. На аварійно-відновлювальні роботи загалом витратили 171 мільйон гривень (тендери відбулись у червні 2023-го і у грудні 2024-го). Після капремонту тут працювали чиновники та службовці: ЦНАП, служба у справах дітей, соціальна та виконавча служби, різні сервіси, податкова, юстиція.
4 лютого 2025 року російський “Іскандер” вдруге знищив Ізюмську міськраду. Під час атаки у будівлі загинули п’ятеро людей.
У той день начальник ХОВА Синєгубов скаже, що росіяни прицільно били по відновленій будівлі.
“Це центральна будівля міської ради. Удар було завдано балістичною ракетою вдень. Повітряна тривога лунала, однак час польоту ракети був занадто коротким, тому цивільні не встигли перейти в укриття. Ну і, власне, тут немає жодного військового об’єкта”, – сказав Синєгубов.
На даний час інформації про якісь роботи у двічі зруйнованій міськраді немає. Натомість на тлі наступу росіян на Лиманському напрямку (поки що у росіян він не пріоритетний, проте армія окупанта тисне з тимчасово окупованої Луганщини, відстань від ЛБЗ становить близько 30 кілометрів), департамент капітального будівництва ХОВА укладає угоду на реконструкцію Центральної Ізюмської лікарні Піщанської Богоматері, яку росіяни знищили у 2022 році.
На що не викинули грошей
За кілька років після деокупації частини Харківщини вдалось заблокувати відбудову двох шкіл і будинку культури майже на прикордонні. Це, за нашими розрахунками, зберегло понад пів мільярда гривень бюджетних коштів.
Йдеться про відновлення ліцеїв у селі Циркуни (це 23 км від кордону з рф, звідки у 2024 році окупанти почали повторний наступ на Харків, на ліцей планували витрати 136 млн грн) та селищі Слатине (приблизно 15 км від кордону, на нього мали витрати 355 млн грн, контракт уклали, але потім розірвали). Зараз Слатине і Циркуни – зони ураження російської ствольної артилерії, КАБів та дронів усіх модифікацій.
Нагадаємо, Циркуни на хвилі контраступу 2022 року увійшли до державного проєкту “відбудувати краще, ніж було”. У 2023 році на відновлення Циркунів планували виділити 76 млн гривень. Ці кошти мали піти на відбудову лікарні, дитсадка та ліцею, але жоден об’єкт не почали реалізовувати через безпекову ситуацію. Фактично гроші з Циркунів “перейшли” до Старого Салтова, де відбудова йшла на повну, хоча відстань до кордону у них майже однакова.
“Стоїть питання щодо заміни цього населеного пункту. Це відверто, тому що там йдуть обстріли майже щотижня. Це не означає, що Циркуни ми залишаємо осторонь… Наприклад, Старий Салтів як перспективна громада, яка розташована приблизно на такій же відстані від держкордону з РФ. Однак там значно менше обстрілів у порівнянні із Циркунами. Це може бути заміна, або тимчасова заміна, або розставлення пріоритетності. Ми розробляємо плани щодо відновлення”, — говорив “Суспільному” у червні 2023 року Синєгубов.
У Дергачах хотіли відновити, проте вчасно зупинилися, зруйнований росіянами Будинок культури. Договір на 77 млн грн був підписаний із підрядником, але сторони дійшли згоди, що цього не потрібно робити. Роботи не розпочинали.
Що відбудоване, але потенційно можемо втратити
Ми віднесли до цієї категорії відновлені об’єкти у найближчому прикордонні на Харківщині, на відстані 20-30 км від українсько-російського кордону або від лінії бойового зіткнення, зокрема такі, на які витратили кошти, але використовувати їх за призначенням неможливо, тому що вони знаходяться у так званій кіл-зоні. Через небезпеку зараз неможливо перевірити ступінь руйнувань, усе це можна буде зробити тільки після завершення активних бойових дій. Відновлення будинків ми свідомо не рахували.
У Дергачівській громаді одразу після деокупації, у 2022-му, замовили проєкт відбудови місцевої амбулаторії у селі Великі Проходи – це за 10 кілометрів від кордону з росією.
Відбудова у 2023 році проводилася настільки хаотично, хоча уже тоді військова ініціатива була не на боці України, що Дергачівська громада продовжувала витрачати кошти на ремонт безпосередньо на кордоні з росією: на ремонт адміністративної будівлі у Козачій Лопані (це кілька кілометрів від кордону з рф) витратили 1,1 млн гривень.
Ще понад 100 мільйонів гривень витратили на відбудову у Руській Лозовій. Селище розташоване за 15 кілометрів від кордону, але у 2023 році було прийняте рішення про відновлення будівлі колишньої сільради. Цей підряд на ремонт на суму понад 80 млн грн отримала фірма “Промтекс”. Окрім того, у 2024 році, уже коли розпочався повторний наступ росіян на північ Харківщини, “Промтексу” вирішили “докинути” грошей на ремонт цієї адмінбудівлі: була укладена ще одна угода на 27,44 млн грн.
У селищі Слатине за 10 км від кордону упродовж 2023-2024 років активно витрачали гроші на проєкти відновлення будівель, пошкоджених повторно. Ще на початку 2024 року пів мільйона гривень у Слатиному витратили на проєкт відновлення адмінбудівлі на вулиці Привокзальній. Але після прильоту авіабомб влітку 2024 року вся відбудова схлопнулася. За нашими підрахунками, на відновлення у селищі загалом витратили близько 30 млн грн.
На даний момент, за офіційною інформацією, у Дергачівській громаді пошкоджені різною мірою усі 16 медичних установ, 22 із 22-х закладів освіти, 21 із 21-го об’єкта культури, 13 із 13-х спортивних об’єктів, 10 з 10-х адміністративних будівель, понад 7000 будинків. На відміну від держави, яка витрачала кошти на відбудову без урахування безпекової складової, міжнародні партнери розуміли абсурдність таких інвестицій і не вкладались у відбудову прикордонної громади на Харківщині.
“Міжнародні фонди не готові розглядати питання з виділення коштів на житловий сектор в села, які дуже близько до лінію фронту. На адмінбудівлі міжнародні фонди не заходять. Фонди в свою чергу закуповують мобільні будинки в села, які максимально близькі до лінії фронту”, – розповів в ефірі радіо “Накипіло” очільник Дергачівської громади Вячеслав Задоренко.
Золочівська громада не була окупована у 2022 році, проте з 2023 року потерпає від КАБів, артилерії та безпілотників. За час повномасштабної війни, за підрахунками ХАЦ, на відбудову Золочівської громади витратили близько 100 мільйонів гривень, причому іноді обирали об’єкти, які навряд чи найближчим часом будуть працювати.
Село Писарівка розташоване за 10 км від кордону з рф. У 2024 році, коли розпочалася евакуація навколишніх сіл, Золочівська громада уклала угоди щодо проведення робіт на двох об’єктах – ремонт підвалу місцевої школи та відновлення амбулаторії.
На ремонт гімназії, у якій навчались 70 дітей, витратили 15 млн грн, при цьому вартість деяких позицій була завищена в рази. Варто зазначити, що до початку повномасштабного вторгнення в селі мешкало трохи менше 700 людей. Перспективи проводити офлайн-навчання у Писарівці з огляду на безпекову ситуацію немає. Крім того, ще близько 9-ти мільйонів цього року планують витратити на ремонт місцевої амбулаторії.
У 2023 році на території Старого Салтова, де росіяни повторно зруйнували ліцей, розпочали відновлення ще 16 проєктів – багатоквартирних житлових будинків та амбулаторії, які були пошкоджені внаслідок збройної агресії рф. На відновлення амбулаторії планували витратити 86,6 мільйонів.
Хто приймав рішення про відбудову і чи можливе покарання?
Якщо подивитися на карту Харківщини, то можна визнати, що єдиними громадами, у яких взагалі не вкладали гроші на відбудову після деокупації 2022 року, – були Вовчанська і Куп’янська.
В інших прикордонних громадах, де лінія фронту проходить близько, гроші на відбудову об’єктів, з якими можна було не поспішати, витрачали.
Проєкти для відбудови подавали знизу – нагору. Як це працювало: громади надавали свої заявки або готові проєкти до обласних військових адміністрації, а ХОВА передавала їх або на робочу комісію, або у профільне міністерство. Далі об’єкти та фінансування під них фактично затверджували в “ручному режимі” і передавали для проведення тендеру. На Харківщині питому вагу таких тендерів замовляли через Департамент капітального будівництва ХОВА.
Начальник регіональної Служби відновлення Харківщини Андрій Алексєєв підтвердив ХАЦ, що його відомство на відбір проєктів ніяким чином не могло впливати.
“Сама процедура відбору об’єктів проходить через комісію, яка створена при Міністерстві інфраструктури, пропозиції подаються не нами, а органами місцевого самоврядування після того, як їх впорядкує обласна адміністрація. Цей перелік потрапляє на комісію, яка і розглядає їх”, – говорив Алексєєв.
Так було і у випадку з ліцеєм у Старому Салтові. Тоді у пресслужбі ХОВА повідомили, що рішення про відновлення ліцею прийняли за зверненням Старосалтівської селищної військової адміністрації.
“Відновлення викликано необхідністю подальшої можливості створення достатніх умов для запуску освітнього простору та надання освітніх послуг учням у кількості 780 осіб (у разі потреби кількість може бути збільшена до 980 осіб) виходячи із безпекової ситуації в регіоні. Також зазначений заклад освіти є опорним закладом для Старосалтівської громади, який після покращення безпекової ситуації у Харківській області забезпечить відновлення освітнього процесу саме у цій громаді. Крім того, станом на сьогодні приміщення ліцею будуть використовуватися для надання можливості педагогам проведення онлайн-занять, для роботи з дітьми громади (індивідуальні консультації), для надання психологічної допомоги всім учасникам освітнього процес ДСНС, проведення заходів з національно-патріотичного виховання”, – запевнили у Харківській ОВА.
Зараз заявки на відбудову за кошти Державного фонду регіонального розвитку подають через систему DREAM.
Сергій Миткалик говорить, що тільки у 2024 році влада трохи загальмувала і, вочевидь, почала рахувати кошти.
“2024 рік навпаки став зворотнім відліком. При цьому кошти були виділені, тендери розпочаті. Якщо ми подивимось по витратам, то 2023 рік був найбільшим по витратам. 2024 та 2025 вдвічі менше навіть сукупно по витратам на відновлення, ніж у 2023. Це значить, що у держави змінились пріоритети, і ми почали економити ресурси.
Це до питання, чому тоді відновлювали. На той час це здавалось актуально, дивишся зараз і розумієш, що можливо варто було вкладати ресурси в інше русло. Також ввели обов’язок приймати стратегії громад на місцях”, – каже Миткалик.
Утім директорка Аналітичного центру “Обсерваторія демократії” Вікторія Шевчук називає таку відбудову на Харківщині “кривою” і впевнена, що на всіх зруйнованих об’єктах, що потім відновлювали, була закладена велика корупційна складова.
“Уся поточна система управління в Україні є архаїчною та функціонує заради єдиної мети – “витягування” з усього, що живе та дихає, максимальної корупційної ренти для носіїв владних повноважень. Повномасштабна руйнівна війна, попри досить раціональне сподівання на зменшення корупційних апетитів людей у владі, цю ситуацію не змінила. Тому відповідь на питання, чому відібрані ці об’єкти, проста – у сірій прифронтовій зоні на них дуже зручно багато красти. Ризики перевірки кількості і якості відбудованого, які й так замалі через малочисельність місцевих мешканців та фактичну неможливість для них користуватися ліцеєм, ЦНАПом й тому подібними закладами, ще й фактично обнуляються критично високими ризиками знищення таких об’єктів ворожим вогнем. Відбір об’єктів для відбудови формалізує місцеве самоврядування та Кабмін, але справжній центр прийняття рішень щодо відбудови знаходиться не у них. Це не виключає того факту, що посадовці понесуть відповідальність “за криву відбудову” ще до наступних виборів”, – сказала Шевчук.
Отже, час і можливість зупинити відбудову Центральної лікарні в Ізюмі ще є, а от чи буде бажання? Прецеденти на Харківщині були, коли після публікацій розслідувачів і розголосу у медіа договори ризикованої відбудови залишались на папері.
Проте начальник ХОВА Олег Синєгубов називає це “чуттєвою темою” і відмовляється від діалогу.
Публікація створена в рамках проєкту IWPR за підтримки Норвегії. За зміст цієї публікації відповідає виключно ХАЦ.
Цей матеріал жодним чином не може вважатися таким, що відображає позицію IWPR та Уряду Норвегії.
Інші статті:
Як Харківщина втрачає історичні пам’ятки 
Кейс “Хворост”: як новачок з кримінальним шлейфом отримав мільйони на відбудову будинку на Харківщині 
ХОВА промовчала про удар безпілотників по ліцею на Харківщині. На його відбудову витратили понад 200 мільйонів гривень 
Нерухомість та бізнес оточення головного фінансиста мерії Чугуєва 
Українсько-китайський блогер і засновник шлюбного бізнесу зібрався відновлювати Харківщину