За час повномасштабного вторгнення російські окупанти пошкодили та знищили на Харківщині близько 200 об’єктів культурної спадщини: музеї, бібліотеки, історичні будівлі, пам’ятники, релігійні споруди тощо. Коштів хоча б на консервацію пам’яток немає. Існує ризик, що Харківщина почне втрачати ці об’єкти, адже навіть розпіарені збори на збереження спадщини закінчились нічим.
Скільки всього пошкодив агресор
На запит ХАЦу департамент культури і туризму Харківської обласної військової адміністрації повідомив, що на середину серпня 2025 року виявлено 198 пошкоджених внаслідок збройної агресії російської федерації проти України пам’яток архітектури, розташованих на території м. Харків та Харківської області, зокрема повністю зруйновані – дві (за інформацією Борівської селищної ради). Одночасно у департаменті відсутня інформація стосовно загальної кількості об’єктів, які потребують консервації.
Цікаво, що за інформацією Міністерства культури та інформаційної політики, станом на грудень 2023 року було зазначено, що у Харківській області зруйновано або пошкоджено 216 об’єктів культурної спадщини. Зокрема, у Харківському районі — 181 об’єкт, в Ізюмському та Чугуївському — по 14, Богодухівському — 4, два у Красноградському та один у Лозівському. Серед них десять — національного значення, 202 — місцевого значення, чотири — щойно виявлені.
Загального всеукраїнського реєстру, куди б вносили інформацію про пошкоджені об’єкти культурної спадщини, досі не існує. Немає і регіонального переліку таких будівель.
Музей ім. Сковороди, с. Сковородинівка, пам`ятка національного значення
Вже понад три роки пройшло після влучання російської ракети в Національний музей імені Григорія Сковороди. За час, що минув, не були проведені роботи з консервації музею. А про зібрані ще у 2022 році кошти на відновлення музею навіть не згадують.
Нагадаємо, що музей був зруйнований прямим влучанням ворожої ракети пізно ввечері 6 травня. Внаслідок пожежі постраждав 35-річний син директорки музею, який наглядав за будівлею. Експозицію вдалося врятувати — її ще до обстрілу перемістили у безпечне місце.
Ще у 2022 році представники влади навіть оголошували збір на відновлення національного музею. Про це повідомляв тодішний міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, писало видання “Укрінформ”.
“Ми разом з головою Харківської обласної державної адміністрації Олегом Синєгубовим оголошуємо про відкриття фонду для збору коштів на відновлення Музею Сковороди. Ми будемо збирати кошти не тільки від держави, а й від благодійників, міжнародних донорів. Наразі вже маємо попередні домовленості з низкою наших західних партнерів про те, що вони згодні давати кошти на відновлення музею”, – говорив Ткаченко.
350 000 гривень на відновлення музею передав лідер “Океану Ельзи” Святослав Вакарчук. А гурт Kalush Orchestra пожертвував 300 000, які виручив від продажу контрабаса. Були й інші меценати.
Загалом на відновлення музею, повідомив Олександр Ткаченко в день 300-річчя Григорія Сковороди 3 грудня 2022-го, за попередніми оцінками, потрібно 112 млн грн. Ця сума мала б покрити повну відбудову будівлі, а також проведення науково-проєктних робіт вартістю 7 млн грн. Тоді ж Мінкульт у співпраці з Google запустив 3D-тур музеєм.
Час йшов, а ситуація з відновленням музею не змінилася.
У 2022 році музей уклав угоду з ТОВ “УСП “Укрсервіспроект” на створення науково-проєктної роботи з отриманням позитивного звіту будівельної експертизи по об’єкту “Реставрація, а саме невідкладні першочергові протиаварійні та консерваційні роботи “Будинку у якому жив і помер Г. С. Сковорода”. Роботи оплатили в травні 2023 року.
Того ж року кілька разів намагалися провести тендер на консерваційні роботи на суму 8,5 млн грн. Однак угоду з підрядником укладена не була. Пропозицію єдиної фірми, яка приходила на торги, відхиляли. Напряму також угоду не уклали.
Однак, в 2023 році музей уклав договір з Українським державним науково-дослідним та проектним інститутом “УКРНДІПРОЕКТРЕСТАВРАЦІЯ” на 3,5 млн грн. НДІ мав виготовити науково-проектну документацію “Реставрація з пристосування пам’ятки історії національного значення “Будинок, у якому жив і помер Г.С.Сковорода”, що входить до Меморіального комплексу філософа і поета Г.С. Сковороди – пам’ятки історії національного значення.
Гроші заплатили у 2024 році. Більше бюджетних коштів на відновлення музею на витрачали.
“Консервація будівлі музею, вірніше накриття, на 100% – це кошти ЮНЕСКО, з бюджету – нічого не виділялось”, – зазначала директорка музею Наталія Мицай.
Цього року знову планується зробити консервацію національної пам’ятки, однак за кошти ЮНЕСКО.
Директорка музею Наталія Мицай влітку 2025 року в коментарі для ХАЦ вказала, що консервація ще не розпочалась, бо ЮНЕСКО проводить конкурс.
“Сподіваємось до кінця року це зробити. По вартості – невідомо ще. Все дуже залежить від безпекової ситуації, в ЮНЕСКО реагують на кожні обстріли, через це все це і довго. Щодо планів надалі, то підписали меморандум з Європейським інвестиційним банком на реставраційні роботи, чекаємо завершення активної фази війни і починаємо реставраційні роботи”, – підсумувала Мицай.
І це при тому, що голова Харківської ОВА Олег Синєгубов заявляв ще в лютому 2025 року, що триває відбір виконавця для реставраційних робіт.
“У березні планується початок будівництва захисного укриття, що дозволить зберегти автентичні елементи споруди та розпочати її відновлення”, – йшлося в цитаті Синєгубова.
Але як бачимо, заява була далека від дійсності.
“Військове училище”, місто Чугуїв, пам`ятка національного значення
Перед самим початком повномасштабним російським вторгнення в Україну, 18 лютого 2022 року, Чугуївська окружна прокуратура Харківської області звернулася до суду з позовом до Харківської облдержадміністрації захистити об`єкт культурної спадщини – пам`ятку національного значення “Військове училище” у Чугуєві.
Серед позовних вимог було зобов’язати Харківську обласну державну адміністрацію укласти з департаментом архітектури охоронний договір щодо трьох нежитлових будівель (відповідно площею 559,5 кв. м, площею 175,1 кв. м та площею 171,2 кв. м), що належать до об`єкта культурної спадщини – пам`ятки національного значення “Військове училище”, розташованої за адресою: м. Чугуїв, пл. Соборна, 2, а також зобов`язати привести до належного стану ще одну будівлю площею 9206,9 кв.м шляхом здійснення консерваційних, реставраційних та протиаварійних робіт.
Прокуратура встановила, що Військове училище (за вказаною адресою розташовано 4 нежитлових приміщення) перебуває у власності ХОДА. Основна будівля пам’ятки, площею 9206,9 кв.м, – у зруйнованому стані.
Департамент містобудування та архітектури ХОДА та сама ХОДА підтвердили, що будівлі пам’ятки на їхньому балансі (охоронний номер 704), але зазначена пам`ятка не занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
Також там зазначили, що пам`яткою є тільки основна будівля Військового училища, а інші відносяться до цінної історичної забудови і статусу пам`яток архітектури національного або місцевого значення не мають.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 1 березня 2023 року задоволено позов прокуратури щодо захисту пам`ятки національного значення “Військове училище”.
Суд зазначив, що Військове училище входить до ансамблю центральної площі міста Чугуєва, що сформувався з 1831 по 1847 як центр військового поселення, будівлю зведено у стилі класицизм. Загальна площа становить 11983,1 кв. м. Утім, охоронний договір укладено лише на нежитлову будівлю літ. “А-1-3-” площею 9206,9 кв.м, при цьому департамент містобудування та архітектури фактично підтвердив листом від 19.01.2022 року, що в 2022 році було планував виступити замовником робіт на коригування існуючої облікової документації, зокрема розроблення паспортів та облікових карток на будівлі літ. «Г-2», літ. «В-2», літ. «Б-1».
Рішення в апеляційному суді залишилось без змін.
Також Чугуївська прокуратура подала ще один позов до департаменту містобудування та архітектури та ХОДА про визнання протиправною бездіяльність ХОДА щодо виготовлення облікової документації на пам`ятку архітектури та містобудування національного значення “Військове училище” та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня – Міністерству культури та інформаційної політики України про занесення такого до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
Було встановлено, що у 2009 році на вказану пам`ятку розроблено паспорт та облікову картку, оформлення якого тривало. З інформації департаменту, що паспорт та облікова картка на пам`ятку архітектури національного значення “Військове училище” в архіві департаменту відсутні.
Військове училище має багату історію. Військове училище почали будувати 1825 року за наказом царя Олександра І, завершили – у 1831 році. Проектував будівлю в класичному стилі архітектор Василь Стасов.
Під час перебування тут школи військових топографів майбутній художник Ілля Рєпін брав у ній свої перші уроки малювання. Понад пів сторіччя у будівлі було розташоване Чугуївське юнацьке піхотне училище, а згодом військове училище.
У грудні 1917 року, за місяць до подій під станцією Крути, саме українізоване Чугуївське училище стало першим військовим підрозділом Української народної республіки, який вчинив збройний спротив більшовицьким військам. Багато випускників Чугуївського юнкерського училища займали найвищі посади в арміях різних країн, зокрема були міністрами та генералами армії УНР.
У подальшому суд зобов`язав ХОДА та департамент містобудування та архітектури ХОДА внести Військове училище до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
Будівля, де вчилися Ілля Рєпін та Петро Болбочан, руйнується з 2014 року.
Після судових рішень восени 2023 року у коментарі “Думці” на той момент директор департаменту містобудування та архітектури ХОВА, головний архітектор області Антон Коротовських заявив, що розробляють документацію для проведення консервації пам’ятки архітектури “Військове училище” (Штаби військових поселень).
“Ми замовили документацію. Там є об’єкт у цьому комплексі, який не є пам’яткою, це одноповерхова будівля у дворі, вона не є пам’яткою. Але вона фігурує в загальному комплексі. Нас зобов’язали теж виконати наукову документацію щодо цього об’єкту. Зараз ця документація замовлена, її виконуємо. Коли буде ця документація, розпочнемо другий етап з розробки науково-проектної документації”, – сказав Коротовських.
Коротовських тоді запевнив, що документація буде готова до кінця року. “Із наступного року або в кінці цього року розпочнемо процедуру з виготовлення наукової документації вже на консервацію існуючої будівлі”, – сказав він.
Відповідаючи на питання, коли можна буде побачити фізичну консервацію пам’ятки архітектури в Чугуєві, Коротовських сказав: “Я розумію, що є рішення суду, але витрачати бюджетні кошти на об’єкт, у якому не проживають, він не критично важливий на даний час об’єкт інфраструктури, не доцільно. Це буде сприйматися громадськістю як невірне використання бюджетних коштів. Тому документацію так, ми виконуємо, коли обстановка буде дозволяти, це можна буде завершити”.
У травні 2024 року департамент містобудування та архітектури уклав договір на 98,9 тис. грн з ТОВ “УКРАЇНСЬКЕ НАУКОВО-ДОСЛІДНЕ ОБ’ЄДНАННЯ РЕСТАВРАТОРІВ” на виготовлення облікової документації на пам’ятку архітектури національного значення “Військове училище”.
У травні 2025 року той же департамент уклав договір з ТОВ “ІНСТИТУТ ХАРКІВПРОЕКТ” щодо розробки проєкту на протиаварійні та невідкладні консерваційні роботи на частину основної будівлі, що належить до об’єкта культурної спадщини – пам’ятки архітектури національного значення “Військове училище”.
А ось тендер та відповідно договору на консерваційні роботи цієї будівлі в системі “ProZorro” так і не з’явився.
Балаклійський районний краєзнавчий музей, місто Балаклія, пам’ятка місцевого значення
Балаклійський районний краєзнавчий музей розміщується в найстарішій будівлі Балаклії, пам’ятці архітектури початку XIX ст.. У 1817—1818 рр.. її звели для полковника Ново-Серпухівського полку Степанова у стилістиці класицизму.
До повномасштабного вторгнення у музеї було три постійних експозиції: етнографія рідного краю оповідає про життя і побут жителів слободи Балаклія середини XVII-XX століття; історія Балаклійщини в період Другої світової війни; “Оксана Петрусенко – видатна українська співачка” – експозиція присвячена життю і творчості знаменитої української оперної виконавиці початку ХХ століття.
У червні 2022 року поряд з будівлею упав снаряд. Він пошкодив дах, фасад та кімнати музею. Крім того, за даними “Суспільне.Харків”, під час окупації у будівлі музею жили російські військові. Окупанти розбили навіть сейф, у якому зберігалися дорогоцінні метали.
У травні 2023 року відділ культури, молоді, спорту та туризму Балаклійської міськради уклав угоду з ТОВ “МТМ-Інжиніринг” на створення проєкту реставрації музею вартістю 1,48 млн грн.
Мова йшла про розробку проєктно-кошторисної документації (робочого проєкту) “Реставрація пам’ятки архітектури – Комунального закладу Балаклійський краєзнавчий музей Балаклійської міської ради та благоустрій території”.
Але роботи так і не були виконані, угоду розірвали.
У травні 2024 року уклали новий договір на 900 000 грн з ТОВ “Платинум Констракшн” на розробку проєктно-кошторисної документації щодо реставрації будівлі Балаклійського краєзнавчого музею. Окрім цього, 53,6 тис. грн коштувала експертиза проєкту.
Також ще в 2023 році був укладений договір на 497 000 грн. щодо обстеження пам’ятки архітектури – будівлі Балаклійського краєзнавчого музею. Потім суму договору зменшили удесятеро, до 49,7 тис. грн.
Станом на зараз тендеру та відповідно договору на реставрацію будівлі Балаклійського краєзнавчого музею в системі “ProZorro” так і немає.
З будівлі музею вивезли всі 13 000 експонатів.
Варто зазначити, що представники Балаклійської міськради подали заявку до ЮНЕСКО з проханням надати кошти на реконструкцію музею. Крім того, на відновлення музею почало збирати кошти і Міністерство культури та інформаційної політики України. Але платформа, яку анонсували, уже недоступна і невідомо, скільки вдалося зібрати.
За словами заступник директора департаменту культури та туризму ХОВА – начальника управління туризму Олександра Костіна, музей зазнав серйозних пошкоджень, вибиті вікна, пошкоджений дах і фасадна частина. За попередніми розрахунками, на реставрацію необхідно не менше 30 мільйонів гривень.
“Там зараз вікна OSB закриті, своїми силами вони відремонтували дах, планують розробити проєктну документацію за кошти місцевого бюджету на проведення реставраційних робіт. Приблизна сума 35 мільйонів, але точніше буде ясно, коли проєктанти розроблять”, – каже Костін.
“Будинок культури Залізничників”, місто Харків, пам’ятка місцевого значення
18 серпня 2022 року унаслідок ракетного обстрілу Харкова російські військові знищили Палац культури “Залізничник”. Обʼєкт має статус пам’ятки архітектури.
Будівлю палацу культури звели у 1927–1932 роках за проєктом архітектора А. Дмитрієва у стилі конструктивізму. До повномасштабної війни в “Залізничнику” працювали дитячі гуртки.
Пам’ятка містобудування та архітектури місцевого значення має охоронний номер 53 згідно з переліком пам’яток містобудування та архітектури, наказом Міністерства культури та інформаційної політики від 04.06.2020 № 1883 занесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України місцевого значення, а також їй присвоєно охоронний № 7028-Ха. Площа вказаного обʼєкта складає 9 932,2 кв. метрів.
Прокуратура у квітні 2024 року подала до суду позовну заяву в інтересах держави до АТ “Укрзалізниця” з вимогою привести в належний стан памʼятку культурної спадщини.
Київський окружний адміністративний суд 23 квітня 2024 року ухвалив відкрити провадження у справі.
З того моменту жодних ухвал та рішень у справі в реєстрі немає. Так само немає і робіт з приведення Будинку культури в належний стан, як того вимагає прокуратура.
“Жовтневий РВК”, місто Харків, пам`ятка місцевого значення
Влітку 2022 року одна з російських ракет влучила по будівлі “Жовтневого РВК” на вулиці Полтавський шлях. На той момент тут розташовувався військкомат Новобаварського та Холодногірського районів міста Харкова. Об’єкт був пошкодженмй, архітектори закликали законсервувати пам’ятку.
Будівля “Жовтневого РВК” — це пам’ятка архітектури, побудована у 1832 році. Вона занесена до Державного реєстру під охоронним номером 7297-Ха, але охоронного договору на неї не виявили, кажуть у Харківській обласній прокуратурі. Там зазначають, що з 2022 року будівля належить Харківській міській громаді.
“Пам’ятці потрібен терміновий ремонт, оскільки бездіяльність власників шкодить їй і може призвести до повного зруйнування, — йшлось у повідомленні прокуратури 2024 року. —Бездіяльність власника щодо пам’ятки з кожним роком погіршує її стан через дію природних чинників, призводить до збільшення як обсягу і кількості робіт та, відповідно, їхньої вартості, так і може спричинити повне руйнування і неможливість її відновлення”.
У травні 2024 року прокуратура подала до суду позовну заяву до Харківської міської ради з вимогою укласти охоронний договір щодо “Жовтневого РВК” та привести пам’ятку культурної спадщини в належний стан шляхом проведення протиаварійних та консерваційних робіт.
Суд відкрив спрощене провадження у справі у травні 2024 року. З того моменту жодних ухвал та рішень у справі в реєстрі немає. Так само немає і ніяких робіт.
Ще в липні 2023 року департамент житлово-комунального господарства Харківської міськради уклав договір на 212 00 грн. з ТОВ “Енергопромпроект” щодо проведення технічного обстеження стану будівлі Жовтневого РВК.
Прибутковий будинок Буркевича (“зелений будинок”), місто Харків, пам’ятка місцевого значення
Пам’ятка архітектури та містобудування місцевого значення знаходиться за адресою Полтавський шлях, 1. Прибутковий будинок Буркевича ще називають “зеленим будинком” (або Прибутковий будинок інженера Іванова і кінотеатр «Міньйон»). Будівлю було збудовано у 1888 році за проєктом Андреа-Моріца Томсона.
У радянський час тут були кінотеатр, архітектурний та машинобудівний технікуми, а у 2006 році будівля перейшла до власності економічного університету імені Семена Кузнеця. Уже тоді вона була в досить занедбаному стані, а реставрацію проєктанти оцінили в 90 мільйонів гривень. Тоді університет нічого не зробив.
Зараз з будівлі частково осипається фасад і каміння падає на огорожу, яку встановили по Полтавському шляху, 1.
Будинок почав стрімкіше обвалюватися після російських обстрілів. 27 серпня 2022 року у Павлівську площу, що знаходиться навпроти будинку через річку, влучила ракета С-300. Від вібрацій у старій будівлі обвалилися дерев’яні перекриття.
Навчальний заклад планував зробити тут корпус для студентів, розповідає для “Суспільного” ректор Харківського економічного університету імені Семена Кузнеця Володимир Пономаренко.
“Але там не все просто. Нам не дозволяли робити ремонт, бо там потрібно було робити не ремонт, а реставрацію. А на реставрацію у нас тоді коштів не було”, — казав ректор вишу у 2023 році.
Улітку 2023 року Харківська обласна прокуратура звернулася до суду, щоб змусити Харківський національний економічний університет зайнятись ремонтом пам’ятки архітектури.
Суд зобов`язав Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця укласти з Департаментом містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації охоронний договір щодо “зеленого будинку”, але відмовив прокуратурі у частині позову щодо зобов`язання університету провести консерваційні, реставраційні та протиаварійна роботи.
Восени 2023 року Міністерство освіти перерахувало гроші для проведення консервації будівлі, університет підписав угоду на проведення робіт з підрядником. Вартість консервації – 2,95 млн грн.
За ці гроші підрядник мав зробити захисну галерею, закрити вікна та двері будівлі, а також виконати консервацію покрівлі з ремонтом водостоків.
Також у 2023 році за 83 тис. грн розробили на будинок паспорт об’єкта культурної спадщини – пам’ятки містобудування та архітектури місцевого значення, за 1,04 млн грн провели обстеження технічного стану будівельних конструкцій в будівлі та за 199 тис. грн. – ремонт вимощення біля будівлі.
І буквально, сьогодні, 22 вересня, в багатьох телеграм-пабліках, які є компліментарними до влади міста, з’явились фото “зеленого будинку” в занедбаному стані з висновком, що треба будівлю зносити, бо неякісний фундамент, аварійний стан, та іншого варіанту немає.
Харківський краєзнавець Іван Пономаренко вбачає в цьому те, що будівлю захотіли по швидкому знести та громаду поставити перед фактом. За словами Пономаренка, якщо немає грошей на роботи по стабілізації та консервації, то краще залишити будівлю у спокої до кращих часів, і реконструювати зі збереженням фасаду можна будівлю навіть зі стану руїн.
“Здається, багатостраждальну пам’ятку архітектури вирішили таки знести по швидкому, просто поставити нас перед фактом – та в черговий раз наплювати на закон, який це прямо забороняє. Бо в усіх соцмережах аж дуже синхронно з’явилися пости про “знесення, без варіантів”. Так ми втратимо черговий харківський вид, мабуть, найбільш культовий та популярний (пригадайте Каскад та Центральний парк). Цілком вірогідно, що буде щось на кшталт останньої ілюстрації. Якщо нема грошей на роботи по стабілізації та консервації, краще залишити цю будівлю у спокої до кращих часів. А реконструювати зі збереженням фасаду можна будівлю навіть зі стану руїн, було б бажання. Приклад Чорноглазівської, 8 – наочний”, – пише Пономаренко у пості на власній Фейсбук-сторінці.
Висновок
На четвертий рік повномасштабного російського вторгнення Харківська область досі не напрацювала дорожню карту щодо зруйнованих росією об’єктів культурної спадщини.
Архітекторка Катерина Кублицька зазначила, що необхідно виробити стратегію та задекларувати поважне ставлення на місцевому рівні.
“Всі ланки влади повинні задекларувати, що це наша спадщина, ми зберігатимемо її і не як майбутні ділянки для нової забудови”, — сказала Катерина Кублицька.
Першочергова дія щодо кожної з цих пам`яток – законсервувати, аби вони змогли дочекалися реконструкції.
Євген Лісічкін, Павло Новик
— — — — — — — — —
Це журналістське розслідування проведене й опубліковане в рамках проєкту Інституту розвитку регіональної преси «Екстрена підтримка розслідувальної журналістики в України», що впроваджується за підтримки International Media Support (IMS)
Інші статті:
“Пакунок кожному громадянину”: як наповнюють продуктові набори з гуманітаркою для мешканців Харківщини 
Медичне обладнання у харківській “шухляді” 
Нерухомість та бізнес оточення головного фінансиста мерії Чугуєва 
Як і за що усе керівництво Харківської облпрокуратури отримало пенсії 
Перша підземна школа у Харкові: ідея, реалізація та ігнорування законодавства