Не тільки чиновники, освітяни, правоохоронці, а й представники бізнесу пішли на співпрацю з росіянами у 2022 році, коли було окуповано понад третини Харківської області.
Вивчаючи реєстри та підозри, можна зробити висновок: переважна більшість кейсів співпраці колаборантів – це про побутову допомогу російським військам. Ремонт автівок, техніки, приготування іжі, прання одягу, надання власних автівок та речей і т. ін.
Багато аграріїв з окупованих на той момент територій Харківщини зараз обвинувачуються у вивезенні зерна до рф, до тимчасово окупованої Луганської області. Стосовно більшості з цих осіб ми робили окремий матеріал.
Але були підприємці не з агросектору, які або продовжили бізнес в окупації за погодженням з росіянами, або в “нових умовах” налагодили “справи”. Головна претензія правоохоронців до цих бізнесменів – сплата т. зв. “податків” до органів окупаційної влади.
Власник кафе у Грозі, де росіяни вбили 59 людей: продовжив бізнес в окупації, отримав умовно три роки
Власником кафе “Супутник” у селі Гроза Куп’янського району (40 кілометрів від лінії фронту), де 5 жовтня проходив поминальний обід за перепохованим українським військовим і куди влучив російський “Іскандер-М”, був Анатолій Вікторович Твердохлєбов. У нього також є кафе та магазин в селищі Шевченкове за три кілометри від Грози.
Фото Твердохлєбова під час вручення на той момент митрополитом Ізюмським і Куп’янським Єлисеєм (співпрацював з росіянами) медалі преподобних Антонія і Феодосія Печерських – kupiansk.gromada.group
Фото влучання російської ракети по кафе-магазину Твердохлєбова: ХОВА.
Твердохлєбов був засуджений за колабораційну діяльність (ч. 4 ст. 111-1 КК України), бо співпрацював з росіянами.
Уродженець с. Гракове Чугуївського району Твердохлєбов був визнаний винним і йому було призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі (від відбування покарання звільнити з іспитовим строком 3 роки) із позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на 10 років, без конфіскації майна. Про це стало відомо з вироку Київського райсуду міста Харкова від 26 грудня 2022 року.
Прокуратура не погодилась з таким вироком суду першої інстанції і подала апеляційну скаргу. Харківський апеляційний суд 10 квітня 2023 року року залишив вирок без змін. Після цього перший заступник керівника Харківської обласної прокуратури подав касаційну скаргу. Касаційний кримінальний суд Верховного Суду 4 жовтня (за день до влучання російської ракети в кафе) залишив ухвалу апеляції без змін.
Справа щодо колабораційної діяльності Твердохлєбова не стосувалась кафе у Грозі, йшлося лише про магазин у Шевченковому.
Твердохлєбов займається роздрібною торгівлею продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами на території селища Шевченкове з 2000 року. У вироку суду вказано, що Твердохлєбов наприкінці лютого 2022 року отримав дозвіл від окупаційної влади та в період з кінця лютого до початку травня минулого року продовжив здійснювати продаж товарів українського виробництва через свій магазин.
Також з вироку стало відомо, що на початку травня 2022 року Твердохлєбов отримав від росіян ще один дозвіл, на цей раз на здійснення продажу товарів українського та російського виробництва в тому ж магазині. У липні минулого року Твердохлєбов звернувся до т. зв. “податкової служби” окупаційної адміністрації із заявою, до якої долучив свідоцтво про право на заняття підприємницькою діяльністю та свідоцтво про право власності на магазин, а також надав документи щодо кількості найманих працівників та обсягу товарообігу.
Твердохлєбов отримав документ, що засвідчував взяття на облік суб`єктів підприємництва на території селища Шевченкове та давав дозвіл на провадження підприємницької діяльності у взаємодії з окупаційною адміністрацією держави-агресора, а також звільнення від “оподаткування” до кінця 2022 року.
Тобто ніяких “податків” на фінансування окупаційного режиму Твердохлєбов не платив, бо отримав “неоподаткований період”.
Допитаний у судовому засіданні Твердохлєбов визнав провину та щиро розкаявся.
Ми поспілкувались з Анатолієм Твердохлєбовим телефоном. Після трагедії у Грозі на нього “звернули увагу” та почали називати колаборантом.
“Написали у вироку, слідчі, що я дозвіл брав наприкінці лютого минулого року на те, щоб магазин працював. Та тут до травня українська влада була, працювали з ними. Мені дозвіл давав український голова Шевченківської селищної ради Валерій Приходько. Хто міг їздити в Харків за продуктами, дозвіл був потрібен, щоб пропускали машину на блокпостах. Продавали українське. Ми працювали без якихось втручань, погоджень від росіян. Вони були не в селищі, а навколо нього”, – каже Твердохлєбов.
Спецпропуск підприємцю від української влади: надано А. Твердохлєбовим
Підприємець каже, що не піднімав ціни, бо людям було важко. “Інші піднімали, а в мене м’ясо дешевше стало”, – каже власник магазинів у Шевченковому та Грозі.
У Шевченківському дитячому будинку-інтернаті запевнили, що Твердохлєбов протягом березня-червня минулого року надавав гуманітарну допомогу вихованцям, постачав м’ясо, сало, макаронні вироби, крупи.
Лист від дитячого будинку-інтернату: надано Твердохлєбовим.
Твердохлєбов згадує, що 27 травня минулого року вийшов указ т. зв. “голови військово-цивільної адміністрації Харківської області” від росіян Віталія Ганчева, щоб підприємці оформлювались у “податковій” та реєстраційній базі окупаційної влади.
“Давали на це 30 днів, щоб стати на “облік”. Я нікуди не біг. Були ті, хто побіг одразу. Мені воно взагалі не потрібно було. Пройшов так червень, липень. Я оформився 19 серпня, бо сказали, що або оформлюєшся, або забирають бізнес, товар на потреби російської армії. Навіть ті, хто не працював, пішли оформлюватись, бо сказали, що будівлі, де є непрацюючі заклади, магазини – все одно будуть забирати. Я не хотів цього. Я не добровільно туди пішов. Мене примусили. Людям треба десь було купувати продукти. Коли проїзд на Харків закрили, єдине, куди їздили за товаром, – це Куп’янськ. Без цього звернення на отримання “дозволу” працювати не дали б. Ніякі “податки” не сплачував, дозволили це не робити до кінця року”, – каже Твердохлєбов.
Фото “указу” Ганчева: надано Твердохлєбовим.
Бізнесмен бідкається, що з ним поступили підло, бо, за його словами, 95% підприємців, аграріїв, фермерів Шевченківської громади отримали дозвіл від окупаційної влади держави-агресора, але до них питань у українських правоохоронців немає. Твердохлєбов пояснює це так: його син від першого шлюбу служить в російській армії.
Ще кілька слів про власника кафе у Грозі: до повномасштабної війни в Україну його активно нагороджував митрополит Ізюмський і Куп’янський Єлисей, який під час окупації співпрацював з росіянами: у травні 2020 року – орденом Ярослава Мудрого, у серпні 2021 – медаллю преподобних Антонія і Феодосія Печерських.
Також Твердохлєбов надав нам довідку від Свято-Миколаївського собору у Куп’янську, де настоятель підтвердив благодійну допомогу (ремонт та благоустрій собору) від Твердохлєбова протягом тимчасової окупації.
Фото довідки: надано Твердохлєбовим.
Така сама довідка є в нього і від Свято-Троїцького храму в Шевченковому.
Фото довідки: надано Твердохлєбовим.
В 2020 році Твердохлєбов обрався депутатом до Шевченківської селищної ради.
Через декілька днів після влучання російської ракети в кафе у Грозі начальник Слідчого управління ГУНП України в Харківській області Сергій Болвінов заявив, що у Твердохлєбова у перший же день провели обшук, він одразу попав під підозру, бо його раніше притягували за колабораційну діяльність: “Власника кафе ми перевіряли. Інформація, яка б підтверджувала, що він причетний до наведення ракети, нами здобута не була. Тому стверджувати, що він причетний, немає підстав станом на зараз. Також слід додати, що у власника кафе загинула рідна сестра і племінниця саме в цій трагедії”, – сказав Болвінов.
Як зазначає “Суспільне.Харків”, Твердохлєбов не планує відновлювати кафе та магазин у Грозі. На цьому місці планують зробити меморіал.
“Я у душі досі оплакую всіх. Говорити, і то важко. Усі спогади душать. Моя рідна сестра загинула, її чоловік, загинув племінник — її син зі своєю дружиною. Загинули дві мої однокласниці. Майже всіх, хто загинув, я знав. З усіма спілкувався раніше. Це ті, хто всюди брав участь: й ремонт дороги треба зробити — бралися й ремонтували ями, вкладали свої гроші. Треба було кладовище почистити — збиралися всі і їхали, щось робили. Втрата божевільна”, — говорить Твердохлєбов.
Фото кафе: “Суспільне.Харків” надав Анатолій Твердохлєбов.
Фото кафе: “Суспільне.Харків” надав Анатолій Твердохлєбов
Мешканці Шевченківської громади згадують, що кафе у Грозі не переставало працювати в часи російської окупації і там святкували дні народження, зокрема за участі Твердохлєбова. Але за словами самого підприємця, це кафе під час окупації не працювало.
Кафе у Грозі стало другим зруйнованим у Твердохлєбова-бізнесмена за час повномасштабного вторгнення.
“Щодо бізнесу: не розраховую на допомогу від держави. У мене вже друге кафе зруйноване. Ще кафе з літнім майданчиком у Шевченковому — теж ракета прилетіла”, — говорить Анатолій.
Директор птахокомплексу: організував евакуацію, отримав умовний строк
Директор СТОВ “Старовірівський птахокомплекс” (Шевченківська громада, основний вид діяльності – розведення свійської птиці, вирощування зернових культур) Ігор Миколайович Лаптєв минулим літом, в окупації, організував евакуацію мешканців Куп`янського району до селища Печеніги Чугуївського району (через Печенізьку дамбу).
Як зазначено у вироку суду, Лаптєв протягом травня-червня 2022 року домовився з представником збройних формувань рф та отримав дозвіл на перевезення мешканців Куп`янського району до селища Печеніги за грошову винагороду: 400 доларів США з чоловіків та 300 грн із жінок. Ці кошти розподілялись між Лаптєвим та представником збройних формувань РФ. Така різниця у сумах пояснюється тим, що росіяни неохоче випускали чоловіків з окупованих територій.
Лаптєв знайшов автомобіль Mercedes Sprinter та поширив серед мешканців Куп`янського району графік перевезень, за яким перевезення відбувались щопонеділка з села Петрівка до Печеніг.
Перевезеннями Лаптєв займався протягом червня – вересня минулого року.
Допитаний у судовому засіданні Лаптєв свою вину визнав повністю та щиро розкаявся.
Суд визнав Лаптєва винним у колабораційній діяльності (ч. 4 ст. 111-1 КК України) та призначив покарання у виді штрафу 51 000 гривень, з позбавленням права займати посади в органах місцевого самоврядування та органах влади на строк 11 років, з конфіскацією майна. Апеляцію ніхто зі сторін не подавав, вирок набрав силу.
Цікаво, що евакуацією з окупованих територій Харківської області щопонеділка протягом червня – вересня минулого року займались українські волонтери та благодійні фонди за координації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та у співпраці з Харківською обласною військовою адміністрацією, силами територіальної оборони, ЗСУ, районними військовими адміністраціями, Червоним Хрестом, Нацполіцією, СБУ і ДСНС.
Тобто евакуація відбувалась цілком легально, за співпраці з українською владою. Схоже, правоохоронців не цікавило, яким чином росіяни випускали з окупованих територій охочих виїхати. Бо очевидно, що без домовленостей із російськими військовими безпечна евакуація відбутись не могла. Тому не зовсім зрозуміло, що мав би робити Ігор Лаптєв, аби не отримати вирок за колабораціонізм.
Фото – Суспільне.Харків
Фото: “Суспільне. Харків”
Ми намагались отримати коментар Ігоря Лаптєва, набрали за номером телефону, який вказаний як контактний у СТОВ “Старовірівський птахокомплекс”, але там відповіли, що підприємство не працює через близькість до лінії фронту, і обіцяли передати Ігорю Миколайовичу наше бажання про коментар. У разі, якщо Ігор Лаптєв вийде на зв’язок, ми обов’язково додамо його позицію.
Брат гауляйтера Великого Бурлука: організував з подільниками поставку та продаж пального з “ЛНР”
Три мешканці Великого Бурлука під час окупації частини населеного пункту організували канал поставок пального з окупованих територій та його продаж у селищі. Йдеться про двох братів, 32-річного Руслана Усенка та 35-річного Максима Усенка, та їхнього знайомого, 37-річного Павла Ковбасу.
Фото одного з братів Усенко: телеграм-канал “+MARAZM+”
Фото одного з братів Усенко: телеграм-канал “+MARAZM+”
Фото – Харківська обласна прокуратура
Павло Ковбаса це рідний брат Олександра Ковбаси, якого росіяни призначили так званим “головою територіального управління смт. Великий Бурлук військово цивільної адміністрації Куп’янського району”. Ковбаса змінив на “посаді” Євгенія Юнакова який загинув після того, як його автомобіль підірвали. Олександру Ковбасі заочно повідомили про підозру в колабораційній діяльності та державній зраді. Його також підозрюють у тому, що він допомагав окупантам вивозити українське зерно в росію.
Павло Ковбаса зайняв “посаду” так званого заступника “голови територіального управління смт. Великий Бурлук військово цивільної адміністрації Куп’янського району”. Раніше Ковбасі заочно повідомляли про підозру за фактом колабораційної діяльності (ч. 5 ст. 111-1 КК України) та за фактом пособництва державі-агресору (ч. 1 ст. 111-2 КК України).
Ще на початку квітня минулого року Усенки та Павло Ковбаса домовилися з окупантами, що будуть віддавати частину прибутку від своєї діяльності, якщо їм дозволять торгувати паливно-мастильними матеріалами.
Усенки та Ковбаса придбали транспорт із реєстраційними знаками “ЛНР” для перевезення палива та організували канал поставок із окупованих Сватового та Старобільська Луганської області. Паливо продавали у Великому Бурлуці (по вул. Центральна, Пушкіна, Транспортна).
Прокуратура передала до суду обвинувальний акт щодо підозрюваних за фактом колабораційної діяльності (ч. 4 ст. 111-1 КК України).
Усіх трьох оголошено в розшук.
Реалізатор товару у російських військових: позбавлення волі з іспитовим терміном
Уродженець с. Строївка Куп’янського району Олег Миколайович Демченко у період з липня по вересень 2022 року, перебуваючи в окупації, отримував від військовослужбовців росії бензин і солярку, а потім продавав їх місцевому населенню, отримуючи 2 грн за літр проданої продукції. Крім того, за схожою схемою Демченко реалізовував у Куп’янську зернові культури, отримуючи за це від окупантів паливо та харчові продукти, які продавав місцевому населенню.
Він також добровільно розміщував військовослужбовців росії та представників незаконних збройних формувань на орендованій ділянці землі, де у нього було побудовано домоволодіння, за адресою: с. Петропілля Шевченківської громади Куп`янського району.
У судовому засіданні Демченко визнав свою вину повністю.
Київський районний суд Харкова вироком від 20 грудня 2022 року визнав Демченка винуватим за ч. 4 ст. 111-1 КК України та призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки (з іспитовим строком на 1 рік) із позбавленням права займати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 10 років, з конфіскацією майна. Вирок набув чинності.
Депутат Шевченківської селищної ради: торгував пальним з дозволу окупантів
Депутат Шевченківської сільради Микола Плутцов до початку повномасштабного вторгнення в Україну був підприємцем у сфері лісопильного та стругального виробництва.
Фото Плутцова: телеграм-канал “+MARAZM+
Після окупації Шевченкового Плутцов змінив сферу діяльності й отримав від окупантів так званий “патент на торговую деятельность, сферу общественного питания, сферу обслуживания населения” зі специфікацією “розничная торговля горючим”.
Плутцов з початку серпня до вересня минулого року реалізовував пальне на АЗС Куп’янська та Шевченкового, господарську діяльність у яких здійснювало ТОВ “Октаніум”. Слідчі стверджують, що за можливість вести підприємницьку діяльність він щомісячно сплачував 50 000 російських рублів окупаційній владі.
Червонозаводський суд Харкова 6 вересня взяв Плутцова під варту з можливістю вийти під заставу в 53,7 тис. грн. Прокуратура подавала клопотання про тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Наголошувалось, що під час слідства Плутцов виїжджав до країн ЄС у зв’язку з тим, що має інвалідність.
Плутцов у судовому засіданні запевнив, що не співпрацював з окупаційною владою, не підтримував агресію росії, лише надавав допомогу у вигляді палива, газу та продуктів харчування мешканцям Шевченкового з метою уникнення гуманітарної катастрофи. Паливо та газ закуповував на заправках у Куп`янську. Він також підтвердив, що може виїжджати за межі України, оскільки йому встановлено II групу інвалідності, і у грудні 2022 року він виїжджав у США до доньки, та повернувся.
Захисники Плутцова додали, що підозрюваний є почесним громадянином Шевченківщини, а також учасником бойових дій в Афганістані.
На виборах 2020 року він обрався і до Куп’янської райради від партії “Блок Світличної “Разом!”, але зараз зазначений лише як депутат Шевченківської селищної ради. Протягом 2020-2022 років бюджетні організації уклали з Плутцовим-підприємцем договорів на 775 000 грн щодо поставок різних товарів.
Прокуратура подала апеляцію на міру, друга інстанція скасувала рішення суду першої інстанції, взявши Плутцова під варту, без застави до 3 листопада. Справу передали до Орджонікідзевського райсуду міста Харкова, і 2 листопада Плутцову продовжили запобіжний захід під вартою до 31 грудня, без застави. Судове засудання заплановане на 19 грудня.
“Голова Купянского района” в окупаційній владі: організував пасажирські перевезення зі згоди росіян
Наприкінці серпня цього року окупаційна влада Харківщини, яка втекла до російського Бєлгорода, повідомила про те, що Олександр Капленко очолив так звану “військову цивільну адміністрацію Куп’янського району Харківської області”.
Фото Капленка: телеграм-канал окупаційної влади
На початку повномасштабної війни Капленко був депутатом Куп’янської райради від партії “Блок Світличної “Разом!”.
У жовтні минулого року Капленку заочно повідомили про підозру за фактом колабораційної діяльності (ч. 4 ст. 111-1 КК України). Він був підприємцем у сфері надання пасажирських перевезень. За даними слідства, депутат активно співпрацював з представниками держави-агресора.
За даними порталу “Youcontrol”, Капленко є співвласником ТОВ “АТП Куп’янськ” та борівського ПрАТ “Оскіл”. Крім цього, він має зареєстрований ФОП у сфері пасажирських перевезень.
“Маючи 69 автобусів, Капленко проводив свою діяльність на окупованій території з дозволу так званої “нової влади”. Він організував систематичні перевезення між окупованими територіями. Також російські куратори надали згоду Капленку і на новий маршрут: з Куп‘янського району до м. Краснодар російської федерації”, – йдеться у тексті підозри Капленку.
За даними СБУ, Капленко ще на початку контрнаступу Збройних сил України втік на територію країни-агресора. Майже через рік після звільнення Харкова окупанти підвищили Капленка: з підприємця у сфері перевезень до “голови района”.
Справу Капленка передали до Червонозаводського райсуду Харкова. Наступне судове засідання має відбутись 8 січня 2024 року.
Торговець продуктами: спільний “бізнес” з росіянами та подяки від військових
55-річний мешканець Куп’янська Сергій Петрович Ганус обвинувачується в організації ”бізнесу” у взаємодії з представниками держави-агресора, які дозволили йому створити торгову точку на умовах подальшої сплати відсотків від прибутку.
Фото: Харківська обласна прокуратура
Ганус продавав продукти харчування, побутову хімію російського та білоруського виробництва, а також виробництва так званої “ЛНР”. Він перебуватиме під вартою до 10 січня 2024 року, без права внесення застави. Справу передали до Червонозаводського райсуду Харкова.
Під час обрання запобіжного заходу в червні цього року (тоді обрали тримання під вартою з правом внесення застави в 268,4 тис. грн.) Ганус та його захисник просили у задоволенні клопотання про тримання під вартою відмовити, посилаючись на те, що після деокупації Куп’янська він продовжував працювати як фізична особа-підприємець, співпрацював зі слідством, протягом березня-вересня 2022 року допомагав продуктами харчування комунальній установі “Куп`янський психоневрологічний інтернат”.
Стало відомо, що з 10 лютого і мінімум до червня 2023 року за договором між Куп`янською міською військовою адміністрацією та ФОП Ганус С. П. у приміщеннях його ФОПу зберігалось майно адміністрації (продукти харчування для гуманітарної допомоги). 4 грудня 2022 року директорка БО “Благодійний фонд “Харків з тобою” оголосила подяку Ганусу “за постійну підтримку захисників України – і фінансово, і справами, і душевним теплом з 2014 року”. Наказом командира однієї з військових частин у травні цього року Гануса як волонтера заохочено медаллю “За добру справу”.
Інші підприємці, які пішли на співпрацю
Заочну підозру в колабораційній діяльності (ч. 4 ст. 111-1 КК України) отримав мешканець с. Тавільжанка Дворічанської громади Артем Дудяк, який до повномасштабної війни займався торгівлею харчовими продуктами, напоями, тютюном, одягом.
19 липня 2022 року підприємець отримав так званий “патент на торговую деятельность в сфере общественного питания, обслуживания населения” та працював на ринку в селищі Дворічна.
Власник та керівник ТОВ “Восток-КМК” Андрій Дзюба у період квітня – травня 2022 року, перебуваючи на тимчасово окупованій території села Борівське Куп`янського району, добровільно передав представникам збройних формувань держави-агресора РФ свій автомобіль ВАЗ.
Фото – Харківська обласна прокуратура
Також з матеріалів справи стало відомо, що Дзюба добровільно надавав представникам збройних формувань держави-агресора рф м`ясо худоби, яку вирощував на ТОВ “Восток-КМК”. Окрім того, на підставі отриманого усного дозволу від представників збройних формувань держави-агресора рф він наказав працівникам свого підприємства засіяти землі сільськогосподарськими культурами задля їх продажу на території РФ, із подальшим відрахуванням коштів окупантам.
Правоохоронці обвинувачують аграрія в організації вивезення насіння соняшника (не менше 40 000 кілограмів) на територію держави-агресора рф. 12 серпня минулого року Андрій Д. подав заяву щодо реєстрації ТОВ “Восток-КМК” в окупаційних органах влади. Наприкінці літа підприємство відкрило рахунок у валюті рф у підрозділі російського “Промсвязьбанка”.
Під час обрання запобіжного заходу Дзюба вину не визнав. Справу передали до Орджонікідзевського райсуду Харкова. Він перебуває під вартою, без права внесення застави.
Заочну підозру в колабораційній діяльності (ч. 4 ст. 111-1 КК України) отримав і мешканець селища Приколотне Куп’янського району, директор ПрАТ “Підсереднє” Валентин Курако, який на початку березня, за інформацією УСБУ в Харківській області, добровільно передав представникам військових формувань держави-агресора рф пересувного пункту проживання на автопричепі, мішків з піском та залізобетонних конструкцій для будівництва фортифікаційних військових споруд.
Курако також передав воєнізованим формуванням держави-агресора автобус ПАЗ, легковий автомобіль ВАЗ 2121 та пікап Mitsubishi L200, а також надав у користування приміщення майстерні для ремонту військової техніки рф.
Крім цього, чоловік займався розселенням російських військових у будинку культури с. Підсереднє з облаштуванням спальних місць, надавши належні ПрАТ “Підсереднє” ліжка, а також організував у їдальні свого підприємства триразове харчування.
За це Курако отримав дозвіл від представників держави-агресора рф на провадження ПрАТ “Підсереднє” та ТОВ “Федорівський” господарської діяльності. У травні 2022 року Курако дав вказівку найманим працівникам посіяти сільськогосподарські культури, а в липні 2022 року – на збір урожаю.
Наприкінці серпня минулого року підприємець вирішив зареєструватися у т. зв. “налоговой службе Харьковской области”.
Обвинувачується також 40-річний підприємець з села Семенівка Куп’янського району Дмитро К., який “товаришував” із представниками так званої “ВГА Харьковской области” та провадив господарську діяльність у взаємодії з окупаційною адміністрацією.
Фото – Харківська обласна прокуратура
Зокрема, отримавши від окупантів “патент на торговую деятельность”, він продавав пшеницю за російські рублі та віддавав 5% від прибутку представникам ЗС РФ.
Дмитро К. перебуває під вартою, справу передали до Орджонікідзевського райсуду Харкова.
Справа Олени С. також перебуває в суді. Наступне засідання відбудеться в Червонозаводському райсуді Харкова 12 грудня.
Жінка обвинувачується за фактом колабораційної діяльності (ч. 4 ст. 111-1 КК України). У часи окупації вона була заступником директора ПАТ “Агрофірма “8 Березня” в селі Кіндрашівка Куп’янського району, яке здійснювало господарську діяльність у сфері вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
Фото: Харківська обласна прокуратура
За даними слідства, Олена С. під час окупації отримала від адміністрації держави-агресора патент на торговую деятельность зі специфікацією “оптовая торговля зерном, необработанным табаком, семенами и кормами для животных”. 5% від прибутку підприємиця віддавала представникам зс рф.
Крім того, вона надала склади у с. Тищенівка Куп’янського району для розміщення техніки російських військовослужбовців.
Великий бізнес, що пішов на співпрацю з росіянами
На початку листопада минулого року був затриманий відомий аграрій Куп’янського району, депутат Курилівської селищної ради Анатолій Головко. Йому повідомили підозру за фактом пособництва державі-агресору (ч. 1 ст. 111-2 КК України) та колабораційної діяльності (ч. 4 ст. 111-1 КК України).
Фото Головка: соцмережі
“Головко, будучи власником сільгосподарських підприємств, під час окупації села Кругляківка Куп‘янського району допомогав ворожим військам. Так, чоловік добровільно передавав російським військовим пальне, м’ясо худоби та автомобілі підприємств для використання їх армією країни-агресора. Головко був “гостем” всіх нарад окупаційної адміністрації. Так, після однієї із зустрічей з представниками російської федерації він наказав своїм підлеглим зібрати пшеницю. Одна частина врожаю передавалась російським військовим, інша — до рф з отриманням частини прибутку військовими ворожої армії”, – йдеться у тексті підозри.
Як повідомляє СБУ, Головко одним із перших пішов на співпрацю з ворогом. Для цього він “перереєстрував” агробізнес у місцевій окупаційній адміністрації і почав сплачувати податки до бюджету рф.
За даними СБУ, підозрюваний надав агресорам доступ до власних логістичних складів для базування і ремонту ворожої військової техніки, а також виділяв паливо для її заправки.
За даними порталу “YouControl”, Головко є керівником та власником великої агрофірми “Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Мрія”. Підприємство, окрім Глушківки, має землі в сусідніх Новосиновому, Колесниківці, Кругляківці. Також Головко є керівником та власником дочірнього підприємства “Перлина” СТОВ “Мрія” у селі Добролюбівка (у минулому Дворічанський район), керівником та власником селянського фермерського господарства “Вікторія” у селі Богородицьке Луганської області, керівником районного мисливсько-рибальського підприємства Куп’янського району та Куп’янської районної організації мисливців та рибалок, керівником та власником спеціалізованого мисливського-рибальського господарства “Мрія” у селі Глушківка.
За даними “YouControl”, Головко в 2020 році обрався до Курилівської сільської ради від партії “Слуга народу”. Тоді також від “слуг” до сільради балотувались дружина Анатолія Головка Галина та його син Дмитро. Вони теж стали депутатами.
Як повідомляє “Kharkiv Today”, Харківська обласна організація партії “Слуга народу” позбавила Головка мандату за народною ініціативою.
У 2015 році Анатолій Головко обирався до Куп’янської райради від партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність”, а з 2010 по 2015 роки він був депутатом Куп’янської райради від “Партії регіонів”.
Справу Головка передали до Червонозаводського райсуду Харкова. Бізнесмен перебуває під вартою, без права внесення застави.
Наприкінці жовтня минулого року за підозрою у співпраці з росіянами затримали директора Куп’янського молочноконсервного комбінату Олександра Радченка.
На початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Радченко був депутатом Куп’янської райради від партії “Слуга народу” та гендиректором КМК.
Радченка затримали за підозрою у поставках продукції російським окупантам та на територію так званої “днр”. Про це стало відомо з релізів прокуратури та СБУ.
Фото Радченка: соцмережі
Як повідомляє прокуратура, Радченко під час окупації Куп’янська укладав з представниками так званої “военно-гражданской администрации Купянского района” договори на поставки продукції заводу, надавав вказівки своїм підлеглим передавати окупантам молочну продукцію, щоб російська армія не голодувала.
Для провадження незаконної діяльності директор молочноконсервного комбінату здійснив “перереєстрацію” акціонерного товариства у так званій “налоговой службе” окупаційної адміністрації. Потім відкрив рахунки в одному з російських банків та перевів усі розрахункові операції компанії в рублі.
Радченко уклав договір про поставку молочної продукції з “военно-гражданской администрацией Купянского района” на загальну суму 3 641 313 російських рублів.
Також у період з травня по вересень 2022 року він уклав договори на реалізацію молочної продукції з ООО “Аврора” (г. Луганск), як зазначено в договорі, на орієнтовну суму 100 000 000 (сто мільйонів) російських рублів, ООО “ИЗОБИЛИЕ” (г. Луганск) на орієнтовну суму 100 000 000 (сто мільйонів) російських рублів, ООО “Производственно-коммерческая фирма “Каменный дом” (г. Луганск) та ООО “ЛПС” (“ЛНР”).
Як повідомляє “Kharkiv Today”, у середині липня минулого року російські пропагандисти показували “розмаїття” продуктів в окупованому Купʼянську. На кадри потрапила продукція місцевого заводу: згущене молоко, питний йогурт, масло, сметана. Етикетки були російською, зокрема, можна було розгледіти напис “Сгущенка”.
Олександр Радченко у 2020 році був першим номером у списку кандидатів в депутати Куп’янської райради (обрався) та до Харківської облради в списку партії “Слуга народу” (не пройшов). У 2010 році також намагався обратися до Харківської облради від партії “Батьківщина”, але тоді теж не склалося. Із 2005 по 2010 роки був головою Куп’янської РДА.
За даними “Youcontrol”, Радченко володіє ПАТ “Куп’янський молочноконсервний комбінат” на 70,2%, ще 29,8% записані на дружину Радченка.
Харківська обласна фракція партії “Слуга народу” забрала у Радченка мандат.
Справа Радченка за фактом пособництва державі-агресору (ч. 1 ст. 111-2 КК України) передана до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області. Директор комбінату перебуває під вартою, без права внесення застави.
За даними СБУ, аграрій із Чугуївського району, ексдепутат-регіонал Харківської облради Олег Супрун співпрацював з російськими окупантами. Він заочно отримав підозру за фактом допомоги державі-агресору, пособництву російські армії та окупаційній адміністрації (ч. 1 ст. 111-2 КК України). Зараз адвокат Супруна намагається скасувати цю підозру в Київському райсуді Харкова. Суд відмовив у задоволенні клопотання УСБУ в Харківській області про здійснення спеціального досудового розслідування щодо Супруна.
Супрун електронним шляхом надав до суду письмові заперечення. Ексдепутат облради акцентує увагу на тому, що ніяких посад в окупаційній адміністрації рф не займав, жодного разу не виїздив за межі села Кирилівка, ні з ким з окупаційної адміністрації рф не зустрічався та не спілкувався. Супрун повідомив, що агресори вимагали від нього як публічної особи виступити на їхню підтримку та переоформити підприємство за російським законодавством. Він начебто чинив опір як міг, нічого з того, що вимагали, не зробив. Також підприємець зазначає, що є заслуженим працівником сільського господарства України, почесним громадянином Вовчанського району, нагороджений відзнакою Харківської обласної ради “Слобожанська Слава”, а отже – патріот України.
Супрун повідомив, що начебто вивів з ладу екскаватор, щоб окупанти не могли рити окопи, під дулом автомата доламав ворожий “Град”, передавав інформацію про рух ворожих колон через село голові Печенізької ОТГ.
Захисник Супруна зазначив, що його підзахисний у зв`язку з тим, що не було можливості виїхати на територію України під час окупації села, разом із родиною поїхав на територію рф, де вони пробули декілька днів, після чого виїхали на територію країни Європейського Союзу. 16 червня 2022 року Супрун отримав тимчасовий дозвіл на проживання в Бельгії, де він проживає з родиною.
Супрун Олег Миколайович – керівник та власник СТОВ Агрофірма ім. Шевченка у селі Кирилівка Чугуївського району (до укрупнення Вовчанський район). Це одне з найбільших підприємств району.
У тексті підозри зазначено, що Супрун з березня 2022 року добровільно на постійній основі надавав російській армії пальне, по 20 літрів щодня. Також аграрій дав вказівки працівникам свого підприємства ремонтувати російську військову техніку та зберігати її в гаражах підприємства. Як стверджує СБУ, автомобілі агрофірми використовувались російською армією для переміщення та зведення фортифікаційних споруджень. Натомість власник отримав дозвіл на проведення посівної кампанії та подальшого збору урожаю.
Крім цього, Супрун, за версією СБУ, ще в березні 2022 року надав вказівку працівникам свого підприємства допомагати російським військовим перевозити бетонні блоки для облаштування блокпостів технікою свого підприємства. У квітні аграрій наказав рубати дерева для облаштування бліндажів російської армії. Тоді ж Супрун дав вказівку за допомогою телескопічного навантажувача Manitou допомогти російським військовим витягнути з кювету артилерійську установку “Град”. Для цього аграрій виїжджав особисто на місце події.
У період березня-травня 2022 року, як повідомляє СБУ, Супрун, маючи добрі відносини з окупаційною адміністрацією та російськими військовими, почав видавати за своїм підписом та печаткою агрофірми ім. Шевченка довідки працівникам підприємства та жителям села Кирилівка для вільного пересування під час комендантської години.
За інформацією руху “Чесно”, в 2020 році Супрун балотувався до Харківської облради від партії “Слуга народу”, але не був обраний.
У 1998 та 2002 роках Супрун обирався до Вовчанської райради, у 2006-му став депутатом Харківської облради від “Партії регіонів” та очолив постійну комісію з питань аграрної політики. У 2006 та 2007 роках він балотувався від “Партії регіонів” до Верховної Ради, але не був обраний, а у 2010 році обрався до Червоноармійської сільради Вовчанського району від “ПР”, а вже в 2015 році став вдруге депутатом Харківської облради від партії “Наш Край”.
За даними порталу “YouControl”, з 2005 по 2010 роки Супрун був керівником Вовчанської районної організації “Партії регіонів”. Зараз він є керівником та власником приватного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка, керівником та власником СТОВ Агрофірма ім. Шевченка та керівником і власником ТОВ “Ресокс”, яке спеціалізується на розведенні молочних порід худоби.
Цікаво, що в матеріалі газети “Сільські вісті” від серпня 2017 року зазначено, що агрофірма імені Шевченка Олега Супруна передала в зону АТО для спецпідрозділу “Альфа” двомісний вертоліт “Робінсон-22”.
Президент Асоціації приватних роботодавців у Харківській області Олександр Чумак каже, що поки частина області була в окупації, звернень від приватних підприємців в Асоціацію не було. “Зараз ми надаємо оперативну підтримку для відновлення: навчання, консультації, допомагаємо залучати кошти для відновлення, – говорить Чумак.
Відповідь поліції.
За інформацією ГУНП в Харківській області, з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну дев’ять приватних підприємців з Харківщини пішли на співпрацю з росіянами і справи щодо них за фактом ч. 4 ст. 111-1 передані до суду.
Фото: відповідь поліції.
У підсумку: варто розділяти випадки, коли підприємці самостійно пішли на співпрацю з окупантами, а коли – тягнули час до останнього і від безвиході подалися до “податкової” окупаційної влади.
Автор: Євген Лісічкін
Матеріал вийшов в рамках проєкту “Не такі справи-3” за підтримки ГО “Інститут розвитку регіональної преси”
Інші статті:
Підприємець з Харківщини у суді визнав роботу на окупантів та продає пальне до бюджетних установ на десятки мільйонів гривень 
Став відомий вирок, який отримала колишня сільська голова в Куп’янському районі за співпрацю з росіянами 
ХАЦ дізнався вирок, який отримала “староста” села при окупантах в Куп’янському районі 
“Нас тут задавили, дитину змушували в саду розмовляти українською, переписали історію” – зірка росТБ з Куп’янщини отримала вирок 
Три роки тюрми – вирок підприємцю з Куп’янська: “бізнес” з дозволу росіян та подяки від військових ЗСУ