Для вивезення та перепродажу українського зерна з окупованих територій представники держави-окупанта, російської федерації, створюють фірми, які записані на маловідомих людей, таких як біоенергетичний психолог чи сумнівний ділок з Ростова.
Але саме з такими компаніями працюють, у тому числі країни з ЄС. І цьому можна завадити, як за допомогою санкцій, так і іншими механізмами.
Крадіжка зерна на Харківщині
Тимчасова окупація українських територій державою-терористом ще з 2014 року створила умови для “сірих” схем, рейдерського захоплення підприємств. Зокрема, щодо привласнення сільгосппродукції. Деякі власники підприємств ставали пособниками агресорів, у інших елеватори та техніку забирали силою.
При цьому під контролем окупантів спеціально створювалися юридичні особи як на окупованій території, так і в рф.
Фабулу вивозу пшениці з Харківщини правоохоронці описали у судовій ухвалі.
Для вивозу українського зерна на тимчасово окупованій території Харківщини створили т.з «Государственное предприятие «Продовольственные ресурсы», яке підпорядковувалось установі, яку очолив так званий голова незаконно створеної “військово-цивільної адміністрації Харківської області” від держави-окупанта Віталій Ганчев.
Зробили цю структуру на базі ТОВ «Куп`янський комбінат хлібопродуктів». Тож незаконно створена окупаційна влада призначила керівником підприємства людину, який працював головним інженером ТОВ «Куп`янський комбінат хлібопродуктів» і який, на думку слідчих, погодився співпрацювати з представниками держави-агресора.
Під час окупації, рахунки цього підприємства були відкриті в банківській установі, яка знаходиться у Південній Осетії – «Международный Расчетный Банк». Це фінансова установа, яка створена для роботи на окупованих територіях. В самій росії банк не працює.
Так, харківські правоохоронці зафіксували факт вивезення зерна на територію країни-окупанта у серпні 2022 року. Мова йде про зерно, яке належало ТОВ «Куп`янський комбінат хлібопродуктів».
Слідчі встановили, що 17 серпня 2022 року представники «Государственное предприятие «Продовольственные ресурсы» безкоштовно передали представнику російського підприємства ТОВ «Гелиос Плюс» пшеницю врожаю 2021 року.
Російська фірма для вивозу зерна
ТОВ «Геліос Плюс» була створена у 2015 році в Ростові-на-Дону.
Російський портал декларации-соответствия.рус, який збирає дані з офіційних порталів статистики та акредитації, зібрав понад 300 декларацій відповідності, які стосуються “Гелиос-Плюс”.
Серед виробників продукції вказано й т.з «Государственное предприятие «Продовольственные ресурсы».
Як бачимо, росіяни отримали від пособників держави-агресора пшеницю врожаю 2021 року. Фактично ця декларація – ще один доказ того, що російська фірма вивозила зерно з території Харківської області.
Але не лише Харківської. Серед декларацій, які подавало це підприємство, багато є таких, що показують вивезення сільгосппродукції з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей.
Крадіжка зерна з елеватора у Старобільську
Так, “Гелиос-Плюс “ подавав декларації відповідності щодо соняшника з елеватора у Старобільську. Тобто допомагав вивозити насіння з окупованої території Луганщини. Там, де власники підприємств відмовились від співпраці з окупантами.
За даними Центру національного спротиву Сил спеціальних операцій Збройних сил України, ворог розграбував ТОВ “Старобільський елеватор”, звідки вивіз майже 900 тонн зерна (врожай 2021 року). Зокрема було вкрадено понад 600 тонн зерна пшениці та 275 тонн зерна соняшника.
Все воно було помічене окупантами як “безгосподарне майно” й передано до “аграрного фонду лнр”. Тобто, по факту росіяни просто вкрали продукцію у власників, адже ті не співпрацювали з ними.
Одним з підозрюваних у провадженні щодо вивезення зерна зі Старобільську є директор т.з. муніципального унітарного підприємства «Старобельский элеватор». На думку слідчих, він допоміг вивезти продукції на суму понад 6 млрд гривень.
“Військова необхідність у фактичному пограбуванні зазначених запасів зернових культур була відсутня, оскільки попередньо викрадені зернові культури невстановленими військовослужбовцями ЗС РФ та представниками окупаційної адміністрації використано не для військових дій і не для задоволення потреб населення, а з корисливою метою та з мотивів особистого неправомірного збагачення, перевезено до морських портів РФ та тимчасово окупованої АРК, звідки морськими суднами направлено до інших країн під виглядом експортної продукції РФ”, – йдеться в судовій ухвалі.
За даними російського реєстру юридичних осіб, директором підприємства вказаний Євгеній Крутько.
Окрім “Гелиос-Плюс” декларації від імені “Старобільського елеватора” подавали ще дві російські фірми – “Агромир” (Ростовська область) та “Стройтэк” .
Компанія “Агромир” розташована у містечку Азов Ростовської області. Засновниками вказані Євгенія Загоруйко та Владімір Мєльніков. На них записані ще кілька компаній (“Южный ветер”, “Апгрейд”), які займаються як продажем сільгосппродукції, так і торгівлею продуктами харчування.
Що стосується компанії “Стройтэк”, то її профіль був ремонтні роботи, а не придбання соняшника. Але саме її використали для оформлення документів для продажу сільгосппродукції як з окупованої частини Луганщини, так і Херсонської області.
Адже “Агрофірма-Булюк” розташована у тимчасово окупованому Скадовському районі Херсонської області і належить до родини держзраджників.
Як пише видання “Інтент”: “Віталій Булюк – кум Ігоря Калєтніка, екснардепа від «Комуністичної партії», який голосував за «диктаторські закони» від 16 січня 2014 року. Колаборант Віталій Булюк очолював Херсонську митницю з 2007 до 2015 року, був люстрований. Але посадовець звернувся до суду і зміг домогтися поновлення на митниці, а також повернення коштів за вимушені прогули.
Після місцевих виборів 2020-го став депутатом Херсонської облради від «Нашого краю». Віталію Булюку прокуратура повідомила про підозру у колабораційній діяльності, бо очолив окупаційну митницю та був призначений росіянами одним із «заступників» окупаційної адміністрації Херсонщини”.
В грудні 2022 року машина, в якій був Булюк, вибухнула, його водій загинув.
На самого Віталія Булюка не зареєстрована жодна фірма, а от його діти – мають мільйонні прибутки. За даними «Наших грошей», у Віталія Булюка є старший син Віктор (1995 рік народження, у декларації за 2015-й батько чомусь забув про нього та не вказав) та молодший – Ігор (1998 рік народження). Ось якраз вони й були засновниками СТОВ “Агрофірма-Булюк”.
І ось їх продукцію продавати на російській ринок взялась московська фірма, що займається ремонтами та записана на біоенергетичного терапевта.
Єдиною засновницею компанії є Ангєліна Сарматова.
Телефон, який є контактним для цієї фірми, Сарматова використовує й для запису на прийом.
На даний момент, ми задали питання, щодо реєстрації декларацій Сарматовій та іншим згаданим вище та нижче в розслідуванні російським підприємствам, але поки відповіли лише в фірмі “Агромир”. Приводимо відповідь дослівно: “Добрый день, давайте оставим этот вопрос без комментариев”.
Але повертаючись до “Гелиос-Плюс”, то ця фірма вивозила сільгосппродукцію з окупованих територій Донецької та Луганської області ще до повномасштабного вторгнення. Підтверджує це й сервіс Import genius.
Навіть за даними, які є у відкритій частині, можна побачити, що підприємство купувало сільгосппродукцію у підприємств, які промарковані, як українські, але по факту були створені сепаратистами.
І разом з цим “Гелиос-Плюс” має торгові зв’язки з німецькою компанією ILPS Land-DE GmbH.
Менеджерами компанії є Ігор та Лариса Белкін.
Крім того, за даними Import Genius ця компанія продовжує купувати сільгосппродукцію в Україні.
ХАЦ відправив лист до німецької компанії з питаннями щодо співробітництва з російськими компаніями після повномасштабного вторгнення, але відповіді не отримав.
Щодо “Гелиос-Плюс”, то директором та засновником підприємства є Владімір Кліменко.
Раніше Кліменко був директором кількох фірм, які вже ліквідовані, але ось цей факт варто відмітити. Серед засновників фірми “Нью-Сіті”, де директором був Кліменко, був Юрій Арабей – людина, яку звинувачували у шахрайстві вартістю близько 120 млн рублєй.
Раніше серед засновників підприємства була Яніна Кліменко, яка є директором та засновником ТОВ “Юг Бизнес Медиа”, яке працює як рекламне агентство.
Яніна мала раніше прізвище Мєженная, та була відома як генеральний директор видання “Ведомости-Юг”.
Інші кейси
ХАЦ вже описував історію про вивезення насіння соняшника з Великобурлуцького елеватору до країни-агресора. Починаючи з серпня 2022 року, з цього елеватору вивезено до країни-терориста тисячі тонн насіння соняшника.
В цій історії також фігурували російські підприємства, на базах яких зберігали крадене українське насіння соняшнику, пшениці та ячменю. Вони теж відомі та вказані слідчими.
Врожай потрапив до елеваторів (перевалочних баз) ТОВ «Колос» з м. Воронєж, ТОВ «Бичевнинский элеватор» з м. Лиски Воронезької області, ТОВ «Созвездие» з м. Воронеж та ТОВ «Агро-Корм» з м. Валуйки Білгородської області.
Саме підприємство “Колос” з Воронєжа займалось управлінням вкраденої продукції. Його очолює Павєл Олегович Іваніна. Також він є власником цього підприємства. Судячи з усього, це підприємство створили, якраз під прийом краденого українського зерна, бо дата його створення 12 липня 2022 року. Основний вид діяльності вказаний як оптова торгівля зерном.
Крім цього, Іваніна є директором фірми “Акцент”, яка належить Ігорю Парінову. Його ПІБ співпадає з колишнім заступником голови уряду регіону. В 2018 році Ігор Парінов потрапив у скандал, коли журналісти побачили, що йому належить ділянка з котеджем вартістю 55 мільйонів рублів.
Директором та власником ТОВ “Бичевнинский элеватор” з міста Лиски Воронезької області є Роман Миколайович Жидков. Основним видом діяльності фірми є також оптова торгівля зерном. Відомо, що Жидков обрався в 2015 року до Лискинської міської ради. Російські ЗМІ повідомляли, що в лютому 2016 року на Жидкова стався напад на вулиці, під час якого його побили молотком, внаслідок чого він потрапив до лікарні. Жидков тоді стверджував, що на його адресу надходять погрози від здирників – злочинці начебто вимагали від нього 40 млн рублів.
За даними декларацій відповідності “Бичевнинский элеватор” також подавав декларації щодо соняшника, який був ймовірно вивезений з території Луганської області.
Директором та власником воронезького ТОВ “Созведие” є Олексій Аркадійович Спіцин. Фірму створили за два дні до початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, тобто 22 лютого 2022 року. Серед видів діяльності цієї фірми зазначено і вирощування зернових, зернобобових культур та насіння олійних культур.
І нарешті власниками в ТОВ «Агро-Корм» з Валуйського району Білгородської області є Анаіт Рафіковна Губатян та Петр Владиславович Соколов. Керівником є та ж Губатян. Основним видом діяльності фірми є виробництво олій та жирів.
Ще трохи про зерно
Варто зазначити, що в прокуратурі Харківської області не ведуть окремого реєстру, який би стосувався справ, щодо вивозу сільгосппродукції загалом та зерна зокрема. Тож об’єктивних даних щодо кількості подібних справ отримати неможливо.
Але їх не одна і не дві. Це зрозуміло з моніторингу судового реєстру.
Так, за версією слідства, в одному з проваджень йдеться про те, що депутат Шевченківської селищної ради Наталія Проценко, на той момент власниця та керівник місцевого фермерського господарства “Колос” добровільно надала складські та інші приміщення, належні цьому господарству, для розміщення збройних формувань держави-агресора рф, взамін дозволу на проведення очолюваними нею сільськогосподарськими підприємствами посівної кампанії та збору врожаю.
В період липня-серпня минулого року за вказівкою Проценко, здійснений збір пшениці, гороху, ячменю та гірчиці, задля їх часткової подальшої передачі представникам країни-окупанта, а саме у серпні було передано 250 тон насіння соняшнику урожаю 2021 року для вивезення у селище Уразове Білгородської області.
В цьому селі знаходиться “Уразовский элеватор”, який входить в концерн “Юг Руси” російського мільярдера Сєргєя Кислова, якого “Радіо Свобода” називала партнером Віктора Медведчука у нафтопереробному бізнесі та шахтах у Ростовській області.
Вивезення зерна з Вільхуватки
Директор фермерського господарства “Вільховатка” Анжела Володимирівна Катасонова, згідно інформації з ухвали суду, організувала завантаження зі складських приміщень сільськогосподарського виробничого кооперативу “Рублене” насіння соняшника та відправку на підприємство, яке розташоване на хуторі Кузнєцовка Валуйського району Білгородської області.
А також, на думку слідства, Катасонова займалась організацією вивезення з тих же складських приміщень насіння вівса та кукурудзи на підприємство в селі Новопетрівка Валуйського району Білгородської області.
У селі Новопетрівка знаходиться агропідприємство “Рассвет”, яке належить Олені Хохловій.
Варто додати, що чоловік Катасонової, Володимир, тривалий час був головою Вільхуватської сільської ради, а на даний час на сайті цієї ради вказаний як місцевий депутат. Володимир Катасонов, як і його дружина Анжела, також є обвинувачуваним у цій справі. За версією слідства, саме чоловік Анжели 16 червня 2022 року, перебуваючи на пункті пропуску через державний кордон України Чугунівка Куп`янського района, отримав від співробітника Федеральної митної служби рф контакти громадян росії, які володіли підприємствами у Валуйському районі, куди подружжя Катасонових вивозило українське зерно.
Відсутність статистики
І це лише кілька прикладів, коли громадяни України, які за версією слідства допомагали країні-агресору, вивозили агропродукцію до росії, де його реалізовували вже місцеві підприємства. В реєстрі є понад десять проваджень, які стосуються вивезення сільгосппродукції з тимчасово окупованих територій. Лише станом на червень 2022 року, за оцінками розслідувальної програми “Схеми”, країна-окупант могла вивезти українського зерна на понад два мільярди гривень. А якщо враховувати, що більшість проваджень стосуються вивезення зерна, після червня 2022 року, то ця сума може бути значно більшою.
“Харківський антикорупційний центр” надсилав запит до прокуратури Харківської області з просьбою прокоментувати кількість проваджень та оцінки щодо збитків. Однак, подібну статистику не ведуть ані у прокуратурі, ані у Харківській обласній військовій адміністрації.
Також у прокуратурі зазначили, що не мають змоги ініціювати санкції стосовно конкретних фірм та підприємств.
Але є ще шлях накладання санкцій за допомогою Національного агентства запобігання корупції.
НАЗК ідентифікує осіб, які причетні до війни, та публікує їх профайли на порталі. Роль Агентства в ідентифікації кандидатів на санкції передбачена в Дорожній карті індивідуальних санкцій, розробленій Міжнародною санкційною групою Єрмака-Макфола.
Санкції мають бути накладені на олігархів, посадовців, керівників та членів бордів російських компаній і банків, пропагандистів, представників політичних партій та інших осіб, які підтримують війну. Це тисячі людей, які координують і консультують з питань національної безпеки та безпосередньо беруть участь у реалізації політики, яка керує російською державною машиною, підтримує економіку або відтворює наративи кремлівської пропаганди.
“Щодо російських компаній, їх власників та керівників, крім кримінальної відповідальності, звичайно, може бути розглянуте питання щодо застосування до них санкцій. Сьогодні на порталі НАЗК «Війна та санкції» вже є кандидат-крадій українського зерна – Петро Ходикін. Він є найбільшим зернотрейдером росіі та брав активну участь у вивезенні та продажі краденого українського збіжжя. Зазначених в матеріалі осіб ми також проаналізуємо, та за умови підтвердження інформації – ініціюємо питання запровадження щодо них санкцій”, – так прокоментувала можливість санкцій до російських фірм, які можуть бути дотичні до вивезення агропродукції, очільниця напрямку мінімізації корупційних ризиків в санкційній політиці НАЗК Агія Загребельська.
Як вплинути на росіян
Санкції у відношенні до росіян можуть бути впливовими. Однак, це не так просто, коли це стосується фірм-прокладок.
Голова аналітичного центру StateWatch Гліб Канєвський відмічає, що застосування санкцій в Україні та подальше узгодження санкцій з міжнародними партнерами доволі прості і ефективні механізми. РНБО накладає санкції на власників бізнесів і самі бізнеси, які мають стосунок до загрози національної безпеки чи у будь-якій формі підтримують агресію рф проти України. Указом Президента санкційні списки вводяться в дію. А далі МЗС комунікує з партнерами запровадження аналогічних санкцій в країнах-партнерах.
“Але щодо кейсу викрадення українського зерна, то цей кейс може не спрацювати з тих причин, що на кожні 100 роскомпаній, які опиняться під санкціями, рф організовує 1000 компаній. Тобто, мова йде про те, що крадіжку та подальшу реалізацію українського зерна і іншої агропродукції можна зупинити лише припинивши будь-які торгові відносини у цій сфері зі сторони цивілізованих країн. Хоча навіть за таким сценарієм у рф залишаться різноманітні сателіти в Африці та Азії, які продовжать скуповувати крадене, прикриваючись тезами про світовий голод”, – відмічає Каневський.
Але є кілька способів впливу. По-перше, одним із інструментів як не зупинити крадіжку українського збіжжя, але хоча б зробити його дороговартісним для кремля, це провести міжнародне розслідування і встановити всіх високопоставлених чиновників країни-окупанта, причетних до схем. І накласти санкції на них та їх родини. Щоб вони не мали можливості подорожувати країнами G7 і ЄС.
Щодо покарання для маловідомих номінальних власників, то Каневський пропонує шукати інші механізми впливу.
“Наприклад, можна скласти перелік засновників таких фірм і передати їх до візових центрів країн ЄС. І тоді вони отримують проблеми як з отриманням віз, так і відкриттям рахунків, бо вони можуть нести загрозу країнам, які підтримують Україну. Це не санкції у класичному сенсі, але це механізм покарання”, – відмічає Каневський.
—————————–
Це журналістське розслідування було проведене й опубліковане в рамках проєкту ІРРП “Підтримання журналістських розслідувань за фінансової підтримки International Media Support (IMS)”
Павло Новик, Євген Лісічкін