Протягом повномасштабного вторгнення правоохоронці щодня звітують про двох-п’ятьох-десятьох підозрюваних у колабораціонізмі. Проте на стадії розгляду справ у суді вироків для колаборантів не так багато, а реальних – ще менше.
Юрист Харківського Антикорупційного Центру Володимир Рисенко проаналізував десятки вироків, що стосуються злочинів, які Україна вважає найбільш тяжкими, проти основ національної безпеки і вбачає основні проблеми:
1. Кваліфікація та подальша перекваліфікація справ щодо державних зрадників та колаборантів.
2. Довільне тлумачення норм Закону і вироки “менше меншого” терміну за статтею 69 ККУ.
3. Незабезпечення справедливості.
Під час пресконференції у прес-центрі “Накипіло” були озвучені найрезонансніші вироки, винесені протягом 2022 – 2024 років у Харкові та Харківській області. Чому листоноша отримала 11 років тюрми за раздачу газет окупантів, тоді як топ-менеджери окупаційної залізниці на Харківщині, які забезпечили логістику окупантам, відбулися штрафом за рішенням суду.
“Є вирок липневий лиштоноші в Ізюмі. До окупації працювала звичайною листоношею. Після окупації погодилася очолити відділення російської пошти в Ізюмі. Їй інкримінували, окрім того, що вона зайняла посаду з виконанням організаційно-розпорядчих функцій також те, що вона особисто розповсюджувала газети з пропагандою. І ніби склад кримінального правопорушення є, і ніби його довели, – вирок 11 років позбавлення волі. І порівняємо: ті люди, які в окупації очолювали не відділення пошти, а очолювали відділення залізниці в Куп’янську, які запустили цю залізницю, забезпечили логістику російських військ на окупованій території, тому що там пасажирських перевезень не було взагалі. У нас є чотири вироки, коли люди отримали лише штрафи за зайняття посади на окупованій території в залізниці. Штрафи по 119 000 гривен і 170 000 гривень. І листоноша – 11 років позбавлення волі. На мій погляд, у цих прикладах очевидна неспівмірність скоєного злочину і покарання від держави”, – навів приклад Володимир Рисенко.
Окреме питання – це перекваліфікація злочинів. Наприклад, мер міста Південного Олександр Брюханов, якого звинувачували у державній зраді, у 2022 році зміг вийти на волю завдяки перекваліфікації звинувачення.
“Брюханова затримали ще в березні 2022 року. Звинувачували у державній зраді. Він в момент, коли російські війська підходили до Південного, заборонив роздавати зброю територіальній обороні, сформованій у Південному, і закликав до того, що не треба чинити спротив. На зібранні депутатів і громади в Південному закликав не чинити спротив. Його затримують, справу розслідують дуже швидко. 27 травня одна з останніх ухвал в цьому кримінальному провадженні. Кваліфікація “державна зрада”, а потім через два тижні, у червні, угода зі слідством. І потім ухвала Київського суду міста Харкова, де злочин було перекваліфіковано на “посягання на територіально цілісність України”. Але ж він не закликав змінити кордони України, він не казав “давайте виключимо Південне, і це буде російська територія”. Він закликав не чинити спротив окупантам. Але у вироку йому навіть не заборони займати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування. І він після вироку суду вийшов на роботу мером міста Південного”, — підкреслив юрист ХАЦ.
В українській практиці непоодинокі випадки, коли виправдовувальні вироки колаборантам були скасовані та замінені на більш суворі покарання. Окремо стоять десятки, якщо не сотні заочних підозр та вироків освітянам, які співпрацювали з окупантами.
На думку Володимира Рисенка, найболючішою проблемою українського законодавства щодо покарань колаборантів є призначення покарання “менше меншого” за державну зраду. У судовій практиці існує механізм, за яким за деякі злочини можна призначити покарання менше за нижчу норму, визначену Кримінальним кодексом України. Рисенко зазначив, що існують злочини, щодо яких цей механізм не діє, але у випадку звинувачення у державній зраді його чомусь можна використовувати.
“І це неправильно. Бо державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану в умовах повномасштабної війни, – це найбільший і найстрашніший злочин. Ми не можемо карати менше, ніж держава передбачила. А такі приклади є, — говорить Володимир Рисенко. — У Коростенський районний суд Житомирської області передається справа за державну зраду, стосовно мешканця міста Коростеня, який не тільки передавав місця розташування військових, а в листах своєму куратору з Росії писав “жаль что вы не дошли до Коростеня наибольшая польза от меня была б в расстрельных командах по окончанию СВО”. Йому інкримінують державну зраду, передають справу в суд, і суд визнає пом’якшувальними обставинами: молодий вік, вчинення злочину вперше, втрату роботи. І призначає не 15 років позбавлення волі, а дев’ять. Апеляційний суд цього взагалі не зрозумів і написав, що суд першої інстанції не зазначив, яким чином молодий вік і звільнення з роботи є пом’якшувальними обставинами. Яким чином молодий вік відноситься до державної зради?”.
У підсумку Володимир Рисенко зазначив: проаналізувавши десятки вироків, він виокремив дві найбільші проблеми законодавства та судової і слідчої практики:
- необґрунтоване застосування ст. 69 КК України до злочинів проти основ національної безпеки України та призначення покарання за вказані злочини нижче від найнижчої межі;
- довільна перекваліфікація кримінальних правопорушень слідчими органами.
Якщо стосовно довільної перекваліфікації дуже важко запровадити ефективні законодавчі зміни, то запобігти необґрунтованому застосуванню ст. 69 ККУ під час повномасштабної війни – можна і, головне, необхідно.
Тому найбільш доцільною є наступна пропозиція: внести зміни до ст. 69 Кримінального Кодексу України, заборонивши застосовувати покарання нижче від найнижчої межі – за кримінальні правопорушення, передбачені розділом I КК України “Злочини проти основ національної безпеки України”, якщо вони вчинені в умовах воєнного стану.
Інші статті:
Як колаборанти на Харківщині вивозили українське зерно: подробиці 
Після публікації ХАЦ та медійного розголосу, суд повернув під варту обвинувачену в коригуванні ворожого вогню по Харкову 
Власницю аптеки, яка очолила медслужбу при окупантах, продовжили тримати під вартою 
Перша заступниця гауляйтера Ганчева, працюючи в міліції, в 2014-2015 роках зливала інформацію спецслужбам росії 
Колаборантці з Борової, про яку писав ХАЦ, оголосили підозру