Харківська міськрада не зацікавлена у збільшенні дохідної частини бюджету міста. Один з інструментів легкого заробітку, оренда комунального майна, майже не працює: на поодинокі аукціони, що проходять на “Прозорро. Продажі”, практично ніхто не встигає податися через критичний брак часу. Жодної промоції для залучення потенційних клієнтів місто не робить. Аукціони перетворюються на “міжсобойчик” для своїх. Як результат – у міській програмі соціально-економічного розвитку на 2024 рік чиновники запланували зменшення доходів від оренди комунального майна. Це дійсно нонсенс для Харкова, адже підлеглі Терехова не полюбляють прогнозувати мінус.
Тож подивимось на сухі цифри та на процедуру, за якою у міста відбувається передача майна в оренду.
У Програмі соцекономрозвитку на 2024 рік заплановано отримати коштів за надану в оренду нерухому площу 61 млн грн, що на два мільйона менше, ніж у 2023 році.
Цифри до повномасштабного вторгнення не особливо відрізнялись. У 2021 році дохід за користування комунальним майном склав 68,4 млн гривень, а у 2020 році на 6,0 млн гривень менше.
Щодо наданих в оренду площ: у 2021 році мова йшла про 163,6 тисяч квадратних метрів, а зараз – 153,1 тисяч кв. м.
Як проводять аукціони у Харкові
Із 2023 року у місті почали використовувати “Прозорро. Продажі” для передачі в оренду комунального майна. Торги проводили Управління комунального майна та приватизації міськради та комунальні підприємства: “Шляхрембуд”, “Харківський метрополітен” та “Спортивний комплекс “Металіст”.
Але особливістю проведення таких аукціонів став формальний підхід з боку комунальників. Наприклад, від часу оголошення про намір здати приміщення в оренду до проведення аукціону може пройти менше двох діб.
Часто оголошення з’являється вже після завершення робочого дня: наприклад, так було 16 жовтня.
А за добу прийом заявок завершується. При цьому потенційним орендарям, щоб оглянути приміщення, потрібно попередньо узгодити деталі з представниками міської ради. У результаті на аукціон прийшов лише один учасник, який буде сплачувати 24 гривні на місяць за квадратний метр.
Ще один приклад: передача в оренду приміщення комунального підприємства “Шляхрембуд”. За допомогою “Прозорро. Продажі”, комунальники передали в оренду приміщення загальною площею 696,7 кв.м та асфальтове покриття на площі 9300 кв. м по проспекту Ювілейному, 28-А. Комунальники чекали на пропозиції дві доби, а торги оголосили після завершення робочого дня.
Крім того, цікавим був гарантійний внесок. При стартовій ціні орендної плати 9 832 гривні потенційний орендодавець мав внести 112 000 гривень, тобто фактично сплатити річну орендну плату за право взяти участь у конкурсі. Так, в Україні є проблема з низькими гарантійними внесками, які стимулюють “тролів” зривати аукціони, але має бути баланс. У даному випадку потенційних учасників відрубали завищеним гарантійним внеском.
Результат: один учасник торгів, із яким уклали угоду на 5 років з оплатою 14 гривень за квадратний метр на місяць.
Ще один приклад завищеного гарантійного внеску – торги на передачу в оренду майже тисячі квадратних метрів у приміщенні по вулиці Аскольдівській, 11-А у Слобідському районі.
Стартова ціна оренди майна була заявлена 59 гривень на місяць, а гарантійний внесок – 123 900 гривень.
І знову два дні на подачу документів і завищений у 200 тисяч разів мінімальний гарантійний внесок. Прогнозовано на тендер прийшов один учасник, який підняв ціну до 9234 гривень на місяць, або 10 гривень за квадратний метр.
Однією із проблем, яка дозволяє маніпулювати торгами, зараз є анонімність учасників. У середині 2022 року Кабмін через війну закрив дані про учасників. Це стосується лише аукціонів, де сума торгів становить менше 100 000 гривень. Тобто коли ціна наближається до цієї суми, інформація про учасників публікаціється, якщо менше – то ні.
Це дозволяє покупцям чи орендарям майна зберігати анонімність, тобто майже неможливо перевірити зв’язок між організаторами та єдиними учасниками.
Як в інших містах
Знайти подібні стислі терміни для подання документів, які встановлює підрозділ Харківської міськради, в системі “Прозорро. Продажі” фактично неможливо: менше чотирьох діб розпорядники комунального майна не заявляють на торгах.
Для порівняння, в Ізюмі міськрада пропонує подавати документи протягом п’яти діб. І це для більш дешевої оренди. Аналогічний термін зазначало обласне комунальне підприємство “Держпром”.
У Запоріжжі іноді можуть оголосити торги та шукати орендарів кілька тижнів.
У Миколаєві управління комунального майна нещодавно також передавало в оренду приміщення з невеликою стартовою ціною – 127 гривень за метр на місяць. Але потенційним орендарям дали два тижні на подачу документів. Гарантійний внесок складав 17 000 гривень – сума, яка дозволяла відсіяти “тролів”, але не була надвисокою для потенційних орендарів. Загалом на торги прийшли троє учасників, а ціна за квадратний метр склала 55 гривень на місяць, що вище, ніж на аукціонах у Харкові.
В Одесі міськрада дає учасникам чотири доби на подачу документів, але при цьому на торги приходять кілька учасників.
Два тижні шукають потенційних орендарів у Хмельницькому. У цьому місті анонси торгів можна побачити в дописах заступника міського голови на сторінці у Facebook. Крім того, міськрада активно анонсує аукціони на своєму сайті.
Тож варто зазначити, що нечисленні аукціони з передачі комунального майна в оренду в Харкові проводяться непрозоро та з перепонами для потенційних учасників, що, імовірно, призводить до втрат бюджету. Адже монополія, відсутність конкуренції – це менші надходження від орендної плати до скарбнички громади.
Павло Новик
Ця стаття була представлена “Харківським антикорупційним центром” у рамках Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст статті є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.