В Харкові прийняли перші рішення, щодо зносу будинків, які постраждали в результаті збройної агресії російської федерації. Йдеться про три будинки у самому центрі міста. Представники міського голови Ігоря Терехова вирішили розпочати з центра міста, а не з Північної Салтівки.
Але рішення влади місцеві мешканці не сприйняли — вважають, що будинки можна відновити, а єдина мотивація влади – це отримання земельної ділянки в центрі міста під забудову.
Після скандалу представники міської влади обіцяють повторну експертизу.
Спірне рішення
Будинок на вулиці Свободи пошкодило 6 вересня 2022 року російською ракетою С-300.
Будинки №32 й 34 на вулиці Мироносицькій розташовані за будівлею Харківської обласної державної адміністрації. У березні 2022 року росіяни крилатими ракетами намагалися знищити саму будівлю Харківської ОДА.
28 березня на засіданні регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій приняли рішення про знесення трьох будинків у центрі Харкова, які були пошкоджені російськими обстрілами: на вул. Свободи 11/13, на вул. Мироносицькій, 34 і на вул. Мироносицькій, 32.
Аварійна будівля – це будівля, в якій більше половини приміщень та несучих конструкцій перебуває у стані, який може бути небезпечним для проживання мешканців та яка небезпечна для життя та здоров’я людини.
Мешканці не погодилися з таким рішенням і вимагають не зносити будинки, а відновити.
Позиція мешканців
Юрист ХАЦ Володимир Рисенко оглянув будинки та поспілкувався з мешканками будинку № 34 по вулиці Мироносицькій Тетяною та Оксаною.
На думку Рисенко, візуально будинок по вулиці Свободи та будинок № 34 по вулиці Мироносицькій виглядають більш уцілілими, ніж будинок № 32.
“Протягом року ми звертались до представників влади, щоб в будівлі зробили покрівлю. Але нам казали, що грошей немає”, – відмічає Тетяна.
За словами мешканок будинку, у жовтні в “Дії” з’являються акти обстеження, дані яких відрізняються від тих, які зазначені у технічних паспортах будинків.
Наприклад, роком будівництва будинку №34 у акті обстеження вказаний 1917 рік, хоча багатоповерхівку збудували у 1956 році.
“Далі вони вказують, що перекриття дерев’яні, але тут перекриття залізобетонні. Вони пишуть, що дата прильоту 29 березня. В нас дата прильоту 2 березня. Там є і інші нестиковки. Подібні помилки є і у акті обстеження будинку № 32. Вони також пишуть, що будинок звели у 1917 році, хоча дата постройки будинку 1936 рік. Там також написано, що перекриття дерев’яні, хоча в них змішані перекриття. Там лише внутрішні балки – дерев’яні – решта – це залізобетон. В них вказана дата прильоту 3 березня, але в нас пошкодили будинки в один день. І це зафіксовано, адже була пожежа, приїжджали дснсники”, – відмічає Тетяна.
Будинок №34 також має капітальне бомбосховище з окремим виходом. Такі бомбосховища за часів срср почали будувати тільки після Другої світової війни, тож рік будівництва будинку ніяк не відповідає 1917-му.
Комісія, зазначаючи характеристику пошкоджень, вказала, що у будинку пошкоджена площа всіх перекриттів та всієї підлоги – 2095 квадратних метрів. Це теж не відповідає дійсності.
За словами юриста ХАЦ, який був у будинку, на перших трьох поверхах будинку ні перекриття, ані підлога в квартирах, як і квартири загалом, внаслідок вибуху не пошкоджені. На четвертому та п’ятому поверсі пошкоджені не всі квартири, і площу пошкоджень та руйнування перекриття треба рахувати більш коректніше.
Також в Акті зазначено, що інженерні мережі та обладнання у будинку повністю зруйновані, хоча електроенергія у будинку є і зараз, ступінь пошкоджень газопостачання, водопостачання та водовідведення також треба підраховувати окремо, однак, у будь-якому випадку вони зазнали пошкоджень тільки на четвертому-п’ятому поверсі.
Стосовно Акту комісійного обстеження будинку по вул. Мироносицькій, 32, то тут, як і по 34-му будинку, потрібна спеціалізована будівельна експертиза. Хоча 32-й будинок зазнав дуже значних руйнувань, однак деякі невідповідності також звертають на себе увагу. Наприклад типовий флігель у дворі цього будинку немає окремої поштової адреси і вважається квартирами №19, 20 будинку №32. Оскільки вони ніяк не відокремлені у Акті, то за його логікою вони також можуть бути знесені, хоча флігель не зазнав значних пошкоджень.
Такі помилки, на думку мешканців, ставлять висновки експертизи під сумнів.
За словами Оксани, після того, як восени акти з’явились в “Дії”, мешканці звертались до міськради і вказували на помилки.
“Таких руйнувань, як описані в актах по будинку № 34, в нас немає. Нам відповів Богач (заступник директора Департаменту житлово-комунального господарства міськради. прим. ХАЦ), який сказав, що це попередній висновок. Планується інструментально-технічна експертиза, на яку у 2023 році грошей нема. Але будемо шукати й на експертизу, й на подальше відновлення будинку. Це він відповів в грудні 2022 року”, – підкреслила Оксана.
Але у березні регіональна КТЕБ прийняла рішення про знос будинку на підставі листа міськради.
Експертиза
За даними порталу публічних коштів “Є-Дата” обстеження всіх трьох будинків проводило ТОВ “Фаворит експерт”. Директором вказана Надія Голубенко, а засновником Артем Киценко.
На обстеження будинку по вулиці Свободи, 11/13 угоду підписали 15 вересня, а вже 26 вересня був закритий акт виконаних робіт. Що стосується будинків по вулиці Мироносицькій, то договір на обстеження будинків по вулиці Мироносицька, 32 та 34 підписали 2 серпня, а 22 серпня був підписаний акт виконаних робіт.
Обстеження кожного з будинків коштувало 35,3 тисячі гривень.
За словами головного архітектора області Антона Коротовського, саме ці будинки для зносу обрала міська рада.
“Вони обрали будинки, провели експертизу, надали технічні звіти, де вказано, що будинки аварійні. Ми не дивились доцільно чи недоцільно. Це відповідальність міста”, – відмітив Коротовський.
Щодо претензій мешканців відносно неправдивих даних у звітах, то Коротовський сказав, що чув про таку проблему, але “я не є сертифікованим спеціалістом”.
“Потрібно оскаржувати рішення організації, яка надала звіт”, – відмітив Коротовський.
ХАЦ надіслав запит до міської ради, в якому просив надати копію листа, який був направлений до Харківської ОВА і на підставі якого обласна КТЕБ прийняла рішення щодо визнання будинків такими, що підлягають зносу. Але у міськради надіслали відписку, що такий лист знайти дуже важко.
Мешканці будинків відмічають, що всі три будинки поєднуються спільним двором. А намагання знести будинки пов’язують з бажанням віддати ділянку в центрі міста під забудову.
Серед тих, хто може претендувати на цю ділянку, мешканці називають забудовника, екснардепа від ОПЗЖ Вадима Столара, благодійний фонд якого активно представлений у місті.
Процедура знесення аварійних будинків
В обласній адміністрації у відповідь на інформаційний запит ХАЦ, зазначили, що прийнято регіональною комісією рішення про демонтаж поки лише по цим трьом будинкам.
Також у відповіді було наголошено, що регіональна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуація Харківської області лише попередньо схвалює переліки аварійно небезпечних об’єктів, які підлягають демонтажу та ліквідації. Після схвалення регіональної комісії, Харківська міськрада затверджує вищезазначені переліки, визначає черговість та строки виконання робіт з демонтажу та організовує виконання робіт з ліквідації.
Позиція міськради
Після перших звернень жителів будинку до журналістів, харківський міський голова Ігор Терехов заявив, що по цих будинках ще будуть проводитися експертизи.
“Є сертифіковані експерти, які дають те чи інше заключення — можливо чи неможливо відновити будинок у тому стані, в якому він є зараз. Будуть робитися експертизи у сертифікованих людей. Там дуже багато питань, які ми ставимо. Якщо можливо буде не зносити той чи інший будинок, він не буде підлягати знесенню. Якщо таке неможливо, він буде знесений. Але хочу одразу сказати, що люди, які там проживають, у тому ж районі і будуть проживати”, – заявив Терехов у коментарі, який опублікували у телеграмі міського КП.
“Харківський антикорупційний центр” також звернувся за коментарем, щодо позиції міськради до заступника директора Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міськради Олексія Богача.
Чиновник запевняє, що немає ніякого підтексту та конспірології щодо знесення будинків саме за цими адресами. Рішення прийняли після висновків експертиз.
“Станом на зараз, у зв’язку з додатковим суспільним резонансом, міськрада замовила та чекає на результати додаткових експертиз обстеження і за результатами них вже буде прийматись остаточне рішення”, – підкреслив Богач.
Міська влада не заперечує, що це була їх ініціатива та рішення. Але запевняє, що таких будинків “на знесення” не три у місті, а близько 50-60, просто по іншим адресам ще немає остаточного рішення регіональної комісії. Серед будинків, які міськрада прийняла рішення знести, більшість – на Північній Салтівці (вул. Дружби Народів, вул. Наталії Ужвій).
Щодо “сліду Вадима Столара” на земельні ділянки за цими адресами, то Олексій Богач в це не вірить і говорить, що це чутки, яким не треба довіряти. На сьогоднішній день, міськрада не проводить навіть “земельні” сесії, тому чиновник каже, що це несерйозно. Також щодо невідповідності в актах експертизи дати будівництва будинків, дати обстрілів та характеристик будинків та пошкоджень, то в міськраді пообіцяли що в додаткових дослідженнях все буде зазначено як належить.
На даний момент мешканці чекають на проведення повторної експертизи.
За словами мешканця будинку № 32 Віталія, була зустріч мешканців з представниками міськради минулого тижня і чиновники обіцяють, що до повторної експертизи доля будинків не вирішена.
“Нам пообіцяли, що мешканців будуть долучати до повторної експертизи. Але строків її проведення не називають”, – зазначив Віталій у коментарі ХАЦ 9-го травня.
Квартира Віталія знаходиться на останньому поверху будинку і сам він її оцінив, як повністю знищену.
І в цей ж день під час пресконференції мер міста Ігор Терехов розповідає, що інструментальна експертиза цих трьох будинків вже розпочалася та триватиме ще близько 40 днів.
Інструментальна експертиза покаже, чи можливе подальше руйнування цих будинків. “Коли ми отримаємо висновки, ми покажемо їх людям, – сказав Терехов. – Усе залежить від того, що дасть нам інструментальна експертиза”.
В цій історії ще рано ставити крапку, але цей перший кейс щодо визнання будинків аварійними після обстрілів вже показав проблеми, які виникають у влади.
По-перше: влада навіть не намагалась комунікувати з мешканцями до їх звернення до медійників і лише розголос звернув увагу на проблеми з проведенням експертизи.
По-друге: проведення самої експертизи, за яку заплатили бюджетні кошти і до якої виникають питання щодо її правдивості. Тепер будуть витрачені додаткові кошти на проведення нової експертизи.
По-третє: представники влади вже стверджують, що будинків, які можуть визнати аварійно небезпечними, близько півсотні. Але дані щодо адрес цих будинків приховують. І якщо така таємничість залишиться далі, то скандалів буде більше, а це ніяк не сприяє залученню міжнародних коштів для відновлення міста.
Процес відбудови міста, його вигляду після війни має бути максимально прозорим і зрозумілим, як ця дверна коробка, яка втрималась під ударом російської ракети.
——————————-
Матеріал підготовлений в рамках проєкту: “Дорожня карта відновлення регіонів в Україні: пошук рішень на прикладі трьох областей”, що реалізується за підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”
Павло Новик, Євген Лісічкін