Відомо вже про майже десяток поліцейських з Харківської області, які за рішенням суду добровільно почали співпрацювати з представниками держави-агресора, коли частина Харківської області опинилась в окупації. Більшість з них втекли разом з представниками рф, але частина вже отримала вироки. Серед керівників окупаційних правоохоронних органів лише двоє були затримані, стосовно цих людей зараз тривають судові процеси. Але виявилось, що навіть не всі поплічники держави-окупанта, які керували так званою поліцією, опинились у розшуку.
“Харківський антикорупційний центр” зібрав антологію правоохоронців, які які ще в 2014 році перейшли на бік росії, так званих днр” та “лнр”, а також тих хто порушив присягу та долучились до окупантів вже у 2022 році. В цьому ж тексті мова піде про керівний склад – тих, хто безпосередньо спілкувався з представниками рф, їх біографія та як вони себе повели після деокупації.
Колега Ганчева
Так званим “начальником поліції військової цивільної адміністрації Харківської області” при окупантах в 2022 року був Євген Лісняк. Він до 2014 року працював в органах колишньої міліції, а після цього переїхав до окупованої Луганщини. За даними Управління СБУ в Харківській області, у Луганську Лісняк працював з 2015 і до тимчасової окупації Харківської області в 2022 році, у так званому “Жовтневому райвідділку” начальником відділу по боротьбі з незаконним обігом наркотиків.
Заробітну плату Лісняка у Луганську публікували в одному з релізів працівники СБУ.
За даними медіа, в цьому ж райвідділку працював і Віталій Ганчев, якого представники держави-агресора призначили т.з головою тимчасово окупованої частини Харківської області.
На початку квітня 2023 року СБУ заочно повідомила про підозру Лісняку щодо добровільного зайняття посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території (ч. 7 ст. 111-1 КК України).
Як вказано в тексті підозри, в червні 2022 року Лісняк добровільно погодився на пропозицію окупантів очолити, так званий, правоохоронний орган. Розташовувалось це “управління” у Куп’янську, який тоді тимчасово перебував під контролем рф.
“Указом” Ганчева 11 липня минулого року Лісняку було присвоєно т.з. звання “полковник поліції”. Саме Лісняк був відповідальний за матеріально-технічне та грошове забезпечення співробітників т.з. “Управління внутрішніх справ”.
Лісняк входить до близького оточення Ганчева, на відео пропагандистів Лісняка часто можна побачити поряд з Ганчевим, коли той зустрічав “кураторів з рф”, наприклад, заступника міністра внутрішніх справ рф Алєксандра Горового.
Після того як ЗСУ звільнили майже всю Харківську область, Лісняк покинув територію, яка була звільнена і його було помічено на території Бєлгородської області рф, де продовжував бути так званим “начальником поліції Харківської області”. Але нещодавно, з медіа стало відомо, що Лісняка підвищили до так званого “заступника Голови військової цивільної адміністрації Харківської області з питань оборони та безпеки”.
Варто зазначити, що на сайті МВС у розділі “розшук” інформація про Лісняка відсутня.
На заходах, які проводить незаконне формування Ганчева, Лісняк сидить неподалік свого керівника.
Виконувачем обов’язки начальника т.зв «народної міліції м. Балаклія» в окупації був Олег Калайда
За даними програми “Слідство Інфо”, Калайда був давнім колегою Віталія Ганчева, який працював у правоохоронних органах до 2015 року, а потім влаштувався керівником служби безпеки приватного підприємства.
ХАЦ вдалось знайти фотографію Калайди у формі в 2014 році під час одного з мітингів проросійських організацій.
Фото: redpost.com.ua
У Балаклії він організував службову діяльність працівників, чергування на об`єктах критичної інфраструктури, в тому числі спільно з представниками окупаційних військ. Калайда співпрацював з окупантами до звільнення міста, але втекти разом з Ганчевим не встиг.
Олега Калайду затримали 10 вересня у тільки що звільненому Куп’янську. Зараз він перебуває у СІЗО. Справу вже передали до суду і 19 червня відбулося перше судове засідання. Калайді продовжили запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, до 17 серпня 2023 року включно. Наступне судове засідання має відбутись 5 липня.
Керівником патрульно-постової служби у Балаклії при окупаційній владі з червня по вересень 2022 року в Балаклії був уродженець Казахстану Віталій Нечитайло.
Державне бюро розслідувань заочно повідомило Нечитайлу про підозру щодо державної зради.
З тексту підозри відомо, що Нечитайло з лютого 2021 по травень 2022 року працював інспектором у Ізюмському райвідділку поліції. Зокрема, шукав дітей, які втікали з дому від батьків.
Після тимчасової окупації Балаклії російськими військами, за версією слідства, Нечитайло добровільно перейшов на бік ворога, погодився активно співпрацювати, та почав “патрулювати” місто, а згодом став у представників держави-агресора “начальником Балаклійського відділу поліції Ізюмського району”, тобто очолив аналог патрульно-постової служби.
Крім того, слідчі підозрюють, що Нечитайло здійснював тортури відносно українських громадян.
В тексті підозри вказано, що 1 травня троє осіб з так званої “народної міліції” привезли у відділок місцевого мешканця, якого завели до кабінету Нечитайла. Той нібито хотів отримати інформацію про зберігання, придбання, збут наркотичних засобів у Балаклії.
На руки чоловіка наділи кайданки, після чого Нечитайло почав наносити чоловіку удари електричним струмом.
Ще одна історія, яка описана у підозрі, стосується організації “патрулювання” ринку в Балаклії. Нечитайло разом з представниками держави-окупанта організував супровід та охорону співробітниці ринку під час вимагання та передачі грошей від продавців за торговельні місця.
В судовому реєстрі відсутні дані, щодо дозволу на проведення заочного слідства. Також Нечитайло немає у базі розшуку. Але влітку 2022 року ГУ НП у Харкіській області подало на Нечитайло до суду, щоб в судовому порядку стягнути з того вартість форми. Суд позов задовольнив.
Так званим «начальником відділу дільничних інспекторів поліції» у “Народній поліції Ізюму” під час окупації був 41-річний експоліцейський Денис Леонідович Васько.
На початку 2023 року ДБР заочно повідомило про підозру Ваську за фактом державної зради, вчиненої в умовах воєнного стану (ч. 2 ст. 111 КК України). Його звинувачують у добровільній співпраці з представниками рф.
На своїй сторінці у забороненій в Україні соцмережі “Вконтакте”, Васько вказував, що працював у правоохоронних органах з 2006 року. Починав з посади дільничного інспектора в Ізюмі і дослужився до звання майора. В 2016 році Васько був зазначений як дільничний інспектор поліції в кількох селах Ізюмського району. Пізніше працював у Боровій, зокрема, виписував адмінпротоколи через незаконну торгівлю пивом.
Після початку повномасштабного вторгнення колишній старший дільничний офіцер поліції сектору превенції Ізюмського райуправління Денис Васько (обіймав цю посаду з 9 лютого 2021 року по 4 травня 2022) добровільно перейшов на бік ворога та співпрацював з російськими загарбниками, які окупували Ізюм. За даними українських правоохоронців Васько розшукував на окупованих територіях працівників Нацполіції України, а також місця зберігання особистої, службової, вилученої зброї працівників поліції. Дані передавав представникам збройних формувань рф.
Васько провів навіть обшук у свого керівника в українській поліції. Наприкінці березня майор поліції Васько разом з російськими військовими та бойовиками «лнр» приїхав до начальника сектору превенції Ізюмського райуправління поліції та забрав у нього службовий автомобіль “Daewoo Sens” та особисті речі.
Зраднику вдалось побудувати собі так звану «кар‘єру» при окупантах – від дільничного інспектора до так званого «начальника відділу дільничних інспекторів поліції» у псевдоправоохоронному органі.
Даних щодо проведення заочного слідства чи подання в розшук Васько відсутні як і про Нечитайла.
“Харківський антикорупційний центр” направив запит з питаннями щодо оголошення в розшук підозрюваних, але протягом тижня відповіді не отримав.
Посаду так званого керівника псевдовідділу поліції в смт Борова під час окупації займав Вадим Стецюра.
До повномасштабного російського вторгнення в Україну, Стецюра працював слідчим СВ Борівського відділу поліції. Остання його декларація була подана як старшим слідчим Ізюмського районного управління поліції ГУНП. В 2021 році, Борівська селищна рада дозволила Вадиму Стецюрі розробити земельну документацію, щодо отримання 1,5 гектарів землі для ведення особистого селянського господарства.
Слідчі встановили, що колишній правоохоронець перейшов на бік ворога в тимчасово окупованому смт Борова Ізюмського району. На вимогу військових РФ підозрюваний почав схиляти своїх колишніх колег до співпраці з «визволителями». Крім того, чоловік мав гарантувати російській армії безпечне перебування у вказаному окупованому населеному пункті.
На вдячність окупанти призначили чоловіка керівником так званого «Борівського відділу народної міліції».
Стецюрі було заочно повідомлено про підозру за фактом державної зради, вчиненої в умовах воєнного стану (ч. 2 ст. 111 КК України). Зараз він знаходиться у розшуку.
Начальник “поліції” в Козачій Лопані
Уродженець Харкова 33-річний Дмитро Слатвицький, за даними сайту Нацполіції з систему відбору кадрів, раніше був обраний для служби до відділу поліції у метрополітені. А при окупантах вирішив зробити кар’єру та очолив так званий «Територіальний відділ міліції смт. Козача Лопань».
Слідчі встановили, що цей чоловік в травні-серпні разом з військовослужбовцями рф, вривався на території приватних домоволодінь та незаконно відбирав зброю, автівки, боєприпаси, спецтехніку, мобільні телефони. Серед потерпілих директорка школи, місцевий підприємець, батько депутата облради та заступника мера Дергачівської міськради.
Слатвицькому заочно повідомили про підозру в колабораційній діяльності та пособництві державі-агресору, та оголосили в розшук. Його справа вже слухається у суді.
Начальник “поліції” у Вовчанську.
Уродженець Вовчанська Шалигін Сергій Олександрович до повномасштабного російського вторгнення в Україну працював начальником сектору реагування патрульної поліції ВП № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області.
За даними слідства, Шалигін 14 квітня 2022 року у приміщенні Вовчанського відділу прокуратури прийняв активну участь у зборах поліцейських, проведених представниками збройних формувань рф. На цих зборах окупанти створювали незаконний відділ поліції у Вовчанську.
Шалигін погодився обійняти посаду начальника у т.з відділу поліції. Серед його обов’язків було – радитись з представниками збройних формувань рф з приводу різноманітних питань щодо роботи незаконноствореного “правоохоронного органу”.
Вже 28 травня Шалигіна перевели на посаду виконуючого обов`язки т.з начальника патрульно-постової служби відділу поліції у Вовчанську.
Шалигін керував діями підпорядкованих співробітників, призначав та звільняв останніх з посад, а також проводив інструктаж особового складу для здійснення служби на блокпостах, ніс службу на блокпостах, чергував у складі слідчо-оперативних груп, здійснював прийом громадян, забезпечував охорону громадського порядку під час проведення окупантами масових заходів, у тому числі видачі гуманітарної допомоги та грошових коштів, як керівник організовував та особисто приймав участь у патрулюванні вулиць м. Вовчанськ, з метою недопущення торгівлі у невстановлених до цього місцях, а також з метою недопущення порушень з боку громадян встановленого окупантами комендантського часу.
Після деокупації Вовчанська Шалигін переховується від українських правоохоронців. Його оголосили у розшук.
Шалигіну повідомлено заочно про підозру в державній зраді. Справу вже передали до суду. Справу будуть слухати у Ленінському райсуді м. Полтави.
Шевченко та т.з. поліція
“Керівником народної міліції” в тимчасово окупованому Шевченковому був В’ячеслав Артюхов. Йому Офіс генерального прокурора повідомив про підозру у колабораційній діяльності.
“Артюхов, перебуваючи на території смт Шевченкове, з березня по травень 2022 року добровільно погодився на призначення на посаду “керівника народної міліції смт. Шевченкове Харківської області”, — сказано в повідомленні.
Чоловік залишався на посаді до звільнення селища Шевченкове.
За даними судового реєстру, людина з таким ПІБ працювала ще у міліції. Чоловік дослужився до майора. Але в 2011 році його звільнили з правоохоронних органів за перевищення службових повноважень, коли він, будучи напідпитку, влаштував бійку.
За даними аналітичної системи YouControl, у 2016 році чоловік заснував аграрне підприємство, яке проіснувало менше року. В 2018 році подавав декларацію кандидата на посаду оперуповноваженого ГУНП у Харківській області.
Слідство встановило, що Артюхов, у формі збройних сил російської федерації та зі стрілковим озброєнням, як “керівник народної міліції” у Шевченковому, допомагав російській армії розшукувати поліцейських, які до війни працювали у Куп’янському районному відділі поліції Головного управління Нацполіції в Харківській області, аби схилити їх до переходу на бік окупантів.
У цей же період, за даними слідства, Артюхов допоміг окупантам облаштувати блокпост у Шевченковому.
Артюхов був затриманий у Шевченково 14 вересня 2022 року. При затриманні в нього вилучили службове посвідчення співробітника “міліції”. Після отримання підозри та затримання чоловік заявив про свою невинуватість. Також він заявив, що не довіряє показам свідків, адже в нього з ним були конфлікти.
Крім цього, Артюхов заявив, що правоохоронці застосовували до нього незаконні методи ведення досудового слідства, а саме погрози, фізичний та моральний тиск, завдали побоїв при його затриманні та проведенні обшуків за місцем його проживання.
Адвокат Артюхова намагався кілька разів оскаржити запобіжні заходи у вигляді перебування підозрюваного, а потім обвинуваченого, під вартою, а також поставити під сумнів кваліфікацію судді та прокурорів.
Зокрема, захисник обвинуваченого вказує, що “на даний час в країні ставлення громадян до зрадників та колаборантів є нетерпимим, в тому випадку, коли обвинувачений заявляє про свою невинуватість, від судді в справі за звинуваченням за колабораціонізм вимагається ідеальна розсудливість. З огляду на відсутність виправдувальних вироків, винесених суддею, яка є головуючою у справі, немає можливості сподіватись на те, що він буде першим виправданим згаданою суддею”.
Захисник обвинуваченого Артюхова заявив клопотання про відвід прокурорів де однією з причин назвав, що старший групи прокурорів є колаборантом, але він не навів жодних доказів, які це підтверджують. Суд відмовлено у зв’язку з необгрунтованістю такого клопотання через відсутність доказів.
Зараз справа продовжує слухатись у суді.
Як бачимо, керівниками т.з правоохоронних органів на Харківщині були ще старі співробітники міліції, які не знайшли себе у поліції після 2014 року, а також поліцейські невисокого рангу, які вирішили залишитись в окупації і домовились з пособниками держави-агресора.
Ще один висновок: через півроку після деокупації значної території Харківської області, місцезнаходження більшості колаборантів, яких призначили керівниками т.з правоохоронних органів на Харківщині, невідоме.
Але, як каже юрист ХАЦ Володимир Рисенко, найбільше питання, яке виникає – щодо відсутності жодної публічної інформації щодо розшуку деяких підозрюваних. Юрист зазначає, що «якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. При цьому оголошення підозрюваного у розшук не завжди означає зупинення досудового слідства». Тому, на його думку, слідство зобов’язано вжити всіх необхідних і можливих заходів для розшуку підозрюваних та їх справедливого покарання. Самі ж правоохоронці відмовляються коментувати відсутність підозрюваних у розшуку, посилаючись на таємницю слідства.
—————————–
Це журналістське розслідування було проведене й опубліковане в рамках проєкту ІРРП “Підтримання журналістських розслідувань за фінансової підтримки International Media Support (IMS)”
Павло Новик, Євген Лісічкін