Позбавлення волі, арешт без права обіймати керівні посади. Як покарали колаборантів Харківщини

Лише у лютому та березні 2023 року суди винесли 11 вироків стосовно мешканців Харківської області, які співпрацювали з російськими окупантами. Мова йде лише про тих, хто займав помітні посади.

Харківський антикорупційний центр продовжує відслідковувати та контролювати процес покарання держзрадників і колаборантів. 

Адже після вдалого контрнаступу ЗСУ на Харківщині у вересні минулого року та звільнення майже всієї території області, правоохоронні органи почали масово затримувати тих, хто співпрацював з російськими окупантами і не зміг втекти.

В судовому реєстрі почали з’являтися судові справи, а з ними і вироки по колаборантам. Колаборанти були різного рівня, з різних сфер (від освіти до так званої правоохоронної діяльності). В ЗМІ неодноразово вже вивчали судову практику щодо цих вироків. Можна зустріти і багато незадоволення в суспільстві щодо “м’якості” судів.

Якщо рік тому ідентифіковувати колаборантів можна було лише за допомогою відео та фото у пропагандистських матеріалах, то після деокупації – деталі проваджень стали доступними на сайті Офісу Генерального прокурора України та у судовому реєстрі.

Тож досліджувати вже можна не тільки вироки, а й обрання запобіжного заходу та фабули справ. Серед всього масиву даних та десятка проваджень, найбільш цікаві фігуранти – це представники влади, які пішли на співпрацю з росіянами та ті, хто під час окупації частини Харківщини займав якісь псевдопосади в органах “влади” країни-агресорки. 

Також викликають інтерес освітяни, які впроваджували російські стандарти освіти, правоохоронці та бізнес, які погодились допомагати ворогу.

Лютий-березень 2023 року: підозри та вироки 

Висвітлення справ щодо колаборантів, зокрема, щодо зміни запобіжних заходів, зміни обвинувачення та вироки дозволяють зменшити маніпуляції з боку правоохоронної системи та судів. Адже є контроль з боку громадськості. Так, на початку року, після публікації ХАЦ та медійного розголосу, суд повернув під варту обвинувачену в коригуванні ворожого вогню по Харкову Дар’ю Кригіну.

Всього ж в січні 2023 року ХАЦ  опублікував 9 матеріалів про колаборантів Харківщини, в грудні 2022 року таких матеріалів було 12.

З 27 матеріалів, які  протягом лютого-березня 2023 року, з’явились на сайті ХАЦ, 9 стосуються оголошення підозр (з яких заочні підозри – сім), 11 – оголошення вироків, 6 – обрання запобіжного заходу та відсторонення від посади, а також матеріал про Олександра Кляночкіна, колишнього українського суддю та адвоката, який працює в окупантів так званим “міністром юстиції Харківської області”.

Серед найбільш резонансних матеріалів варто виділити наступні:

  • Вирок гауляйтерші Савинців Ізюмського району Катерині Донник. 
  • Вирок “директорці” школи у селі Яковенкове Ізюмського району (розташоване поблизу Балаклії) Ользі Гляненко.
  • Вирок “Начальниці відділу освіти Балаклійського територіального управління Ізюмського району” Олені Ярмоленко. 
  • Вирок депутатці Куп’янської міськради (на момент співпраці з росіянами) Світлані Пасічник (під час окупації виконуючий обов`язки директора “Купянского регионального центра профессионального образования”).

Катерина Донник: 5 років позбавлення волі 

Суд визнав винуватою гауляйтершу Савинців Ізюмського району Катерину Донник за ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначив їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Донник на початку червня 2022 року добровільно зайняла посаду так званого «помічника начальника відділу села Морозівка». Це село знаходиться на шляху між Балаклією та Савинцями в Ізюмському районі (раніше Балаклійський район). Сама Донник якраз з Морозівки. 

Як вказано у тексті вироку, колаборантка збирала списки та паспортні дані місцевих мешканців, надавала вказівки та розпорядження старшим вулиць, проводила збори місцевих мешканців. У серпні Донник отримала «підвищення» та стала так званим «начальником Савинського територіального відділу Ізюмської військово-цивільної адміністрації». 

Псевдопосадовиця брала участь у нарадах окупаційної адміністрації та оформлювала осіб, які були готові співпрацювати з новою «владою». Савинці – це селище міського типу. Савинська ОТГ знаходиться в Ізюмському районі (раніше Балаклійський район). До складу громади входять селище міського типу Савинці, 12 сіл та 5 селищ.В той же час, також стало відомо про вироки іншим “старостам” і вони суттєво м’якіші, ніж отримала Донник. Так званий “староста” Чкаловського Чугуївського району” від окупантів Олексій Азов та так званий “староста” села Вишневе в Ізюмському районі Василь Літвін обмежились позбавленням права обіймати посади в органах влади та місцевого самоврядування. Перший – на 12 років, другий – на 15.

Олена Ярмоленко: 5 років позбавлення волі

“Начальниця відділу освіти Балаклійського територіального управління Ізюмського району” Олена Ярмоленко згідно вироку суду отримала теж покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Ярмоленко з червня по 8 вересня здійснювала керівництво діяльністю “відділу освіти”, брала участь в нарадах керівників відділів окупаційної влади, видавала накази про прийняття працівників на роботу, укладала трудові договори з працівниками, організовувала та проводила колективні наради, надавала вказівки працівникам відділу та навчальних закладів щодо виконання робіт, складала табелі обліку робочого часу працівників відділу, навчальних закладів та відомості про нарахування заробітної плати, заявки на фінансування відділу, пояснювальні записки за своїм підписом, вирішувала питання щодо організації роботи відділу освіти та його матеріально-технічного забезпечення. 

Так саме Ярмоленко під час нарад наголосила  підлеглим їй директорам навчальних закладів Балаклійської та Савинської ОТГ, що навчальний процес буде здійснюватись виключно на російській мові та за освітніми стандартами держави-агресора. Крім того, «начальниця» видавала накази про прийняття директорів шкіл на роботу та модерувала процес направлення вчителів до м. Курськ російської федерації для проходження “перепідготовки” за стандартами та програмами рф.

Ольга Гляненко: 1,5 роки позбавлення волі

1,5 роки тюрми за вироком суду отримала Ольга Гляненко, “директорка” школи у селі Яковенкове Ізюмського району (розташоване поблизу Балаклії), яка впроваджувала стандарти окупантів та вилучала українські книжки.

Світлана Пасічник: 3 місяці арешту та позбавлення права обіймати керівні посади

Найбільш м’який вирок серед резонансних отримала депутатка Куп’янської міськради (на момент співпраці з росіянами) Світлана Пасічник у виді арешту на строк три місяці з позбавленням права обіймати керівні посади у закладах освіти строком на десять років.

Як повідомляє “Kharkiv Today”, в грудні 2022 року стало відомо, що харківський осередок партії “Слуга народу” позбавив Пасічник мандату за народною ініціативою. З вироку суду стало відомо, що окупаційна влада на Харківщині 4 липня 2022 року призначила Пасічник виконуючою обов`язки директора «Купянского регионального центра профессионального образования». 

Після цього, вже екс-депутатка у вищезазначеному навчальному закладі запровадила російську програму навчання, побудовану на “федеральных государственных образовательных стандартах” рф. Крім того, Пасічник з метою впровадження стандартів освіти держави-агресора закликала інших осіб до співпраці з росією шляхом направлення вчителям повідомлень про співпрацю з окупаційною владою.

Ігор Капленко: вийшов з СІЗО під заставу

Вдалось висвітлити обрання запобіжного заходу депутату Куп’янської райради Ігорю Станіславовичу Капленку (під час окупації був так званим керівником «відділу охорони здоров’я військово-цивільної адміністрації Куп‘янського району»), який наказав переобладнати українські лікарні під військові госпіталі росіян. Суд надав можливість йому вийти з СІЗО вийти під заставу у 80520 грн.

Співпрацю з окупантами Лариси Поєдинцевої влада спочатку не помітила

Також суд відмовив прокуратурі у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно Лариси Леонідівни Поєдинцевої, яку підозрюють у співпраці з окупантами та впроваджуванні освіти за стандартами російської федерації. Найцікавіше, що співпрацю Поєдинцевої не відразу помітили правоохоронні органи та українська влада і призначили її 8 грудня 2022 року начальницею відділу освіти Куп’янської міської ради. 

Під час окупації Поєдинцева стала так званою заступницею директора окупаційного «Государственного бюджетного профессионального образовательного учреждения Харьковской области «Купянский медицинский колледж имени Марии Шкарлетовой».

Інші важливі кейси щодо колабораційної діяльності

Також ХАЦ першим повідомив про заочні підозри у державній зраді голові Балаклійського районного суду Харківської області Володимиру Купіну та так званій “керівниці” міграційної служби Вовчанська під час окупації Юлії Лемішко, імена організаторів передачі деревини для окупаційної влади Харківщини та затримання старости-колаборанта п’яти сіл Куп’янського району Миколи Чашки-Ратушного.

Також варто окремо відмітити кейси:

  • секретарки  Вільхівської сільради Надії Антонової, яка за обвинувачуваннями у пособництві росії залишається під вартою, незважаючи на бажання місцевої влади взяти її на поруки;
  • Наталинського сільського голови Красноградського району Олени Третяк, яку суд відсторонив від посади та взяв під варту без права внесення застави, за підозрою у передачі російським окупантам розвідувальної інформації.

Вивчаючи справи колаборантів, дивлячись як кваліфікують слідчі різні епізоди їх діянь в окупації, аналізуючи вироки, розумієш, що найбільший виклик станом на сьогодні є те, що існує дуже великий розбіг у трактовках, коли за одне і теж можна отримати як 10 років тюрми, так і просто позбавлення на 10 років займати посади в органах влади.

Питання не в тому, чому так мало чи чому так багато дали черговому колаборанту. Питання в тому, що чим більше стає база судових справ та вироків по тим, хто співпрацював з росіянами, стає зрозуміліше що це один великий і суцільний рандом та випадковість. Очевидно, що приблизно за одне й теж саме не може бути дуже великої різниці у вироках. 

Всього в рамках проєкту в рамках програми IWPR «Підтримка регіональних медіа України під час війни» лише за два місяці опублікував 26 матеріалів щодо підозр колаборантам, запобіжним заходам, вирокам та перебігу справ, які мають суспільний резонанс.

Питання адекватності та справедливості покарання для тих, хто дійсно залюбки співпрацював з окупантами залишається. Представники прокуратури та судів де-факто не коментують вироки та не пояснюють перекваліфікацію, а у звичайних українців залишається осад. Особливо, коли ті, хто представляв окупантів на місцях, уникають реального покарання. 

Євген Лісічкін, аналітик Харківського антикорупційного центру

_______________

«Ця  публікація  була розроблена «Харківським антикорупційним центром» в рамках програми IWPR «Підтримка регіональних медіа України під час війни» за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ і справ Співдружності націй Великої Британії. Зміст цієї публікації є винятковою відповідальністю Харківського антикорупційного центру i не відображає погляди Уряду Великої Британії чи Інституту висвітлення війни та миру».