Громадська організація “Платформа урбаністичного розвитку” у співпраці з ХАЦ продовжує роботу в межах проєкту щодо фіксації руйнувань об’єктів культурної спадщини Харківщини внаслідок російських обстрілів.
Це робота є кропіткою й водночас важливою, адже Україна прагне максимально чітко зафіксувати всі збитки, яких нам завдає росія. У майбутньому це стане фундаментом для пред’явлення позовів про воєнні злочини та руйнування об`єктів культурної спадщини до держави-агресорки.
Протягом однієї з експедицій в межах проєкту та ініціативи HeMo задокументували 27 об’єктів на майдані Героїв Небесної Сотні та прилеглих вулицях, які постраждали через російські обстріли.
ХАЦ розповідає, як відбувається обстеження та в чому цінність цих об’єктів.
З міркувань безпеки ми не називаємо імен учасників.
Як все відбувається?
Експедицію учасники розпочинають біля будівлі Харківського апеляційного суду на майдані Героїв Небесної Сотні, 36. Вона, як і більшість об’єктів на цій ділянці, отримала пошкодження внаслідок російського авіаудару 6 березня 2022-го.
За протоколом, учасники спочатку одягають бронежилети. Далі, шаг за шагом, починають обходити периметр майдану пішки та фіксують пошкоджені будівлі з різних ракурсів на фотокамеру, а також на камеру смартфону.
“Ми проводимо верифікацію пошкоджених об’єктів, які вже обстежували раніше [в межах ініціативи HeMo]. Робимо це за допомогою фотокамери — всі кадри йдуть послідовно й збираються на SD-карту, яка є матеріальним доказом достовірності нашої роботи, — пояснюють в експедиційній команді.
Паралельно з цим ми вносимо об’єкти в систему TruePic за допомогою застосунку Captcha. Це робиться телефоном — так само послідовно, з прив’язкою до геолокації. Фотографії цих об’єктів одразу завантажуються в застосунок. Потім ми вже робитимемо папки й розкладатимемо фото по них, щоб систематизувати їх”.
Чим цікавий цей район?
Архітектурний ансамбль майдану Героїв Небесної Сотні та вулиць, що примикають до нього, складається переважно з автентичної історичної забудови кінця ХIX — початку ХХ сторіччя.
Відтак, багато з цих об’єктів становлять культурну цінність. Зокрема й ті, що не є пам’ятками архітектури й містобудування, тож не мають охоронного статусу й належного захисту від держави або міста.
“Майже все тут — історична забудова, є зовсім мало об’єктів, що збудовані в середині ХХ століття, — розповідають учасники проєкту. — У цьому районі є лише сім-вісім пам’яток [архітектури], але решта об’єктів так само заслуговують на те, щоб бути пам’ятками. Просто вони не мають відповідної облікової документації, а тому і не мають такого статусу”.
Переважна більшість будівель на цьому “квадраті” так чи інакше постраждала внаслідок російської агресії. Лише ступінь пошкоджень різниться.
“Комендатура у провулку Євгена Чикаленка, 5 (колишній пров. Карбишева) мала пряме влучання, — наголошують учасники.
Будівля Харківського апеляційного суду, житловий будинок на Героїв Небесної Сотні, 7, будівля прокуратури на Героїв Небесної Сотні, 4, а також модерновий, п’ятиповерховий житловий будинок Героїв Небесної Сотні, 3 мають дуже серйозні пошкодження через вплив вибухової хвилі.
Будинок на майдані Героїв Небесної Сотні, 30, в якому за радянських часів розташовувався витверезувач, був пошкоджений часом і недбалістю. Тривалий період він закинутий і через це занепадає. Але цей об’єкт також пошкоджений [через російські обстріли], на ньому є сліди від уламків і тріщини”.
Що саме зафіксували?
Найбільш знаковий об’єкт, що зафіксували протягом цієї експедиції, — це будівля Харківського апеляційного суду, що була зведена протягом 1899-1902 років за проєктом архітектора Олексія Бекетова. Примітно, що під час Другої світової війни вона також зазнала значних пошкоджень, а праве крило головного фасаду було зруйноване. З 1946 по 1954 рік будівлю відреставрували.
Ще один ключовий об’єкт — Державний університет біотехнологій (колишнє перше реальне училище) на пр. Героїв Харкова, 45. Ця будівля була зведена у 1877 році в неоготичному стилі й постраждала через російські обстріли в березні та липні 2022-го. Саме на ній експедитори планують випробувати підхід до сортування та складання автентичних уламків.
“На цьому об’єкті ми спробуємо сортувати автентичні матеріали, які утворилися внаслідок обвалу, — підкреслюють в експедиційній команді. — У дворі лежать [уламки будівлі]: там обвалені стіни, балки, перекриття, ферми [несучі будівельні конструкції — ХАЦ]. Нам ще треба буде узгодити плані робіт, але принаймні цеглу точно зможемо сортувати, щоб вона зберігалася”.
Загалом учасники вважають, що всі об’єкти на цій ділянці можливо відновити — зокрема, комендатури у пров. Євгена Чикаленка, 5, яка зовні виглядає напівзруйнованою.
“Тут питання часу й ресурсів, бо невдовзі розпочнеться третя зима, під час якої ця будівля стоятиме без даху, — зауважують архітектори. — Будинок на Героїв Небесної Сотні, 7 також стоїть без даху. Звісно, з кожним роком [без консервації] такі об’єкти стають дедалі гіршими”.
Учасники також зафіксували зміни, що відбулися з об’єктами в порівнянні з попередньою експедицією.
“Існуюча електронна система фіксації пошкоджень , що складається з бази даних HEMO, а тепер і сиcтеми TruePic, — інструменти, що дозволяють спостерігати зміни, — підкреслюють учасники. — Якщо ми детально порівняємо фото, зможемо побачити динаміку руйнації цих будівель: що тріщини прогресують, цегла випадає. Так само ми звернули увагу, що відпадає штукатурка з фронтону лікарні на майдані Оборонний Вал, 5 (колишня Фейєрбаха)”.
Натомість помітили й точечні позитивні зміни. Здебільшого — косметичні ремонтні роботи й закриття зовнішнього контуру будівель:
“Наприклад, у лікарні на майдані Оборонний Вал поміняли вікна, в будівлі біотехнологічного університету закрили зовнішній контур, в будівлі суду закрили вікна, і в будинку на майдані Героїв Небесної Сотні, 30 також поставили нові вікна”.
Хоча більшість об’єктів учасники вже фіксували та заносили в систему HeMo, цього разу виявили чотири будівлі, які раніше не документували: будинок на пр. Героїв Харкова, 47, два будинки на майдані Оборонний Вал та на пл. Героїв Небесної Сотні 11.
“На майдані Героїв Небесної Сотні, 11 [будівля має] несерйозні пошкодження — ми бачимо, що там вибиті вікна, — розповідають учасники проєкту. — Проте, з урахуванням, що [російські війська вдарили] сюди авіабомбою й ракетою, — найімовірніше, там також є тріщини всередині”.
Безперечно, за результатами цієї експедиції можна подавати заяви в прокуратуру про вчинений воєнний злочин та зумисне руйнування об’єктів культурної спадщини.
“Тут йдеться про невибірковий обстріл щільної історичної забудови, — наголошують архітектори. — Щоб досягти якоїсь невеличкої мети, [росіяни] повністю розбили цілий квартал. І це абсолютно непропорційне використання зброї”.
Що далі?
Ця експедиція в місто — вже третя в межах спільного проєкту “Платформи урбаністичного розвитку” й ХАЦ.
Раніше учасники вже досліджували пошкодження забудови в районі ХТЗ та перехрестя вулиць Молочної та Георгія Тарасенка — 6 жовтня 2023-го росіяни атакували житлову триповерхівку ракетою “Іскандер”. Тоді загинули 10-річний хлопчик і його бабуся.
“Сусідні будинки постраждали від розльоту уламків і дії вибухової хвилі. А на тих, що на сусідніх вулицях, — тріщини від цього”, — пояснюють в експедиційній команді.
Загалом за умовами проєкту за пів року учасники мають здійснити 36 виїздів та зафіксувати 200 пошкоджених або зруйнованих “культурних” об’єктів Харкова й області.
Протягом листопада — якщо дозволятиме безпекова ситуація та погодні умови — планують опрацювати центральну частину Харкова.
Дмитро Кузубов, фото автора
Інші статті:
Зафіксувати, зберегти та покарати. “Платформа урбаністичного розвитку” і ХАЦ починають проєкт порятунку пошкодженої спадщини у Харківській області 
У чому полягав план росії “Харків за 5 днів”: матеріали справи 
“Пошук — на 90% робота рідних”. Як сім’ї українських військових розшукують своїх у полоні 
Як ми втрачаємо розстріляну росіянами культурну спадщину на Харківщині: аналітика ХАЦ 
ХАЦ ідентифікував трьох російських військових, яких СБУ підозрює у зґвалтуванні мешканки Ізюму під час окупації