Після деокупації маже всієї території Харківської області, в судовому реєстрі почали з’являтись перші вироки місцевим мешканцям щодо колабораційної діяльності, які співпрацювали з росіянами, займали “посади” в так званій “владі” окупантів. Ми проаналізували перші чотири вироки.
Київський районний суд міста Харкова вироком від 20 грудня цього року визнав винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України Олега Миколайовича Демченка, уродженця с. Строївка, Куп’янського (раніше Дворічанського) району та призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки із позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та/або місцевого самоврядування на строк 10 років та з конфіскацією майна. Але звільнив його від відбуття покарання у виді позбавлення волі, з іспитовим строком на 1 рік. Демченко по факту отримав 1 рік умовно. Ця особа знаходилась під вартою дві доби, з моменту затримання, а саме з 14 по 16 вересня цього року. Потім уродженець села Строївка до 15 листопада був під домашнім арештом.
Як вказано у вироку суду, Демченко у період з липня по вересень 2022 року, добровільно розміщував військовослужбовців росії та представників незаконних збройних формувань, на території орендованої ділянки землі, де у нього було збудовано своє домоволодіння, за адресою: с. Петропілля Шевченківської територіальної громади Куп`янського району.
Також Демченко, перебуваючи у тісних зв`язках із керівною ланкою військовослужбовців росії, здійснював з останніми сумісну господарську діяльність. Він отримував від військовослужбовців росії бензин і солярку, після чого, здійснював подальший їх продаж місцевому населенню, отримуючи частку із прибутку у розмірі 2 грн. за 1 літр проданої продукції. Крім того, за схожою схемою, діючи спільно із представниками окупаційних сил, Демченко отримував та реалізовував до Куп’янська зернові культури, отримуючи за вказану діяльність від військових росії паливо та харчові продукти, які в подальшому реалізовував серед місцевого населення.
Фактично, уродженець села Строївка вів “бізнес”, якщо це так можна сказати, разом з російськими окупантами. У судовому засіданні він визнав свою винуватість повністю. Вирок може бути оскаржений в апеляції.
Київський районний суд міста Харкова вироком від 5 грудня визнав винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України Віктора Івановича Шевченка, уродженця с. Велика Кам`янка Ізюмського району та призначив йому покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування на строк 15 років, без конфіскації майна.
Згідно з вироку суду, встановлено, що Віктор Шевченко має досвід служби в органах внутрішніх справ України. В нього в березні виникло бажання вступити до лав так званого «Управління внутрішніх справ у Харківській області».
Шевченко в середині червня 2022 року прибув до будівлі, де знаходився так званий «Ізюмський міський райвідділ міліції управління внутрішніх справ у Харківській області», де вступив у зв`язок із так званим начальником «Ізюмського міського райвідділу міліції управління внутрішніх справ у Харківській області».
В ході діалогу було проведено співбесіду з Шевченком, після чого останній був призначений на “посаду” водія «Ізюмського міського райвідділу міліції управління внутрішніх справ у Харківській області». Вказано, що ця так звана “посада” не пов`язана із реалізацією правоохоронної функції.
До службових обов`язків Шевченка входило: обслуговування автопарку гаража, утримання в належному технічному стані транспортних засобів, перевезення представників підрозділу вказаного незаконного органу влади до місця призначення, щоденно здійснювати фіксацію прибуття на робоче місце у відповідному журналі. У вироку суду вказано, що з середини червня по вересень Шевченко здійснював прибуття до будівлі, де знаходився гараж «Ізюмського міського райвідділу міліції управління внутрішніх справ у Харківській області», та виконував свої службові обов`язки.
Шевченко визнав свою винуватість повністю. Вирок може бути оскаржений в апеляції.
Київський районний суд міста Харкова вироком від 19 грудня визнав винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України Світлану Борисівну Романцову, уродженкиу м. Вовчанськ, яка працює фахівцем з публічних закупівель у КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Вовчанського району», та призначив їй покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування на строк 10 років, без конфіскації майна.
Згідно вироку суду, Світлана Романцова добровільно зайняла “посаду” виконуючого обов`язки завідуючої сектором охорони здоров`я в так званій “Військово-цивільний адміністрації Вовчанського району”.
На початку липня цього року Романцова отримала від так званого “голови Військово цивільної адміністрації Вовчанського району” на зайняття “посади” виконуючого обов`язки завідуючої сектором охорони здоров`я в в так званій “Військовій цивільний адміністрації Вовчанського району”, на що вона надала добровільну згоду.
Після цього, Романцова за погодженням з окупаційною адміністрацією, здійснювала керівництво діяльності сектору охорони здоров`я, здійснювала контроль за діяльністю закладів, підприємств та установ охорони здоров`я підпорядкованих так званій “ВЦА Вовчанського району”. Вказується, що Романцова забезпечувала населення лікарськими засобами та виробами медичного призначення.
Романцова визнала свою винуватість. Вирок може бути оскаржений в апеляції. Також з ресурсу OpenDataBot відомо, що Романцова раніше була керівником в Управлінні економічного розвитку, житлово-комунального господарства та цивільного захисту Вовчанської райдержадміністрації.
Київський районний суд міста Харкова вироком від 19 грудня визнав винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України Юрія Івановича Ніколаєнка, уродженця с. Іванівка Куп`янського району, та призначив йому покарання у виді позбавлення права обіймати посади пов`язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, строком на 10 років, без конфіскації майна.
Згідно з вироком суду, Юрій Ніколаєнко наприкінці червня надав добровільну згоду на пропозицію Кіндрашівського сільського голови щодо зайняття посади у новоствореному незаконному органі – так званому «Кондрашовском территориальном отделе временной гражданской администрации Купянського района Харьковской области».
У період з кінця лютого по середину вересня територія Кіндрашівської територіальної громади була окупована підрозділами держави-агресора.
У липні Ніколаєнко добровільно зайняв посаду так званого «и.о. помощника начальника отдела (сельского) Кондрашовского территориального отдела временной гражданской администрации Купянського района» (після 18 липня перейменовано у «и.о. помощника начальника отдела (сельского) Кондрашовского территориального отдела военно-гражданской администрации Купянського района»). Вказується, що ця “посада” не пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій.
Встановлено, що у період з кінця липня до середини вересня Ніколаєнко, перебуваючи на території с. Нечволодівка Куп`янського району, за погодженням з окупаційною адміністрацією, здійснював заходи з вирішення питань життєдіяльності сіл Нечволодівка та Благодатівка, зокрема питання благоустрою та водопостачання, представляв інтереси відповідних сіл перед “начальником” відділу, піднімав проблематику перед “начальником” відділу щодо транспортної логістики, здійснював видачу російської гуманітарної допомоги як представник окупаційної влади, виконував вказівки та розпорядження “начальника” підрозділу окупаційної адміністрації, формував необхідні пакети документів для отримання фінансової та гуманітарної допомоги від окупаційної влади, формував списки осіб з обмеженими можливостями, надавав довідки щодо установчих даних місцевих жителів за їх зверненням.
Ніколаєнко визнав свою винуватість. Вирок може бути оскаржений в апеляції.
Як бачимо з перших вироків колаборантам у Харківській області, як би не намагалась російська пропаганда представити, що на деокупованих територіях Харківської області проходять жорстокі фільтраційні заходи і репресії проти місцевих мешканців, навіть ті, хто реально співпрацював з окупантами, займав “посади” у так званій “владі”, вів “бізнес” з російськими військовими, возив так званих “міліціонерів” на “завдання”, як правило отримують позбавлення права на 10-15 років обіймати посади пов`язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, або умовний строк на 1 рік.