Попри активні бойові дії, обласна влада вирішила активно зайнятися оновленням медичної інфраструктури у 2025 році. У планах чиновників – відновити пошкоджену ще з 2022 року лікарню в Ізюмі, будувати новий онкоцентр в Харкові, створити “Ковчег” на території обласної лікарні та капітально відремонтувати дитячу обласну клініку. Усі ці відбудови у ХОВА називають об`єктами публічних інвестицій, що фінансуються з державного бюджету.
Загальна сума для реалізації цих проєктів – близько 10 мільярдів гривень. Для порівняння сума коштів, яку прописали в новій обласній програмі “Здоров’я Слобожанщини” на наступні три роки всього лише 6 млрд грн. Це включно з коштами на лікування онкологічних захворювань, протезуванням, ліками, придбанням діагностичного обладнання, машин швидкої допомоги та багато іншого.
А три найбільші підряди вартістю понад мільярд гривень кожен виграв один консорціум.
Онкоцентр
Харківська область давно потребує будівництва нового онкоцентру. У жовтні 2025 року у відповіді на запит через сервіс “Доступ до правди” чиновники ХОВА повідомили, що загальна кількість онкохворих в області становить близько 100 000 осіб. Лише за час повномасштабного вторгнення кількість хворих на Харківщині збільшилася на 7 тисяч осіб.
Приміщення діючого онкоцентру у Помірках давно вичерпали ресурс.
Будівництво нового комплексу розпочалося ще шість років тому – у 2019 році і супроводжувалися кількома скандалами із забудовниками. В результаті угода з попереднім підрядником була розірвана. Вже після розірвання угоди екс-підрядник ТОВ “Ромб+” стягнуло за допомогою суду з департаменту капбудівництва ХОВА 26,22 млн грн, зокрема 11 млн грн упущеної вигоди.
За даними програми соцекономрозвитку на 2025 рік, на зведення двох черг онкоцентру уже витратили 190,6 млн грн. Цікаво, що за даними, які ХАЦ в грудні 2021 року отримував від ХОВА, на будівництво було спрямовано 209 млн грн. Тож з’ясувалося, що ступінь готовності об’єкту менша, ніж Харківська ОВА заявляла у програмі соцекономрозвитку на 2022 рік. Тоді чиновники писали ступінь готовності другої черги в 26 %, а тепер виявляється, що готовність лише 8%.
Відстань від будівлі майбутнього онкоцентру до лінії бойового зіткнення становить близько 20-ти кілометрів. Тож медзаклад перебуває в зоні ураження великої кількості зброї, яку використовує для ударів по Україні РФ.
Голова Харківської ОВА Олег Синегубов лобіював відновлення будівництва у Міністерстві охорони здоров’я.
“На цей рік вже передбачено кошти Міністерством охорони здоров’я в розмірі 50 млн. Завершимо коригування проєкту ми за кошти обласного бюджету, а це приблизно 24 млн грн, тому що проєкт масштабний, який коштує більше ніж півтора мільярда гривень. Оці перші 50 млн — це на відновлення будівництва. І у нас є домовленість із міністерством, що цими 50 млн ми не обмежимося. Скільки встигнуть зробити підрядники, стільки і будуть вони робити”, — цитувало на початку 2025 року керівника Харківської ОВА Олега Синєгубова “Суспільне. Харків”.
Суттєвою відмінністю нового проєкту онкоцентру є наявність укриття, що може використовуватися як підземна лікарня.
Пройшло пів року і виявилося, що 50 млн грн вистачить тільки на проєктні роботи, які цього року і провели. А далі був тендер на будівництво першої черги за 3 млрд грн. На торги прийшов лише один підрядник – консорціумом “Білдінг Груп”, з яким департамент капбудівництва і уклав угоду.
До консорціуму “Білдінг груп” входять компанії “ТОВ “Індастріал Білдінг Груп” та ПП «Будівельна фірма “Промтекс”».
Харківська “Будівельна фірма “Промтекс” належить Руслану Малому з Києва та Станіславу Бровіну з Харкова. Власницею ТОВ “Індастріал Білдінг Груп” є Наталія Головко. Власниками консорціуму є всі троє: Головко, Малий та Бровін. За даними аналітичної системи YouControl, консорціум “Білдінг Груп” пов’язаний з інвестиційно-будівельною корпорацією “Авантаж” колишнього нардепа від “Партії регіонів” Анатолія Денисенка.
І тут є кілька важливих питань. По-перше, завищення цін в кошторисі, які ХАЦ вже знайшов: бетон та арматурна сітка.
По-друге, це безпекове питання. Консорціум “Білдінг Груп”в якості підтвердження власного досвіду надав угоди, і в обох випадках – це вже повторно знищені росіянами об’єкти. Втрати коштів становлять близько пів мільярда гривень
І третій, дуже важливий момент: а чи є ресурси, щоб завершити це будівництво, де лише перша черга коштує три мільярди гривень?
В угоді прописано, що завершити будівництво планують до кінця 2028 року. У 2026 році хочуть витратити 850 млн грн, в 2027 і 2028 роках – потреби складають понад мільярд гривень. У проєкті програми соцекономрозвитку Харківської області на 2026 рік зазначили, що в наступному році на будівництво онкоцентру розраховують витратити 700 млн грн.
Плюс цього проєкту в тому, що він потрапив до переліку проєктів, які будуть фінансуватися за рахунок Ukraine Facility. Це програма фінансової підтримки України від Європейського Союзу на суму 50 мільярдів євро на 2024–2027 роки для відновлення та модернізація України, а також поглиблення євроінтеграції. Кошти надходять у рамках спеціального інструменту, а реалізація програми базується на Плані для Ukraine Facility, який містить заходи з реформ та інвестицій. Більше того, один з пунктів програми, на який звертають увагу європейці, – це розбудова укриттів, під який потрапляє будівництво онкоцентра, адже суттєва частина має бути під землею.
Однак є перепони. Суть програми – це не фінансування конкретних об’єктів, а проведення реформ, і за кожну з них Україна отримує гроші. На жаль, із запізненням, бо не встигає проводити реформи.
Наприклад, нардеп Данило Гетманцев зазначив, що Україна не встигне виконати свої зобов’язання на четвертий квартал 2025 року у межах програми фінансування від Європейського Союзу Ukraine Facility.
“За оцінками консорціуму RRR4U, який здійснює щомісячний незалежний моніторинг виконання плану України – цього року ми ще жодного кварталу не закрили без “боргів””, – наголосив Гетманцев.
Усі ці невиконані індикатори позбавили нас 1,7 млрд євро допомоги (це понад 10% непокритої потреби у коштах на 2026 рік).
Неквапливість чиновників та нардепів призводить до фінансової діри і в такому випадку великі інвестиційні проєкти, ймовірно, будуть недоотримувати кошти.
Другий момент – потенційний дозвіл проводити витрати на технології подвійного призначення та військові потреби. Якщо європейці нададуть дозвіл, а по першому пункту вже є просування, то кошти програми можуть бути перерозподілені в бік оборонних потреб.
У будь-якому випадку програма Ukraine Facility припиняється в 2027 році, і у 2028 році, імовірно, доведеться шукати мінімум мільярд гривень на добудову. За умови, що все буде йти за планом.
Підземна лікарня
Ще один об’єкт, вартість якого становить понад 2,5 млрд грн, – це будівництво підземної частини обласної клінічної лікарні.
Харківська ОВА анонсувала проєкт ще у 2024 році. Раніше анонсували будівництво підземного лікувального корпусу “Ковчег” у 2025 році, однак тендерні процедури розпочалися лише під кінець року.
“Це буде унікальний медичний заклад, здатний забезпечити найвищий рівень лікування та безпеки для пацієнтів. На реалізацію цього проєкту в державному бюджеті-2025 вже передбачено близько 100 мільйонів гривень”, – повідомляв Олег Синєгубов.
За офіційними повідомленнями, площа дворівневого підземного лікувального корпусу сягатиме 12 000 квадратних метрів. Під землею обіцяють облаштувати відділення невідкладної допомоги, операційний блок, інтенсивної терапії, акушерського, педіатричного, інфекційного, стоматологічного блоків та діагностичну лабораторію. Також тут надаватимуть послуги ультразвукових досліджень (УЗД), комп’ютерної томографії (КТ), магнітно-резонансної томографії (МРТ) і рентгенографії. Реалізувати проєкт хочуть упродовж трьох років.
У жовтні 2025 року в інтерв’ю виданню «Слобідський край» Синєгубов розказав, що будівництво вже почалося. Якщо в 2024 році проєкт оцінювали в 1,5 млрд грн, то зараз ціна вже становить понад 2,5 млрд грн.
Хоча тендер проводиться лише зараз. І процедура станом на 24 грудня 2025 року не завершена. На тендер прийшли двоє учасників: знов консорціум “Білдінг Груп” та ТОВ “Житлобуд-2”. Представники консорціуму запропонували виконати роботи за 2,64 млрд грн.
“Це унікальний і досить складний проєкт. Площа лікарні-укриття складатиме 15 тисяч квадратних метрів. Такого ніхто раніше не робив. Ми розробляли майже рік тільки проєкт. Зараз ми його вже почали реалізовувати. Розраховуємо десь на півтора-два роки, але досить зарано ставити кінцеві терміни, тому що це підземне будівництво. Це величезна складність”, – сказав начальник ХОВА.
В презентації будівництва вказано, що проведення реконструкції викликано потребою у підземній захисній споруді подвійного призначення (з властивостями сховища) загальною місткістю 2000 осіб.
Під час реконструкції зроблять підземні відділення лікарні та підземну інфраструктури: невідкладної допомоги, операційного блоку, інтенсивної терапії, педіатричний, акушерський, інфекційний, стоматологічний блоки, кабінети для проведення діагностичних процедур (МРТ, КТ, рентген), діагностична лабораторія, спецприміщення.
Це важливий для області об’єкт, але він на даний момент зовсім не забезпечений фінансуванням. На відміну від онкоцентру, цей проєкт поки не потрапив під фінансування програми Ukraine Facility, більше того, на сторінці проєкту на сайті DREAM щодо фінансування стоять нулі.
Реалізація будівництва – до кінця 2028 року.
Ізюмська лікарня
Третім великим об’єктом, який планують виконати за рік, стало відновлення Ізюмської міської лікарні Піщанської Богоматері за один мільярд гривень. Підрядник той самий – консорціум “Білдінг груп”.
Нагадаємо, російська армія зруйнувала лікарню в Ізюмі 8 березня 2022 року, реконструкцію взяла на себе на себе Фундація Першої леді Олени Зеленської, шукаючи гроші по всьому світу.
З 2023 року залучали благодійні кошти від різних донорів: Rheinmetall AG, Siemens, Healthineers AG, FFG Flensburger Fahrzeugbau GmbH, Уряду Словенії, Уряду ОАЕ. За ці гроші робили невеликі протиаварійні роботи та купували медичне обладнання.
Навесні 2025 року Фундація повідомила, що нарешті знайшла донора для повного відновлення зруйнованої лікарні на Харківщині.
“Фундація Олени Зеленської профінансує відбудову медичного комплексу на Харківщині за підтримки Катарського фонду розвитку. Після тривалих перемовин та підготовки проєкту команда Фундації досягла домовленостей із Катарським фондом розвитку (QFFD) щодо масштабної підтримки відбудови медичного комплексу”, – йшлося у повідомленні Фундації у соцмережах за 31 березня.
За контекстом стало зрозуміло, що Катар допоможе відбудувати центральну лікарню Ізюма. Угоду підписали директор департаменту капітального будівництва ХОВА Ігор Лялюк та директорка Фундації Зеленської Ніна Горбачова, були присутні начальник ХОВА Олег Синєгубов та кілька представниць фонду, онлайн долучились представники Уряду Катару. Тоді ж ХАЦ зробив запит на Фундацію, аби дізнатися подробиці угоди.
Варто зазначити, що в угоді не прописане джерело фінансування. Про ризики відбудови Ізюмської лікарні ХАЦ писав в окремому тексті.
Зараз, коли договір із підрядником все-таки підписали, росіяни наблизились до найголовнішої транспортної артерії – траси Ізюм-Слов’янськ – на відстань кількох десятків кілометрів. Це дає можливість окупантам обстрілювати дорогу навіть примітивними дронами. Від росіян неможливо буде приховати велике будівництво в Ізюмі. Місто на даний момент перебуває за 30 км від лінії фронту і його вже майже затягнули антидроновими сітками.
ХАЦ пояснював, чому вкладати мільярд гривень у відбудову лікарні в Ізюмі зараз – це якщо не злочин, то щонайменше недбальство і наведемо приклади ризикованих відбудов: деякі відновлені об’єкти росіяни знищили вдруге.
Основний підрядник
Тепер важливо відмітити спроможність підрядника реалізувати три великих об’єкти одночасно. Роботу з боку консорціуму в основному будуть виконувати працівники двох фірм: ПП “БФ “Промтекс” та ТОВ “Індастріал Білдінг Груп”. Керувати процесом мають штатні працівники консорціуму. І так, консорціум має спроможність залучити близько ста працівників, але є нюанс: більшість цих працівників вказали, що вони будуть залучені на усіх трьох будівництвах.
Подібне стосується й техніки. Адже в документах консорціум вписує одну й ту саму техніку в документи торгів. Наприклад, одні й ті самі автокрани чи бульдозери.
Варто зазначити, що на відміну від будівництва в обласній лікарні та Ізюмі, для зведення онкоцентру залучають ще робітників двох фірм: ТОВ “ХСМЕП” та ТОВ “Інтер СК”. Дві фірми, які за даними Bihus.info, мали зв’язок з генеральним директором КП “Харківські теплові мережі” Василем Скопенко.
Зокрема, в 2025 році ТОВ “Інтех СК” отримало підрядів від тепломереж на суму понад 220 млн грн, а ТОВ “ХСМЕП” – 350 млн грн.
Тобто обидві фірми мають навантаження для відновлення критичної інфраструктури в Харкові.
Виходить, що консорціум у випадку наявності фінансування повинен освоювати близько 9 млн грн щоденно, щоб не вибитися з графіку. І це не враховуючи інших робіт, які мають завершити фірми, які в нього входять. При тому, що у “Промтекса” цього року є власних контрактів на суму понад мільярд гривень, зокрема на відбудові багатоповерхівок в Харкові та будівництва “підземних шкіл”.
Обласна дитяча клінічна лікарня
З початку повномасштабного російського вторгнення на ремонт різних приміщень лікарні було укладено 5 договорів на 164 млн грн. З ТОВ “Дрогон Еко” на 68,3 млн грн уклали договір на капремонт приміщень приймального відділення цокольного поверху будівлі головного лікувального корпусу.
З цим же “Дрогон Еко” на 54,7 млн грн уклали договір на капремонт приміщень першого поверху будівлі головного лікувального корпусу з влаштуванням психіатричного відділення на 10 ліжок. Також уклали договори на будівництво шахти медичного ліфту та аварійно-відновлювальні роботи головного корпусу.
Ще на 82,1 млн грн заплановано укласти договір з ТОВ “Компанія Регіон-Буд” щодо капремонту фасаду головного корпусу лікарні. Загалом разом з цим потенційним договором – 246 млн грн.
Чому це роблять зараз з прицілом на майбутнє
Усі ці плани ХОВА поки що звучать як фантастика саме через рекордні суми фінансування. ХАЦ вирішив спитати думку експертів, які досліджують тендери вже не перший рік, наскільки реально реалізувати ці амбітні плани.
Журналіст-розслідувач, співзасновник проєкту “Наші гроші” Юрій Ніколов вважає, що проведення тендерів на мільярдні проєкти зараз – це спроба зазирнути у післявоєнне майбутнє.
“З огляду на те, які це підряди і як збирали консорціум у Харкові, а також фірми з ним споріднені, то можна аргументовано припустити, що зараз угоди укладаються з прицілом на те майбутнє, коли донори вже масовано даватимуть гроші на відбудову України. І тут харківська влада зможе сказати донорам – дивіться, у нас вже є готовий протендерований проект, вже є підрядник, вже будівельний проєкт пропрацьований, і ви можете вкласти гроші, а роботи далі будуть швидко виконуватися. Зазвичай організація будівельного тендеру займає час. Десь пів року йде підготовка. Тут можна встигнути, прибігти до донорів і сказати: “Давайте ваші гроші. Ми їх освоїмо”. І, може, тоді знайдеться донор закордонний, який скаже, що Харкову треба допомогти, тим більше, що в них все готово. А все готово – означає, що вже буде чекати фірма, визначена по тендеру зараз, майже без конкуренції. Ми аналізували кошториси по онкоцентру, по Ізюмській лікарні. Вони не вражали супермаржинальністю, суперзавищеними цінами. Так, були дещо завищені, але не все. Але коли ти вже отримуєш гроші, то далі проводиш коригування проєкту, завіряєш заново, і ось тоді можна прописати все, що комусь забажається. Тут головне встигнути вставити свого підрядника, щоб потім на нього стався цей “грошовий дощ”. А є в нього ресурси зараз будувати чи немає, є гроші в бюджеті зараз чи в Ukraine Facility, немає різниці. Тут головне застовбити можливість освоїти мільярди після війни, коли на Україну, як очікується, піде дощ з грошей Заходу”, – зазначив Ніколов.
Заступниця голови правління ГО “Антикорупційний штаб” Євгенія Вірлич вважає ризиком вірогідну нестачу кадрів у консорціуму для того, щоб завершити всі три об’єкти, якщо на них будуть працювати одні й ті самі люди.
“Настільки великі об’єкти потребують дуже великого людського ресурсу, більше того – саме професійних людей, адже об’єкти доволі складні і своєрідні, потрібен досвід і вміння виконувати такі роботи у харківських умовах (я маю на увазі постійні обстріли та особливості будівництва під землею). Але я розумію і підрядника: зараз не так просто знайти людей на роботу саме через війну. Відповідно однією з причин, чому всюди працюватимуть одні й ті самі люди, може бути просто брак хороших фахівців, – наголошує Вірлич.
За словами аналітикині, якщо фінансування припиняється і об’єкти стають довгобудами, відповідальність за це мають нести не лише підрядники, а насамперед замовники та органи влади, які ухвалювали рішення про старт таких масштабних проєктів без повного фінансового покриття та стратегічного бачення.
“У такій ситуації громада фактично втрачає кошти, а медична система – шанс на реальне покращення. На мою думку, у нинішніх умовах доцільніше концентруватися на менш масштабних, але реалістичних проєктах – тих, на які вже є підтверджене фінансування і які можна довести до завершення у визначені строки. Це дасть значно більший ефект для людей, ніж гучні багатомільярдні плани, які ризикують залишитися на рівні бетонних коробок без лікарів, пацієнтів і користі. Якщо на певному етапі кошти закінчуються, найімовірніший сценарій – формальна зупинка робіт із консервацією об’єкта. Підрядник призупиняє будівництво, фіксується фактичний обсяг виконаних робіт, після чого об’єкт роками може перебувати у «замороженому» стані. У воєнних умовах це особливо ризиковано, адже навіть законсервовані будівлі можуть зазнавати додаткових пошкоджень від обстрілів. Другий наслідок – подорожчання завершення проєкту. Після паузи змінюються ціни на матеріали, логістику, робочу силу, переглядаються кошториси, можливо доведеться робити новий проєкт. Третій ризик – втрата функціональності закладених рішень”, – зазначила Вірлич.
Щодо безпекового фактору, то експертка підкреслює: якщо об’єкт знаходиться в зоні досяжності FPV-дронів, артилерії чи ракетних ударів, будь-яке масштабне будівництво має дві великі проблеми: ризик фізичного знищення результату і ризик зриву строків та подорожчання через постійні перерви, евакуації, пошкодження техніки й матеріалів.
“Але водночас треба чесно сказати: медична інфраструктура прифронтових регіонів потрібна вже зараз, і це аргумент «за». Мені здається, питання не в тому, будувати чи ні взагалі, а як саме будувати, щоб це було виправдано”, – каже Вірлич.
Вона вважає, що розпочинати такі роботи можна лише за кількох умов:
- Проєкт має бути адаптований до війни: з пріоритетом на захищені рішення (укриття, підземні або заглиблені частини, розосередження критичних функцій).
- Поетапність: спершу – те, що дає швидкий функціональний результат (наприклад, відновлення ключових відділень/приймального/укриття), а не «відразу все на мільярди».
- Реалістичний календар із безпековими паузами: якщо ризики високі, строк «як у мирний час» – це завідомо маніпуляція або самообман.
- Прозорий план реагування на зупинку або ураження: хто компенсує збитки, як швидко відновлюють, що з відповідальністю сторін. Скоріш за все, такі внутрішні протоколи є і у замовника, і у підрядника.
- Комунікація з громадою: люди мають розуміти, чому обрали саме такий формат і які альтернативи відкинули”, – підкреслює Вірлич.
Юрист-аналітик Антикорупційного центру “МЕЖА” Микола Салімов зазначив, що підрядник якщо подає одних і тих людей на декілька об’єктів, як працівників, це не завжди значить що вони там єдині хто може виконувати роботи чи менеджерити, і чи вистачить їх чи ні.
“Проекти треба планувати так, вже розуміючи джерела фінансування, не виходячи за кошторис. І якщо гроші закінчуються – тут або знайти нові джерела фінансування, або буде черговий довгобуд”, – каже Салімов.
На думку юриста-аналітика, не варто й будувати нічого в зоні досяжності FPV-дронів.
Ми намагались отримати коментар щодо будівництва цих об’єктів у Харківської ОВА, але на даний час відповіді не отримали. У разі надходження опублікуємо позицію ХОВА.
Євген Лісічкін, Павло Новик
— — — — — — — — —
Це журналістське розслідування проведене й опубліковане в рамках проєкту Інституту розвитку регіональної преси «Екстрена підтримка розслідувальної журналістики в України», що впроваджується за підтримки International Media Support (IMS)
Інші статті:
Відбудова Ізюмської лікарні: гроші світу та місцева корупція 
Кейс “Хворост”: як новачок з кримінальним шлейфом отримав мільйони на відбудову будинку на Харківщині 
Відновлення передмістя Харкова після російських обстрілів: суми, підрядники 
Мільярд за лікарню на Харківщині? ХАЦ і Ґвара пояснюють, чому це не на часі, навіть якщо цю відбудову промотує Олена Зеленська 
Хто відновлює Харківщину: старі забудовники, “регіонали”, тендерні новачки