У росіян в результаті санкцій виникають труднощі з імпортозаміщенням лосося та тунця, дорожчають стоматологічні послуги та скорочують робочий тиждень.
РБК пише про те, що російські рибалки попередили про складнощі із заміщенням імпортного лосося та тунця. Так, у 2022 році постачання імпортної риби до Росії скоротяться на третину. При цьому із заміщенням атлантичного лосося та тунця можуть виникнути проблеми, попереджає Асоціація здобувачів мінтаю.
Імпорт риби у 2022 році скоротиться на 28–35% порівняно з минулим роком, йдеться у дослідженні. Основна стаття рибного імпорту в натуральному вираженні — атлантичний лосось та форель: на їхню частку припадає близько 17% постачання (100 тис. т у 2021 році), вказує президент асоціації Олексій Буглак. Серед інших значущих позицій: морозиві креветки (86,1 тис. т), скумбрія (77,3 тис. т), морозиво (55,7 тис. т). Також, рибалки попередили про можливі збої у видобуванні найдешевшої риби.
Зокрема, ресторатори, які через нестабільність курсу валют та розрив логістичних ланцюжків вже зіткнулися з тим, що ціна на імпортний лосось піднялася і він «практично зник», не зможуть замінити його вітчизняним — на сьогодні це «технічно неможливо», розповів РБК засновник ресторанів “М’ясо & Риба” Сергій Миронов.
Проблема, за словами Миронова, пов’язана з тим, що великі види російського лосося видобуваються лише раз на рік і майже всі одразу йдуть на експорт — зараз вся ця риба продана: «Цей лосось ловиться з липня до вересня. Після того, як вони виловлюються, найкращі зразки йдуть в Азію, його практично не залишається у Росії. На російський ринок ця риба йде за залишковим принципом: битий лосось, неякісний чи дрібний».
Щоб купити російську рибу, за нею треба їхати на Камчатку, домовлятися з рибалками, організовувати найскладнішу логістику до Москви, розміщувати в морозилках і тримати її тривалий час: звичайний ресторан піти не зможе.
По всій росії починають запроваджувати скорочений робочий тиждень через західні санкції.
Видання VN.ru пише, що лише третина підприємств Новосибірська збережуть обсяги випуску продукції. Заводи “Тайра” та “Сібелектротерм” у травні будуть працювати не на повну потужність. У міському департаменті промисловості та інновацій розповіли про перспективи роботи промислової галузі за умов санкцій. За даними голови відомства Віталія Вітухіна, із 240 підприємств третина працюватиме на повну потужність. Ще третина забезпечена замовленнями, сировиною та матеріалами на 2-3 місяці та приблизно 18% підприємств зможуть зберегти темпи виробництва не довше за один місяць.
За словами Віталія Вітухіна, поки що федеральна система підтримки підприємств, яким заборонили експортувати свою продукцію, стосується лише підприємств Роскосмосу. У Новосибірську їх немає. При цьому так звані товари подвійного призначення, експорт яких заборонено, виробляють на кількох заводах та фабриках регіону.
Росіяни скаржаться на зростання цін на стоматологічні послуги.
Головний лікар стоматологічної поліклініки Дмитро Федоров розповів омському виданню «Місто55», як справи на ринку в цьому сегменті.
Приватні стоматології підняли прайс на 15-30%, оскільки санкції вплинули на ціну імпортних розхідників. У державних лікарнях ціни наразі не підвищують: є запаси препаратів закордонного виробництва. Як каже спеціаліст, заміна є, але не на всі позиції. Закупівельну ціну підвищили на 30%. Деякі матеріали подорожчали вчетверо.
Тож далі буде.
А наприкінці дайджесту новина з російського видання Лента.ру. там не про санкції, а про “життя за поребриком”. В той час, як російські окупанти вбивають українців ракетами, де вартість кожної складає декілька мільйонів доларів, їх швидкі допомоги провалюються у гаражі через діри в асфальті.
Інші статті:
Як впливають антиросійські санкції: підбірка ХАЦ, частина 6 
Back to USSR: як впливають антиросійські санкції: частина 7 Як працюють антиросійські санкції: дорога кава, вимушені відпустки та дефіцит овочів Як впливають антиросійські санкції: підбірка ХАЦ, частина 5 Як діють антиросійські санкції: заборона на заправку суден, авто без подушок безпеки та рост цін на молочку та “борщовий набір”