Російські агресори продовжують претендувати на територію Харківської області, навіть, після успішного контрнаступу Сил оборони України восени минулого року. Війська держави-окупанта намагаються захопити села біля Куп’янська, а, так звана,“військова цивільна адміністрація Харківської області” працює на території рф.
Але якщо раніше основу цього незаконного формування складали колаборанти, то зараз підлеглі Віталія Ганчева підживлюється кадрами з окупованих територій Луганської області та безпосередньо з російської федерації.
Про нові “кадри” окупаційної влади Харківщини мова піде в нашому наступному розслідуванні.
Посаду так званого “міністра охорони здоров’я ВЦА Харківської області” зайняв Тамерлан Гогічаєв з Північної Осетії. Раніше Гогічаєв працював головним лікарем міської поліклініки №23 у Москві, після чого з 2018 по 2021 роки був заступником голови уряду – міністром охорони здоров’я Республіки Північна Осетія – Аланія в рф. Колишній осетинський міністр спеціалізується на акушерстві та гінекології.
Фото Гогічаєва – www.alania.gov.ru
Під час проживання у Москві Гогічаєв також був депутатом Ради муніципального округу «Вихіно-Жулебіне» від партії “єдина росія”.
На одну пресконференцію з Гогічаєвим виходив й В’ячеслав Матвєєв, якого називають “першим заступником міністра праці та соціальної політики, так званої “ВЦА” Харківської області.
Фото Матвєєва з телеграм-каналу т.зв. “ВЦА Харківської області”
За даними медіа, колись В’ячеслав Матвєєв був телевізійним продюсером у рф, а потім працював з сепаратистами у Луганській області.
Вячеслав Матвєєв. Фото – скрін з відео телеканалу “лот”.
Детально про діяльність Матвєєва ХАЦ описував у розслідуванні “Антологія окупантів”.
Але він не єдиний пропагандист, який активно працює на росіян.
Посаду так званого “начальника управління інформаційної політики ВЦА Харківської області” зайняла Анастасія Олександрівна Іванюк – пропагандистка також з окупованої Луганської області.
Фото Іванюк з телеграм-каналу т.зв. “ВЦА Харківської області”
23-річна Іванюк, яка родом з Брянки Луганської області, з літа 2017 року була так званим депутатом молодіжного парламенту народної ради луганської народної республіки та помічником депутата цієї народної ради лнр.
Фото Іванюк – Вести. Луганск.
Ще під час виступів на заходах луганських сепаратистів у Брянці в 2017 році, Іванюк називала ЗСУ – “укрофашистами”.
Місцеві пропагандисти в березні 2018 року звинувачували Іванюк у вільних поїздках через росію до України, а також начебто у бажанні отримати український ID-паспорт та закордонний паспорт. Крім цього наголошували, що рідня Іванюк на той момент мешкала у контрольованому Україною Северодонецьку та в Харківській області.
Фото Іванюк – т.зв. “общественная организация патриотическая ассоциация Донбасса”
Іванюк є координатором пропагандистського YouTube- проєкту «MediaГвардия» та автором Telegram-каналу “Гремучая журналистИка”.
А на початку червня 2022 року, Іванюк увійшла до складу делегації незаконно створеної Луганської академії внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренко на Перший освітній форум освітніх організацій росії, лнр та днр, який проходив в Ростові-на-Дону. Іванюк там була зазначена як лейтенант так званої поліції та керівник центру громадських зв’язків. На цій посаді Іванюк в 2020 році виграла молодіжний конкурс «Достояние республики» в номінацій “Молодий журналіст року”.
Фото делегації незаконно створеної Луганської академії внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренко
Іванюк сама себе на сторінці в Instagram називає воєнним кореспондентом.
Фото – Instagram-сторінка Іванюк
У своєму телеграм-каналі Іванюк не лише виправдовує збройну агресію рф, але й піарить колаборантів.
Так, вона у Херсоні робила інтерв’ю з Кирилом Стрємоусовим.
Так званим “міністром освіти та науки ВЦА Харківської області” став 42-річний Максим Юрійович Коробкін з міста Новодружеськ Луганської області. Спочатку він позиціонував себе як волонтер, а потім займав посаду першого проректора в тій же незаконно створеній Луганській академії внутрішніх справ, що і Іванюк.
Фото – Коробкін та Іванюк на семінарі-нараді з освітніми та науковими організаціями, створених на окупованій території
До свого проректорства Коробкін значився, як начальник відділу, який відповідальний за молодіжну політику, в ГО «Мир Луганщине». Керівником цього ГО станом на зараз є так званий голова луганської народної республіки Леонід Пасічник. Це ГО – члени якого мають більшість у народній раді лнр. За участь у незаконних “виборах” ця організація перебуває під міжнародними санкціями країн Євросоюзу, Великобританії, Канади.
Ідеолог так званої “харківської народної республіки” в 2014 році Юрій Апухтін зайняв “посаду” так званого “міністра промисловості та торгівлі військово-цивільної адміністрації Харківської області”.
Також пропагандисти з росії повідомляли, що Апухтін є так званим “керівником групи з надання гуманітарної допомоги” мешканцям Харківської області, які виїхали до росії.
Апухтін відомий тим, що був одним з лідерів сепаратистського руху та так званого “антимайдану” у Харкові в 2014 році, одним з ініціаторів проголошення так званої “Харківської народної республіки” та лідером забороненого руху “Юго-Восток”.
Виступ Апухтіна на Майдані Свободи у Харкові в 2014 році
Юрій Апухтін ніколи не приховував своїх симпатій до росії та російської мови. Регулярний учасник всіляких акцій та заходів на підтримку всього російського ще задовго до початку так званої “русской весны”. Був одним з співзасновників проросійської громадської організації “Великая Русь”. Але Апухтін все ж таки був широко відомий лише в досить вузьких колах. Як виняток – його поява в 2010 році в новинах як противника встановлення меморіальної дошки предстоятелю УГКЦ Йосипу Сліпому. Тоді він звернувся до суду, щоб дошку прибрали.
23 травня 2017 року Київський районний суд Харкова визнав винним Апухтіна в організації масових заворушень у квітні 2014 року біля будівлі Харківської обласної державної адміністрації і засудив його до шести років позбавлення волі.
Згідно з повідомленням суду, він неодноразово публічно закликав до зміни конституційного ладу, невизнання діючої державної влади, створення так званої “Харківської народної республіки” і так званої “Конституції ХНР”.
За даними суду, Апухтін був одним з ініціаторів по проведенню в Харкові “референдуму” з питань федералізації, проте він не відбувся.
Варто зазначити, що у серпні 2014-го Харківський окружний адміністративний суд задовольнив позов прокуратури міста про заборону діяльності «Юго-Востока» – ще однієї організації, яку очолював Апухтін
А вже в грудні 2017 року Апеляційний суд Харківської області Апухтіна звільнив з-під варти в залі суду, скасувавши вирок Київського районного суду Харкова в частині засудження Апухтіна за статтею про «дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади». Після цього лідер «Юго-Востока» вважається засудженим до п’яти років позбавлення волі лише за статтею про «масові заворушення», що дозволило йому вийти за “законом Савченко”.
Варто відзначити, що одразу після закінчення зачитування рішення колегією суддів в апеляції, Апухтін прокричав в бік проукраїнських активістів: “Смерть украм”.
Тоді ж, в грудні 2017 року, Апухтіна помітили серед трьох сотень сепаратистів, привезених для передачі на територію ОРДЛО.
Також на публічних заходах колаборантів з так званої “військово-цивільної адміністрації Харківської області”, за допомогою сервісу PimeYes, вдалось ідентифікувати Костянтина Чернишова. Він неодноразово з’являвся на різних подіях разом з друзями Віталія Ганчева, колишніми українськими правоохоронцями – Олександром Орловським (помічником Ганчева), заступником голови по внутрішній політиці ВЦА Харківської області Олександром Слісаренком, В’ячеславом Матвєєвим, так званим “начальником управління культури ВЦА Харківської області” Андрієм Ніклійоновим.
Фото колаборантів з телеграм-каналу т.зв. “ВЦА Харківської області”
41-річний Чернишов – уродженець с. Піщанка Красноградського району Харківської області, колишній інспектор сектору реагувань патрульної поліції Дергачівського відділу поліції, капітан. За даними СБУ, був завербований у 2014 році спецслужбами РФ під час охорони громадського порядку на масових акціях «антимайдану» у Харкові. Виконуючи завдання своїх кураторів, він, користуючись службовим становищем, збирав інформацію про учасників АТО та відомих громадських діячів, а потім передавав ії спецслужбам російської федерації, яка є державною таємницею.
Нагадаємо, що у Дергачівському райвідділі поліції до літа 2014 року заступником начальника був Віталій Ганчев.
В грудні 2019 року Чернишов мав отримати вирок, але був обміняний. Його передали в ОРДЛО в обмін на українських полонених.
Після обміну, Чернишов проживав в рф і активно надавав послуги сантехніка, прибиральника туалетів, електрика.
Як бачимо, більшість кадрів, які держава-агресор набирає для організації, діяльність якої направлена на окупацію Харківської області – це пропагандисти, які роками поширюють наративи рф. Адже головне завдання цієї структури – саме піар та просування “російського контексту” в медіа та соціальних мережах.
Євген Лісічкін, Павло Новик.
#хац_контроль
Інші статті:
Як колаборанти на Харківщині вивозили українське зерно: подробиці 
ХАЦ ідентифікував так званого “голову Дворічанської громади”, якого представила окупаційна влада 
Антологія окупантів: хто півроку представляв росіян на Харківщині 
Анонімні канали, спікери та наративи: як працює російська пропаганда на Харківщині 
Перша заступниця гауляйтера Ганчева, працюючи в міліції, в 2014-2015 роках зливала інформацію спецслужбам росії