Громадська організація “Платформа урбаністичного розвитку” у співпраці з ХАЦ запускають проєкт щодо фіксації знищених або пошкоджених внаслідок російських обстрілів об’єктів культурної спадщини у Харківській області.
Протягом шести місяців учасники проєкту виїжджатимуть на місця російських влучань та фіксуватимуть такі об’єкти за допомогою спеціальної платформи, готуватимуть відповідні позови до правоохоронних органів, а також сортуватимуть уламки пошкоджених будівель задля подальшого відновлення.
ХАЦ розповідає про суть та деталі проєкту, механізми його втілення, а також пояснює про користь для громади.
Пошкоджена “культура” в цифрах
Станом на жовтень 2024 року в Україні через російські обстріли, за даними Міністерства культури та стратегічних комунікацій, постраждали 1169 пам’яток культурної спадщини в 18 областях, зокрема 315 — на Харківщині. Також пошкоджень зазнали 2093 об’єкти культурної інфраструктури, зокрема 58,9% від загальної кількості таких об’єктів у Харківської області.
Через те, що російські обстріли не вщухають, ця цифра продовжує зростати.
Частину документування руйнувань культурних пам’яток на Харківщині взяли на себе фахівці з ГО “Платформа урбаністичного розвитку”. Архітектор і голова “Платформи урбаністичного розвитку” Віктор Дворніков із дружиною Наталією Дворніковою уже понад два роки фіксують російські воєнні злочини щодо об’єктів спадщини Харкова та області в межах ініціативи HeMo.
Під час експедицій документують не лише будівлі, що постраждали через російську агресію, а й ті, що, попри свою цінність, досі перебувають поза “офіційним” обліком та увагою. За повномасштабну війну в електронну систему ініціативи внесли приблизно 550 “культурних об’єктів” Харківщини, пошкодження з них зазнали 460-480.
“Величезна проблема в тому, що навіть в органах охорони культурної спадщини не [завжди] знають, що є у них на території. Й лише піший спосіб дослідження дозволяє виявити такі об’єкти, — розповідає Віктор Дворніков.
Наприклад, у Лозовій немає жодної пам’ятки архітектури. Ми знайшли [місцевого] краєзнавця-пастора, обстежили з ним центральний район та виявили приблизно 20 об’єктів [культурної спадщини]. Крім того, там поруч із залізничним вокзалом, у диких хащах розташований маєток XIX століття. Він без даху, в напіваварійному стані, але це неймовірно важлива пам’ятка для всього міста.
Пошкоджений об’єкт у Лозовій ми задокументували лише один — палац культури. Решта мають ознаки пошкоджень, але ми не впевнені, [що через російські обстріли]”.
Відтепер Віктор Дворніков і урбаністка Ольга Голубова з ініціативи recovery4ua у співпраці з командою ХАЦ працюватимуть над новим проєктом щодо фіксації знищених або пошкоджених внаслідок російських обстрілів об’єктів культурної спадщини Харківщини. Проєкт має кілька напрямків.
Фіксація злочинів та динаміки руйнацій
За пів року учасники проєкту планують здійснити 36 виїздів та зафіксувати 200 пошкоджених або зруйнованих “культурних” об’єктів Харкова й області.
“Загалом цей проєкт — про правильне реагування на пошкодження об’єктів культурної спадщини й привернення уваги до цього, — наголошує Віктор Дворніков. — Ми не визначатимемо типологію [цих об’єктів], працюватимемо з пам’ятками [архітектури] або з об’єктами, що, на нашу думку, мають найбільшу цінність”.
Об’єкти фіксуватимуть за допомогою програмного додатку “Project Providence” компанії TruePic та Microsoft, що дозволяє зберігати верифіковані дані. Торік громадська організація “Антикорупційний штаб” створила Реєстр знищених або пошкоджених об’єктів і внесла в цю систему близько 70 таких “культурних” об’єктів Харківщини.
Учасники проєкту робитимуть у застосунку декілька світлин того чи іншого об’єкту на смартфон й далі вноситимуть у систему координати, адресу, назву локації та час зйомки. Інформацію розміщуватимуть у відкритому доступі. Відтак ці фото зможуть виступати доказами у справах про знищення росіянами об’єктів спадщини в Україні.
“Більшість із цих об’єктів ми вже задокументовали як пошкоджені у межах нашої ініціативи HeMo, де є окрема електронна система. Проте TruePic — це інструмент, щоб дивитися ширше, — пояснює різницю Віктор Дворніков. — Ця платформа дозволяє однозначно ідентифікувати місце й час, де була зроблена фотографія, прив’язати її до конкретної локації, верифікувати, що об’єкт дійсно був подходжений, й якщо так — коли саме це сталося”.
Також завдяки цим фото можна буде відслідкувати динаміку того, що відбувається з пошкодженою спадщиною з плином часу.
“Одні об’єкти ремонтують, інші — продовжують руйнуватися, — каже архітектор. —
Коли повторно йдеш районом через рік, стають помітні сліди пошкоджень, що були раніше. В деяких випадках — це тріщини, що були маленькими, але з часом прогресують і збільшуються. Й коли ти більш ретельно звертаєш на це увагу, стає помітним, що це відбулося внаслідок саме дії вибухової хвилі. Ми внесемо ці дані [в систему TruePic] і зможемо порівняти нові фотографії з тими, що вже зробили рік чи два тому, й у подальшому також зможемо відслідковувати стан цих об’єктів”.
Учасники попередньо не визначали остаточний перелік локацій, які в такий спосіб охоронятимуть та зберігатимуть. Тож це залишає люфт у випадку подальших пошкоджень спадщини внаслідок російських обстрілів протягом термінів проєкту.
“Не дай Боже, якщо десь відбудеться пошкодження якогось цінного об’єкта, зможемо переключити ресурс із запланованих на ті, що отримали пошкодження”, — каже архітектор.
Позови та врахування збитків за руйнування
У межах проєкту учасники також готуватимуть документи для відкриття кримінальних проваджень щодо руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини росіянами. СБУ, пояснює Віктор Дворніков, займається цим, але “не має ресурсу, аби охопити всі об’єкти — ба більше, не знає про всі пошкодження”.
ХАЦ планує подавати у прокуратуру заяви за фактом пошкодження або руйнування 10 таких об’єктів.
“Я планував подавати в прокуратуру заяви про вчинений воєнний злочин та руйнування об’єктів культурної спадщини. Але, можливо, буде потрібна ще якась додаткова кваліфікація, — коментує юрист ХАЦ Володимир Рисенко.
Зазвичай прокуратура реєструє кримінальне провадження лише за порушення звичаїв війни. Наші заяви примусять їх також ретельно перевіряти додаткову кваліфікацію за руйнування об’єктів культурної спадщини. Тоді з’явиться більша статистика та врахування збитків за руйнування об’єктів культурної спадщини”.
У майбутньому ці кримінальні провадження дозволять притягнути росіян до відповідальності за злочини щодо культурної спадщини Харкова та області.
Активація оперативного реагування
21 червня 2024-го в Харкові розпорядженням міського голови створили першу в Україні робочу групу оперативного реагування на пошкодження об’єктів культурної спадщини. До цього ХАЦ кілька місяців лобіював створення цієї групи.
“Це не пересічна подія, це крок до майбутнього, подібного досвіду реагування, під час військових дій не мала жодна країна в світі”, — писав тоді Віктор Дворніков у Facebook.
Завдання групи — оперативно приймати рішення щодо збереження об’єктів, пошкоджених внаслідок російської війни, а також порятунку окремих елементів та фрагментів об’єктів, із подальшим сортуванням та збереженням.
До групи увійшли приблизно 20 людей: експерти з архітектурної реставрації, інженери-конструктори, очільники всіх профільних департаментів міськради та обласних департаментів культури та архітектури.
Головою робочої групи став перший заступник міського голови Олександр Новак, заступниками — Віктор Дворніков і заступниця міського голови з питань містобудування Тетяна Овіннікова.“Я в цій групі візіонер і визначаю напрямок [роботи], а всі робочі механізми — від міськради”, — пояснює Дворніков.
Робоча група вже розробила регламент щодо того, як реагувати у випадках пошкодження об’єктів спадщини.
“Ми спілкувалися на цю тему з ЮНЕСКО та з ICCROM [The International Centre for Conservation in Rome — Міжнародний центр з дослідження, збереження та реставрації культурних цінностей — ХАЦ] — проте чіткого плану дій [у таких випадках] немає ніде у світі, — каже Дворніков. — У Другу світову були міста, які руйнували, але тоді не ставало питання збереження культурної спадщини. Як на мене, ми — першопроходці в цьому, бо такий розтягнутий в часі характер пошкодження міста, мабуть, відбувається вперше у світовій історії”.
Проєкт “Платформи урбаністичного розвитку” та ХАЦ має сприяти напрацюванню механізмів роботи групи оперативного реагування. Віктор Дворніков каже, що цей процес складний та потребує часу, бо “зона відповідальності кожного окремого департамента при ліквідації надзвичайних ситуацій різна, й у жодного з них немає відповідальності за збереження культурної спадщини”.
“Тому напрацювання механізму полягає у визначенні обов’язків окремих департаментів у загальному процесі, — пояснює він. — Власне, в цей проєкт ми й входили, щоб запустити перші механізми робочої групи та продемонструвати, як це має відбуватися. А далі вже шукатимемо інші джерела фінансування й підтримки. Думаю, це буде позитивним кейсом, яким ми зможемо ділитися з іншими регіонами”.
Збереження автентичних елементів
Робоча група оперативного реагування вже визначила в Харкові майданчик, куди вивозитимуть та зберігатимуть елементи пошкоджених об’єктів. Його балансоутримувачем є комунальне підприємство, а фінансування, зокрема охорону, забезпечуватимуть коштами міського бюджета. Поки що цей майданчик порожній.
Найдоцільніше, стверджує Віктор Дворніков, зберегати уламки на місці — всередині пошкодженої будівлі або на прибудинковій території, бо під час транспортування їх можна пошкодити ще більше або загубити. Проте така можливість не завжди є. Саме тому створення майданчику для збереження дозволить вирішити цю проблему.
“Елементи, що не можна зберігати просто неба, ми зберігатимемо в цьому приміщенні, — пояснює Дворніков. — Відтепер те, що зазвичай збирають і везуть у невідомому напрямку комунальники, їхатиме за конкретною адресою. Ми будемо маркувати [ці уламки] на місці, завантажувати у транспорт і відвозити [на цей майданчик]”.
Власне, ще один напрямок проєкту “Платформи урбаністичного розвитку” та ХАЦ — почати сортувати та складати пошкоджені автентичні елементи будівель для подальшого використання при реставрації. Для цього обрали два “пілотні” об’єкти.
“На цих двох об’єктах ми хочемо відпрацювати підхід до сортування, — каже Віктор Дворніков. — Перший — це Палац культури “Залізничник”, що перебуває на балансі “Укрзалізниці”: у 2022-му він був пошкоджений [російськими ракетними ударами], всередині досі лежать завали. Другий — це корпус біотехнологічного університету на пр. Героїв Харкова, 45: там також є пошкодження, частково — завали”.
Історія не знає умовного способу. Проте, якби робочу групу в Харкові створили раніше й одразу ж задекларували дбайливий підхід до пошкодженої культурної спадщини, можна було б зберегти частину об’єктів, що ми втратили, вважає Віктор Дворніков.
Зокрема, йдеться про історичну будівлю на вул. Гольдбергівській, 77. Після того, як у ніч проти 4 листопада 2023-го в неї влучила російська ракета, співробітники ДСНС нашвидкуруч та без консультацій з експертами демонтували частину пошкодженого фасаду, аби відновити рух трамваїв.
“Завдання [співробітників] ДСНС — ліквідувати аварійність, щоб у подальшому [пошкоджена] будівля нікого не привалила. Але немає жодного регламенту, як саме це робити, тож вони приймають рішення на свій розсуд. Це ненауково й неправильно, — пояснює Віктор Дворніков.
У складі робочої групи є експерт-конструктор, який може дати фаховий висновок й оперативно сказати, потрібно демонтувати [пошкоджену конструкцію] чи ні. Тому якщо щось подібне відбуватиметься зараз, ми зможемо приїхати на місце й сказати: “Спочатку проведемо обстеження й дослідження, а потім прийматимемо рішення”.
Також, якщо вже щось обвалилося, ми зможемо просити, щоб цю ділянку огородили й ми провели необхідне сортування, маркування, завантаження [уламків] та вивезли їх на палетах або в інший спосіб на майданчик для зберігання”.
Бути чи не бути консервації?
Абсолютну більшість пошкоджених об’єктів культурної спадщини в Харкові досі не законсервовували. Проте Віктор Дворніков вважає, що ця проблема стосується не стільки міста, скільки юридичного механізму та бездіяльності державної системи управління загалом.
“Об’єктами, що перебувають у державній власності, керують люди, які не мають жодної мотивації щось із ними робити, — пояснює архітектор. — З одного боку, на цих людей тисне відповідальність: у випадку, якщо вони щось не так зроблять, їх обов’язково покарають. А з іншого боку, у них немає жодних стимулів це робити.
У 2023-му стабілізаційні роботи дивом провели в бібліотеці Короленка [900 тис. грн на усунення аварійності будівлі виділили Всесвітній фонд пам’яток World Monuments Fund та Cultural Emergency Response — ХАЦ]. Але більшість [державних] установ не вмотивовані щось робити. І навіть кримінальні провадження, що зараз відкривають щодо бездіяльності, не змушують балансоутримувачів до системної роботи з ремонтом або консервацією об’єктів”.
Попри невтішний стан пошкоджених об’єктів спадщини в Харкові, за останній рік, вважає Віктор, ставлення муніципалітету змінилося на краще: “якщо рік тому був контекст, що це не на часі, то зараз до цього питання ставляться достатньо уважно”. При цьому, на місцевих можновладців, на його думку, міг вплинути комплекс факторів, зокрема увага міжнародних донорів, центральної влади та суспільства.
“Принаймні, обговорення в межах робочої групі не фіктивні, а у приватних бесідах я відчув зацікавленість, що для них збереження спадщини дійсно важливе, — стверджує архітектор. — Можливо, вони не повністю усвідомлюють значення спадщини, й ми перебуваємо на різних рівнях культурних цінностей, але їм це точно болить”.
За подальшим перебігом проєкту та ситуацією з пошкодженою культурною спадщиною Харкова та області можна буде слідкувати на сайті ХАЦ.
Дмитро Кузубов, фотографії автора
Інші статті:
Як Харківська ОДА розподілила 70 мільйонів на відновлення енергетики 
У Дергачах водонасосну станцію буде відновлювати свіжезареєстрована підприємниця, яка займається нарощуванням вій 
Два мільярда на ремонт доріг на Харківщині: підрядники та нова непрозора схема 
Фірма, яка отримує сотні мільйонів із бюджету на тероборону, завищувала ціни на матеріали 
Як у громадах на Харківщині били рекорди цінами на вікна та двері: аналітика ХАЦ