Сучасні жителі Харкова є носіями знань про те, яким наше місто було до 24 лютого 2022 року. Попри значні руйнування, які росіяни завдають культурній спадщині, ми маємо зберегти та передати пам`ять про наше місто. За підрахунками, на даний момент у Харкові пошкоджені або зруйновані понад 400 пам’яток. Це найбільше, ніж у будь-якому місті України в десятки разів. Тільки три об’єкти з цього переліку законсервовані коштом міста або донорів.
Карта влучань по об’єктах культурної спадщини у Харкові
Про це говорили під час панельної дискусії “Цінність пам’яток архітектури для суспільства”, на якій був присутній керівник Харківського антикорупційного центру Дмитро Булах. Архітектори, урбаністи, благодійники окреслили перелік проблем, із якими стикається місто під час повномасштабної війни у розрізі збереження культурних цінностей:
– фіксація наслідків руйнувань, збір даних, консервація тощо;
– відсутність спеціальних органів оперативного реагування;
– шляхи подолання проблеми.
Архітектор Віктор Дворніков зі своєю командою майже два роки документує пошкоджені культурні об’єкти у місті. На місцях влучань російських ракет він бачить, як комунальники часто не зважають на статус будівель, розбирають та викидають, як вони вважають, будівельне сміття. Так, цеглина за цеглиною, місто втрачає минуле.
“Ми задокументували з командою 403 пошкодження на початку року. Харків – сумний лідер з кількості пошкоджених об’єктів. У січні додалося ще близько 50 об’єктів. Це масштабні втрати, ми маємо винаходити механізми, щоб зменшувати наслідки. Часто люди, які усувають наслідки, не розуміють цінності. Ці втрати незворотні. Адже коли будемо відновлювати, буде втрачений автентичний матеріал. Це вже буде новобудова”, – каже Дворніков.
Як мало би бути, на думку архітектора:
1. ДСНС здійснює порятунок людей на місці влучання, проводить за необхідності пошукову операцію.
2. Після цього відбувається розбір завалів, протиаварійні роботи у присутності спеціалістів з охорони спадщини, архітекторами-реставраторами, конструкторами, щоб зафіксувати пошкодження об’єкта культурної цінності. Дотичні спеціалісти можуть впливати на рішення комунальних служб щодо прибирання матеріалів.
Дмитро Булах запропонував створити спеціальну муніципальну комісію, аби напрацювати новий досвід із порятунку культурної спадщини. Жодне місто України не має цього досвіду, тож усе доведеться робити з нуля.
“Мені здається, прийшов час системних рішень щодо збереження культурної спадщини. Періодично нові об’єкти додаються до переліку (зруйнованих росією). Мені здається, треба переходити з режиму “затикати діри” до створення органів, комісії, що мали би змогу опрацьовувати руйнування, сортувати те, що треба зберігати. Я би почав про це розмовляти з муніципалітетом. Тому що зараз це тримається на ентузіазмі. Перелік об’єктів буде поповнюватися, їх треба опрацьовувати більш системно”, – сказав Булах.
Олена Рофе-Бекетова вбачає головне завдання зараз – законсервувати пошкоджені пам’ятки, аби за 10-15 років повернутися до питання про те, що треба зберігати і відновлювати, а що – ні.
Складність полягає ще й у тому, що не існує повного Реєстру національного культурного надбання. Тому експертам доведеться вирішувати, які будівлі ми маємо передати як культурну спадщину, що ми маємо зберігати і ставитися як до майбутніх пам’яток.
Архітекторка Катерина Кублицька нагадала також про те, що у Харкові безліч об’єктів так званої крихкої спадщини. Це будівлі, зведені у період після 60-70-х років минулого сторіччя до 2000-го року, здебільшого радянського періоду.
“Є об’єкти “незручної” спадщини. Ми повинні зберігати і їх, бо можемо втратити цілу будівельну епоху, яка асоціюється з радянським союзом. Але вони належать не радянському союзу, а нам. Ця спадщина наша і не має асоціюватися з політичним режимом”, – повідомила Кублицька.
Які швидкі рішення потрібні від влади:
- Розробити єдиний норматив, за яким би працювали співробітники комунальних служб на об’єктах культурної спадщини після “прильотів”.
- Створити майданчики для зберігання автентичного матеріалу, який знадобиться при відбудові.
- Залучати спеціалістів у сфері культурної спадщини на етапі розбору завалів.
- Створити комісії, які приймали би рішення про розбір, консервування та ін.