Під час повномасштабної війни від спроможності і, головне, бажання держави захищатися, залежить існування України та життя кожного українця. ХАЦ вирішив дослідити, як були покарані ті мешканці Харкова, хто першим став на шлях війни проти самого факту існування України.
Вважаємо, що ми повинні встановлювати та оприлюднювати імена не тільки тих, хто вбиває нас щодня зараз, але й тих, хто починав це майже 11 років тому. Іноді це одні й ті самі особи.
Отже, частина перша.
“Партизан” Михайло Сазонов. Роками працював на рф, коригував обстріли Харкова, але двічі уникав вироку
Десять років тому, 24 жовтня 2014 року, відбувся гучний брифінг голови СБУ Валентина Наливайченка. Він повідомив, що Служба безпеки викрила та знешкодила у Харкові небезпечне розгалужене злочинне угрупування, так званих “харківських партизанів”, яке створила, фінансувала та керувала російська ФСБ.
За словами Наливайченка, у Харкові було знешкоджено дві групи таких “партизанів”, причетних до підпалів банкоматів, районного військкомату та підриву залізничних колій.
Одну групу іх чотирьох озброєних диверсантів СБУ затримала під час підготовки вибуху на території піротехнічного заводу у Харкові. Вони планували вчинити теракт у ніч з 22 на 23 жовтня. При затриманні вони чинили опір, співробітник СБУ отримав серйозне поранення. Один з диверсантів, який вів прицільний вогонь, під час спецоперації був ліквідований.
П’ятеро членів іншої групи в офісі фсб записали відомий відеоролик зі зверненням так званих “партизанів”. Наливайченко стверджував, що вони були причетні до підпалів банкоматів та районного військового комісаріату у Харкові, та завезли з території РФ так звані магнітні міни для підриву магістральної залізничної колії. Під час обшуку у найманців виявили гранати Ф-1, кілограм пластиду з детонатором, зразки російської військової форми та списки харківських проукраїнських активістів і бійців добровольчих батальйонів. Цю групу затримали 14-16 жовтня. Про одного з них очільник СБУ розповів окремо: Сазонов Михайло Миколайович, 1972 р.н.
Нагадаємо, що Наливайченко – дуже непересічний голова СБУ. За його польотами до рф на літаку кума путіна Медведчука і разом з Медведчуком – спробуйте прослідкувати тут, ми про це писали. А шлях Сазонова краще відстежувати за судовим реєстром.
Перша ухвала. У квітні 2015 року до суду звернулась прокуратура Харківської області з клопотанням про … його звільнення від кримінальної відповідальності. І за три дні Київський районний суд Харкова звільнив Михайла Сазонова від кримінальної відповідальності, закрив кримінальне провадження і відпустив його з-під домашнього арешту 27 квітня 2015-го (запам’ятайте цю дату!).
Чим прокуратура обґрунтувала своє клопотання? Це окрема важлива тема, на якій ми просимо сконцентруватися. Добре, що суд все це розписав:
“Згідно з заявою Сазонова М. М. від 14.10.2014 року, він викрив діяльність терористичної організації “Харківські партизани”, членів даної організації та дав правдиві свідчення щодо інших підозрюваних у іншому кримінальному провадженні №22014220000000283.
Відповідно до ч. 2 ст. 258-3 КК України, звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка добровільно повідомила правоохоронний орган про відповідну терористичну діяльність, сприяла її припиненню або розкриттю злочинів.
Встановлено, що підозрюваний Сазонов М.М. не є організатором або керівником терористичної організації – “Харківські партизани”, він із власної волі, добровільно до притягнення його до кримінальної відповідальності повідомив правоохоронний орган про відповідну терористичну діяльність, сприяв розкриттю злочину”.
Таким чином виходить цікава ситуація: Сазонова затримують разом з іншими терористами. Заява Сазонова жодним чином не завадила наступному злочину – частина його групи через три тижні, 9 листопада 2014-го, здійснила вибух у пабі “Стіна”, де були поранені багато харків’ян. Але чомусь СБУ та прокуратура вирішили звільнити його від покарання. Можливо, ми не знаємо матеріалів справи і Сазонов дійсно, вже після затримання, дав дуже корисні свідчення, в обмін на свою свободу. Тому слідкуємо за його долею далі.
Друга важлива ухвала з’являється в судовому реєстрі 21 жовтня 2019 року. І прокуратура знову подає аналогічне клопотання, і суд вдруге звільняє Сазонова від кримінальної відповідальності.
Далі ухвалу треба цитувати, бо в цій “шпигунський” історії відіграє роль навіть будівля суду: “у клопотанні прокурора зазначено, що громадянин рф, Сазонов М.М., 27 квітня 2015 року, перебуваючи поряд із Київським районним судом м. Харкова (м. Харків, вул. Валентинівська, буд. 7-Б), познайомився із невстановленою в ході досудового розслідування особою на ім`я ОСОБА_8. Останній запропонував Сазонову М.М. поїхати до м. Бєлгород, рф, з метою зустрічі та знайомства з громадянами рф, які можуть запропонувати йому співпрацю, на що Сазонов М.М. надав свою згоду”.
Так, ви все правильно зрозуміли. Громадянин рф, вийшовши з українського суду, який тільки що звільнив його від української в’язниці, прямо під будівлею суду зустрічається з російським вербувальником, з яким одразу їде в російський Бєлгород.
Здається, відпустити російського терориста – це був хороший план, надійний як швейцарський годинник. Що ж могло піти не так?
“В подальшому, приблизно в середині травня 2015 року, Сазонов разом із невстановленою особою на ім`я ОСОБА_8, прибули до м. Бєлгород, де останній познайомив Сазонова з двома невстановленими особами, які назвали себе співробітниками Головного управління Генерального штабу збройних сил російської федерації (далі – ГУ ГШ ЗС РФ). Так, в ході спілкування із вказаними особами Сазонов отримав пропозицію щодо збирання та передачі відомостей щодо суспільно-політичної ситуації в Україні, інформації відносно учасників Антитерористичної операції, місцезнаходження військових частин Збройних сил України на території м. Харкова та Харківської області, а також іншої інформації, що може становити інтерес, на що Сазонов надав свою згоду.
Надалі Сазонов в ході особистих зустрічей, перебуваючи на території рф, та у телефонних розмовах передавав особі на ім`я ОСОБА_9 інформацію відносно суспільно-політичної ситуації в Україні”.
Цього разу Сазонова звинувачували вже не в терористичній діяльності, а у шпигунстві, ст. 114 КК України, позбавлення волі від 10 до 15 років. Але його знову звільнили від покарання, бо нібито “Сазонов не вчинив жодних дій, направлених на виконання отриманого злочинного завдання та 02.08.2019 самостійно звернувся до Управління СБ України в Харківській області та добровільно заявив про свій зв`язок із представником рф, який представився співробітником ГУ ГШ ЗС РФ та про отримане від останнього завдання щодо збору відомостей, що становлять державну та службову таємницю України”.
Можна було б подумати, що Сазонов – прекрасний “подвійний” агент, який успішно дурив голову російським ГРУшникам, якби не три “але”.
По-перше, із російськими ГРУшниками Сазонов зустрівся в середині травня 2015-го, а до СБУ звернувся у серпні 2019-го. Що він робив 4 роки – залишається невідомим.
По-друге, усі, з ким зустрічався Сазонов, чомусь залишились невідомими. Можливо, тільки для суду.
Третє, найбільше “але”. Після другої ухвали ще можна припустити, що Сазонов “подвійний” агент, який працював на Україну. Однак у судовому реєстрі є третій документ – вирок. І Сазонову, і репутації тих, хто двічі відпускав його без покарання.
04 вересня 2024 року Печерський районний суд м. Києва засудив Сазонова Михайла Миколайовича до 9 (дев`яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Як встановив суд: “Обвинувачений Сазонов М.М. в судовому засіданні повністю визнав свою вину. По суті фактичних обставин справи обвинувачений пояснив, що проживає на території України з 1989 року, як закінчив Харківське вище воєнне авіаційно-інженерне училище, у 2012 році отримав посвідку на постійне проживання в Україні як громадянин рф, постійно проживає у м. Харкові. В 2015 році він притягувався до кримінальної відповідальності за тероризм за ч.1 ст. 258-3 КК України та був звільнений від кримінальної відповідальності, у цій справі його захисником був адвокат ОСОБА_5. В тому ж 2015 році він через вказаного адвоката, з яким вони разом перебували у м. Білгород, познайомився із генералом ОСОБА_10, який був громадянином рф. Адвокат представив йому ОСОБА_9 як мецената фонду звільнених з полону громадян рф. Вони обмінялись контактами із ОСОБА_9 і почали із ним спілкуватись на різні теми через месенджер Телеграм. Потім в 2019 році Київським районним судом м. Харкова він притягувався до кримінальної відповідальності за шпигунство ч.1 ст. 114 КК України, проте також був звільнений від кримінальної відповідальності. В період з 2015 по 2021 рік він періодично, приблизно 3-4 рази на рік, зустрічався із ОСОБА_11 у м. Білгород, отримував від нього різного роду завдання”.
Давайте ще раз зафіксуємо ці обставини. Сазонов визнав, що одразу після звільнення від кримінальної відповідальності познайомився з російським генералом та його колегами і протягом шести років, з 2015 по 2021 роки, працював на російську розвідку, але від кримінальної відповідальності його звільняли українські правоохоронні органи.
А далі було повномасштабне вторгнення росії і “діяльність” Сазонова у фронтовому Харкові. Це його власне визнання: “З початком війни в України, а саме з 24.02.2022 їх спілкування з ОСОБА_9 продовжилось, останнього цікавила інформація по Харківській області, зокрема щодо його дій по збору інформації військового характеру з приводу місця розташування та роду діяльності військових частин ЗСУ, місць дислокації, баз та складів, тощо. Обвинувачений підтвердив, що при цьому, через їх спільних знайомих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , йому на цей період вже було відомо про те, що ОСОБА_9 є співробітником (російських органів), що він є колишнім військовослужбовцем, займався та займається розвідувальною діяльністю. Він це підтверджував йому і під час їх безпосередніх зустрічей у м. Білгороді. Так, починаючи з 24.02.2022 він отримував різного роду завдання, які виконував, а саме йому необхідно було дізнаватись результати “прильотів” по Харкову та області, повідомляти місце розташування збройних формувань, техніки, тощо. Це було загальне завдання, але були й спеціальні завдання. На виконання вказаної вказівки він, перебуваючи у м. Харкові, через месенджер Телеграм зі свого власного номеру телефону передавав ОСОБА_9 на його номер мобільного телефону вказану інформацію відносно місця дислокації військових частин ЗСУ, щодо ракетних прильотів зброї РФ на територію м. Харкова та області, та їх наслідків. При цьому, обвинувачений Сазонов М.М. детально визнав факти його передачі через Телеграм на номер телефону генерала ОСОБА_9 протягом 28.08.2022 – 24.04.2023 інформації, яка встановлена слідством шляхом огляду його мобільного телефону, і викладена у обвинувальному акті, в тому числі:
28.08.2022 – фото підтвердження нанесення ракетного удару в район розташування будівлі Харківської обласної державної адміністрації;
06.09.2022 – фото підтвердження нанесення ракетного удару по житловому будинку, зазначивши, що особисто виїздив громадським транспортом на місце і здійснював фотографування;
07.09.2022 – інформацію щодо розміщення підрозділів ЗСУ у підвальних приміщеннях;
08.09.2022 – інформацію щодо нанесення ракетного удару по будівлі ТОВ “Хлібзавод “Салтівський”, фото робив особисто, оскільки це місце неподалік від його місця проживання;
09.09.2022 – інформацію щодо нанесення ракетного удару;
12.09.2022 – інформацію про рух авіаційної техніки Збройних Сил України в районі м. Харкова, він повинен був з`ясувати яка техніка в аеропорту, а також передав фотопідтвердження нанесення ракетного удару по будівлі управління стратегічних розслідувань;
25.12.2022 – інформацію щодо розміщення артилерійських підрозділів ЗСУ в районі дачного кооперативу;
03.01.2023 – інформацію щодо переміщення військової техніки підрозділів сил оборони, він особисто бачив цей рух техніки з балкону свого дому;
06.02.2023 – інформацію щодо місця дислокації підрозділів сил оборони;
24.04.2023 – інформацію щодо переміщення військової техніки та Сил оборони, а також інформацію щодо місця розташування блок-посту підрозділів ЗСУ.
За цим довгим переліком – ракетні обстріли і загибель десятків або сотень українських військових і цивільних громадян, зруйновані будинки та об’єкти інфраструктури у Харкові.
Перелік неповний. Бо Сазонов “працював” до 28 вересня 2023-го, коли був затриманий. Але на суді зазначив, що “не пам`ятає, чи передавав він ОСОБА_9 з травня по вересень 2023 яку-небудь інформацію такого роду, оскільки в нього ламався телефон”.
Скільки смертей на руках Сазонова, ми не можемо порахувати. Одночасно не можемо зрозуміти, яким чином, особа, яку підозрювали у тероризмі і шпигунстві проти України, біографія, адреса, телефони і всі контакти якої були відомі спецслужбам України – абсолютно вільно почувалась у прифронтовому місті, вільно пересувалась і півтора року повномасштабної війни до нього не було жодної уваги? Чому за півтора роки ніхто із представників спецслужб не поцікавився, а де, власне, перебуває підозрюваний у тероризмі і шпигунстві, який двічі сам повідомляв про свою роботу на росіян? Неможливо було припустити, що він продовжує це робити?
Чи встановлено, хто приймав рішення двічі звільнити Сазонова від кримінальної відповідальності? Чому ці особи прийняли таке рішення – керувались інтересами України, помилились чи були якісь інші підстави? Чи допомагав хтось Сазонову стільки років вести підривну діяльність у Харкові проти України?
І ще одне, дуже важливе уточнення. Закон забороняє ототожнювати адвоката з клієнтом. Але це не знімає питань до нього.
Сазонов у суді заявив, що з російським генералом в Бєлгороді його познайомив адвокат, який захищав його в 2015 році. Портал “Судова влада” підказує нам, що його захищав адвокат Свілевський В.О. Однак відомості про такого адвоката відсутні в реєстрі адвокатів України. Адвоката з таким прізвищем в Україні немає.
Вже у 2024 році Сазонова в суді захищав адвокат Євглевський Володимир Олексійович. Той самий адвокат, в той самий період часу – в 2014-2015 роках та пізніше, захищав також відомого сепаратиста Андрія Бородавку та обвинувачених у масових проросійських заворушеннях та штурмі будівлі Харківської ОДА. Також він захищав Творковського – ще одного фігуранта із групи “харківських партизан”, яких підозрювали в мінуванні залізничних рейок.
Імовірно, на “Судовій владі” помилка у прізвищі адвоката, і в 2015 році Михайла Сазонова, можливо, захищав той самий адвокат Євглевський В.О. Ми спробували отримати його коментар, однак від коментаря телефоном він відмовився. Також ми направили Євглевському письмовий запит.
Якщо це припущення вірне, то шпигунський трилер стає театром абсурду. Спробуйте уявити: адвокат Євглевський В.О. у 2015 році захищає нашого “героя” Сазонова, обвинуваченого у тероризмі. Після успішного звільнення Сазонова від кримінальної відповідальності адвокат разом з клієнтом їдуть у Бєлгород, де захисник знайомить клієнта з російським генералом. Сазонов 8 (вісім) років працює на російські спецслужби. А коли його затримують, то його адвокатом знову стає Євглевський В.О.
І в залі судового засідання адвокат Євглевський В. О. слухає про власну роль у вчиненому злочині клієнта проти України?
Нам важко уявити більш абсурдний фінал цієї історії. Тому давайте на ньому поставимо крапку і будемо готувати продовження.
Володимир Рисенко, юрист Харківського антикорупційного центру
Інші статті:
Перша заступниця гауляйтера Ганчева, працюючи в міліції, в 2014-2015 роках зливала інформацію спецслужбам росії 
Колабораціонізм в Україні: як працює система покарань у судовій практиці і які зміни треба впроваджувати (ВІДЕО) 
Підозра для колишньої селищної голови на Харківщині за роботу в окупаційній адміністрації у 2022 році 
Колаборантці з Борової, про яку писав ХАЦ, оголосили підозру 
Власницю аптеки, яка очолила медслужбу при окупантах, продовжили тримати під вартою