Знелюднілу Північну Салтівку, де до повномасштабного вторгнення росіян проживало жили понад 300 000 харків’ян, тепер називають «районом-привидом». Цей житловий масив на півночі Харкова першим прийняв на себе найсильніший удар російських військ і потім місяцями зазнавав потужних бомбардувань, місцями ставши наочною демонстрацією того «місячного пейзажу», у який ворог міг би перетворити ціле місто, якби наша оборона була не такою успішною. За даними Міністерства оборони України, ще у 2022 році на Північній Салтівці було зруйновано до 70% житлових будинків та об’єктів інфраструктури, на деяких вулицях не залишилося жодної цілої будівлі, а в багатьох будинках досі немає газу, води та світла.
У той же час на Північній Салтівці продовжують жити люди: хтось взагалі не виїжджав, дехто повернувся до свого будинку, особливо якщо умови в ньому лишилися більш-менш прийнятними для життя, інші планують повернутися лише після закінчення війни.
За 3,5 роки великої війни у повітрі літало кілька оптимістичних візій відбудови мікрорайону Північної Салтівки, аж до таких фантастично-вартісних, як повний знос розбомблених будівель і побудова району з нуля або існуючий зараз проєкт «міста майбутнього» від названого «друга Харкова», британського архітектора Нормана Фостера з модульними екзоскелетами панельних багатоповерхівок, альтанками та зимовими садами.
Проте станом на літо 2025 року міська влада поки що йде найпростішим і найлогічнішим шляхом «латання дір» ─ точково виділяє кошти на відновлення будинків, які можна відновити. За оцінками ХАЦу, станом на початок 2025 року у Харкові планували витратити майже 2 млрд грн на відновлення 96-х будинків, більшість яких ─ на Північній Салтівці. Роботи йдуть хаотично, різним темпом і часто затримуються.
Розповідаємо, як живе і відновлюється нині Північна Салтівка і чи вірять її жителі в те, що район, який вони звикли вважати найкращим у Харкові, стане колись таким, як до повномасштабної війни.
Тут живуть фанати Північної Салтівки
Багатьох жителів Північної Салтівки повноправно можна назвати її фанатами. Маркетингова агенція Укрсоцстандарт у квітні 2025 року провела опитування фокус-групи цього житлового масиву на тему «Відновлення Північної Салтівки очима її мешканців» і виявила, що місцеві схильні якщо не переоцінювати якість життя і комфорт Північної Салтівки до повномасштабного вторгнення, то принаймні вважають цей район нічим не гіршим за інші у Харкові.
Північна Салтівка проєктувалась у 80-ті роки минулого століття як частина найбільшого спального району Харкова, щоб забезпечити житлом і розвиненою соціальною інфраструктурою (школами, магазинами, дитсадками, ринками, поліклініками, зручною транспортною розв’язкою) десятки тисяч працівників заводів та підприємств промислового мегаполіса Харкова та їхні сім’ї. Називати Північну Салтівку «районом» не зовсім коректно, бо це конгломерат з п’ятьох мікрорайонів на північному сході Харкова.
Житловий масив переважно забудовувався типовим дев’яти- і шістнадцятиповерхівками, відомими у народі як «свічки». Після введення в експлуатацію наприкінці вісімдесятих Північна Салтівка стала одним з найбільших спальних районів Харкова, чистим, без серйозних промислових забруднювачів повітря, з зеленими зонами, лісами, дитячими майданчиками, джерелами води, ставками, річками та водоймами.
Місцеві, які жили на Північній Салтівці майже усю її історію, особливо емоційно відносяться до свого району. На їхніх очах мікрорайон будувався, розвивався і зрештою, внаслідок війни, занепав.
«Я тут ще ходила до дитсадка. Закінчила школу, моя дочка тут закінчила школу. ─ розповідає місцева жителька Наталя ─ Мені дуже подобається район, дуже, я не те, що люблю, я бачила з самого дитинства як все будувалося, і як поліклініка у нас добудовувалася, і всі ці школи добудовувалися на моїх очах. Це моє місто і мій район, тільки єдине, що зараз дуже, дуже важко дивитися на те, у що він перетворився…».
Місцевий житель Костянтин вважає, що до лютого 2022 року цей мікрорайон був чи не найкраще розпланованим.
«Наш довоєнний район, я думаю, переважав інші райони. Тут займалися благоустроєм території, тут річка, джерела, за усім цим добре стежать і досі. ─ ділиться місцевий житель Костянтин ─ За чистотою стежать абсолютно. Саме планування тут, сама урбанізація, воно, ну, припустимо, краще, ніж у сусідніх районах».
Більшість опитаних місцевих жителів сходиться на тому, що на Північній Салтівці до повномасштабного вторгнення було все необхідне для життя. Комусь з опитаних хотілося б більше якихось сучасних забаганок: урбан-парку, велосипедної зони, нового гіпермаркету біля дому або працюючого басейну ( існуючий на районі басейн у 172 -й школі закрився після початку епідемії Covid) ─ та загалом опитані мешканці ставлять розвитку Північної Салтівки до початку повномасштабного вторгнення тверде «відмінно».
Вікна ставлять, а балконні рами за свій рахунок
Cтаном на квітень 2024 року, за даними ХАЦ, різним підрядникам було перераховано 611 млн грн на відновлення і відбудову будинків у Харкові. Значна частина цих коштів спрямована на відбудову Північної Салтівки.
Як розповідав “Думці” директор департаменту з благоустрою, відбудови та реконструкції Харківської міської ради Костянтин Лиска, у травні 2025 року тривали роботи по відновленню 15 будинків на Північній Салтівці, зокрема по вулиці Ужвій №№ 88, 72, 60, 92 та по вул. Сердюка №№ 50, 48/2 та 16.
Майже половина із 611 млн грн піде на ремонт будинків по вул. Наталії Ужвій (276,6 млн грн). Ще 160 млн грн заплатили за ремонт будинків по вул. Метробудівників, і понад 130 млн грн йде на відбудову будинку по вулиці Соборності України (раніше Дружби народів). Основні кошти на відновлення Північної Салтівки отримали компанії ПАТ “Трест Житлобуд-1” (315,3 млн грн) та “Будівельна фірма “Промтекс” з орбіти екснардепа Анатолія Денисенка (200 млн грн).
Проте роботи на Північній Салтівці складно в повній мірі назвати «відбудовою» або «відновленням» району, адже фактичний ремонт 15 будинків ─ це капля у морі, враховуючи, що у Харкові за час повномасштабної війни були пошкоджені понад 4500 тисячі будівель а близько 500 будинків взагалі не можна відновити. У той же час війна продовжується, тож і питання, чи на часі повноцінне відновлення мікрорайону, лишається актуальним: до цього мікрорайону долітають не тільки ракети, але і “шахеди”, і КАБи.
Тим не менше, місцеві жителі кажуть, що для того, аби на Північну Салтівку почали повертатися люди, потрібно активніше відновлювати будинки та інфраструктуру, передусім школи і дитячі садочки. Мешканці нарікають, що відбудова йде кволо, деякі будинки не відбудовуються зовсім, бо «їх дешевше знести, ніж відбудувати», в інших так і не відновили світло або водопостачання. Великою проблемою розтрощених будинків стала пліснява, яка розмножується через тріщини у несучих конструкціях та фасадах.
«Дахи, слава Богу, не течуть зверху, не розбито, але у кожній квартирі пліснява ─ розповідає місцева мешканка Валентина, ─ задихаємося від неї, тому що будинок весь розбитий. Труби треба міняти, там же усе зруйновано. У нас відрізали велику стокову трубу, страшно дивитися».
“Північна Салтівка має стати Ізраїлем у мініатюрі”
Про досвід комунікації з міськими службами, які займаються відновленням житла, опитані у фокус-групах місцеві розповідають по-різному. Якщо пошкодження оселі були незначними або мінімальними (найчастіше це заміна вікон), то проблему вдавалося вирішити відносно швидко. Складнощі виникали у випадках компенсації за втрачене житло. В той же час, ремонт всередині квартир, заміну балконних або віконних рам власникам доводиться робити за свій кошт.
«Ми свою оселю самі ремонтували. ─ розповідає місцева жителька Ірина ─ Нам, щоправда, поставили вікна, а вдруге, коли був приліт біля нас на вулиці Метробудівників, в нас тоді вилетіла рама і вікно, але раму нам звичайно на балкон ніхто не робив, ми самі її ставили. Вікна поміняли нам і в одній кімнаті, і в кухні, а так самі, самотужки – більше нам ніхто не допомагав».
Як розповідає інша жителька району, Ольга, в її будинок по вулиці Наталі Ужвій 70 було близько восьми влучань, внаслідок чого він дуже сильно постраждав. Будинок почали відновлювати наприкінці 2022 року, на той момент одним із перших, але, за словами хазяйки квартири, робітники зробили дуже мало, по суті допомогли лише з заміною двох вікон. Ольга отримала гроші за програмою Є-відновлення, але цих грошей не вистачило, бо ремонт коштував утричі дорожче отриманої суми.
Мар’яна, жителька багатоквартирного будинку по вул. Метробудівників 9, зараз живе на Волині. За її словами, в її будинок було багато влучань, і потім виявилося дуже складно добитися від влади якихось результатів по відновленню.
«Ми два роки просто оббивали пороги, ─ розповідає Мар’яна ─ Спочатку я цим займалася. У нас була ініціативна група, до нас ставилися не дуже добре, з сарказмом якимось… Нам обіцяли, що наш будинок піде одним із перших на відновлення, але в результаті цього не сталося». Через два роки історія закінчилася тим, що будинок вирішили знести, а Мар’яна отримала сертифікат на нове житло.
Багато “північносалтівців” звертають увагу на те, що місцева влада не переймається питанням безпеки. На Північній Салтівці не збудували жодного укриття або бомбосховища. Люди, які пережили перші дні великої війни у підвалах, стурбовані цим.
“Підвали не можуть тебе так уберегти, як бомбосховища. У нас, наприклад, на Метробудівників, 9, снаряд потрапив прямо в підвал… Це має бути якісне бомбосховище”, – каже Мар’яна.
Люди не розуміють, чому при відбудові будинків не роблять безпечні підвали і пропонують зробити входи/виходи поруч із будинками, щоб людей не змогло завалити. У такому мікрорайоні було би непогано, щоб двері укриттів відчинялись автоматично під час повітряних тривог.
“Пінічна Салтівка має стати Ізраїлем в мініатюрі. Укриття у будинках, на вулицях, поруч із зупинками громадського транспорту. І щоб ніхто не бігав і не шукав ключі від тих укриттів. Буквально рік тому, гуляючи з собакою, я потрапила під обстріл. Я побігла до під’їзду, він зачинений, побігла до підвалу – закрито. Із цим у нас великі проблеми. Але ми або змінимось, або загинемо», – каже Наталя.
Альтернативні рішення: Північна Салтівка майбутнього?
В той час як 15 будинків на Північній Салтівці наразі відновлюють, ще 15 будинків, за словами мера Харкова Ігоря Терехова, на даний момент відновленню не підлягають, і їх планують знести, а на їхньому місці побудують нові. Достеменно відомо, що знесуть будинки за адресами:
- вулиці Наталії Ужвій, 62
- вулиці Наталії Ужвій, 66,
- вулиці Академіка Проскури, 9-В,
- вулиці Метробудівників, 8,
- вулиці Метробудівників, 10
- вул. Метробудівників, 4 і 9.
На міжнародному архітектурному конкурсі з відновлення Північної Салтівки, який був організований містом спільно з Фондом Нормана Фостера в 2024 році і в якому взяли участь 259 архітекторів з усього світу, перемогли три проєкти.
На фото, які публікував міський голова Ігор Терехов, були представлені скляні фасади, відкриті балкони та тераси на дахах. Уже 2025 року, за його словами, проєкти почнуть перетворювати на дизайн-рішення, а далі — реалізація.
Перший, британський проект «Зцілення Харкова: від руїн до відродження», передбачає зміцнення розбомблених будинків місцевими переробленими матеріалами, доступність, теплоізоляцію, проектування зимових садів і терас.
Друге місце посів китайський проект «Цвітіння назустріч сонцю», який фокусується на розширенні житла новими фасадами, додаванні балконів для озеленення, тощо.
Третє місце зайняв турецький проєкт, який пропонує модульну систему підземних укриттів із використанням високоміцних бетонних панелей.
Проте поки що міжнародні проекти й точкова відбудова Північної Салтівки добре знайомими всім харківськими підрядниками, на кшталт «Житлобуд-1» і компаній екс-нардепа Денисенко, які роками будують у Харкові «свічки» і міцно вкорінені в місцевий будівельний ринок, виглядають двома паралельними прямими, які скоріше за все ніколи не перетнуться. Місцеві жителі дуже скептичні і вважають, що гучні міжнародні проєкти так і залишаться красивим слайдами в Power Point.
Наразі відновлення Північної Салтівки відбувається переважно за кошти міського бюджету, доповненого державними субвенціями. За рахунок іноземної грантової допомоги фінансується в основному проектування, концепції та енергетичні рішення, а не капітальний ремонт.
Поки що жодного натяку на те, що іноземні архітектурні бюро зможуть витіснити харківських та українських гравців ринку у боротьбі за державні тендери на відбудову Північної Салтівки, немає. А по-друге, де гарантії, що архітектурні рішення турецьких чи китайських підрядників стануть більш адекватними до умов Харкова під час війни, та й сама участь у проєктах буде для них економічно виправданою?
В ідеалі мало би бути так: доля іноземного фінансування на відбудову Північної Салтівки росте, іноземні гравці заходять у Харків, щоб оздоровити конкуренцією місцевий ринок і посунути харківських будівельних мастодонтів. Це на даний виглядає фантастикою.
Іноземні будівельні компанії, зокрема турецькі та азербайджанські, хоч і працювали у Харкові до повномасштабного вторгнення, проте фактично не займалися житловим будівництвом, а співпрацювали з місцевими підрядниками в інфраструктурних проектах (дороги, енергетика, реконструкції). Наразі ж, з міркувань безпеки, вони взагалі навряд чи повернуться у Харків до повного закінчення бойових дій, а процес відбудови Північної Салтівки уже триває, хоча з його комунікацією усе дуже погано.
Наразі участь Нормана Фостера у відбудові Харкова виглядає скоріше як вдалий міжнародний піар-хід мера Ігоря Терехова, ніж як реальний внесок у відбудову багатостраждального району і викликає навіть критику. Зокрема, харківська архітекторка Ольга Клейтман критикує Фостера за те, що він не просто не був у Харкові, а взагалі від початку повномасштабної війни не приїжджав в Україну далі Ужгорода і наголошує на тому, що Харкову вже зараз потрібна відбудова і консервація пошкоджених будівель, а не тільки довготривалі плани на майбутнє.
«Це великий популізм зараз вважати, що ми будемо знати, чим буде жити місто після війни, хто тут буде жити, з чого буде складатися бюджет міста, як люди тут будуть заробляти гроші, хто ці люди. Цього не знає ніхто, тим паче Фостер та його команда, яка навіть жодного разу сюди носа не сунули», ─ каже Клейтман.
Існує думка, що зараз варто було би зосередитися не на ідеї про будівництво нових будинків, а на тому, щоб викупити квартири у замовників і дати можливість вселитися людям, які потребують житла, в уже побудовані квартири, адже у Харкові достатньо незаселених будинків, які пустують.
Автор: Андрій Войніцький
Інші статті:
Мільярди на відбудову у Харкові: як почати аналізувати закупівлі 
Право сидіти на газонах та покращення комунікації між владою та громадою. Про що домовилися на конференції з відбудови Харкова? (ФОТО) 
“Ось як “якісно” відбудували. А щоб не соромно було, рекламу почепили”. Як у Харкові відновлюють зруйновані будинки 
На Північній Салтівці планують відновити ще один будинок за 200 мільйонів гривень 
Норман Фостер у Харкові: останні новини про створення нового генплану