У середу, 16 серпня, у Kharkiv Media Hub відбулася конференція “Відбудова Харкова: Влада+Громада”.
Конференція складалася з трьох панельних дискусій: “Транспорт”, “Публічні простори” і “Зелені насадження”, участь в них брали експерти та представники міської влади. На заході були присутні представники громадських організацій та ЗМІ.
Подію організував Харківський антикорупційний центр, модерувала захід Наталія Курдюкова.
Транспорт
Під час дискусії “Транспорт” обсудили проблему створення єдиної транспортної моделі міста. Вперше Харківська міськрада замовила таку модель ХНАДУ ще в 2006 році, але новообраний міський голова Михайло Добкін скасував фінансування робіт.
Також обговорили низку актуальних питань — відсутність у місті велосипедних доріжок, інклюзивності, належного регулювання паркування тощо.
“Паркувальна політика — це не про те, як поцупити гроші у автомобіліста, це важливий інструмент міського планування, за допомогою якого міські менеджери регулюють доступ автомобілів в той чи інший район міста, — наголосив транспортний експерт, представник “Платформи урбаністичного розвитку” Артем Сосіпатров.
“Моя мрія — аби в муніципалітеті були такі керівники і фахівці, з якими можна спілкуватися однією професійною мовою. І ще потрібен сайт міської ради, пристосований до комунікації — там має бути інтерактив і вся актуальна інформація про транспорт”.
Представник департаменту інфраструктури міськради Володимир Матяс зазначив, що 7-8% одиниць тролейбусів, пошкоджених через обстріли, залишаються не на ходу, “муніципальних автобусів постраждало ще менше”, а “трамваї — найбільш зруйнована одиниця транспорту”. Він визнав помилки, які зробила міська влада у сфері транспорної політики, та пообіцяв покращувати взаємодію муніципалітету із громадськістю.
“Не було злагодженої комунікації, дуже багато проблем пов’язано саме з цим, — підкреслив Матяс. — Зараз ми на етапі реформування і нашої структури, і всієї цієї системи, і діалогів, будемо думати, як залучати громадськість, як робити публічні слухання.
Я розумію, що багато помилок було зроблено [міською радою] щодо демонтажу трамвайних ліній і т.д. Але є тенденція гарного розвитку міста, тому що з’явилися люди, які зацікавлені в цьому. Думаю, я теж зможу допомогти в цих питаннях і ми зможемо розвивати наш електротранспорт”.
Публічні простори
Під час дискусії “Публічні простори” мова йшла про проблеми, пов’язані з облаштуванням публічних просторів, недостатнім збереженням історичної і культурної спадщини, невключенністю містян у процеси прийнятті рішень тощо.
Архітектор, засновник “Платформи урбаністичного розвитку” Віктор Дворніков наголосив, що надважиливим сьогодні є збереження культури, яку намагаються знищити окупанти, тому необхідно доносити до громади цінність визначних культурних об’єктів, що знаходяться в Харкові та на Харківщині.
“В Україні внаслідок тривалого радянського впливу культурна спадщина знецінилася і стала чимось другорядним, тому сьогодні забудовники можуть безкарно робити якісь перетворення, а міська громада не усвідомлює цінність спадщини, яку ми маємо, — зазначив Дворніков.
Ми [в Харкові і на Харківщині] маємо ряд визначних об’єктів, які є джерелом нашої самоідентифікації. Збереження нашої культурної спадщини, на мою думку, — також дуже важливий аспект, про який ми маємо розмовляти з громадами, доносити як професійна спільнота цінність того, чим вони володіють”.
До конференції через відеозв’язок долучився архітектор Дмитро Фоменко, керівник харківської робочої групи з відбудови, яка співпрацює з фондом Нормана Фостера. Він підтвердив, що зараз робоча група не виконує жодних завдань. Раніше ХАЦ детально писав, що відбувається з відбудовою Харкова.
“На сьогоднішній день є пауза, ми свою роботу зробили, пропрацювали більше року, створили 15 тез, далі хочемо обговорювати їх [з харків’янами], — підкреслив він.
Ця група зараз не працює, тому що немає нових завдань, було завдання зробити стратегію розвитку міста Харкова, і ми чудово з ним впоралися. Давайте всі разом зробимо так, щоб ця група знову запрацювала”.
Водночас засновник “Відкритого інституту Харкова” Ігор Лялюк, який раніше вийшов із групи з відбудови, висловив думку, що над проєктами з відновлення міста мають одночасно працювати кілька команд [власне, за таким принципом і працює “Відкритий інститут Харкова” — ХАЦ].
Модераторка Наталія Курдюкова підвела підсумки цієї “панелі”:
“Перше, [що потрібно] — починати з нуля комунікації, бо їх просто немає. Друге — наявність альтернативних концепцій [відбудови]. Їх треба обговорювати, і якимось чином — можливо, через Дмитра [Фоменка] як через поки єдиний канал комунікації — доносити необхідність відкритого діалогу щодо них. І, можливо, зробити висновки і взяти найкраще від кожної [концепції]”.
Зелені насадження
Під час дискусії “Зелені насадження” обсудили низку проблем, які регулярно викликають обурення громадськості — зокрема, неналежне кронування дерев харківськими комунальниками, посадку однорічних рослин за бюджетні кошти, а також заборону сидіти на газонах.
Урбаніст, представник “Відкритого інституту Харкова” Олександр Маймескул припустив, що у муніципалітету відсутнє розуміння, що зелені насадження можуть заощаджувати місту великі кошти, а їхнє знищення навпаки завдає “колосальної фінансової шкоди”. Він запропонував переглянути міську політику в цьому напрямку.
“Давайте зробимо опитування для всіх харків’ян, чи хочуть вони, щоб місто і надалі продовжувало щороку садити ці однорічні квіти, чи ми ці кошти витратимо на щось інше, — запропонував Маймескул.
[Якщо не садити однорічні квити], звільниться величезна кількість робочої сили, людських рук, які ці квіти висаджують і доглядають. Давайте за цю зиму придумаємо, як цей звільнений ресурс використати більш ефективно на розвиток нашого міста”.
На питання, чи є у харківських дерев “шанс залишитися необрубаними” директор КП “Харківзеленбуд” Олександр Суховєй відповів, що “звісно, ми до цього йдемо”. Він також дозволив сидіти на газонах в саду Шевченка.
“Будь ласка, сідайте, а хто вам забороняє? Зараз можна [сидіти на газоні в саду Шевченка]. Ігор Олександрович [Терехов] про це говорив”, — зазначив директор КП “Харківзеленбуд”.
Водночас Суховєй не зміг відповісти на питання, в чому була потреба КП “Харківзеленбуд” в забудові Саржиного Яру, якій врешті перешкодила громадськість.
***
У підсумку конференції голова ХАЦ Дмитро Булах зазначив, що ключовим меседжем трьох “панелей” стала комунікація.
“Харків, на жаль, довгий час був одним із абсолютів дискомунікації. І це треба змінювати, я сподіваюсь, ми всі [міська влада і громада] почнемо чути один одного, — резюмував Булах.
Нам треба припинити перестрілюватися і почати говорити. З одного боку, хоча б намагатися розуміти один одного, а з іншого боку — розуміти, що громада заслуговує на те, щоб знати, що відбувається.
Тому я хотів би, щоб ця зустріч породила за собою певні механізми цієї комунікації — регулярної, з залученням експертної спільноти, небайдужих громадян, щоб нам презентували рішення, з нами говорили, і ми всі могли брати участь у цих втіленнях”.
Дмитро Кузубов
Фото: Медіа Хаб