У Терехова готуються змінити генплан та витратять понад три мільйона гривень на містобудівний моніторинг

Департамент містобудування та архітектури Харківської міськради оголосило торги на проведення містобудівного моніторингу. Очікувана вартість робіт складає 3,74 млн грн. В документації згадують про необхідність громадських слухань. 

Про це стало відомо з сайту “Прозорро”.

У технічному завданні вказано, що основною метою проведення моніторингу є обґрунтування необхідності внесення  змін до генерального плану м. Харкова та  оновлення даних містобудівного кадастру.

Аналітичний звіт оформлюється у  вигляді електронного документу, що включає в себе набір геопросторових даних у форматі, що забезпечує оновлення  містобудівного кадастру, а також  текстові та графічні матеріали у форматі PDF. 

Звіт планують розробляти на основі чинної містобудівної документації та проєкту внесення змін до генерального плану м. Харкова, розробленого у 2021 році. 

Важливо, що при підготовці звіту мають бути враховані зауваження  та  пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення (для містобудівного моніторингу містобудівної  документації на місцевому рівні). Розробник бере участь у розгляді пропозицій громадськості під час оприлюднення проєкту аналітичного звіту за результатами проведення містобудівного моніторингу. У разі необхідності розробник враховує та вносить до проєкту обґрунтовані пропозиції, що надані під час проведення зазначених заходів за власний рахунок. 

Аналітичний звіт буде включати наступні розділи:

1. “Топографічний моніторинг”, що включає в себе:

– здійснення оновлення баз топографічних даних (оновлення топографічної основи території);
– змін на місцевості, що створюють необхідність оновлення баз топографічних даних.

2. “Моніторинг навколишнього  середовища”, що включає: 

 – інформацію щодо стану довкілля, узагальнених обсягів природно-ресурсного потенціалу, рівня та умов його використання;
– характеристик природної та техногенної безпеки;
– екологічного та санітарно-гігієнічного стану земель, водного та повітряного басейнів, рівнів шумового, електромагнітного та радіаційного забруднення;
– наявності та площ небезпечних зон відвалів породи гірничодобувних підприємств, вугільних шахт, зон катастрофічного затоплення, затоплення паводковими водами, районів імовірних провалів та зсувів, а також динаміки цих процесів;

– результатів інженерних, геологічних і гідрологічних вишукувань та відомостей про наявність корисних копалин і підземних вод;

– несприятливих гідрометеорологічних явищ: лавин, селів, рівня поверхневих вод; – стану здоров’я населення та впливу навколишнього природного середовища на здоров’я населення; – наслідків реалізованих проєктних рішень містобудівної документації для довкілля, у тому числі для здоров’я населення.

3. “Моніторинг використання землі”, що включає:


– інформацію про динаміки функціонального використання земель, – додаткових потреб у територіях різного функціонального призначення;
– надання у власність та користування земельних ділянок під будівництво; – відповідності земельних ділянок, що відводяться, та об’єктів, що будуються, функціональному зонуванню території.

4. “Моніторинг забудови”


– надання містобудівних умов та обмежень;
– надання будівельних паспортів забудови земельної ділянки;
– надання технічних умов;
– реєстрації повідомлень про початок виконання  підготовчих будівельних робіт;
– реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт; – реєстрації виданих дозволів на виконання будівельних робіт;
– реєстрації декларацій про готовність об’єктів до експлуатації та виданих сертифікатів;
– статистичної звітності балансової вартості майнових комплексів;
– матеріалів виконавчої зйомки результатів завершеного будівництва;

5.“Моніторинг демографічної ситуації та розселення”

– інформацію про розвиток системи розселення, квартирного обліку за кількістю та складом родин, забезпеченості житлом;
– узагальнених результатів встановлення кількості та структури, природного та механічного руху, сальдо міграції, зайнятості населення, рівня освіти та професійної кваліфікації економічно активного населення;
– балансу трудових ресурсів, існуючої та прогнозованої галузевої структури господарського комплексу на місцевому рівні за чисельністю зайнятих в абсолютних  та відносних  показниках, абсолютний і прогнозований рівень безробіття.

6. “Моніторинг соціально-економічної діяльності”:

– інформація щодо поточних та прогнозованих параметрів розвитку економіки;
– виконання заходів стратегій регіонального розвитку, програм економічного і соціального розвиту територій;
– структури та потужностей виробничого комплексу та ділової активності; – оздоровчо-рекреаційного та туристичного потенціалу; – науково-дослідних, дослідно-експериментальних, впроваджувальних, інформаційних, проектних організацій, закладів вищої освіти; – інвестиційної привабливості території.

7. “Моніторинг просторових зв’язків та транспортної мобільності”, що включає в себе інформацію щодо: 

– узагальнених обсягів та напрямів сталих виробничих, трудових, культурно-побутових, рекреаційних взаємозв’язків із суміжними адміністративно-територіальними одиницями (територіальними громадами);
– зв’язності територій та транспортної доступності місць розселення та об’єктів інфраструктури;
– рівня безпеки дорожнього руху, наявності заторових явищ на вулицях і дорогах, – співвідношення використання різних видів транспорту для здійснення різних типів переміщень (аналіз modal split).

 8. “Моніторинг інфраструктури”, що включає в себе інформацію про:

– розвитку транспортної інфраструктури, а саме об’єктів залізничного, автомобільного, водного, повітряного транспорту, в тому числі громадського, транспорту, зовнішнього транспорту, вулично-дорожньої мережі;
– розвиток інженерної інфраструктури, в тому числі систем розподілу, зокрема, водопостачання, водовідведення, передачі/розподілу електричної енергії, транспортування/розподілу природного газу, систем теплопостачання та зв’язку; – розвитку в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці (території  територіальної  громади) загальнодержавної, регіональної та місцевої інфраструктури; – стан житлового фонду, об’єктів обслуговування та комунального господарства; – рівня розвитку соціальної інфраструктури, в тому числі забезпеченості територій закладами освіти, охорони здоров’я, пожежними депо, іншими об’єктами життєзабезпечення та закладами/установами надання соціальних послуг; 

– забезпечення безбар’єрності вулично-дорожньої мережі  та міського простору;
– рівня автомобілізації та забезпеченості паркомісцями за складом парку та видами зберігання. 

“Моніторинг реалізації містобудівної документації”, що включає в себе:
– виконання плану реалізації містобудівної документації;
– виконання проєктних рішень містобудівної документації вищого рівня, передбачених на території, щодо якої здійснюється містобудівний моніторинг;
– наявності та актуальності геопросторової інформації у відповідних базах даних;
– відповідность техніко-економічних показників (індикаторів) проектного та існуючого станів розвитку території відповідно до містобудівної документації, а також досягнутим показникам реалізації програм економічного і соціального розвитку територій;
– встановлення відповідності проектних рішень усіх видів містобудівної документації між собою, а також відповідності документам стратегічного планування усіх рівнів;
– відповідність містобудівної документації чинним нормативно-правовим актам з питань містобудівної діяльності та державним будівельним нормам.

10.  “Висновки щодо доцільності внесення змін до містобудівної документації”, що включає в себе:
– оцінку загального забезпечення сталого розвитку територій та населених пунктів, відповідності тенденцій розвитку Цілям Сталого Розвитку ООН;
– аналіз сильних і слабких сторін розвитку території, можливостей і загроз (SWOT-аналіз), характеристику порівняльних переваг, викликів та ризиків щодо перспектив її розвитку;
– обгрунтування необхідності (у разі визначення такої) внесення змін у містобудівну документацію за результатами містобудівного моніторингу. 

Раніше Департамент містобудування та архітектури Харківської міської ради оголосив торги на розробку нових топографічних планів міста вартістю чотири мільйона гривень.

Нагадаємо, що на початку травня 2022 року, міськрада повідомила, що для роботи над генпланом фахівці Нормана Фостера залучили мадридську філію та одну німецьку велику компанію. Детально про початок роботи над Генеральним планом ХАЦ розповідав у матеріалі “Норман Фостер та новий генплан Харкова: як готуються змінити місто”.

Але співпраця з Фостером жодним чином не зазначена при підготовці звіту з містобудівного моніторингу.