У Харкові готуються до відновлення після війни. Ключову роль у створенні нового генплану міста має зіграти британський архітектор Норман Фостер та група місцевих спеціалістів, близьких до керівництва міськради.

Як з’явився Норман Фостер

Ще у квітні мер Харкова Ігор Терехов розповів про майбутні плани щодо відновлення міста, яке руйнується в результаті російської агресії.

12 квітня на сайті міськради повідомили, що британський архітектор і дизайнер, лауреат Імператорської та Прітцкерівської премій Норман Роберт Фостер дав згоду брати участь у відновленні Харкова після війни. 



Архітектурне бюро Нормана Фостера «Foster+Partners» було засноване 1967 року. Норман Фостер тісно пов’язаний з розвитком архітектури у стилі «хай-тек» та раннім впровадженням енергоефективних будівельних технологій.

Його роботам властиві масштабні відкриті простори, розмаїття скла та металу, багатофункціональність. Серед іншого, у 1980-х роках він спроєктував будівлю банку HSBC в Гонконзі, на той момент найдорожчої будівлі з будь-коли збудованих, у 2004 році – найвищий міст у світі, Віадук Мійо на півдні Франції, починаючи з 2009 року до смерті Стіва Джобса працював над дизайном штаб-квартири «Apple» – «Apple Park» у Каліфорнії (США).

Вже за тиждень міськрада повідомляє, що Фостер почав працювати над новим генпланом. 

«Велику увагу потрібно приділити дизайн-проєкту, щоби мікрорайони відрізнялися один від одного. Останні розробки, енергозберігаючі технології. Потрібні бомбосховища, підземні паркінги подвійного призначення», – повідомив міський голова.

Також Терехов наголосив, що Харків – місто IT-технологій, тому у планах – побудувати сіті-центр європейського рівня.

«Ми хочемо створити індустріальні, високотехнологічні парки, щоб перезапустити економіку міста та України», – заявив міський голова.

Крім того, він додав, що Харкову потрібні багаторівневі розв’язки, велодоріжки та нові зони відпочинку, парки та сквери.

Як повідомив Норман Фостер, він вже створив план проєкту маніфесту міста, який, звичайно, ще коригуватиметься.

Початок роботи над генпланом

На початку травня, міськрада повідомила, що для роботи над генпланом фахівці Нормана Фостера залучили мадридську філію та одну німецьку велику компанію. Над створенням генплану, який стане основою реконструкції Харкова, іспанські та німецькі фахівці працюють у співпраці з харківськими архітекторами.

«Ми на стадії розробки цього плану. Є й інші групи архітекторів, які виявили бажання взяти участь, але вони працюють за універсальним планом, створюють концепт, який можна застосувати у різних містах України. У Харкові ми працюватимемо чітко за маніфестом, який підписали з Норманом Фостером», – наголосив міський голова.

Прізвища харківських архітекторів, які працюють над новим генпланом на сайті міськради не повідомляли. 

Яким бачать Харків у міськраді

Наприкінці травня міськрада повідомила, що для створення нового генплану потрібно доповнити список пам’яток архітектури та позначити на карті підприємства, які не працюють, але відзначені як існуючі.

Це були пропозиції харківських архітекторів, яких долучили до роботи. Перша згадка про те, що Фостера консультуватимуть харківські архітектори з’явилася 28 травня.

Також, на їхній погляд, потрібно децентралізувати місто, тобто зробити кожен район автономним з власним життєзабезпеченням, паркінгами, укриттями, тунелями між важливими об’єктами тощо.

Планується, що щільність населення у місті збільшиться.

“Межі міста, як вважають фахівці, поки що можна не розширювати, тому що в Харкові на 1 кв. км живе близько 4 тис. жителів, а у Лондоні, наприклад, 5,7 тис. Крім того, всередині міста є багато невикористаних територій, наприклад, колишніх підприємств, які можна використати для реалізації нових можливостей”, — йдеться у повідомленні міськради. 

Також фахівці планують створити новий транспортний каркас, змінивши радіально-кільцеву систему, яка, на їх думку, зжила себе, щоб забезпечити швидке сполучення між новими районами, можливо, за допомогою тунелів, естакад та інших будівель.

Для тих, хто втратив дах над головою, хочуть побудувати нове житло із сучасним рівнем комфорту, щоб харків’яни точно повернулися додому. У планах також – створити унікальні безпечні зелені райони з різноманітною архітектурою та малоповерховою забудовою (максимум 5 поверхів).

Крім того, архітектори попрацюють над створенням «зеленого каркасу». Вони вважають, що треба зв’язати міські річки, облаштувати велосипедні та пішохідні доріжки. Також у Харкові може з’явитися пішохідна арт-вулиця та великий діловий центр.

Ще архітектори обговорили створення альтернативних поховань, коли замість звичних цвинтарів садять меморіальні сади. При цьому наголосили, що історичну та пам’ятну спадщину у Харкові обов’язково збережуть.

Норман Фостер зазначив, що дуже важливо зонувати райони, скоротити відстань між місцем проживання, місцем роботи та соцзакладами, а «зелений каркас» у Харкові буде, як «зелений пояс» у Лондоні.


В червні під час проведення міжнародного форуму, Терехов щодо оновлення транспорту відзначав, що необхідно використовувати електробуси замість старих автобусів, нові безшумні швидкісні трамваї, оновити рухомий склад вагонів метрополітену.

Міський голова наголосив, що, незважаючи на війну, у Харкові не відмовляються від планів щодо будівництва нових станцій метро. Також, за його словами, потрібно кардинально змінити систему медичного обслуговування, а для дітей збудувати сучасні школи.

Остання новина на сайті міськради, де згадується Норман Фостер, датована ще червнем, але робота не зупинилася.

Профільне архітектурне видання birdinflight.com зробило аналіз діяльності Нормана Фостера та розібрало проблеми. з якими може зіштовхнутись Харків у реалізації його генплану.

Що може піти не так?

Є великі побоювання щодо розбіжностей у поглядах на майбутнє Харкова у мера міста й у команди, яку збере Фостер, а також на те, які побажання очільника Харкова будуть втілювати в життя (про намір робити це йшлося в заяві Фостера). Наприклад, влада вже демонтує в місті трамвайні колії, проте громадський електротранспорт — найбільш стійкий з усіх можливих. Також Терехов неодноразово заявляв про бажання застосувати історичний харківський «бекетовський стиль» у новій архітектурі, що також суперечить світовій архітектурній практиці.

Розбіжності є і в термінах. За словами Терехова, місто можна відновити за два-три роки, але на практиці таких кейсів мало, і навіть невеликі містобудівні проєкти Фостера реалізують за триваліший період.

Крім того, студія Фостера звикла працювати з корпораціями і багатими нафтовими країнами, проєктуючи для них великі, дорогі та складні будівлі: кампус компанії Apple, аеропорти в Кувейті й Саудівській Аравії, хмарочоси в ОАЕ та Саудівській Аравії. Підхід, коли стійкість будівель досягають завдяки величезним коштам, не годиться для післявоєнної України, яка рахуватиме кожну копійку.

Підтримка UNECE
Європейська економічна комісія ООН (UNECE) була створена в 1947 році. Це одна з п’яти регіональних комісій ООН Саме відновлення Харкова економічна комісія ООН розглядає як пілотний проект для відновлення українських міст після війни.

Розробка цього Плану за допомогою міжнародників була погоджена у Кабміні. На основі доопрацьованого Плану комплексної реабілітації населених пунктів (територій) планується скласти перелік потенційних донорів та розробити механізми фінансування інфраструктурних проектів.

Що можна чекати від проєкту з європейцями.
По-перше, це Генеральний план міста Харкова, який буде розроблено з залученням Нормана Фостера. Крім того, мова йде не лише про Харків. Має бути й  проект національного плану комплексної реабілітації населених пунктів (територій) та відповідні супровідні документи до проекту плану.

Європейці мають додати і пропозиції щодо створення механізму фінансування інфраструктурних проектів міського рівня з пакетом документів (у тому числі мова йде про проєктні заявки). Ще до них має бути долучений перелік потенційних донорів для підтримки проєктів у Харкові. І окремим пунктом вказано, що сама інфраструктура має включати пункти по енергозбереженню.

Пропозиції харківських архітекторів
Незважаючи на те, що харківських архітекторів долучили до роботи ще з початку червня, сайт міськради не згадує, хто саме працює разом з Фостером. Однак, на сайті unece.org вказано, що керує групою Дмитро Фоменко. Він є керівником архітектурного бюро “Арте”.



У портфоліо організації вказано, що вона реалізує проекти у Харкові, зокрема, розробляли дизайн ресторану у Саду імені Шевченка. Також мали проекти у Києві та росії.

Минулого року перед міськими виборами з’явилася інформація, що бюро Фоменка розробляло дизайн дому у Лісопарку. При цьому вказували, що особи, які замовляли дизайн є близькими родичами Терехова. Великого резонансу публікація не набула, зараз новина про це залишилася лише на кількох сміттєвих ресурсах, але фото проекту будинку з сайту бюро “АРТЕ” прибрали.

Пропозиції оприлюднені на сайті UNECE.


Харківські архітектори пропонують нове будівництво з урахуванням збереження культурної спадщини міста. Крім того, планується змінити адміністративний поділ Харкова, який зараз складається з дев’яти районів. 

Планується сприяти компактній забудові міста через збільшення щільності. Тобто розширення адміністративних кордонів Харкова не планується. Хочуть будувати на вільних площах, а пріоритетом буде малоповерхова забудова.

Також в пропозиціях включена реконструкція транспортної мережу міста та розроблення «зелено-блакитної» структури міста. Тож поки що ідея “зеленого каркасу” включена. Крім цього, має бути створена мережа пішохідних доріжок та вулиць мистецтва в історичній частині міста.

Ще харківські архітектори просять розглянути можливість перенесення бізнес-об’єктів з історичного центру міста на околицю, наприклад, у район зруйнованого міського ринку «Барабашово». Так, найбільший ринок міста, через який планувалося будівництво дороги, прописаний окремо.

При плануванні будівництва бізнес-об’єктів, місцеві архитектори просять врахувати, досвід паризького району «Ла Дефанс».

До рекомендацій потрапив пункт, який обговорювався, щодо виділення місця для альтернативних поховань, при цьому має бути збережене існуюче кладовище на вул.Пушкінській.

Після зустрічі харківських архітекторів з командою Фостера у липні нової інформації поки що не було. Але Дмитро Фоменко на своїх сторінках у соціальних мережах збирає гроші на створення макету міста.

Багато хто вважає, що поки Харків кожен день обстрілюється російськими окупантами, говорити про відновлення міста зарано. Однак, слід зазначити, що самі харків’яни не залишаються осторонь питання відновлення міста після війни. 

Врахувати думку містян

Міська влада в кінці червня запропонувала харків’янам долучитися до розробки генерального плану, заповнивши опитувальник на сайті Харківської міської ради. 

Харківський архітектор Віктор Дворніков називає це опитування “профанацією”. 

«По-перше, соціологічне дослідження яке проводиться з метою дізнатися про міські проблеми, має базуватися на певній виборці громадян. Лише те, що воно проводиться в телеграмі і розповсюджується через новостні ресурси в інтернеті, відразу виключає певні верстви населення. По-друге, дослідження трафіку, користування міським транспортом, закладами культури, побуту, рекреаційними зонами тощо, та усіма іншими параметрами, стосовно яких відбувається дослідження, мають конкретні вимірювальні величини, та зазвичай базуються на натурних дослідженнях і фактичному підрахунку величин.

По-третє, більшість спеціалістів, які наближені до теми, зможуть з точністю до 10% вказати усі величини стосовно яких проводиться опитування по трафіку, по  інфраструктурі, по зручності районів, а це вже буде дуже близько до статистичної похибки», — вважає Дворніков.

Харківський архітектор засновник Харківської школи архітектури Олег Дроздов взагалі вважає, що треба починати не з генплану міста, а з його місії.

«Міста — це корпорації, які дуже залежать від містян.  Саме містяни є головний прибуток, головний ресурс міста. Збирати найкращих — головне завдання міста. Коли є розуміння тих цілей, дуже просто знаходити якісь дизайнерські рішення», — вважає Олег Дроздов.

На думку Дроздова, вже зараз дуже важливо починати формувати інструментарій співпраці міста та містян. Адже коли харків’яни повернуться з війни, в них будуть великі очікування і геть інше розуміння справедливості.

Однак якраз дотримання цього головного принципу – максимально широкого долучення до відновлення Харкова самих харків’ян та харківських спеціалістів, ми зараз і не бачимо. Розробка плану відновлення Харкова відбувається у повній тиші.