Навесні 2022-го року росіяни вдарили ракетою по музею Григорія Сковороди в селі Сковородинівка на Харківщині. Через влучання в будівлі зайнялася пожежа, що спричинило значні пошкодження.
Протягом двох років представники влади багаторазово обіцяли законсервувати та відновити музей, апелювали до ЮНЕСКО, міжнародних донорів. У музеї оголошували численні тендери, до збору коштів долучилися навіть Святослав Вакарчук та кіт Степан. Попри це, вже третю зиму музей зустрічатиме “відкритим” до опадів.
У межах спільного проєкту з “Платформою урбаністичного розвитку” щодо фіксації руйнувань культурної спадщини Харківщини внаслідок російських обстрілів ХАЦ проаналізував заяви, тендери й обіцянки та розібрався, чому важлива історична пам’ятка продовжує руйнуватися.
Національне надбання
У 1972 році в селі Сковородинівка розпочав роботу літературний-меморіальний музей філософа та одного з нематеріальних символів Слобожанщини Григорія Савича Сковороди.
Музей розташований у маєтку XVIII століття — будинку поміщиків Ковалівських. Його звели як садовий павільйон та використовували як дім для гостей і свят. Саме там останні чотири роки свого життя працював філософ. Поруч із будівлею — старовинний парк, планування якого майже не змінилося з часів Сковороди. На території парку також розташована могила Григорія Савича.
Музей у 2021 році.
Сайт музею досі зберігає інформацію про його діяльність в теперішньому часі:
“У перших двох залах розкривається життєвий шлях просвітителя, його основні філософські ідеї та художні твори. Третій зал присвячений вшануванню мислителя та вивченню його творчості у ХІХ-ХХІ ст. Завершується екскурсія біля меморіальної кімнати, де жив і помер Григорій Сковорода.
В експозиції представлені видання творів філософа, наукова і художня література про нього, книги античних, середньовічних та новочасних філософів і поетів, які він вивчав, етнографічні предмети; присвячені йому картини, графічні роботи, скульптури, сувеніри. Збереглися і деякі особисті речі народного мудреця”.
У 2008-му музей отримав статус національного, він є об’єктом історичної культурної спадщини національного значення. А у 2021-му, напередодні 300-річчя Григорія Сковороди, в установі готувалися до реставрації. Святкування ювілею філософа мало стати однією з ключових культурно-мистецьких подій України 2022-го. Проте почалося повномасштабне вторгнення: росія знищувала не тільки військові об’єкти, а й місця сили, втілення ідентичності українців.
Протикорабельною ракетою по музею
У ніч проти 7 травня 2022-го росіяни вдарили по музею Сковороди. Ракета влучила в дах будівлі, спалахнула масштабна пожежа. Полум’я, звітували в ДСНС, “охопило майже всю споруду на площі близько 300 кв. м”, а “вогонь вдалося локалізувати о 00:00 та повністю ліквідувати о 08:05”.
Музей Сковороди під час пожежі. Фото: ДСНС.
Внаслідок пожежі постраждав 35-річний син директорки музею, який наглядав за ним, його госпіталізували до лікарні у Харкові. Будинок Сковороди вигорів вщент. На щастя, найцінніші експонати вдалося врятувати — їх заздалегідь встигли вивезти з музею до іншого місця. Символічно, що всередині згорілого приміщення вціліла скульптура філософа авторства Ігоря Ястребова.
Скульптура Сковороди в будівлі після пожежі. Фото: Сергій Козлов/KHARKIV Today
Після удару по музею Харківська обласна прокуратура розпочала досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України). Імена перших підозрюваних оголосять лише через два роки.
7 листопада 2024-го офіс Генпрокурора та СБУ заочно повідомили про підозру генерал-майору, командиру авіаційної дивізії військово-повітряних сил і протиповітряної оборони ЗС РФ Денису Кульшу за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни, віддання наказу про вчинення таких дій, вчиненого за попередньою змовою групою осіб).
Підозрюваний в атаці на музей генерал-майор ЗС РФ Денис Кульш. Фото: СБУ.
За даними слідства, 6 травня 2022 року він віддав підлеглим бойовим підрозділам наказ атакувати музей протикорабельною ракетою Х-35.
“Для вогневого ураження рашисти підняли в повітря винищувач Су-35С, який випустив по меморіальному комплексу протикорабельну ракету типу Х-35, — зазначили в СБУ. — Тоді внаслідок ворожої атаки важкі поранення отримав охоронець музею, а сама будівля була фактично зруйнована. Зараз Кульш та його підлеглі продовжують вчиняти воєнні злочини в Україні та регулярно обстрілюють цивільну інфраструктуру Харківщини”.
СБУ та офіс Генпрокурора також заочно оголосили підозру одному із підлеглих Кульша — полковнику Івану Панченку, який безпосередньо командував ракетним ударом по музею. Зараз слідство продовжує встановлювати інших осіб з політичного керівництва та військового командування РФ, які причетні до цієї атаки.
Підозрюваний в атаці на музей полковник ЗС РФ Іван Панченко. Фото: СБУ,
Прицільне знищення культури
Російський удар по музею Сковороди викликав обурення українців та хвилю заяв від можновладців. Тодішній міністр культури Олександр Ткаченко назвав варварське знищення музею свідомим злочином окупантів проти української ідентичності.
“У мене немає сумнівів, що [росіяни — ХАЦ] били спеціально по музею Сковороді, — заявив в етері єдиного телемарафону Ткаченко. — Він сам колись казав: “Не братайтеся з тими, хто зло ховає”. Це свідчення того, що це, ймовірно, свідома ідеологічна акція. Вони ж Сковороду називали ледь не першим російським філософом. Там неподалік розташована і могила Сковороди. Це практично свідоме влучання в те, проти чого начебто воює Путін — проти української ідентичності”.
Після удару по музею голова ХОВА Олег Синєгубов заявив, що окупантам “не вдасться знищити пам’ять і цінності українського народу”. А президент Володимир Зеленський у відеозверненні прокоментував, що російська армія витратила ракету, щоб знищити музей філософа і поета, який “учив людей тому, що таке справжнє християнське ставлення до життя і як людині пізнати себе”.
“Схоже, що це страшна небезпека для сучасної Росії — і музеї, і християнське ставлення до життя, і пізнання людьми себе, — наголосив Зеленський. — Прицільні ракетні удари по музеях — це навіть не кожен терорист додумається. Але ось така армія воює проти нас. Ось це вони хочуть принести і в інші європейські країни”.
Одразу після руйнування будинку Сковороди в міністерстві культури і інформаційної політики пообіцяли “обов’язково відбудувати музей”, а Ткаченко наголосив, що через Мінкульт звернеться до міжнародної спільноти та ЮНЕСКО.
Підтримка селебріті та обіцянки можновладців
22 серпня 2022-го Мінкульт спільно з одним із мобільних операторів розпочав проєкт “Збережіть українську культуру”, спрямований на залучення благодійних коштів для відбудови пам’яток культурної спадщини в Україні.
Першим благодійником проєкту став Святослав Вакарчук, який задонатив 350 тис. грн — ці кошти перерахували на спецрахунок Мінкульту для відновлення музею Сковороди. 29 листопада 2022-го в межах цього ж проєкту 300 тис. грн на відбудову передали переможці “Євробачення”, гурт Kalush. Долучився навіть відомий харківський кіт Степан, який у своїх соцмережах з кількома мільйонами підписників закликав донатити на порятунок музею та пошкодженої росіянами культурної спадщини.
“Я не можу це прокоментувати, бо на той момент ще не працювала в музеї, — розповідає ХАЦ заступниця директорки музею НЛММ Г.С. Сковороди Настя Іщенко й додає: — За моєї роботи ці кошти до музею не надходили”.
Кіт Степан і мініатюра музею авторства львівської мисткині Насті Горнічар
Загалом на відновлення музею, повідомив Олександр Ткаченко в день 300-річчя Григорія Сковороди 3 грудня 2022-го, за попередніми оцінками, потрібно 112 млн грн. Ця сума мала б покрити повну відбудову будівлі, а також проведення науково-проєктних робіт вартістю 7 млн грн, що визначать повний обсяг робіт з відновлення. Тоді ж Мінкульт у співпраці з Google запустив 3D-тур музеєм.
“Ми відразу почали шукати шляхи відновлення музею. Міністерство культури та інформаційної політики спільно з Харківською ОДА оголосили збір коштів на це, — зазначив Ткаченко. — Маємо результати — $50 тис. на заходи з консервації музею надасть ЮНЕСКО. Ще 450 тис. грн на проведення науково-проєктних робіт, необхідних задля відновлення будівлі, виділить з обласного бюджету Харківська ОВА”.
Скриншот з 3D-туру музею
Вже за два дні в системі державних закупівель Prozorro музей оголосив торги на
“створення науково-проєктної роботи з отриманням позитивного звіту будівельної експертизи щодо реставрації, а саме невідкладні першочергові протиаварійні та консерваційні роботи “Будинку, в якому жив і помер Г. С. Сковорода”. Тендер вартістю 448 609 грн виграло ТОВ “УСП “УКРСЕРВІСПРОЕКТ”.
24 грудня Харківська облрада на сесії запланувала виділити 92 млн грн на реставрацію і відновлення музею Сковороди. Новий 2023-й музей зустрів без даху і консервації.
Нові обіцянки та невдалі тендери
30 березня 2023-го Олександр Ткаченко вчергове наголосив на важливості відновлення музею — цього разу в якості “дедлайну” назвав кінець року. З його тодішніх слів виходить, що обіцяні кошти ЮНЕСКО так і не виділили.
“У нас є незакритий гештальт — зруйнований музей Сковороди в Сковородинівці, — зазначив Ткаченко. — В ЮНЕСКО пообіцяли виділити кошти. Проєкт консервації музею з подальшою відбудовою є. І нам важливо це зробити цього року. Я думаю, це буде важливий символічний крок, що попри війну, буде відновлено той музей, який таргетовано постраждав від російської агресії”.
Зараз, каже Настя Іщенко, музей співпрацює з ЮНЕСКО, проте деталі цієї співпраці — зокрема, чи “заходили” від них гроші — в установі не можуть розголошувати.
“Ми не були присутні під час цих домовленостей з ЮНЕСКО або обіцянок, але з ними ми зараз активно працюємо, вони нас консультують, — запевняє заступниця директорки музею. — А нести відповідальність за те, що казав Ткаченко… Чесно кажучи, в перший рік після влучання [ракети в музей] ми вже втомилися коментувати його коментарі”.
11 травня на той час директор обласного департаменту культури та туризму Едуард Павленко заявив, що музей досі не законсервували через відсутність фінансування та технічні причини. 3 липня в інтерв’ю “Укрінформу” Олег Синєгубов заявив, що на консервацію музею потрібно близько 10 млн. грн, “чималі кошти”, при цьому є кілька пропозицій.
Так виглядали залишки колекції у музеї. Фото: Сергій Кзлов.
“Ми з ними працюємо, — запевнив голова ХОВА. — Як і з міжнародними партнерами та донорами, які попередньо готові допомогти з відновленням музею та інших культурних об’єктів, що постраждали внаслідок російської агресії. Тож якщо втілюватиметься проєкт, об’єкт розконсервують — і вийде, що ми даремно витратили бюджетні кошти. Якщо ж нам не вдасться залучити кошти донорів, до зими будемо вживати консерваційні заходи”.
28 липня Синєгубов у відповідь на питання журналістів щодо музею зазначив, що було “декілька можливостей залучити кошти” на нього, зокрема, “це була конкретна людина, іноземець”, а в ОДА “не втрачають надії залучити від нього донорські кошти на цей музей — не на консервацію, а саме на відновлення”.
“Будемо в цьому році реалізовувати до зими проєкти щодо консервації, — повторив голова ХОВА. — Якщо в нас будуть кошти міжнародні, будемо переглядати наші плани — однак, іншого виходу немає, маємо все ж докладати зусиль до збереження того, що там залишилося. Щодо 100 млн грн по міністерству культури — це мала [б бути] не лише консервація, а й відбудова всього комплексу. Наприкінці 2022 року ми планували приблизно такі саме кошти на реалізацію всього проєкту”.
26 жовтня 2023 року музей оголосив торги на невідкладні першочергові протиаварійні та консерваційні роботи “Будинку, в якому жив і помер Г.С. Сковорода” з очікуваною вартістю 8 509 640,40 грн. Терміном виконання робіт у тендерній документації вказувалося “до 30 травня 2024 року”. У торгах взяла участь тільки одна компанія — ТОВ “ДМКА ГРУПП”.
11 листопада музей оголосив другий тендер на консервацію. Проте в ньому знову взяв участь лише один учасник — ТОВ “ІНДІГО ГРУП”.
Обидва тендери скасували. Синєгубов пояснив таке рішення відсутністю конкуренції, зазначивши, що “зараз йде чергова тендерна процедура” та пообіцяв у січні 2024-го порушити питання про музей на зустрічах з міжнародними організаціями. Невдовзі третій тендер на консервацію також скасували.
“Тендери закривали лише тому, що ми не могли знайти підрядника, — коментує Настя Іщенко. — Ніхто не подавався на них, бо великий об’єм роботи. Плюс в Україні не так багато спеціалістів і спеціалізованих компаній, які можуть цим займатися”.
22 листопада, напередодні 301-го дня народження філософа, музей започаткував ініціативу “301 справжній друг Сковороди” для представників бізнесу, ЗМІ, культурних діячів та всіх небайдужих, аби зібрати 3 млн грн для збереження меморіального комплексу до його повної реставрації.
“Наближається ще одна зима, а музей все ще не законсервований, — зазначили тоді в команді музею. — Чим довше ми чекаємо, тим більше він руйнується. Ми закликаємо підтримувати армію, бо вона зберігає життя тут і зараз. Та за можливості просимо долучитися до підтримки музею — культурної спадщини України, яка формує національну свідомість та зберігає памʼять для майбутніх поколінь”.
Загалом, розповідає Настя Іщенко, вдалося зібрати 1 344 638 грн: 1 млн грн надала “Укрпошта”, решту — небайдужі українці. Проте і це не допомогло.
“Це була голосна історія, класний культурний кейс, — наголошує заступниця директорки музея. — Ми запускали його якраз минулого року, коли збори тотально падали — навіть на потреби військових. Долучалися “Укрпошта” і звичайні люди, які відкривали “банки” на 5-10 тис. грн, дехто давав навіть більші суми.
Зараз ці кошти не витрачені, бо є складна законодавча процедура, яка наносить певне наголудження. Ми комунальний заклад. Тобто, коли ти працюєш в музеї, можеш назбирати скільки завгодно коштів, але не можеш просто так їх взяти і витратити. Й тому ці гроші чекають свого часу”.
30 листопада музей оголосив черговий тендер — цього разу на виготовлення науково-проєктної документації щодо реставрації “Будинку, в якому жив і помер Г.С.Сковорода” на суму 3 496 000 грн. Виграв його Український державний науково-дослідний та проектний інститут “УКРНДІПРОЕКТРЕСТАВРАЦІЯ”. Термін виконання робіт, що вказується в тендерній документації — “до 31 грудня 2024 року”.
3 грудня т. в .о. міністра культури Ростислав Карандєєв у відповідь на запитання Ґвара щодо планів МКІП з відновлення музею зазначив, що є великі ризики таких робіт та відсутні фахівці, які могли б працювати над таким об’єктом. Крім того, запропонував “зібрати кошти не бюджетного характеру й укласти угоду напряму без тендерів”. Й висловив сподівання, що ХОВА потурбується про проєкт і забезпечить його виконання.
“Я не буду нести відповідальність за слова чиновників, міністрів колишніх, але як людина, яка працює в музеї та розуміє всі ці процеси — [скажу, що] це (тобто реставрація чи консервація) не відбувається швидко”, — каже Настя Іщенко.
Велика байка Сковороди
Новий 2024 рік зруйнований росіянами музей Сковороди знову зустрів без консервації. А цьогоріч він майже випав із порядку денного і зник із публічних заяв можновладців.
Протиаварійні роботи в будинку Сковороди, кажуть у музеї, не розпочалися, зокрема, й тому, що будівля є пам’яткою архітектури й має охоронний статус. Та наводять позитивний приклад з іншою спорудою на території комплексу, що не має такого.
“Поруч із музеєм — будівлею, що зруйнована — автентична комора, — розповідає Настя Іщенко. — Під час вибуху там постраждав дах. Нам допомогли благодійники, й ми цей дах накрили дуже швидко, бо ця будівля не є пам’яткою архітектури. А музей — це пам’ятка архітектури. Й фактично ми навіть не можемо торкатися його руками, щоб щось підфарбувати”.
Проблема з пошкодженою спадщиною сягнула національного масштабу: за майже 10 років російсько-української війни і майже 1000 днів повномасштабного вторгнення в Україні так і не напрацювали механізму, як діяти в таких ситуаціях.
“В Україні до повномасштабної війни не було подібного досвіду. Оскільки це перший такий кейс — немає покрокової процедури, яка пояснює, що робити; достовірної road map — умовно, “йдіть сюди, зробіть те, й буде це”, — каже заступниця директорки музею. — Тобто це велика процедура погоджень, підготовки документів, підготовки до самої роботи, складний документальний процес. Нам допомагає облрада, наші друзі, партнери, фонди, що нас консультують. Ми проходимо цей шлях разом”.
Також на гальмування консервації впливає і “географія”: село Сковородинівка розташоване за 20 кілометрів від українсько-російського кордону.
“[На Львівщині] зруйнували музей Шухевича, там теж було пряме влучання. Процес з його відбудови розпочався більш активно. Але вони не на кордоні з Росією, — пояснює Настя Іщенко. — Ми ж занадто близько до фронту. Тобто ми умовно можемо музей накрити, відбудувати. Але що робити, якщо знову “прилетить”? Тому це одна велика байка Сковороди, де ми всі намагаємося підтримувати одне одного й допомагати шукати рішення”.
***
Станом на листопад 2024-го в музеї так і не почали обіцяні консерваційні роботи, будинок Сковороди досі стоїть без даху.
“[Музей зустрічає зиму] в тому ж стані, в якому і був — тобто він ще не законсервований, роботи не проведені. Але ми зараз, як і з влучання ракети в музей [перебуваємо] в активній фазі погодження і розробки проєктно-кошторисної документації на його реставрацію, — стверджує Настя Іщенко.
Цьогоріч, поки ми займаємося документальними погодженнями і підготовкою до реставрації, запустили культурний проєкт “Музей майбутнього”. Це нова онлайн-платформа музею. Ми розвиваємося як інституція й паралельно розбираємося з механізмом, як нам відбудувати музей”.
Дмитро Кузубов, фотографії — Сергій Козлов, ДСНС, СБУ та прокуратура Харківської області
Інші статті:
Зафіксувати, зберегти та покарати. “Платформа урбаністичного розвитку” і ХАЦ починають проєкт порятунку пошкодженої спадщини у Харківській області 
Пошрамований Майдан. Як документували пошкодження площі Героїв Небесної Сотні 
Як ми втрачаємо розстріляну росіянами культурну спадщину на Харківщині: аналітика ХАЦ 
У Харкові створили робочу група з аудиту пошкоджених пам’яток культури 
Стало відоме ім’я російського полковника, який застрелив цивільного на Харківщині