Громадська організація “Платформа урбаністичного розвитку” у співпраці з ХАЦ продовжує роботу в межах проєкту щодо фіксації руйнувань об’єктів культурної спадщини Харківщини внаслідок російських обстрілів.

Це робота є кропіткою й водночас важливою, адже Україна прагне максимально чітко зафіксувати всі збитки, яких нам завдає росія. У майбутньому це стане фундаментом для пред’явлення позовів про воєнні злочини та руйнування об`єктів культурної спадщини до держави-агресорки.

Протягом однієї з експедицій в межах проєкту та ініціативи HeMo задокументували 27 об’єктів на майдані Героїв Небесної Сотні та прилеглих вулицях, які постраждали через російські обстріли.

ХАЦ розповідає, як відбувається обстеження та в чому цінність цих об’єктів.

З міркувань безпеки ми не називаємо імен учасників.

Як все відбувається?

Експедицію учасники розпочинають біля будівлі Харківського апеляційного суду на майдані Героїв Небесної Сотні, 36. Вона, як і більшість об’єктів на цій ділянці, отримала пошкодження внаслідок російського авіаудару 6 березня 2022-го. 

За протоколом, учасники спочатку одягають бронежилети. Далі, шаг за шагом, починають обходити периметр майдану пішки та фіксують пошкоджені будівлі з різних ракурсів на фотокамеру, а також на камеру смартфону.

Будівля Харківського апеляційного суду на майдані Героїв Небесної Сотні, 36, пам’ятка архітектури

“Ми проводимо верифікацію пошкоджених об’єктів, які вже обстежували раніше [в межах ініціативи HeMo]. Робимо це за допомогою фотокамери — всі кадри йдуть послідовно й збираються на SD-карту, яка є матеріальним доказом достовірності нашої роботи, — пояснюють в експедиційній команді. 

Паралельно з цим ми вносимо об’єкти в систему TruePic за допомогою застосунку Captcha. Це робиться телефоном — так само послідовно, з прив’язкою до геолокації. Фотографії цих об’єктів одразу завантажуються в застосунок. Потім ми вже робитимемо папки й розкладатимемо фото по них, щоб систематизувати їх”. 

Житловий будинок на майдані Героїв Небесної Сотні, 3

Чим цікавий цей район?

Архітектурний ансамбль майдану Героїв Небесної Сотні та вулиць, що примикають до нього, складається переважно з автентичної історичної забудови кінця ХIX — початку ХХ сторіччя. 

Відтак, багато з цих об’єктів становлять культурну цінність. Зокрема й ті, що не є пам’ятками архітектури й містобудування, тож не мають охоронного статусу й належного захисту від держави або міста.

“Майже все тут — історична забудова, є зовсім мало об’єктів, що збудовані в середині ХХ століття, — розповідають учасники проєкту. — У цьому районі є лише сім-вісім пам’яток [архітектури], але решта об’єктів так само заслуговують на те, щоб бути пам’ятками. Просто вони не мають відповідної облікової документації, а тому і не мають такого статусу”. 

Прибутковий будинок на майдані Героїв Небесної Сотні, 28, пам’ятка архітектури

Переважна більшість будівель на цьому “квадраті” так чи інакше постраждала внаслідок російської агресії. Лише ступінь пошкоджень різниться.

“Комендатура у провулку Євгена Чикаленка, 5 (колишній пров. Карбишева) мала пряме влучання, — наголошують учасники.  

Будівля Харківського апеляційного суду, житловий будинок на Героїв Небесної Сотні, 7, будівля прокуратури на Героїв Небесної Сотні, 4, а також модерновий, п’ятиповерховий житловий будинок Героїв Небесної Сотні, 3 мають дуже серйозні пошкодження через вплив вибухової хвилі.   

Будинок на майдані Героїв Небесної Сотні, 30, в якому за радянських часів розташовувався витверезувач, був пошкоджений часом і недбалістю. Тривалий період він закинутий і через це занепадає. Але цей об’єкт також пошкоджений [через російські обстріли], на ньому є сліди від уламків і тріщини”.

 Прибутковий будинок на майдані Героїв Небесної Сотні, 30

Що саме зафіксували?

Найбільш знаковий об’єкт, що зафіксували протягом цієї експедиції, — це будівля Харківського апеляційного суду, що була зведена протягом 1899-1902 років за проєктом архітектора Олексія Бекетова. Примітно, що під час Другої світової війни вона також зазнала значних пошкоджень, а праве крило головного фасаду було зруйноване. З 1946 по 1954 рік будівлю відреставрували.

Ще один ключовий об’єкт — Державний університет біотехнологій (колишнє перше реальне училище) на пр. Героїв Харкова, 45. Ця будівля була зведена у 1877 році в неоготичному стилі й постраждала через російські обстріли в березні та липні 2022-го. Саме на ній архітектори планують випробувати підхід до сортування та складання автентичних уламків. 

“На цьому об’єкті ми спробуємо сортувати автентичні матеріали, які утворилися внаслідок обвалу, — підкреслюють в експедиційній команді. — У дворі лежать [уламки будівлі]: там обвалені стіни, балки, перекриття, ферми [несучі будівельні конструкції — ХАЦ]. Нам ще треба буде узгодити плані робіт, але принаймні цеглу точно зможемо сортувати, щоб вона зберігалася”.

Перше реальне училище на пр. Героїв Харкова, 45, пам’ятка архітектури

Загалом учасники вважають, що всі об’єкти на цій ділянці можливо відновити — зокрема, комендатури у пров. Євгена Чикаленка, 5, яка зовні виглядає напівзруйнованою. 

“Тут питання часу й ресурсів, бо невдовзі розпочнеться третя зима, під час якої ця будівля стоятиме без даху, — зауважують архітектори. — Будинок на Героїв Небесної Сотні, 7 також стоїть без даху. Звісно, з кожним роком [без консервації] такі об’єкти стають дедалі гіршими”.

Будівля комендатури у пров. Євгена Чикаленка, 5

Учасники також зафіксували зміни, що відбулися з об’єктами в порівнянні з попередньою експедицією.

“Існуюча електронна система фіксації пошкоджень , що складається з бази даних HEMO, а тепер і сиcтеми TruePic, — інструменти, що дозволяють спостерігати зміни, — підкреслюють учасники. — Якщо ми детально порівняємо фото, зможемо побачити динаміку руйнації цих будівель: що тріщини прогресують, цегла випадає. Так само ми звернули увагу, що відпадає штукатурка з фронтону лікарні на майдані Оборонний Вал, 5 (колишня Фейєрбаха)”. 

Будівля лікарні Червоного Хреста, зведена за проєктом архітектора Олександра Ржепішевського, на майдані Оборонний Вал, 5, пам’ятка архітектури

Натомість помітили й точечні позитивні зміни. Здебільшого — косметичні ремонтні роботи й закриття зовнішнього контуру будівель:

“Наприклад, у лікарні на майдані Оборонний Вал поміняли вікна, в будівлі біотехнологічного університету закрили зовнішній контур, в будівлі суду закрили вікна, і в будинку на майдані Героїв Небесної Сотні, 30 також поставили нові вікна”. 

Хоча більшість об’єктів учасники вже фіксували та заносили в систему HeMo, цього разу виявили чотири будівлі, які раніше не документували: будинок на пр. Героїв Харкова, 47, два будинки на майдані Оборонний Вал та на пл. Героїв Небесної Сотні 11.

“На майдані Героїв Небесної Сотні, 11 [будівля має] несерйозні пошкодження — ми бачимо, що там вибиті вікна, — розповідають учасники проєкту. — Проте, з урахуванням, що [російські війська вдарили] сюди авіабомбою й ракетою, — найімовірніше, там також є тріщини всередині”. 

Безперечно, за результатами цієї експедиції можна подавати заяви в прокуратуру про вчинений воєнний злочин та зумисне руйнування об’єктів культурної спадщини.

“Тут йдеться про невибірковий обстріл щільної історичної забудови, — наголошують архітектори. — Щоб досягти якоїсь невеличкої мети, [росіяни] повністю розбили цілий квартал. І це абсолютно непропорційне використання зброї”. 

Будівля прокуратури Основ’янського району на майдані Героїв Небесної Сотні, 4, пам’ятка архітектури

Що далі?

Ця експедиція в місто — вже третя в межах спільного проєкту “Платформи урбаністичного розвитку” й ХАЦ

Раніше учасники вже досліджували пошкодження забудови в районі ХТЗ та перехрестя вулиць Молочної та Георгія Тарасенка — 6 жовтня 2023-го росіяни атакували житлову триповерхівку ракетою “Іскандер”. Тоді загинули 10-річний хлопчик і його бабуся. 

“Сусідні будинки постраждали від розльоту уламків і дії вибухової хвилі. А на тих, що на сусідніх вулицях, — тріщини від цього”, — пояснюють в експедиційній команді. 

Загалом за умовами проєкту за пів року учасники мають здійснити 36 виїздів та зафіксувати 200 пошкоджених або зруйнованих “культурних” об’єктів Харкова й області.

Протягом листопада — якщо дозволятиме безпекова ситуація та погодні умови — планують опрацювати центральну частину Харкова.

Дмитро Кузубов, фото автора