Чому арештували тільки цих військових, Або кого не вистачає серед підозрюваних у справі про провал оборони на Харківщині у 2024 році

Трохи хронології: 

  • перші числа квітня 2024 року: українська та західна розвідки розуміють, що рф планує вдруге наступати на півночі Харківської області та накопичує сили на своїй території
  • початок квітня 2024 року: колишнього командувача Сил тероборони Юрія Галушкіна призначають командувачем ОТУ “Харків” замість бригадного генерала Грицкова.колишній.
  • 8 квітня: Президент України “ознайомився з процесом зведення оборонних споруд та укріплень поблизу кордону з рф” під час поїздки у Харківську область, повідомить ОП. Зеленський скаже: “росіяни мають бачити, що ми готові оборонятися. І щоб наші люди розуміли, що Україна підготувалася, якщо ворог спробує наступати”
  • 7 травня: накопичення військ рф у “сірій” зоні на самому кордоні з Харківщиною
  • 8-9 травня: ворог заходить у село Пильна на півночі Харківщини. Немає ураження ворога і не оголошується евакуація цивільних.
  • 5:00 10 травня: починається наступ рф широким фронтом, від Стрілечої до Борисівки і з Плетенівки на Вовчанськ.

Україна терміново перекидає бригади на північ Харківщини з інших напрямків, знову окуповані або перейшли у “сіру” зону 14 населених пунктів, повністю знищений Вовчанськ.

Рівно через 8 місяців, 20 січня 2025 року, ДБР оголосить про підозри у недбалому ставленні військової службової особи до служби, вчиненому в умовах воєнного стану, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 4 ст. 425 КК України колишньому командувачу оперативно-тактичного угруповання “Харків” Юрію Галушкіну, колишньому командиру 125-ї бригади ТрО Артуру Горбенку та колишньому командиру 415-го батальйону 23-ї ОМБр Іллі Лапіну.

Проте жодному із тих, хто відповідав за фортифікаційні споруди на Харківщині, підозр не оголосили – ані цивільним, ані військовим. Попри десятки справ, сотні сторінок проваджень і створення тимчасової комісії при ВР.

Хто має відповідати за провал оборони області?

За зведення фортифікацій на першій-третій лініях відповідають у різних ступенях військові, підрозділи Сил підтримки (інженерні війська Збройних Сил України) та військово-цивільні адміністрації.

“Постійно проводиться робота щодо підвищення живучості військ (сил) шляхом виконання заходів інженерного обладнання оборонних рубежів по всій лінії бойового зіткнення, що в свою чергу включає виконання заходів з фортифікаційного обладнання та нарощення системи інженерних загороджень (мінно-вибухових та невибухових). Так, тільки в Харківській області за 2024 рік інженерно-саперними підрозділами Сил підтримки було встановлено десятки тисяч мін. Заходи з фортифікаційного обладнання – це постійний процес, лінія оборони потребує постійного утримання, вдосконалення та відновлення. Безпосередньо на підрозділи інженерних військ Командування Сил підтримки ЗС України,  покладено завдання щодо обладнання другого оборонного рубежу та надання допомоги загальновійськовим підрозділам ЗС України щодо обладнання першого оборонного рубежу на окремих ділянках фронту”, – йшлося у дописі Генерального штабу ЗСУ від 14 травня 2024 року.

Скрін з Фейсбук-сторінки Генерального штабу ЗСУ

Але не тільки військові мають відповідати за провали.

За 8 місяців від початку наступу з’явилось безліч “фортифікаційних справ”. Їх зміст можна коротко окреслити так:

  1. Безліч “лівих” фірм, що заробляли на деревині і не тільки
  2. Деревину купували у наших лісництвах, а продавали задорого як привезену
  3. Власниками фірм були бозна-хто, кінцеві вигодонабувачі схеми не названі
  4. Фортифікації були неякісні або недобудовані вчасно, проте говорити про це не можна
  5. Притягти до відповідальності немає кого

Як тільки наступ росіян на Харківщині змогли зупинити, військові почали говорити: інженерних споруд ні на першій, ні на другій лінії не було. Харківська обласна військова адміністрація взяла на себе відповідальність тільки за третю лінію – ту, до якої росіяни не дійшли. Саме ХОВА укладала договори і сплачувала гроші за фортифікації.

Фото фортифікацій на Харківщині: “Медіа Об’єктив”

Заразом сплили масштабні схеми з придбання деревини для фортифікаційних споруд, фіктивні фірми і їхні власники, що ще вчора були ніким. За приблизними розрахунками, збитки державному бюджету в результаті цих оборудок могли становити близько 150-ти мільйонів гривень.

За даними голови Антикорупційного центру “Межа” Мартини Богуславець, Харківська ОВА у 2024 році укладала прямі договори на загальну суму в 360 млн грн (більше 70 тисяч кубометрів деревини) на постачання деревини для укріплень із п’ятьма фірмами з ознаками фіктивності – ФОП Чаус І. О., ТОВ “Герц Індустрія”, ТОВ “Сатисбуд”, ТОВ “АТТ БУД” та ТОВ “Деревообробне підприємство “Восход”.

Всі ці компанії пов’язані між собою і не мали жодного досвіду у сфері поставок деревини, дехто до 2023 року займався оптовою торгівлею електронними і телекомунікаційним устаткуванням, а вже 28 листопада 2023 року отримав першу угоду на поставку деревини для фортифікацій на Харківщині.

Середня ціна за кубічний метр деревини 5500 гривень, яку у Харківській обласній військовій адміністрації називали ринковою, виглядала вдвічі вищою за середню ціну продажу кругляка в місцевих лісгоспах на той момент. Як стало відомо з судових документів та за допомогою онлайн-перевірки на сайті Держагентства лісових ресурсів України, деревину на фортифікації відвантажували в Ізюмському та Вовчанському лісгоспах Харківської області. У той же час керівництво ХОВА запевняло, що така вартість кубометра деревини вдвічі дорожча від ринкових цін через логістику: начебто місцеві лісгоспи не готові були забезпечити необхідний обсяг лісу-кругляка, тому приватним компаніям доводилось везти її з інших областей України.

Як працювали схеми

Кілька підприємств, підконтрольних одній групі осіб, купували деревину у державних підприємств. Наприклад, у ДП “Ізюмське лісове господарство” за ціною 970 грн за кубічний метр деревини хвойних порід (сосна) діаметром 15-19 см довжиною 3-4 м, а продавали в рази дорожче. Деревини нібито транспортували до Дніпропетровської області, однак фактично постачали зі складів лісових господарств за прямими договорами з ХОВА по 4100 грн/м3.

З ухвали суду, яку ми знайшли, але згодом її прибрали з реєстру, стало відомо, що деревину за договором між ХОВА та ТОВ “Герц Індустрія” використовували такі фірми: ТОВ “Проектний Альянс”, ПАТ “Трест Житлобуд -1”, ТДВ “Житлобуд-2”. Пізніше слідчі встановлять неякісне виконання фортифікацій: засипані траншеї, підвалені конструкції, тріщини та отвори.

Через місяць після початку російського котрнаступу на Харківщину у 2024 році “Слідство.інфо” пише про те, що військовим заборонили коментувати фортифікації, проте неофіційно бійці критикували якість укріплень.

“Сказали фортифікації не згадувати, наступ не згадувати, втрачені села не згадувати. Нічого в паблік не виносити. Ніяк не обґрунтовували. Казали тільки, що ви працюєте на руку ворогу. А фортифікаційні споруди дуже х*рові, прям дуже — доводиться облаштовувати все заново”, — розповідає один із бійців, з яким поговорили журналісти. 

Навіть після резонансу, Харківська обласна військова адміністрація продовжувала купувати деревину у цих фірм, зараз їх уже замінили на інших, не таких “зашкварених” приватників.

У 2023-2024 роках ХОВА уклала договорів на будівництво фортифікацій та поставки матеріалів майже на 8,5 мільярдів гривень. Після резонансу щодо якості фортифікацій та імовірних корупційних ознак у судовому реєстрі перестали публікувати будь-які ухвали кримінальних проваджень щодо завищення цін під час закупівлі деревини. А ще частина ухвал щодо завищення цін на закупівлі деревини для фортифікацій взагалі зникли з судового реєстру.

Тимчасова слідча комісія щодо будівництва фортифікацій спочатку не працювала місяць, а потім так нічого і не повідомила про результат перевірки на Харківщині.

Багато кримінальних проваджень щодо будівництва фортифікацій на Харківщині розслідується, проте жодного повідомлення про підозру немає.

Єдиним “результатом” резонансу можна вважати звільнення профільного заступника голови ХОВА Олега Синєгубова: за офіційною версією, Михайло Харнам “втомився”. Але статусу хоча б по одній справі щодо фортифікацій у нього немає.

На початку 2025 року стало відомо, що частина робіт з будівництва фортифікацій на Харківщині, за які сплатили кошти, не була виконана вчасно. Про це стало відомо з ухвали суду.

Слідчі в рамках досудового розслідування інших кримінальних проваджень, перевіряють також ще декілька фірм, які будували фортифікації на Харківщині в 2024 році і могли привласнювати бюджетні грошові кошти. Є ще справа про привласнення та розтрату бюджетних коштів під час закупівель у сфері оборони, а саме під час постачання виробів з дроту для потреб оборони. І знову – без підозр.

Військові самі копали нори

Коли ДБР затримало двох генералів та полковника, у мережі з’явилось відео з позицій на Харківщині, зняте 16 травня 2024 року. Його зафільмував лідер організації ОУН Микола Коханівський, солдат 415-го стрілецького батальйону. Відео зняте на позиціях біля Липців. Коханівський показав купу розкиданих “зубів дракона” та військових ЗСУ у “норах” – це ями просто у землі, викопані вручну.

“Укріплень немає, копали нори самі, з палок”, – сказав Коханівський і заборонив дружині оприлюднювати ці кадри. Вона виклала відео тільки зараз.

Скрін з відео Ютуб-каналу “Бутусов плюс”

Скрін з відео Ютуб-каналу “Бутусов плюс”

Співзасновник проєкту DeepState та аналітик Роман Погорілий в етері Радіо “Накипіло” зазначив, що другу лінію оборони військові мали будувати з підтримкою військової адміністрації, а саме – отримувати матеріали, деревину, бетон, “зуби дракона”. 

“Але військові на Харківщині не отримували належного постачання. Бійці казали про те, що вони облаштовували позиції самотужки, знаходили самі деревину, обшивали її. Ми дослідили досить детально третю лінію, яку за словами обласної військової адміністрації вони будували і за неї тільки відповідальні, то на відстані 15, 20, 25 км від кордону ми бачили, як мінімум, незакінчені, незавершені роботи з будівництва фортифікацій. Ворог за 5, за 3 місяці до контрнаступу не проявляв великої активності, відносно спокійна ділянка була з точки зору обстрілів. Зараз в районі Покровська будуються оборонні споруди за 2-3 км від лінії зіткнення. Є ділянка, яка прокладається до Харкова, і якби ворог там проявив активність, вони би пройшли маршем до самих околиць Харкова, дуже легко, бо там фортифікацій взагалі немає”, – сказав Погорілий.

#хац_контроль