Відбулася презентація проєкту “Громадський моніторинг публічних закупівель під час війни та у повоєнний період”, який за фінансової підтримки ЄС будуть впроваджувати Transparency International Ukraine та ГО “Платформа Громадський контроль”. Проєкт триватиме до листопада 2026 року і має на меті підвищити прозорість державних закупівель та проєктів відбудови шляхом експертного аналізу та громадського контролю під час війни та післявоєнної відбудови. Йдеться не тільки про аналіз закупівель, а і, можливо, зміни законодавчої бази, нормативних документів.
Громадський сектор залишається впливовим гравцем на ринку закупівель. Його представники упевнені, що зміни можливі завдяки співпраці з урядом. У межах імплементації проєкту громадські організації з різних регіонів України працюватимуть над тим, щоб допомогти посилити сферу публічних закупівель та виправити поточні помилки. Під час дискусії про виклики у закупівлях учасники обговорили найкритичніші проблеми в публічних закупівлях, зокрема у будівельній сфері: завищення цін на будівельні матеріали, нестача підрядників, низька якість проєктування та тендерної документації.
“Проєкт був започаткований у 2023 році, зокрема зважаючи на те, наскільки важливі ефективні та прозорі закупівлі для оборони та відновлення країни. І залучення громадянського суспільства до основних політичних сфер дуже важливе для нас та уряду також”, — зазначив керівник відділу державного фінансування, підтримки бізнесу та соціальної політики Представництва ЄС в Україні Генрік Вітфельт.
Заступниця міністра економіки Надія Бігун зазначила, що найбільше досягнення Prozorro — це створення екосистеми, в якій громадянське суспільство відіграє визначальну роль. Сьогодні еволюція системи закупівель триває, етап “зради-перемоги” пройдено, проблеми стали глибшими, складнішими: тепер треба не тільки ловити когось недоброчесного за руку, а превентивно попереджати це.
“Громадськість як один із стейкхолдерів і вже виходячи з цієї логіки, не було сумнівів щодо того, що доступ до закупівель має бути максимально зручним, простим для того, щоб екосистема наших стейкхолдерів без перешкод – з можливістю інформацію отримувати, аналізувати і відповідно будувати процеси. От на цьому, мені здається, ми зробили ставку і вона спрацювала і зараз ми бачимо, що це забезпечує сталість системи Prozorro і подальшу еволюцію. Звісно, що війна нам дала додаткові виклики – в тому числі як і чи не шкодить нам наша прозорість. Очевидно, що росіяни скористалися частково, де могли. Вони взяли нашу прозорість і обернули її проти нас. Як на мене, дуже важливий був процес, який досі триває – повернення закупівель Prozorro з одного боку і забезпечення ефективного витрачання грошей. Але з іншого боку – балансування між тим, де може бути чутлива інформація і доступ до неї може створювати нам додаткові загрози. І мені здається, тепер нас це переводить у іншу, наступну фазу еволюцію системи закупівель, там, де ми починаємо думати трошечки більш комплексно, тобто, прості рішення, прості питання ми пройшли, нам лишаються складні рішення і складні питання – “Як еволюціонувати систему далі?”. А це означає, що ми маємо почати розуміти, що не завжди, наприклад, прозорість = ефективність”, – поінформувала Надія Бігун.
Громадськість уже зараз бачить ряд проблем, що будуть превалювати під час тендерів, що стосуються відбудови. Наприклад, немає уніфікованого аналізу критеріїв. Про це треба думати уже “вчора”.
“Звичайно, ми б хотіли дивитися на закупівлі з відбудови, але фактично ми дивимося на закупівлі будівництва. Чому? Тому що ідентифікатори і кодифікатори проєктів саме по відбудові – їх немає. Причому ми подивились по будівництву і бачимо, що проблема полягає в тому, що одні й ті самі закупівлі, наприклад, по будівництву доріг, можуть кодифікуватися по двозначному, по чотиризначному коду, в результаті дуже складно взагалі зрозуміти і поєднати аналіз окремих типів закупівель, тому що кодифікація є інша. Тому наша пропозиція була про те, щоб запровадити ідентифікатор по відбудові саме для того, щоб ми могли аналізувати саме такі обʼєкти. Це якщо ми говоримо про макрорівень. Також ми бачимо, що дуже низька конкуренція по тендерах на відбудову і будівництво. Бачимо, що дуже багато покрокових закупівель. То це ті сами принципи, які існують взагалі в закупівлях не тільки відбудови, але й також й у загальних закупівлях. Коли ми ідемо на мікрорівень, то з чим стикаються саме наші грантисти? Немає кошторисів, немає документації або вона є не в машиночитному форматі – у результаті фактично дуже складно робити моніторинги. Ми маємо говорити не тільки про закупівлі, ми маємо говорити про зміни взагалі законодавства в сфері будівництва також, тому що коли ми дивимося наказ Мінінфраструктури про складання кошторисів і про ДБНи, ми бачимо, наприклад, що зарплату будівельникам можна ставити на рівні середньої по рівню економіки України. Минулого року це було там 12-13 тисяч, цього року це трошки більше. В результаті – як тільки ви в кошторисі поставите зарплату реалістичну, ну тобто, яка там має бути – 30-50 тисяч, залежно від регіону, Державну аудиторська служба одразу приходить і питає: чому у вас така зарплата, яка не відповідає вимогам наказу? У ситуації, коли в нас війна, коли в нас мобілізація працівників відбувається, дуже часто це майже нереалістично зробити. І це є одна з тих проблем, в результаті ми виходимо на те, щоб вирішити питання у відбудові і в будівництві, нам треба торкнутися інших сфер регулювання того, що відбувається у нас з будівництвом”, – сказала провідна експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій.
У Харківській області, яка щодня потерпає від російських атак, проблеми відбудови та тендерів аналогічні, але є “регіональні” особливості моніторингу закупівель. Юрист Харківського антикорупційного центру Володимир Рисенко відзначає, що окрім завищення цін на будівельні матеріали, є ще й інші виклики, зокрема тотальна закритість інформації. Під час повномасштабної війни це маскується під ризик обстрілів з боку рф.
“Прозорість у закупівлях залежить від дій центральної влади і роботи правоохоронних органів. Якщо поліція не реагує, то замовники нічого не бояться. На початку 2019, коли були певні очікування, коли та сама прокуратура і поліція не знала, куди вітер дме і замовники трохи прозоріші стали робити закупівлі, поліція почала реагувати на наші заяви, і трохи було краще. Потім перед початком повномасштабного вторгнення ситуація стала погіршуватись, потім прозорість взагалі зникла: прямі закупівлі і так далі. Зараз вони повернулись, але проблема залишається, і є дві ключових проблеми. Перша – відсутність реакції. Наприклад, ми знаходимо в документах підрядника, який подався на конкурс, підроблені документи про досвід виконання робіт. Просто взяли, проштампували “ліві” довідки, при чому, ти відкриваєш ці обʼєкти, ці обʼєкти виконували в інші дати, інша організація. Направляєш заяву в поліцію. Що там розслідувати? Викликаєш того, хто підписав довідку, того, хто виконував цю роботу, просиш документи, робиш виїмку – все, справа розслідувана. Але рік пройшов – все, взагалі ніякої відповіді, в принципі нічого, ні підозр, ні слідчих дій. Чому тоді не підробляти документи? Повномасштабна війна вже два з половиною роки, очевидний дефіцит робочої сили, тому що це повʼязано не тільки з фізичною відсутністю, а й з тим, що робітники не хочуть влаштовуватись офіційно. Ми випадково побачили в ухвалі, що судять людину за ухилення від мобілізації. Вона отримувала повістки і не приходила, але цікаво інше – він неофіційно працює на будівництві фортифікаційної споруді у Харківській області і у суді це підтверджує. Фактично працює на оборону, але неофіційно. Тобто це підкреслює те, що будівельники не показують конкурентну зарплату, платять кешем. Тому був певний період відкритості, а зараз знову ти бачиш, що не викладають кошториси. Якщо немає адміністративної відповідальності, яким чином примусити замовників повністю викладати всю інформацію в повному обсязі?” – сказав Володимир Рисенко.
Представники громадського сектору надалі планують зустрічатися, аби зосередитися на контролі відбудови. Адже на відбудову України підуть роки, джерелами фінансування будуть кошти платників податків та фінансова підтримка міжнародних партнерів..
Презентацію проєкту та дискусію можна переглянути за посиланням.
Нагадаємо, що Харківський антикорупційний центр розробив відеоінструкцію в який показав як працювати з сервісами контролю бюджетних витрат.
Інші статті:
Суд закрив справу щодо посадовців “Шляхрембуду”, яких звинувачували у розкраданні асфальту. Коментар юриста ХАЦ 
Харків та Запоріжжя: як працює єОселя у прифронтових містах 
Юрист ХАЦ: Вартість будівництва укриттів у Харківській області — чому одні об’єкти коштують вдвічі дорожче за інші? 
Юрист ХАЦ Володимир Рисенко увійшов у фінал конкурсу кандидатів до ВККС 
“Коаліція «Україна. П’ята ранку» має розпочати адвокаційну діяльність щодо зміни законодавства у сфері покарання колаборантів” — Володимир Рисенко