Верховний Суд скасував ухвали Дзержинського райсуду й апеляції та постановив, що справу проти Михайла Добкіна закрили з порушенням закону і повернув її для повторного розгляду в першу інстанцію. Про це стало відомо з ухвали Верховного Суду.
Кажуть, що є речі, на які можна дивитися вічно, але точно не на судові справи. Про цю справу всі вже забули, тому нагадаємо.
Обвинувальний акт проти колишнього харківського голови Михайла Добкіна передали до суду у далекому 2018 році. Справа слухалась повільно та постійно відкладалась.
Ось фото з одного із засідань, яке теж було відкладено через хворобу одного з адвокатів.
Через 6 років такого слухання, 25 березня 2024 року, Дзержинський райсуд задовольнив клопотання адвоката та закрив справу проти Добкіна. Нібито обвинувальний акт стосувався епізодів тільки 2008-2009 років, і тому сплив 15-річний строк притягнення до кримінальної відповідальності. Харківський апеляційний суд у червні 2024-го залишив цю ухвалу в силі.
Прокуратура подала касаційну скаргу, і у Верховному Суді справа слухалась теж не дуже швидко – з 3 жовтня 2024-го по 25 листопада 2025-го. Але Верховний Суд погодився з прокуратурою і постановив, що злочин закінчений тільки тоді, коли незаконно заволоділи земельними ділянками, тобто оформлений акт на землю, а це сталося пізніше. Тому справу закрили передчасно та її треба повернути для подальшого розгляду.
Проблема лише одна: земельний акт був оформлений 18 серпня 2010-го, і, за розрахунками прокуратури, строк спливає 18 серпня 2025-го.
Тому навряд чи подібне фото, з Михайлом Марковичем в залі судового засідання, ми ще колись побачимо у справі по “кооперативній схемі”.
Хіба що тільки з того засідання, на якому справу знову закриють.
Як працювала “кооперативна схема” у Харкові
Отже із судовою реформою, реформою правоохоронних органів та, головне, зміною процесуального кодексу, який дозволяє справу затягувати безкінечно – нам таки треба щось робити.
Тому що в працюючій системі суд був зобов’язаний розглянути справу за 6 років і, тим більше, не закривати її на півтора роки раніше. Хоча в ній з самого початку був величезний недолік.
Бо суть кооперативної схеми, яку викрив ХАЦ, була така: у Харкові створювали обслуговуючий кооператив, у назві якого було словосполучення житлово-будівельний. Йому безкоштовно видавали у власність ділянку землі під будівництво як житлово-будівельному кооперативу, хоча він таким не є.
Тому що Житловий кодекс УРСР, який до цього часу діє в Україні, дозволяє житлово-будівельним кооперативам отримувати безкоштовно землю для побудови багатоквартирного житла. Але Кодекс висуває декілька вимог до учасників ЖБК: його члени повинні постійно проживати у місті, де буде будуватися житло, потребувати поліпшення житлових умов і стояти у квартирній черзі. А ще стояти на обліку бажаючих вступити до кооперативу при підприємстві, установі, організації або виконкомі ради. Членів кооперативу має бути щонайменше п’ятеро, але загалом стільки ж, скільки і квартир у запланованому будинку. Вік членів кооперативу – до 30 років.
У Харкові ж засвоїли лише одне з цього закону – землю можна роздати безкоштовно і масово почали це впроваджувати у 2008 році, коли мером міста був Михайло Добкін, а секретарем міськради Геннадій Кернес. Таким чином незаконно роздали мінімум 650 гектарів міської землі на загальну суму в 4-6 млрд грн.
Найбільш очевидним в цій схемі було те, що кооператив міг створюватись буквально позавчора, а вже через кілька днів на сесії міськради йому виділяли декілька десятків гектарів землі. Єдиною людиною, яка могла винести питання на сесію міськради, був виключно секретар міськради – Геннадій Кернес. Після гучних обшуків в Харківській міськраді ролі і секретаря, і міського голови були детально розписані в матеріалах кримінального провадження
Але обвинувальний акт в суд прокуратура передала вже без Геннадія Кернеса. Тому судова перспектива справи одразу викликала певні сумніви. Тому що після того, як депутати проголосували за виділення землі, міський голова зобов’язаний підписати рішення. Довести злочинну діяльність без всіх учасників схеми – доволі важко.
Серед обвинувачених у справі за “кооперативною схемою” також залишаються заступник міського голови з питань архітектури та містобудування Тетяна Овіннікова, колишній головний архітектор міста Сергій Чечельницький, ексдиректор департаменту земельних відносин Борис Баронін та інші. Однак, скоріш за все, ця справа залишиться яскравим прикладом неефективності правоохоронної та судової системи України.
Інші статті:
Готуй новорічні подарунки влітку. Як Харків “домальовує” дітей і навіщо у місті роздають цукерки за традиціями Кернеса 
Російським військовим та мешканцям Харківщини, які грабували Добкіних і Пієвих, оголосили підозри 
Паркан на проспекті Науки: прокуратура через суд розірвала договір оренди 
Доступ до водойм: Журавлівка, річка Харків та Печенізьке водосховище 
Справу Михайла Добкіна про роздачу землі у Харкові за “кооперативною схемою” закрили