Аналітик ХАЦ Євген Лісічкін в інтерв’ю «Суспільному.Харків» розповів про те як змінилися, а точніше не змінилися підходи Харківської міської ради до витрачання бюджетних коштів, а також про найбільш гучний проєкт мерії у 2022 році — поточний ремонт вулиці Весніна.
— Чи змінилися під час війни підходи Харківської міської ради до бюджетних замовлень і бюджетних видатків?
Повномасштабна війна стала таким собі приводом, щоб інформація, яка публікується і стає відомою для людей та журналістів, її стало менше. Тобто зараз немає обов’язку публікувати всі договори в системі Prozorro, немає обов’язку на порталі публічних фінансів все фактично викладати. На інформаційні запити, на запити на коментарі для журналістських розслідувань міська рада може не відповідати.
— Це законно?
Ну це тільки суд може встановити чи мали вони право відмовити в якійсь інформації чи не мали. Ну, наприклад, гучна історія з вулицею Весніна. Велика реконструкція і єдине що велике та глобальне зробила влада в 2022 році.
«Чому реконструкцію назвали поточним ремонтом?»
— Йдеться про те що там прибрали трамвайні рейки і принципово змінили рух на цій вулиці?
Так вони повністю прибрали трамвайні рейки. Хоча спочатку була обіцянка реверсивного руху, тобто одну колію залишити. Але почалася війна. Була емоційна заява міськради про те що трамвайні депо розбиті, трамваїв в місті не залишилося. Хоча потім ми бачили, як інші міста та інші країни передавали у Харків трамваї. І вони назвали це поточним ремонтом, а на нашу думку це не є поточним ремонтом. Тому що поточний ремонт – це перекласти асфальт. А коли після поточного ремонту зникає трамвай і додаються смуги для автомобілів це реконструкція, яку треба більше погоджувати. Це більш бюрократична процедура, вона коштовна. На всю реконструкцію витратили 230 мільйонів гривень. Але міськрада під час війни вирішила, що єдине, що вони під час війни зроблять таке глобальне, це Весніна, хоча це планувалося як єдиний такий проєкт і дорога через ринок Барабашова, і розв’язка велика на метро Київській і Весніна – Журавлівський узвіз.
— Але ви почали про це говорити, як приклад обмеженого доступу до інформації ..
Ми запитали, хто фактично прийняв рішення повністю прибрати трамвайні рейки поки не готовий генеральний план міста оновлений. Хто проєктна організація? Сказали, що ця інформація на сьогоднішній день не може бути надана нам і буде надана після закінчення воєнного стану.
— Тобто ви отримали відповідь?
Так, це не була мовчанка. Вони відповідають на питання, іноді це бувають відписки. Наприклад, ми питаємо на яких підставах був обраний цей підрядник. Ну на підставах антикорупційної політики, загальні фрази, посилання на статті закону. Фактично вони відповіли? Відповіли. Але назвати це комунікацією складно… Це не є відповіддю по суті. А у випадку з трамвайними коліями взагалі була відповідь про те що ми вам відповімо після закінчення воєнного стану.
Ми тільки знаємо, що це коштувало 230 мільйонів гривень, з яких близько 130 —це дорожнє покриття, це “Житлобуд – 1”. Тротуари, прибирання трамвайних рейок. Ще близько 100 мільйонів – це освітлення, опори електромереж і так далі.
— Ця сума є “адекватною”?
Вони планували, спочатку ще більше витратити. Декілька договорів і вони називали все правильними словами реконструкцією ще до повномашстабної війни. Важко сказати, чи це адекватна сума, в нас більше питань чому було названо реконструкцію та капітальний ремонт – поточним. Чому була підміна понять. І друге питання це зроблено без генерального плану, без розуміння того скільки людей залишиться на мікрорайоні Салтівка, скільки людей кожного дня будуть їздити з Салтівки в центр і з центру на Салтівку. Тобто на сьогоднішній день немає жодного розуміння чи знадобилося б розширення вулиці Весніна в післявоєнних умовах. І в цей же час буквально на третій чи четвертий місяць війни ми зносимо повністю трамвайні рейки. З урахуванням того, що це була дуже дискусійна тема і активісти виступали, і в міськраді було дуже багато робочих груп. Це була досить гучна така громадська кампанія. Але міськрада вирішила що вона під час війни скаже про те, що трамваїв не залишилося і просто прибирає 26 маршрут.
Ця історія найбільш гучна у 2022 році. Вона показує і масштаби витрат, які дозволяє собі міськрада. Ну і в той же час, вона фактично характеризує міську владу, що вона і до повномасштабної війни звикла вирішувати все одноосібно, тоталітарно, без урахування того що люди говорять, без проведення громадських слухань.
— Не обираючи прозоро підрядника…
Ну звісно що підрядник, як і на відновлення житлового фонду у Харкові, він найбільший “Житлобуд – 1”, тут немає секрету
«Деякі підрядники просто не публікують кошториси посилаючись на воєнний стан»
— Тобто відповідь на моє питання чи змінилися підходи Харківської міської влади — ні?
Все що було до повномасштабної війни залишилося і зараз, просто ми не все можемо відслідкувати.
І дивіться глобальних таких проєктів, гучних. Таких як фентезі-парк, реконструкція парку Перемоги, яка планувалася – це все на паузі. Тому що безкоштовний проїзд у місті і треба компенсувати на діяльність транспортних підприємств великі суми на 2022 та 2023 роки. Це близько 700 мільйонів гривень. Це метро, це трамваї, тролейбуси і компенсація “Харківводоканалу”, компенсація “Харківських теплових мереж”. Тобто йде близько 2,5 – 3 млрд грн тільки на компенсацію головних природних монополій, інфраструктурних підприємств, які фактично забезпечують життєдіяльність в місті.
— Як змінилися ваші інструменти? В вас стало меньше інформації?
Звісно менше стало, тому що не все публікується. Деякі замовники просто під воєнний стан фактично роблять так, щоб не публікувати кошториси на закупівлі. Проведення робіт, послуг і так далі.
— Це один інструмент моніторинг відкритих джерел і другий інструмент це ваші інформаційні запити, на які мало відповідей отримуєте. Як змінюється питома вага оцих відповідей, які були до війни і зараз. Їх стало менше?
Чесно скажу, я не знаю чи було до повномасштабного вторгнення набагато більше відсотків відповідей по суті. В нас дуже часто, навіть коли ти пишеш з конкретного видання, що це коментар для журналістського розслідування, вони все одно це проводять як запит на публічну інформацію.
— Що дає право не відповідати більше часу
Так. Більше часу. Можуть продовжити на 20 днів. Якщо, наприклад, багато інформації збирати треба і так далі. Тобто не час копирсатися в якихось кошторисах, коли загроза така за вікном.
«Є велике питання до цін на матеріали та до підрядників»
— Про надходження до бюджету та видатки бюджету. Уяву ви маєте зараз?
Я знаю що наприклад на відновлення житлового фонду, досить така суттєва тема одна з найголовніших. Вже більш півмільярда витратили. ХАЦ багато писав і про завищення цін на матеріали. На віконні блоки, на плити. І іноді виникають питання чому в “Епіцентрі” коштує на 30-50% дешевше ніж його придбало те чи інше комунальне підприємство для ремонту житлового фонду.
— Чи є підрядники в місті інші зараз?
Ну я розумію, чому “Житлобуд – 1” на багато робіт залучається. Звісно що інфраструктурні можливості цього підрядника набагато вище ніж там маленьких підприємств. Там є маленькі, невеличкі підрядники. Є комунальні підприємства вони зараз на субпідряд не віддають, наче власними силами ремонтують, але більше питань до цін.
— Про відновлення житлового фонду, будинків зруйнованих війною. Чи є у вас питання до самої черговості цих ремонтів та заяким принципом обирають ці будинки?
В мережі є скарги від людей. Там вони пишуть, що ось в нас ще не починали, а в тому вже закінчили ремонт. Але сказати наскільки це фактично обгрунтовано… Довіряти цьому не можна. Я чув що там на зиму вікна робили в першу чергу, щоб будинок ще більше не просів, покрівлі робили. Звісно щоб закрити хоча б, щоб зиму пережили ті будинки.
— Чи вважаєте ви, що ці відновлення мають відбуватися за кошти міського бюджету?
Дискусійне питання. Чи чекати репарацій за рахунок арештованих коштів російської федерації за кордоном, наприклад. Кожна міська влада буде намагатися зробити якомога швидше ці ремонти, бо це її рейтинги. Щоб місцеві мешканці були задоволені, що фактично щось робиться відновлюється. З березня по липень-серпень ми взагалі не писали про публічні закупівлі про витрати з бюджетів міста чи області. Ми дали той час владі щоб вона зрозуміла, як діяти під час повномасштабної війни.
— Але я бачила у ваших публікаціях, наприклад про прибирання сміття, фактично йдеться про смітники, які на вулиці. Там у вас не до цін питання, а власне до підрядників. За яким принципом обираються підрядники, що вони можуть бути афільовані так чи інакше з замовником і це теж ознака корупції.
Так, є ризики корупції. Дивіться, раніше коли підряд був більше ніж на 10 мільйонів будь-яке комунальне підприємство віддавало, вимагався досвід робіт, щоб у фірми були аналогічні договори і тому подібне. Зараз на підряд більше ніж на 10,5 млн грн на прибирання та заміну пакетів з урн, на сміття і так далі, прибирання просто цього сміття навколо урн віддається фірмі, яку заснували 22 грудня 2022 року. Менше трьох тижнів з моменту заснування до укладання договору. Я вважаю що у такий час віддавати такі кошти фірмі без конкурсу сумнівно. Я, наприклад, сумніваюся що в неї є якийсь досвід. Наприклад на ремонт адміністрації Новобаварського району дали ФОПу який був заснований менше ніж за місяць. Такі моменти вони є ознаками набагато вищої ймовірності того, що там може бути корупційна складова ніж просто якщо приходить відомий з досвідом підрядник і робить ці роботи.
Зараз дозволена закупівля без електронної системи. Ніхто тебе не буде фактично контролювати. Ми ж розуміємо, що це не випадкова фірма. Не можеш ти створити і прийти через три тижні до міськради, мовляв хочу отримати підряд на збір сміття. Правильно? Цю фірму створили під цей конкретно підряд. А це означає, що виникає ймовірність корупційної складової в цьому договорі.