Проблеми у відбудові Харківщини: закриті кошториси та сумнівні підрядники (ФОТО, ВІДЕО)

Юрист Харківського антикорупційного центру Володимир Рисенко  висловив занепокоєння тим, що за 2.5 роки повномасштабного вторгнення не з’явилось прозорої системи пріоритизації відбудови об’єктів у Харкові та області. Це головна проблема на даний момент.

Наприклад, одразу після деокупації у Старому Салтові почали ремонтувати школу, попри небезпеку близькості до кордону з РФ. На це виділили 200 мільйонів гривень. Аналогічні випадки були в Циркунах і Слатиному за 17 кілометрів від українсько-російського кордону, де на відновлення шкільних закладів хотіли виділити понад третину мільярда гривень. Ці тендери відбулись, але уже у травні 2024 року росія почала новий наступ на північ Харківської області.

“Перш за все, відсутність алгоритму, за яким обирають об’єкти для відбудови. Дуже показовим є кейс шкіл, які намагалися відновити за 10-15 від кордону. Як тільки відбулась деокупація і була ейфорія, що не буде нового наступу, взялись за відбудову школи у Старому Салтові. Виділили близько 200 мільйонів гривень. Це 17 км від кордону з росією. Говорили, що школа потрібна, щоб люди поверталися. Але ми розуміємо, що заважає людям повернутися, – це найголовніше, безпека. Цей тендер відіграний, відбудова йде. А далі цікавіше. Циркуни. До кордону з РФ трохи ближче, ніж до Харкова. Виділено майже 137 млн гривень, тедер відіграли попри скандал, був визначений переможець. Треба віддати належне Агентству відновлення – договір розірвали у зв’язку з відсутністю фінансування. А вже за 2 місяці, у травні, ми переконалися, що відновлювати ліцей у Циркунах не дуже добра ідея. Далі цікавіше. Слатине. До Харкова 30 км, до кордону з рф – 15 км. На це планували виділити 355 млн. Третину мільярда виділили на відновлення ліцею. Скандал був шалений. Агентство відновлення підписало договір, але він був розірваний. Ми розуміємо, що відбудовувати об’єкти некритичної інфраструктури за 10-20 км від кордону не має жодного сенсу. На один ліцей у Слатиому хотіли виділити 355 млн, а все капітальне відновлення Харкова за рік 450 млн. Тобто один ліцей і величезна кількість будинків у Харкові, куди люди не можуть повернутися. Як ми обираємо пріоритетні об’єкти? Одна справа – будувати дорогу на Вовчанськ, бо це потрібно для цивільної і військової логістики, і зовсім інше – відбудовувати школу”, – сказав Володимир Рисенко.

Ще однією проблемою є відсутність прозорості кошторисів. Нещодавній приклад із укладенням угод на ремонт будинків на Салтівці на 18 мільйонів гривень показує, що кошториси приховані, що може призвести до втрати довіри міжнародних донорів.

Також Володимир Рисенко звернув увагу на сумнівних підрядників, які виграють тендери. Наприклад, ФОП Хворост Денис Русланович, який має кримінальне минуле, отримав угоду на відновлення гуртожитку на суму 6,8 мільйона гривень, попри на відсутність досвіду та працівників. 

“Людина у 16 років має штраф за розпиття алкогольних напоїв у метро. У 18 років він одружується, у 19 років він має дитину, два накази про стягнення аліментів на дитину. У 20 років він реєструє ФОП. Уже у листопаді з ним укладають договір. У нього немає ні досвіду, ні працівників. І це не заважає департаменту капбудівництва ХОВА уласти з ним договір і перерахувати йому 6 мільйонів на ремонт покрівлі. На момент перерахування коштів у нього вже є кримінальна справа за крадіжку. І його не може знайти районний суд. Ми змусили НАБУ відкрити кримінальне провадження, але справа не розслідується. Цей ФОП тепер знаходиться на примусовому лікуванні від алкогольної та наркотичної залежності. Суд його викликає, установа його відпускає, але до суду він так і не доїхав. Куди ж поїхав? У нього три адмінпровадження за спробу незаконного перетину адміністративного кордону у червні 2024 року. Особа, яка отримала 6 мільйонів гривень з бюджету, намагається то в Молдову прорватися, то через кордон на Закарпатті. Це має перевіряти НАБУ, кому перерахували кошти за цим договором. Але цього НАБУ не робить. Це відсутність реакції правоохоронних органів“, – зауважив Рисенко.

Додатково юрист ХАЦ підняв питання щодо підготовки до опалювального сезону, адже залишається невідомим, чи закуплені когенераційні установки на загальну суму 1,5 мільярда гривень зможуть забезпечити потреби Харкова.