Півтора роки повномасштабної війни у Харкові часто говорили про відбудову.
Міський голова Ігор Терехов постійно згадував ім’я відомого британського архітектора Нормана Фостера, який погодився працювати над відновленням Харкова та обіцяв місту загадкові “фішки”. Але конкретику щодо майбутньої відбудови журналістам та всім небайдужим доводиться збирати по крихтах. Водночас нішеві ініціативи працюють над власними проєктами у цій сфері.
ХАЦ дослідив, як іде робота над “офіційною” підготовкою до відбудови Харкова, що дійсно було зроблено за цей час, а що залишається на папері або взагалі суперечить задекларованим принципам. А також з’ясовував, хто ще працює над проєктами, пов’язаними з відновленням та майбутнім розвитком міста.
“Ми віримо, що це — пауза”
У квітні 2022 року Харків та Миколаїв стали “пілотними” містами, які обрали для відновлення в межах міжнародного проєкту під егідою Європейської економічної комісії ООН.
Харківський міський голова Ігор Терехов, виступаючи онлайн на форумі мерів під егідою ООН, запропонував відомому британському архітектору Норману Фостеру працювати над відновленням Харкова. Той погодився. ХАЦ детально писав про Фостера та його проєкти.
До роботи долучився фонд Фостера з офісом у Мадриді. Невдовзі для співпраці з ним міськрада сформувала робочу групу харківських архітекторів і не тільки. Очолив її Дмитро Фоменко, керівник архітектурного бюро “Арте”, яке, зокрема, розробляло дизайн ресторану в саду імені Шевченка та будинку в Лісопарку, замовниками якого є близькі родичі Терехова.
До робочої групи від Харкова також увійшли Максим Розенфельд, Юрій Спасов, Ольга Клейтман, Володимир Новгородов, Сергій Ільченко, Олександр Струльов, Костянтин Критський і Віктор Зайденберг. До осені у складі також був Ігор Лялюк, згодом він зосередився на власному проєкті.
Від початку робочі групи працювали онлайн у форматі відеоконференцій. Архітектори з фонду Фостера жодного разу не були в Харкові, хоча у харківській робочій групі наголошують, що “запрошували їх і не один раз”.
Сам Терехов кілька разів зустрічався з Норманом Фостером офлайн. Остання така зустріч відбулася в Лондоні на конференції з відновлення України Ukraine Recovery Conference 2023 21-22 червня.
Єдина українська зустріч Терехова з Фостером пройшла 16 грудня в Ужгороді. Судячи з фото, на ній не було жодного архітектора з харківської робочої групи, проте були присутні люди з найближчого оточення Терехова — депутат Харківської облради і директор КП “Харківводоканал” Віталій Панов та депутат Харківської міськради Ігор Аріх.
Наприкінці минулого року Ігор Терехов і Норман Фостер зустрілися в Ужгороді
Напередодні, 14 грудня, харківські архітектори дали першу пресконференцію. Максим Розенфельд озвучив концепцію Харкова як “міста-фронтира”. Згодом у фонді Фостера оприлюднили інформацію про п’ять пілотних проєктів (спадщина, ріки, промисловість, житло та науковий квартал), на основі яких розроблятимуть оновлений генплан. У пресрелізі йшлося, що ці проєкти відібрали в координації з місцевими мешканцями, а розроблять їх згідно з 14 ключовими принципами, які обговорювалися з харківською групою архітекторів.
“Підхід пілотних проєктів допоможе сформувати майбутні міські правила та підготувати місцевих спеціалістів і промисловість до відбудови міста. Кожен із них розроблятимуть міжнародні та місцеві стейкхолдери у співпраці, і кожен відповідатиме ключовій меті для майбутнього Харкова”, — наголошували у фонді Фостера.
Тоді ж зазначалося, що “Харківська група архітекторів і фонд Нормана Фостера готують вичерпний підсумковий документ цієї роботи, який буде надано широкому загалу найближчими тижнями”.
Норман Фостер приєднався до зустрічі з харківськими ЗМІ через Zoom. Фото: Дмитро Кузубов
2 лютого, напередодні зустрічі Терехова із представниками ЗМІ, в інтернеті з’явилися “Стартові положення нової стратегії розвитку Харкова як необхідна частина Генплану”. У харківській робочій групі архітекторів тоді запевнили, що це не фінальна редакція. Сьогодні керівник групи Дмитро Фоменко називає цей документ підсумком роботи з фондом Фостера.
“Можливо, є більш фінальний документ, але у нас є тільки той, який у нас був, — розповідає ХАЦ Фоменко. — Ми надіслали [документ] Фостеру, він його розглянув, дав свої маленькі зауваження щодо тексту, зовсім не глобальні. Тому по суті нічого не змінилося”.
Ілюстрації із нової стратегії розвитку Харкова, яку “злили” в мережу, але офіційно не презентували
Оприлюднити документ офіційно, каже Фоменко, їх “ніхто не просив”, хоча самі вони наполягали на його публікації та подальшому обговоренні з громадою.
“Оскільки ми зібралися за проханням мера, ця наша діяльність не те щоб офіційно належить замовнику, але нас ніхто не просив її публікувати, — стверджує він. — Чому ці тези не пішли далі — важко відповісти. Ми би хотіли вийти з цим документом на майданчик для обговорення і почути зворотну реакцію від харків’ян. Було б правильно відредагувати ці тези із професіоналами і харків’янами”.
Архітекторка, учасниця харківської робочої групи Ольга Клейтман стверджує, що співпрацю над проєктом припинили ще взимку, а робота “може десь і відбувається, але кулуарно”.
“Ця група не збирається, у той час як, наприклад, у Миколаєві кипить робота — вони вже зробили додаток до генплану, — розповідає Клейтман. — Дмитро [Фоменко] наголосив, що закриває цей проєкт і починає новий”.
Сам Фоменко сподівається, що не кінець співпраці з фондом Фостера.
“Ми віримо, що це пауза, бо вони [фонд Фостера] нам дуже потрібні, — наголошує він. — Щоб Харків був у фокусі на певному рівні, важливо не втратити спілкування з Фостером, не втратити його інтерес до Харкова. Тому сподіваюся, що в цю паузу на тому боці щось відбувається, вони роблять п’ять великих пілотних проєктів, які стануть уже детальним технічним завдання для тих, хто розроблятиме генплан”.
ХАЦ надіслав листа до фонда Нормана Фостера. На момент публікації цього матеріалу він залишався без відповіді.
“Організація, що виграла тендер на містобудівний моніторинг, йде за старим шаблоном”
На тлі новин про Нормана Фостера та відбудову в Харкові відбувається чимало подій, які викликають суспільний резонанс та часто суперечать обіцянкам міської влади про збереження історичної спадщини, розвиток електротранспорту, зеленого каркасу і культури, залучення містян до міських процесів.
Серед них — знищення трамваю на вулиці Весніна, виселення Муніципальної галереї з її приміщення, встановлення пам’ятника загиблим внаслідок війни дітям без обговорень із громадськістю, знищення старовинного будинку на Бурсацькому узвозі, ігнорування руйнації історичних пам’яток на кшталт будинку Буркевича на Полтавському шляху, будівництво біля “Гіганту” на Пушкінській і наміри щодо будівництва в Саржиному Яру тощо.
Водночас відновленням пошкоджених через російську агресію будинків займається переважно трест “Житлобуд-1”. Під час дослідження відремонтованих будинків ХАЦ з’ясував, що часом якість відновлення залишає бажати кращого. Наприклад, у будинку на вулиці Холодногірській із рекламним банером “Житлобуду-1” та Ігоря Терехова уже відлущується штукатурка.
Відновлений “Житлобудом-1” будинок на вул. Холодногірській, 3. Фото: Дмитро Кузубов
На Північній Салтівці відбудова багатьох будинків не починалася або загальмувала. На вул. Наталії Ужвій мешканці однієї з понівечених панельок, яку досі не відновили, живуть у наметі.
Намет біля будинку на вул. Наталії Ужвій, 78. Фото: Дмитро Кузубов
У квітні 2023 року департамент містобудування та архітектури Харківської міської ради оголосив тендер на проведення містобудівного моніторингу на суму 3 740 302 грн. За тендерною документацією, мета — “обґрунтування необхідності внесення змін до генерального плану м. Харкова та оновлення даних містобудівного кадастру”. Тендер виграло комунальне підприємство “Харківський архітектурно-проєктний центр”, яке очолює Олена Головачова.
“Головачова раніше працювала у нашого [головного] архітектора [Тетяни] Поліванової [після початку повномасштабного вторгнення виїхала до Італії — ХАЦ], школу Поліванової [пройшла]”, — пояснює Ольга Клейтман.
Дмитро Фоменко визнає, що це не той результат, на який сподівалися в харківській робочій групі з відбудови, а напрацювання архітекторів переможець тендеру ігнорує.
“Організація, яка виграла тендер, йде за старим шаблоном, — стверджує він. — Я був впевнений, що вони як мінімум звернуться до нас, аби ознайомитися з нашими тезами і робити моніторинг Харкова більш пильно в тих місцях, про які йшла мова в тезах. Проте на сьогоднішній день зі мною особисто ніхто не зв’язувався, і я дуже хвилююся, що цей моніторинг буде йти своїм чередом, а наші тези — своїм”.
22 грудня минулого року КП “Харьковские известия” опублікувало матеріал із заголовком “Норман Фостер показав генеральний план відбудови Харкова”, новину підхопили місцеві ЗМІ та великі пабліки. Проте ця інформація є фейком.
“[Новина КП “Харьковских известий”] не відповідає дійсності”, — наголошує Ольга Клейтман.
Дмитро Фоменко додає, що “не всі занурюються у тонкощі термінології”, а Фостер і не повинен був розробляти генплан Харкова.
“Про те, що генплан — це документ, який у принципі не може розробити Фостер, ми знали від початку, але все одно час від часу в соцмережах і навіть від міськради ми чуємо, що Фостер робить генплан, — розповідає він.
Я би сказав, що [на виході] ми отримаємо стратегію розвитку міста, позначену на генплані п’ятьма пілотними проєктами.
Вони [фонд Фостера] роблять картографічну частину. При цьому, картографічна частина — наприклад, та, що стосується транспорту — буде цілком пристосована до втілення, бо вони напряму працюють із нашими транспортниками.
Тобто це буде не просто якийсь скетч чи ідея, а конкретний проєкт, який потім потрібно буде вкласти в новий генплан”.
Фоменко впевнений, що напрацювання харківських архітекторів із фондом Фостера втіляться в життя, але хотів би повернутися “до точки, де почав утворюватися вакуум, коли тези були створені, але не опубліковані” та врешті отримати фідбек від харків’ян:
“Мені здається, що коли кожний знатиме, в який бік розвивається його місто, шансів на те, що це все буде реалізовано, набагато більше”.
“Громадські простори потрібно віддати людям”
Паралельно із харківською групою архітекторів і фондом Фостера над новою моделлю розвитку Харкова працюють нішеві ініціативи. Серед них — “Платформа урбаністичного розвитку”, яка нещодавно зареєструвала громадську організацію.
Ще у березні 2022 року архітектор Віктор Дворніков запросив колег об’єднатися навколо ідеї майбутнього розвитку міста. До “координаційної ради” проєкту увійшли Дворніков, експерт із транспорту Артем Сосіпатров, IT-фахівець Ростислав Скорик, дизайнерки Єлізавета Тесленко та Оксана Телюпа. Ширше коло спеціалістів проводить аудит ідей. Крім того, учасників консультують експерти ззовні.
ХАЦ вже писав про “Платформу урбаністичного розвитку” та їхній пілотний проєкт — інноваційний простір BURSA, до якого входять ревіталізований внутрішній двір та підвал Харківської державної академії культури (ХДАК) на Бурсацькому узвозі, 1/3.
“Зараз модель, яка у нас є, більше проазійська й автомобілеспрямована, — розповідає Дворніков. — Наше місто незручне для пішоходів — йдеться і про пішохідні комунікації, і про ті проєкти, які зараз реалізують — і [демонтаж трамвайної колії на] Весніна, і розширення інших магістралей, і зменшення кількості громадського транспорту.
Засади, які ми сповідуємо, протилежні — вони про те, що громадські простори потрібно віддати людям.
Наша концепція розвитку міста передбачає пріоритет пішохода в міському просторі, зменшення кількості приватного транспорту шляхом стимулювання розвитку якісного та комфортного громадського транспорту, створення “м’яких” перешкод для транзитного руху на магістралях у центрі міста, радикальне збільшення вартості і контроль за паркуванням у місті, створення розвинених пішохідних зон та інші урбаністичні заходи”.
Підвальну частину простору BURSA відкрили наприкінці червня, зараз активісти працюють над тим, щоб “наповнити його життям”.
Занедбаний підвал ХДАК активісти перетворили на громадський простір BURSA. Фото: Віктор Дворніков
Також через краудфандинг збирають кошти на облаштування двору, планують організувати конкурсну програму для студентів та привозити на цей майданчик експертів, які проводитимуть майстер-класи, тренінги та будуть менторами студентів для втілення їхніх проєктів.
“Шукаємо формулу, як підсилити громадську взаємодію, — пояснює Дворніков. — Щоб це було цікаво і студентам (зараз йдеться про ХДАК), і громаді, і професійним спільнотам, які можуть бути дотичними”.
Рендер майбутнього двору простору BURSA. Візуал: Єлізавета Тесленко
Відтак “Платформа урбаністичного розвитку” планує створити мережу подібних громадських просторів. За задумом, у них збиратиметься проактивне населення, яке генеруватиме ідеї для розвитку міста. Зараз активісти працюють над своїм другим простором, внутрішнім двором Харківського театру ляльок, та вже розробили його концепцію.
“Наша робоча гіпотеза: розвиваючи ці майданчики, ми можемо вплинути на проактивну частину населення та стимулювати розвиток суспільства, — каже засновник організації.
Паралельно цей процес стимулюватиме урбаністичний розвиток. Тобто фізичні простори, в яких вони перебуватимуть, також розвиватимуться. Зручне міське середовище штовхатиме до розвитку і місцеві бізнеси — насамперед, сферу обслуговування.
Крім цього, гуманістичний розвиток середовища відразу стає магнітом для людей із інших регіонів і в принципі для молоді, і є більш плідним для розвитку нематеріальних проєктів”.
За задумом активістів, така мережа просторів впливатиме на місто та врешті має призвести до оновлення генплану.
“Умови, які будуть потрібні для цих просторів, впливатимуть на генеральний план, — наголошує Дворніков. — Може йтися і про розвиток рекреаційних зон, і про розвиток пішохідних просторів тощо”.
Під час роботи над першим простором “Платформа урбаністичного розвитку” презентувала візію майбутнього розвитку міста. Їхня стратегія розвитку наразі у процесі створення; за словами Дворнікова, робота над нею займе щонайменше рік.
Співпрацювати з міською владою активісти поки не планують через “ризик, що якщо ініціатива виходитиме з муніципалітету, зовнішні ознаки залишаться, але ефекту може не бути”.
“Єдине що, муніципалітет міг би взяти участь фінансово, але ми ж розуміємо, що коли хтось дає гроші, відразу виникає певна відповідальність, — раніше казав ХАЦ Дворніков. — Ми поки вирішили не йти на ці кроки. А далі подивимося”.
“Найскладніша річ — вибудувати модель розвитку, яка потрібна саме Харкову”
Над концепцією розвитку міста також працює Відкритий інститут Харкова. Організація з’явилася наприкінці липня 2022 року, заснував її архітектор Ігор Лялюк.
Спільнота об’єднує урбаністів, архітекторів, науковців тощо та ставить за мету “створення стійкої міської платформи для пошуку й розробки ефективних рішень та інструментів сталого розвитку Харкова”. У межах проєкту працюють шість команд — кожна над своїм напрямком.
Серед них — команда “Міські божевільні”, куратором якої є маркетолог і концептолог із Києва Костянтин Колесніков, який долучився до проєкту, бо “любить Харків”, керівницею є архітекторка-реставраторка Олеся Чаговець. До складу команди також входять архітекторка-реставраторка Ольга Швиденко, викладачка та історикиня Анастасія Боженко, науковиця-пам’яткознавиця і музеологиня Олена Жукова.
“Ми не прив’язані ні до Фостера, ні до Терехова, а прив’язані до власного почуття, — розповідає Олеся Чаговець.
У загальному розумінні концепція Відкритого інституту втілює принцип корпоратизації міського простору, реалізацію альтернативної організаційної структури та розділення на інші локальні громади. Наш підпроєкт “Міські божевільні” — саме співпраця з локальними спільнотами Харкова.
Наприклад, при аналізі шляхів вдосконалення збереження культурної спадщини, покращення її доступності та інших аспектів ми прийшли до висновку, що основні труднощі виникають через некоректне та неефективне управління містом. Генплан є важливим, проте не гарантує суттєвих змін. Справжні зрушення відбудуться лише тоді, коли відбудуться зміни в системі управління містом.
Наша мета — змінити сприйняття Харкова, показати інші принципи управління містом. А з цього витікає все — і архітектура, і культурна спадщина, і сталість, і зелений каркас міста тощо”.
Створити таку стратегію розвитку, яку зробила харківська група архітекторів у співпраці з фондом Фостера, вважає Чаговець, не так вже і складно. Але перед цим, за її словами, доречно провести аналіз міста. Саме над ним зараз і працюють “Міські божевільні”.
“Головний фокус — це проведення незалежного та чесного аналізу (або аудиту) всіх сфер міського життя. Такого аудиту за всі роки незалежності не проводили, є лише окремі статистичні дані, — пояснює архітекторка.
Зараз ми достеменно не знаємо, скільки людей у нас виїхало назавжди, скільки залишиться, скільки повернуться, скільки буде переміщених людей, є якесь футуристичне прогнозування. Але щоб створити і концепцію, і генплан, потрібно на щось спиратися.
Тому на першому етапі ми намагаємося зробити аудит міста. Це довгий процес — тут і розмови з мешканцями, можливо, залучення різних незалежних європейських експертів. Зараз у Харкові робимо аналіз пілотного району Нові будинки.
Наступний етап — це розробка концепції реорганізації міста і найскладніша річ — вибудувати таку модель розвитку Харкова, яка потрібна саме Харкову — з урахуванням того, що це фронтове місто”.
Скріншоти із презентації команди “Міські божевільні”
За роки незалежності, вважає Чаговець, в Україні відбулася деградації процесів, пов’язаних з реконструкцією та реставрацією, що негативно впливає на архітектурну галузь і збереження культурної спадщини, зі свого боку влада на місцях цим користується.
“Ми не можемо на якихось існуючих об’єктах зробити нормальну реконструкцію, вже не кажу про реставрацію, — нарікає архітекторка.
В архітектурній професії теж відбувається деградація, молодим архітекторам краще щось знести та побудувати нове, бо важко працювати в галузі реконструкції. Я вже не кажу про наші мікрорайони — Салтівку і панельні багатоповерхівки, навіть на рівні міської влади не спромоглися розробити нормальний концепт [відбудови]”.
Конкурувати з міською владою, з якою у них “зовсім не збігаються цінності”, активістам поки важко, тому ще одним завданням вони ставлять контроль її дій та донесення інформації про необхідність конструктивних змін до якомога більшого кола людей.
“Якщо ми хочемо відтворити довоєнний Харків з усіма помилками, які ми наробили за останні 30 років, — це одне, а якщо хочемо щось нове, принципи сталості, екопідходи — на це потрібно багато часу, — резюмує Чаговець.
Потрібно постійно слідкувати за ними [міською владою — ХАЦ] і паралельно вести нашу діяльність, створювати різні колаборації, презентувати маленькі ініціативи, щоб потім ми змогли напрацювати велику концепцію відбудови Харкова”.
Дмитро Кузубов