Основ’янський район Харкова починається з центру міста, зокрема зі скверу “Стрілка” та Гімназійної Набережної і тягнеться аж до мікрорайону Жихор. Ця територія має непоганий потенціал для збільшення впливу на все місто. Наприклад, для покращення транспортної інфраструктуру та рекреації.
Інфраструктура району переважно формувалася навколо та завдяки залізниці. Ключовими точками району є станції “Основа” та “Левада”.
Вплив залізниці на життя району
Станція “Основа” є вантажно-логістичним вузлом, де відбувається сортування поїздів і обслуговування промислових гілок, зокрема на Куп’янський і Ізюмський напрямок. Це змішані території зі складами, ремонтними базами, залізничними депо та невеликими виробництвами, що історично виникли як обслуговування станції.
За час повномасштабного вторгнення район зазнавав дуже багато ударів, пов’язаних насамперед з інфраструктурним функціоналом. Найчастіше пошкодження фіксувалися саме в районі станції “Основа”. Основ’янський район відрізняється від інших частин Харкова у першу чергу “наповненням”: це не адміністративний чи “спальний” район, а функціональна зона міста — багато промисловості та приватної забудови.
Згідно з даними дослідження Yasno R&C Group, яке проводилося на замовлення ХАЦ, комфорт району тут пов’язаний не з насиченістю міського життя, а з базовою зручністю: магазини поруч, є транспорт. Також респонденти відмічають відносну тишу, адже люди відчувають менше “прильотів“ порівняно з іншими районами.
Водночас респонденти звертають увагу на віддаленість від “великої” міської інфраструктури: центру, метро, якісних ТЦ, парків, дозвілля, роботи, гуртків для дітей.
Райони сприймаються переважно як простори “для життя”, але не завжди “для розвитку” та дозвілля.
Транспортна безвихідь
Транспортна залежність залишається однією з ключових проблем Основ’янського району. Для доступу до роботи, освіти, дозвілля, спортивної та дитячої інфраструктури, а також спеціалізованих послуг мешканцям часто доводиться виїжджати в інші частини Харкова. Основне навантаження при цьому припадає на проспект Аерокосмічний, який фактично виконує роль головної транспортної “артерії” району. Така концентрація руху на одній магістралі створює системну залежність і регулярно спричиняє транспортний дискомфорт.
“Я б сказав, що відсутність метро – це дуже неприємно. Бувають деякі моменти, коли ти повністю залежний від транспорту, який буде по проспекту Гагаріна (Аерокосмічному — Ред.), особливо в умовах, якщо йде там якесь екстрене відключення. Це прям дуже неприємно”, — зазначив один із респондентів.
У перспективі транспортна проблема частково може вирішитися, коли на стику Основ’янського та Слобідського району — в районі Одеської — побудують станції метро. Почати будівництво двох нових станцій Олексіївської лінії, “Державінську” та “Одеську”, планували ще в 2020 році. Але станом на зараз будівництво не розпочалося.
“Робота з розширення харківського метро триває й наразі йде перепроєктування будівництва підземного електродепо біля станції “Перемога”, писало “Суспільне” з посиланням на міського голову Ігоря Терехова 5 червня 2026 року.
“Є три складових цього проєкту. Перша складова — це будівництво електродепо. Якщо ми не побудуємо електродепо, а почнемо будівництво лінії, то ми не зможемо обслуговувати цю лінію. Ми під час війни змінили проєкт будівництва електродепо біля станції “Перемога”, бо воно у нас планувалося наземним. Життя показало, що були влучання, і ми домовилися з міжнародними партнерами, що ми “йдемо під землю”. І сьогодні проєктуємо, як будемо будувати під землею електродепо”, — сказав Терехов.
За словами міського голови, наразі триває тендер на закупівлю потягів для метрополітену.
Інвестиційний проєкт іншого імовірного транспортного центру району, вокзалу “Левада”, у 2023 році Терехов представив на форумі у столиці. Варто одразу відзначити, що створювали його “космонавти”, і в реаліях повномасштабного вторгнення початок реалізації був заздалегідь провальним.
Проєкти навколо Левади
За даними видання Kharkiv Times, під час інвестфоруму “Рестарт Харків”, який пройшов у Києві 19 вересня 2023 року, було презентовано “проєкти розвитку міста, привабливі для інвесторів”. Серед них — реконструкція приміського вокзалу “Левада”, який мав об’єднати транспортний хаб, торгово-розважальний і культурний центри. Сам залізничний вокзал планували заглибити в землю і з’єднати на одному рівні зі станцією метро “Левада”.
Проєкт: орієнтовна площа земельної ділянки – 6,5 га, загальна площа комплексу – 51,6 тис. кв. м, з них офіси – 31,1 тис. кв. м, магазини, кафе, галереї та бутіки – 18,4 тис. кв. м., готель – 2 тис. кв. м. Відкритий амфітеатр з мобільною сценою для різноманітних культурних заходів. Орієнтовний обсяг інвестицій – 88 млн. дол.
Але кому потрібні подібні інвестпроєкти під час повномасштабного вторгнення та які проблеми для населення району він вирішує, автори не згадали. Адже на відстані однієї станції метро вже існує ТРЦ “Нікольський”. Озвучений проєкт ніяк не враховував реалії війни, міграційні процеси, інвестиційну привабливість та багато іншого.
Якщо бути оптимістами та загадати на багато років наперед, то можна витягнути з пам’яті проєкт залізничної гілки, що з’єднала б “Леваду” не лише з “Основою”, а і потенційно з аеропортом. І в цілому для Основ’янського району розвиток міського залізничного транспорту є перспективним. Варто згадати, що довжина запланованої лінії “Левада”— “Аеропорт” планувалася 11,4 км, на ній мало бути п’ять зупинок, час руху в один бік — 20 хвилин.
“Залізнична інфраструктура в цьому районі вже давно існує. Якщо мати за мету налагодити міський транзит, то використання залізничної інфраструктури в цих районах навіть проситься, і це краще, ніж зробити з вокзалу “Левада” ще один бізнес-центр, а паралельно знищити залізничну гілку, яка веде до центру міста”, — відмічає голова правління ХАЦ, депутат Харківської міськради Дмитро Булах.
Безпека та відновлення
Якщо повернутися до реалій сьогодення та повномасштабного вторгення, то за даними дослідження Yasno R&C Group, є запит на посилення безпеки мешканців району. Це передбачає будівництво мережі укриттів, розвиток технологій для боротьби з дронами, творення додаткових місць із резервним живленням на випадок блекаутів і т. ін.
Станом на зараз в районі відкрили одну підземну школу для невеликого освітнього закладу в районі Жихоря. За даними міськради, укриття оснащено всім необхідним для якісного та безпечного навчання. Там є чотири навчальні кабінети, зони відпочинку, буфет, медичний кабінет, ресурсна кімната. Навчальний процес відбувається у дві зміни.
“Ця школа невелика. Чому вона тут потрібна? Бо це мікрорайон, який віддалений від центральної частини міста, від метрополітену, де у нас обладнані такі школи. Але потреба дуже значна. І коли я тут був раніше, ми зустрічалися з батьками, з учителями і домовилися, що побудуємо таку школу. Вона розрахована на 377 учнів – це практично 90% від тих дітей, які тут мешкають”, – зазначав мер Ігор Терехов.
Інформації про будівництво нових “підземних шкіл” станом на зараз немає.
Грандіозних відновлень у районі також не має.
За нашим аналізом, у 2026 році у районі не укладали вартісні угоди на відновлення багатоповерхівок. Було кілька угод на відновлення будинків на початку Аерокосмічного проспекту, зокрема на відновлення будинку №21. Також відновлюють будинки по вул. Георгія Тарасенка та будинок № 23 у пр. Ващенківському.
Крім того, в районі проводять ремонти покрівель та вікон у постраждалих домах. Але це все набагато менші обсяги робіт, ніж в інших районах.
Мешканці під час опитування вказували на те, що багато будівель не були законсервовані ще з 2022 року та перебувають в аварійному стані.
Наголошується, що подекуди зберігаються наслідки руйнування, які становлять реальну загрозу для перехожих (бите скло, уламки). Особливу небезпеку подібні будівлі становлять для дітей.
“Тут би я сказав про Основу в першу чергу. Бо, якщо ти їдеш на велосипеді, ти переїжджаєш той міст, а потім одразу, як ти переїжджаєш міст, там здається якісь або цеха якихось вагоноремонтних підприємств, або щось таке. Вони знищені були ще у 22-му році, там багато ракетних ударів по ним було. Ти їдеш, і у тебе під ногами скло. Воно було у 22-му році, воно там і зараз, ніхто його не прибирав. Тобто, якщо ти, не дай Бог, на босу ногу там ідеш, в босоніжках, наприклад, або в якихось сандалях, це великий ризик. Якщо ти на велосипеді, не дуже приємно буде пробити камеру. Це на рахунок цього. Плюс там у тебе над головою нависає розбите скло, яке теж ніхто не прибирав. Я маю на увазі нависає, воно не те, що у рамі розбите, а рама може бути вибитою, вона висить над тобою і це розбите скло в ній тримається на якихось соплях, вибачте за вираз. І ти такий дивишся на це все і молишся, щоб вітер не подув, щоб воно на тебе не впало”, — розповів 18-річний мешканець району.
Через те, що в районі майже відсутні станції метро, користування укриттями є обмеженим. Мешканці скаржаться на незручність або тривалість доступу, звикання до тривог, сумніви в ефективності існуючих укриттів.
“Все-таки справді стали частіше тут збивати (дрони — Ред.), і чути, як збивають. І справді, цей страх, що може впасти на тебе. Ну і весь час відчуття, особливо, коли приїжджаєш до себе в Київський, там гримить, я на Жуках жила без зупинки. І ти розумієш, що це настільки хитко і поряд. А, і ще таке питання. Кажуть: “Перейдіть до укриття”. А укриттів- то немає ніде. Ось ще питання важливе”, — підкреслила респондентка.
Фактично мешканці не мають адаптованої міської інфраструктури укриттів і мають покладатися на власні стратегії захисту. Але ця проблема є в багатьох районах міста.
Серед інших проблем зазначають і поганий стан доріг.
“Я їжджу на роботу з Одеської до Кінного ринку. Там яма на ямі, ми об’їжджаємо одну, потрапляємо в іншу яму”, — підкреслює 44-річна мешканка району.
У Харкові щорічно замовляють проєкти капітального ремонту магістралей. Але дороги Основ’янського району в цей перелік поки що не потрапили.
На думку респондентів, проводити ремонти на території району варто одразу з урахуванням як безпекових вимог, так і потреб інклюзії.
Окрема тема подальшого розвитку району — це рекреація та відпочинок. Де-факто в Основ’янському районі облаштовані рекреаційні зони є лише ближче до центру міста, хоча потенціал район має набагато більший.
Потенціал для рекреації
Можна одразу сказати про дві потенційно привабливі рекреаційні зони.
- По території району протікає ріка Жихорець, або Мокрий Жихор. Щороку активісти влаштовують толоку, прибирають береги вздовж річки. Головна ідея — створити біля річки невеликий природній парк з живими стежками, травою, підліском, доглянутими деревами, річкою з природними берегам.
- Для жителів Основ’янського району однойменне озеро вже багато років залишається одним із небагатьох місць відпочинку поблизу дому. У спекотні літні дні сюди приходять родини з дітьми, рибалки, велосипедисти та любителі прогулянок. Водночас Основ’янське озеро є прикладом того, як значний рекреаційний потенціал міської водойми роками стримується через екологічні проблеми, недостатній благоустрій і конфлікт між громадою та бізнесом.
Це озеро утворилося на місці піщаного кар’єру. Згодом водойма перетворилася на природний осередок відпочинку для мешканців мікрорайонів Основа та Жихор. Завдяки значній площі та лісу навколо, а також піщаним берегам ця територія фактично виконує функцію міського рекреаційного комплексу, хоча офіційно її інфраструктура залишається мінімальною.
Попри це, потенціал водойми використовується лише частково. Однією з головних проблем залишається якість води. У травні-червні 2025 року Харківський обласний центр контролю та профілактики хвороб виявив у воді Основ’янського озера значне перевищення санітарно-епідеміологічних показників. Зокрема, концентрація лактозопозитивних кишкових паличок у десятки разів перевищувала нормативні значення, а також було зафіксовано фекальне забруднення. Саме тому купання у водоймі офіційно не рекомендували. Інша проблема — благоустрій. Хоча у 2021 році поруч із озером облаштували невелику зону відпочинку, значна частина території залишається занедбаною. Відвідувачі регулярно звертають увагу на розбиті доріжки, застарілі кабінки для перевдягання, недостатню кількість урн, відсутність сучасних спортивних і дитячих майданчиків та накопичення сміття після літнього сезону. Окремим викликом став конфлікт навколо розширення видобутку піску.
Конфлікт навколо Основ’янського озера
Десять років тому підприємство почало добувати пісок у зоні відпочинку у промислових масштабах. Згодом з’явився ще один бажаючий вести тут видобуток. Діяльність ТОВ “Кар’єр-Основа” та ТОВ “Рейсіс Україна” пов’язана з видобутком піску, і навіть під час повномасштабної війни вони не зупинилися. За словами місцевих мешканців, “Рейсіс Україна” планує ще десять років видобувати пісок безпосередньо в озері, тоді як “Кар’єр-Основа” прагне розширити роботи у напрямку лісового масиву, пише видання Golka.
Сосновий масив площею близько 130 гектарів виконує рекреаційну функцію для мешканців Основи та Жихоря. Кілька років поспіль люди регулярно виходять на акції, позначають дерева синьо-жовтими стрічками, звертаються до правоохоронних органів, влади та судів.
Однією з найактивніших учасниць кампанії стала Світлана Кураксіна, яка створила громадську організацію “Хранителі”. Вона розповідає, що займається захистом лісів і водойм уже вісім років, а боротьба за Основ’янський ліс триває безперервно відтоді, як стало відомо про підготовку до його вирубування.
Особливе занепокоєння екологів викликають масштаби можливого видобутку піску. Еколог Валерій Ловчиновський, який ознайомився з одним із проєктів, стверджує, що у разі його реалізації щодня з кар’єру можуть вивозити близько 50 вантажівок піску. На його думку, це означатиме не лише значне навантаження на дороги, а й фактичну втрату рекреаційної функції території. Замість місця відпочинку поруч із житловими кварталами може з’явитися промислова зона.
Втім, наслідки можуть бути не лише інфраструктурними. Основ’янське озеро є дренажною водоймою, пов’язаною з підземними водами та річкою Уди. За словами Валерія Ловчиновського, рівень води в озері безпосередньо впливає на водний горизонт, із якого живляться колодязі мешканців Жихора. Поглиблення кар’єру може призвести до зниження рівня ґрунтових вод: поблизу озера — приблизно на півтора метра, а в житловій забудові — до двадцяти сантиметрів. Такі зміни, переконаний еколог, здатні спричинити висихання соснового лісу.
Проблема має й природоохоронний вимір. У насипах піску облаштовуютьгнізда берегові ластівки — вид, який охороняється Бернською конвенцією. Попри це, під час проведення робіт ці гнізда були знищені. Крім того, Основ’янське озеро використовують як місце зупинки перелітні птахи, зокрема червонокнижні види. Нижче за течією розташовані території Смарагдової мережі — європейської системи охорони цінних природних територій.
Саме тому місцеві жителі звернулися до Харківської обласної військової адміністрації з проханням створити на цій території лісовий заказник місцевого значення “Жихарський”. У відповіді департаменту захисту довкілля ХОВА зазначено, що ця територія вже включена до переліку перспективних об’єктів для розширення природно-заповідного фонду області.
Втім, процес надання природоохоронного статусу просувається повільно. Додаткові суперечки виникли після того, як одна з філій державного підприємства “Ліси України” уклала із ТОВ “Кар’єр-Основа” договір земельного сервітуту, який відкривав можливість користування ділянкою лісу площею понад 11 гектарів. На думку активістів, саме це рішення поставило під загрозу частину лісового масиву.
Водночас представники лісового господарства виступили проти створення заказника. У своїй позиції вони зазначають, що заповідний статус може ускладнити боротьбу зі шкідниками, проведення робіт із забезпечення безпеки відвідувачів та заготівлю деревини.
До ситуації долучилися й правоохоронні органи. Начальник Спеціалізованої екологічної прокуратури Харківської області Віктор Бойко повідомив, що прокуратура розглядає можливість оскарження висновку з оцінки впливу на довкілля, виданого ТОВ «Кар’єр-Основа», а також договору земельного сервітуту між підприємством і ДП «Ліси України».
Активісти стверджують, що боротьба за ліс супроводжується тиском. За словами Світлани Кураксіної, проти неї відкрили кримінальне провадження за статтею про перешкоджання законній господарській діяльності. Вона також повідомляє про кампанію з дискредитації, погрози фізичною розправою та стеження. Народний депутат Олександр Бакумов, який представляє цей округ, заявив, що будь-який тиск на громадських активістів є неприпустимим і має отримувати належну реакцію правоохоронних органів.
На думку учасників конфлікту, ситуація навколо Основ’янського озера виходить далеко за межі одного району Харкова. Вона демонструє системну проблему балансу між економічними інтересами та збереженням природних територій, особливо тих, що мають рекреаційне значення для містян.
“Раніше озеро було уполовину менше. Це наслідки діяльності кар’єру. На мапі — ліс, а по факту — вода. На мою думку, не можна на оздоровчо-рекреаційні території, на землях лісового фонду видобувати пісок. Машини їздять одна за одною. Коли вони копають, вода з ґрунтових вод переходить до дзеркала озера. Це шкода для всього лісу”, — зазначає Світлана.
Поки ж доля Основ’янського лісу та озера залишається невизначеною.
Активісти продовжують домагатися створення заказника, підприємства відстоюють свої господарські інтереси, а місцева громада сподівається, що одна з небагатьох зелених зон району збереже своє головне призначення — місце відпочинку, а не промислового видобутку.
“Я вважаю, що це місце важливе для Харкова, адже це одна з небагатьох локацій в південній частині міста, де є умови для розвитку рекреації. Навіть в Генеральному плані Харкова ця територія вказана як рекреаційна зона. Тож важливо підтримувати розвивати цю локацію та інвестувати в неї зусилля, щоб мешканці цієї частини Харкова мали зону для відпочинку”, — зазначив засновник ХАЦу, депутат Харківської міської ради Дмитро Булах.
За його словами, влада повинна стежити за дотриманням законодавства на цій території, а також підтримувати місцевих мешканців у створенні базової інфраструктури для відпочинку.
“Зараз складні часи, розумію, що в першу чергу потрібно вкладатися в оборону міста. Але базова інфраструктура має бути. Для цього не потрібні суттєві витрати. Іноді достатньо залучити місцевих мешканців, які на це готові, і зробити територію більш цивілізованою, ніж зараз є”, — зазначив Булах.
Робити прогнози під час активної стадії протистояння, коли місто щодня потерпає від дій агресора, справа невдячна. Але обговорювати, яким має бути район після завершення бойових дій, можна вже сьогодні.
#ХАЦ_альтернатива
Інші статті:
Знищення трамваю на Весніна: як Харківська міськрада освоїла 200 мільйонів під час бойових дій 
Після публікацій ХАЦ “Легіонбуд” знизив ціни на асфальт та щебінь для ремонту дороги 
Фейкові захоплення сіл та дезінформація щодо військових ЗСУ: аналітика російської пропаганди на Харківщині за останній місяць 
Dj Bronik облаштує укриття у Люботинському ліцеї за шаленими цінами 
Укриття в школах та адмінбудівлях громад Харківщини, або Хто укладав угоди на будівництво захисних споруд у червні