Уперше за час повномасштабної війни у Харкові говорили про роль спадщини у широкому сенсі. Саме цьому був присвячений Urban co-working у мистецькому укритті Druk. Адже збереження об’єктів культури, історії та архітектури в умовах війни має високе суспільне значення і є обов’язком громадянського суспільства.
За офіційною статистикою, саме на Харківщині пошкоджено найбільше пам’яток культурної спадщини з початку повномасштабної війни. Ця цифра постійно зростає. За орієнтовними підрахунками, унаслідок російської збройної агресії у Харкові різною мірою пошкоджені майже 450 пам’яток архітектури, зокрема близько 30 зазнали значних руйнувань. Експерти продовжують фіксувати пошкодження.
Архітектор-реставратор, голова ГО “Платформа урбаністичного розвитку” Віктор Дворніков, який модерував дискусію, разом із колегами намагався винести на загал питання про те, навіщо працювати зі спадщиною у Харкові під час повномасштабної війни, чому це нам потрібно за таких складних умов.
“Досвід європейських країн показує, що на пам’ятках можна заробити, але це не головне. Зараз багато досліджень показують, що спадщина пов’язана з пам’яттю. Суспільство, яке не зберігає свою спадщину, не спроможне розвиватися. Давайте чесно поглянемо, як розвиваються країни, що займаються спадщиною і як ті, що її не зберігають. Збереження спадщини – це і форма виживання суспільства. Суспільство, що вибірково ставиться до спадщини, приречене”, – вважає архітекторка ГО “Арт-Оборона” Олеся Чаговець.
Її заклик до суспільства – зберегти спадину. На даний момент ми не можемо цього зробити, бо не вийшли із стану попередньої травми, проте із 2022 року занурилися у нову.
Засновник ХАЦ Дмитро Булах говорить, що спадщина Харкова – це і є Харків, це те, що робить місто саме “нашим” містом. Особливо гостро це відчули мешканці, які вимушено виїхали з міста на початку повномасштабного вторгнення і не повернулися. Змінюється ставлення до спадщини і у місті, про неї починають хоча би говорити.
“З початку великої війни ставлення до спадщини дещо змінилось. Навіть з боку місцевої влади, яка відображає суспільство. Якщо влада відчуває, що для суспільства це важливе питання, то вони будуть навіть з популістських політичних цілей це використовувати… До великої війни вони цього не відчували, внутрішнього рівня освіти не вистачало. Але тепер ситуація змінилася. Багато з тих, хто поїхав із Харкова, відчув тугу за містом, для них ця спадщина стала важливою навіть на відстані. Той, хто лишився, по-іншому це сприймає. Починається якась дискусія щодо спадщини, розмова вийшла на якийсь рівень. Це не розквіт, до цього ще далеко. Але сама розмова про це, на мій погляд, говорить про те, що попит на самоусвідомлення виріс, тому політики це теж розуміють”, – вважає Дмитро Булах.
Усвідомлення спадщини прийшло через травматичний досвід, пов’язаний із війною та обстрілами. Віктор Дворніков також говорить про те, що зараз розуміння спадщини для харків’ян може бути наслідком травматичного досвіду.
Проте є протилежні приклади: наприклад, у Києві знесли пошкоджену обстрілами пам’ятку та швиденько побудували готель. У Харкові такого за час “повномасштабки” не було, хоча раніше багато ціннісних об’єктів свідомо доводили до аварійного стану, щоб знести і зробити новобуд.
Зараз, на думку учасників дискусії, Харків як обласний центр може “задати моду” на ціннісність спадщини, тяглість. Якщо це вдасться, до цього “підтягнуться” міста в області і так далі.
“У нас в області така історія: міста або селища успадковують досвід, який є в обласному центрі. Усі орієнтуються на Харків. Якщо створити на місцях групи тиску… Я бачу це тільки методом впливу у Харкові на владу міську та обласну, а це впливатиме на практики в області. Це створення позитивного кейсу, а потім масштабування”, – говорить Дмитро Булах.
Для цього експерти пропонують шукати або створювати ком’юніті “за інтересами”, кооперуватися, говорити про незручну архітектуру (радянський спадок). Мета одна – зберегти об’єкти спадщини, законсервувати їх. Аби оцінку їм у подальшому дали наші нащадки.
Цей публічний захід був представлений Харківським антикорупційним центром в рамках Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст публічного заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
Інші статті:
У Харкові створили робочу група з аудиту пошкоджених пам’яток культури 
Зібрати по крихтах. Як харків’яни власноруч рятують пошкоджену росіянами пам’ятку архітектури 
Там, де Йогансен переграв Маяковського. Які секрети зберігає будівля спілки письменників у Харкові, пошкоджена росіянами 
Зафіксувати, зберегти та покарати. “Платформа урбаністичного розвитку” і ХАЦ починають проєкт порятунку пошкодженої спадщини у Харківській області 
Світ обіцяв, але не відновив. Як зруйнований росіянами музей Сковороди два з половиною роки чекає на консервацію