Хронологія перших днів
Увечері 9 лютого 2022 року на трасі Київ — Харків— Довжанський виявили тіло чоловіка, якого на смерть збив автомобіль. Згодом слідчі відновлять картину того, що відбулося: близько 22:55 позашляховик, рухаючись у бік Харкова, збив чоловіка та зник з місця ДТП. Тіло загиблого виявили за кілька кілометрів від Чугуєва — на 534-му кілометрі траси М03 Київ — Харків — Довжанський. ДТП сталася у Чугуївському районі, де у селі Мартове на той момент жив засновник групи DCH Олександр Ярославський. На місці події виявили номерний знак із цифрами 0018, що належить автомобілю з кортежу бізнесмена.
Уранці 10 лютого 2022 року співробітник Kharkiv Palace, що входить до групи DCH, Олександр Бережний з’явився до поліції й надав свідчення, що це він був за кермом автомобіля, який скоїв наїзд на людину.
Удень 10 лютого “Українська правда” із посиланням на власні джерела заявила, що на чоловіка наїхало авто з кортежу Олександра Ярославського.Ярославський у коментарі заявив, що увечері спав, а про аварію дізнався лише вранці.
“УП”, посилаючись на власні джерела, повідомила про причетність до ДТП двох автомобілів з кортежу Ярославського, а також про те, що бізнесмен був на місці ДТП. Також у медіа були численні згадки про те, що Ярославський часто сам водить свій Mercedes-Benz G-63 AMG.
Жертву ДТП переїхали двічі, писала тоді Українська правда, посилаючись на джерела у правоохоронних органах. Повідомлялося, що на загиблого наїхали двічі: і перша, і друга автівки з кортежу.
Такої ж версії з початку притримувалось і слідство. У першій ухвалі по справі від 15.02.2022р. зазначено: “Враховуючи, що транспортні засоби MERCEDES BENZ G 63 AMG д.н.з. НОМЕР_1 та MERCEDES BENZ G 63 AMG д.н.з. НОМЕР_5 , 09.02.2022 пересувалися протягом дня кортежем один за одним і є достатні підстави вважати, що транспортний засіб MERCEDES BENZ G 63 AMG д.н.з. НОМЕР_5 також міг допустити наїзд на пішохода”.
Інше джерело зазначає, що відеокамери на трасі Київ-Харків-Довжанський зафіксували проїзд двох автомобілів Mercedes Benz 63 AMG з подібними номерами — АХ0018ХО та АХ0018МС — до та після ДТП.
Олександра Ярославського та його охорону неодноразово бачили у Харкові на автомобілях Mercedes-Benz G-63 версії Brabus 900 Rocket Edition G Wagon з номерами АХ0018ХО та АХ0018МС.
Удень 10 лютого 2022 року Ярославський чартерним рейсом з України вилетів до Великої Британії, де жила його сім’я. Коли літак був у повітрі, на сайті Міністерства внутрішніх справ з’явилося повідомлення, що харківська поліція викликає Ярославського на допит у справі про смертельну ДТП.
Того ж дня в DCH заявили, що за кермом автомобіля, який наїхав на людину, був співробітник ТОВ “Харків Палас” Олександр Бережний. Проте правоохоронці майже одразу встановили, що на момент ДТП він перебував в іншому місці, удома в Дергачах. Щодо нього відкрили кримінальне провадження про приховування злочину, а голова МВС Денис Монастирський повідомив про рішення звільнити начальника Харківської поліції Станіслава Перліна за спроби його підлеглих приховати злочин.
За кілька годин після звільнення Перліна харківські слідчі провели обшуки в будинку Ярославського та в його готелі Kharkiv Palace, а також у будинку водія, який узяв на себе відповідальність за ДТП.
У результаті правоохоронці вилучили два автомобілі та сервери. Що вдалося дізнатися під час обшуку, у поліції та прокуратурі не розповіли.
За два тижні в Україні розпочалась повномасштабна війна, увага до справи зі зрозумілих причин “випарувалась”.
ВИРОК
Версія слідства, з якою погодився суд
Уродженець м. Українськ Донецької області Андрій Лігус (зараз працює адміністратором у ТОВ “БаДМ”) 9 лютого 2022 року о 22:55, керуючи автомобілем марки Mercedes- Benz G-63 AMG з кортежу Олександра Ярославського, рухався по мокрій проїжджій частині автодороги “Київ-Харків-Довжанський” зі сторони Чугуєва у напрямку Харкова, з перевищенням максимальної швидкості, а саме 113 км/год, де на проїжджій частині на ділянці 534 км + 200 м, у близькому до вертикального стану напівсидячому положенні (“навпочіпки”) в темному одязі без світловідбивних елементів знаходився пішохід. Лігус, на думку слідства, під час виникнення небезпеки для руху не вжив негайних заходів для зменшення швидкості руху та скоїв наїзд на пішохода з послідуючим переїздом транспортним засобом тіла останнього, не маючи технічної можливості уникнути наїзду на пішохода.
Внаслідок ДТП пішохід отримав численні травми: голови (ушкодження м`яких тканин (ран та саден), осколково-фрагментарних переломів кісток лицевого та мозкового черепа із руйнуванням головного мозку); шиї (садна передньої та задньої поверхонь, крововиливи у м`які тканини, переломи хрящів гортані та першого шийного хребця); тулуба (чисельні садна грудної клітини, живота, поперекової ділянки, сідниць, множинні переломи ребер, лопаток, грудини, остисних відростків деяких грудних хребців, осколково-фрагментарний перелом кісток тазу та крижової кістки, розрив хребта з розривом спинного мозку), чисельні ушкодження внутрішніх органів, зокрема розрив серця, аорти, легенів, селезінки, лівої нирки, печінки; верхніх і нижніх кінцівок (переломів правої та лівої стегнових кісток, кісток правої та лівої гомілки, кісток лівої стопи).
Пішохід загинув на місці. Лігус залишив його без допомоги.
Увечері 9 лютого (о 23:21), Лігус зателефонував Бережному та повідомив йому про аварію з Mercedes-Benz G-63 AMG, на якому збереглися механічні пошкодження. Він попросив співрозмовника перегнати за його адресою автомобіль.
Після цього Бережний поїхав у напрямку Мартового, і вже у проміжку з 00:25 хвилин до 00:34 хвилини 10 лютого, на відтинку, де сталася аварія, побачив поліцію. На заправці неподалік він дізнався, що внаслідок ДТП загинула людина.
О 01:20 Бережний доїхав до Лігуса, і той розповів йому про обставини ДТП, не зазначаючи наслідків аварії та попросив його повідомити правоохоронні органи, що це він керував автомобілем.
Бережний погодився на прохання Лігуса.
І вже 09:30 Бережний звернувся до слідчого управління ГУ Національної поліції в Харківській області та повідомив слідчого, що це він здійснив наїзд на пішохода.
Його версія подій: начебто він виїхав у напрямку Харкова та за межами Чугуєва рухався зі швидкістю 100 км/год з увімкненим ближнім світлом фар, штучного освітлення вздовж дороги не було. Під час руху він відчув несильний удар у передню частину автомобіля, при цьому подушки безпеки не спрацювали. Проїхавши близько 100-150 метрів, він зупинив автівку, вийшов, оглянув пошкодження бамперу, пішов подивитись, на що здійснив наїзд, проте не зміг нічого знайти, оскільки було дуже темно. Потім він вирішив, що перешкодою була якась тварина, тому повернувся до транспортного засобу та вирушив до села Мартове.
З моменту аварії до моменту вироку у справі минуло понад три роки — закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності. Тож в частині обвинувачення у залишенні людини в небезпеці Лігуса звільнили від відповідальності.
За обвинуваченням у приховуванні злочину Лігуса засудили до трьох років позбавлення волі, але звільнили від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.
Такий самий вирок отримав Бережний.
Після вивчення матеріалів справи у нас залишилося три запитання.
- Дивна перекваліфікація
Нагадаємо, що про підозру в цій справі в перший же день було повідомлено саме за ч. 2 ст. 286 КК України. Вказана стаття передбачає, що Порушення правил безпеки дорожнього руху особами, які керують транспортними засобами, якщо вони спричинили смерть потерпілого, – караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
Ця правильна кваліфікація зберігалась на етапі всього досудового слідства. Наприклад ось ухвала від 05.10.2023р.
Останній раз в судовому реєстрі ця стаття Кримінального кодексу України згадується в ухвалі від 22.01.2025р.
Однак уже менше ніж за місяць, 18 лютого 2025, прокуратура направляє обвинувальний акт до суду, у якому ч.2 ст. 286 КК України – відсутня.
На підставі чого з обвинувального акту зникла стаття, яка загрожувала покаранням від 5 до 8 років позбавленням волі? І саме завдяки цьому обвинувачені отримали таке м’яке покарання.
2. Незрозуміле рішення про відсутність технічної можливості уникнути наїзду
Слідство стверджує, що обвинувачений їхав “з перевищенням максимальної швидкості, передбаченої п. 12.6 Правил дорожнього руху України, – 113 км/год”.
Однак при цьому слідство дивним чином забуло про п. 12.2 Правил дорожнього руху України, який повинні пам’ятати всі водії: “У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги”.
Тобто рухаючись уночі по трасі Чугуїв – Харків, водій повинен був їхати не 113 км/год, а обрати таку швидкість, щоб мати змогу зупинитись перед пішоходом. Однак він цього не зробив.
Більше того. У справі фігурує свідок, який не тільки бачив обидва автомобілі з кортежу Ярославського, що їхали на великій швидкості, але й побачив на дорозі вбиту людину і вчасно зупинився, бо обрав правильний швидкісний режим.
Чому тоді слідство і суд вирішили, що водій Mercedes “не мав технічної можливості уникнути наїзду на пішохода”? Як це було встановлено? І чому відсутність такої технічної можливості не обґрунтована у вироку?
І ще одне питання
Слідство з самого початку стверджувало, що в кортежі було дві автівки Mercedes і наїзд на пішохода могли здійснити обидві.
Куди з матеріалів досудового слідства зник водій другого Mercedes і хто ж це був?
PS ХАЦ підкреслює, що це розслідування стало можливим завдяки відкритому судовому реєстру, який депутати хочуть закрити законопроєктом 7033.
Інші статті:
8 років тюрми – вирок жительки Вільшан, яка передавала дані про місця дислокації і техніки ЗСУ 
3,5 роки тюрми – вирок мешканці Куп’янщини, яка допомагала окупантам та гнала їм самогон 
Два роки тюрми – вирок мешканці Балаклійщини за “лайки” дописів в “однокласниках” 
Три роки тюрми – вирок депутатці Куп’янської міськради, яку раніше звинувачували у державній зраді 
Співвласника “Заводу Фрунзе” оштрафували на 170 000 гривень за сплату 20-ти мільйонів рублів до бюджету росії