Щороку чиновники у Харкові та області витрачають на нездійснені проєкти десятки, якщо не сотні мільйонів гривень. Це не першочергові ремонти або відновлення об’єктів. Це реконструкції та капітальні ремонти, на які потрібні мільярди гривень інвестицій і які сумнівні під час повномасштабної війни. Здебільшого проєкти залишаються на папері, а бюджет втрачає гроші.
Економія бюджетних коштів та ефективне планування мають бути одним із завдань чиновників під час повномасштабного вторгнення росії в Україну. Економіка України дотаційна, суттєво залежить від іноземного фінансування, грошей на розвиток у нас обмаль. Варто розуміти, що для отримання фінансування державним коштом на реалізацію того чи іншого проєкту потрібно пройти українську бюрократію.
Для отримання фінансування на якусь місцеву ініціативу громада має заплатити власними коштами за створення проєктно-кошторисної документації. А далі просто сподіватися, що у бюджеті України знайдуть гроші на його реалізацію або ж закласти гроші з бюджету громади чи знайти закордонне фінансування. Термін придатності проєктно-кошторисної документації ненормований, але він залежить від кількох факторів – зміни державних будівельних норм, зокрема, тих, що стосуються безпеки чи інклюзії, інфляції, зміни стану самого об’єкту. Тож за деякий час документацію доведеться переробляти, а то й робити нову.
Ми вирішили зібрати проєкти, які вочевидь не будуть реалізовані у прифронтовому Харкові та громадах, що наближені до лінії бойового зіткнення в найближчі пару років. Проте кошти на їхні проєктування уже витрачені (або втрачені).
Реконструкція часів “до 24 лютого 2022 року”
У 2022 році, на початку повномасштабного вторгнення, департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міськради не замовляв проєкти реконструкції доріг. Більше того, припинився капітальний ремонт магістралей, які потребують десятків, а то й сотні мільйонів гривень щороку. Місто фінансувало лише утримання дорожньої мережі (проплати КП “Шляхрембуд” за поточний ремонт доріг).
Але з травня 2023 року цей департамент розпочав масово укладати угоди на розробку проєктної документації щодо ремонту та реконструкції десятка вулиць, зокрема, з ремонтом трамвайних колій. Хоча коштів на ремонт у бюджеті немає. Ба більше, у міста досі немає оновленого генерального плану, робота над яким розпочалася понад два роки тому разом із командою англійського архітектора Нормана Фостера.
За два роки департамент витратив на проєкти майже 50 млн грн.
Більшість грошей із цієї суми перерахували двом приватним фірмам – ТОВ РС “Інженерінг” та ТОВ “Хорда-ЮА”.
Під час повномасштабної війни місто витратило гроші на проєктування капітального ремонту або реконструкцію таких вулиць: Полтавський шлях, Сумська, проспект Героїв Харкова (колишній Московський), Маяковського (перейменована на Миколи Хвильового), Дерев’янка, Євгена Котляра, провулок Шевченківський, проспект Олександрівський. Це великі міські магістралі, а ремонт кожної може коштувати не менш ніж сто мільйонів гривень.
ТОВ “РС-Інженерінг” Дениса Захарова отримало майже 25 млн грн.
Ця фірма також була до недавнього часу співзасновницею ТОВ “Наукове підприємство “Центр розвитку сучасного електротранспорту” (в серпні 2024 року перейменоване на ТОВ “Безпечні комунікації”), де директором був колишній керівник “Міськелектротрансу” Олексій Палант. В 2024 році фірму перейменували, а власником та директором став Григорій Мельник з села Сенькове Куп’янського району Харківської області.
Раніше Денис Захаров був головним інженером компанії “ВСП Констракшн”. Ця фірма займалась реконструкцією трамвайних переїздів у Харкові в 2012-2015 роках. Тоді в кошторис вписували рейки із утричі завищеною вартістю.
ТОВ “Хорда-ЮА” Катерини Поліванової була створена у грудні 2022 року, має договори на Prozorro лише від двох департаментів Харківської міськради і більше ні з ким не працює. Якщо минулого року це підприємство отримувало підряди в основному на інженерно-пошукові роботи, то в 2024 році вже є контракти й на створення проєктної документації для ремонту вулиць. Загалом, за даними Prozorro, фірма отримала підрядів на 13,5 млн грн.
У ТОВ “Інтранс-КІП” замовили 13 проєктів майже на чотири мільйона гривень, а ще 15 контрактів отримав ФОП Ширін Валерій Вікторович – він ж засновникок ТОВ “Інтранс-КІП”. Також місто замовляло проєкти у КП “Харківський архітектурно-проєктний центр”.
Де факто ці проєкти не почали реалізовувати: у бюджеті на 2025 рік на їхню реалізацію коштів немає.
Проте чиновники знову вирішили витрачати кошти на нові проєктні папірці. Так, в бюджеті міста на 2025 рік є нові плани щодо реконструкції вулиць. При цьому у документі зазначено, що ступінь реалізації на кінець 2025 року становитиме не більше двох відсотків (це еквівалентно розробці проєктної документації).
З затвердженого бюджетуміста Харкова на 2025 рік стало відомо, що із необхідних на реконструкцію вулиць 2,7 мільярда гривень за цими проєктами є лише 18 млн грн (це менше одного відсотка!).
Є ще цікавий кейс: у 2024 році департамент будівництва та шляхового господарства міськради замовив проєкт на реконструкцію вулиці, за який місто вже заплатило.
Так, ми з’ясували, що у 2023 році департамент уклав з ТОВ “ РС Інженерінг” угоду на розробку документації щодо реконструкції вул. Полтавський Шлях на ділянці від шляхопроводу ім. Магомета Караєва до вул. Семінарської. За даними сайту “Є-Дата”, нещодавно підрядник отримав практично всі гроші за виконану роботу – понад 600 000 гривень із загальної суми 718 тис. грн.
Після чого департамент оголосив ще одні торги на розробку цієї самої документації очікуваною вартістю вже 837 000 грн. На тендер прийшло лише ТОВ “РС Інженерінг”.
Чим новий проєкт відрізняється від минулорічного технічного завдання, невідомо, адже у 2023 році підрядник отримав угоду без проведення торгів, а сама угода в систему Prozorro завантажена не була.
Чиновники міськради пояснили ХАЦ повторну закупівлю так: буцімто частину робіт окремо мав замовляти департамент інфраструктури міськради, який зараз ліквідований, а його функції перейшли до департаменту будівництва та шляхового господарства.
Зазначені 50 угод департаменту на папері – це ще не все. Адже тендери на ремонт вулиць та трамвайних колій продовжують проводити, зокрема й на вулиці, які не прописані в бюджеті 2025 року взагалі. Як приклад: зараз департамент оголосив кілька тендерів на розробку проєктної документації вулиць в районі проспекту Жуковського у Київському районі, який часто потерпає від російських обстрілів.
ХАЦ направив запит до міськради з проханням прокоментувати мотивацію мерії замовляти купу проєктів, на які грошей немає.
В офіційній відповіді буквально йдеться про таке: норми законодавства дозволяють замовляти десятки проєктів. На думку харківських чиновників, таким чином вони готуються до відновлення міста та залучення державних та міжнародних коштів.
Готовність ми вітаємо, проте насправді виходить інакше: департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міськради не завантажив жодного із перелічених проєктів в екосистему DREAM, яка збирає проєкти для прозорої відбудови України та залучення коштів партнерів. Виходить, що проєкти виконуються заради проєктів.
Окремо можна виділити оголошений наприкінці листопада тендер на створення документації для капітального ремонту вулиці Роганської у передмісті Харкова очікуваною вартістю 5,2 млн грн. Для проведення цих робіт потрібно кілька сотень мільйонів гривень – у бюджеті міста їх немає.
ХАЦ окремо запитав міську раду про те, наскільки необхідно зараз ремонтувати цю вулицю і яким чином вона потрапила до пріоритетних з точки зору наявності або відсутності коштів. Одразу після цього тендер скасували.
“Пріоритетність вул. Роганської зумовлена її транспортною важливістю для Індустріального району міста та стратегічною необхідністю покращення дорожньої інфраструктури в цьому районі. Вартість і строки капітального ремонту вулиці Роганської залежать від планування бюджету. Враховуючи поточну економічну ситуацію, наразі публічні закупівлі щодо Розробки проєктної документації по об’єкту “Капітальний ремонт вул. Роганської, м. Харків” з проходженням експертизи проєктної документації в експертній організації (за відповідним кодом ЄЗС ДК 021:2015 – 71300000-1 – Інженерні послуги) скасовані у відповідності до підпункту 3 пункту 50 Особливостей через скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг. Проте це не означає, що відновлення міста призупинено. Проектування та реалізація проектів буде виконуватися в залежності від стану в країні, наявності коштів та стратегічних пріоритетів міста”, – йдеться у відповіді.
У міській програмі соціально-економічного розвитку на 2025 у переліку проєктів з реконструкції та капітального ремонту вулиця Роганська відсутня.
Варто зазначити, що на даний момент не всі проєкти, угоди по яких уклали минулого року, були оплачені. Однак це не означає, що вони в цілому не будуть оплачені, адже угоди не розірвані. У 2023 році департамент будівництва і шляхового господарства розраховувався за проєктну документацію на ремонт доріг, створену по угодах, укладених у лютому 2022 року, за кілька днів до повномасштабного вторгнення.
Таким чином виходить, що харківці зі своїх податків заплатили десятки мільйонів гривень за проєктну документацію. На ці ремонти потрібні мільярди гривень, а проєкти не “житимуть” довго, адже змінюються будівельні норми, вартість будівельних матеріалів і робіт, та й умови розвитку міста плинні.
ХАЦ спитав чиновників щодо доцільності замовлення купи проєктів без нового генерального плану, робота над яким розпочалася ще 2,5 роки тому з залученням міжнародних архітекторів, однак не була завершена.
У відповіді зазначається, що проєктантам надавали містобудівні умови та обмеження, які корелюються з діючим генеральним планом. При цьому чиновники визнали необхідність створення нового генерального плану.
“Такі питання підкреслюють необхідність якнайшвидшого завершення розробки та затвердження нового генерального плану, який враховуватиме сучасні потреби міста, екологічні виклики та перспективи інтеграції різних елементів інфраструктури, таких як громадський транспорт, вело- і пішохідні маршрути, а також зелені зони”, – йдеться у відповіді.
Фактично чиновники визнають, що новий генеральний план буде включати сучасні потреби міста, зокрема щодо мобільності та інклюзії, а будь-які зміни в цьому напрямку призведуть до коригування проєктів та витрат додаткових коштів.
До того ж вже 20 грудня депутати міськради затвердили План сталої міської мобільності, який депутати отримали за день до сесії. Мер міста Ігор Терехов обіцяє, що документ будуть доробляти з залученням громадськості.
В самому документі є рекомендації щодо зміни дорожної мережі, зупинок, розвитку велоінфраструктури (нова Концепція якої ще готується), рішення щодо інклюзивності тощо.
Тобто документ, який вносить зміни до підходів реконструкції вулиць з’являється вже після того, як Департамент замовив десятки проєктів, які вочевидь доведеться переробляти з огляду на нові програми.
Фактично профільний департамент міської ради працює, як до “повномасштабного вторгнення”, ігноруючи виклики війни та освоюючи кошти на проєкти, які з високою долею вірогідності не будуть реалізовані саме у такому вигляді.
А як в області?
Не лише у Харкові замовляють проєкти, перспективи реалізації яких є сумнівними. Подібні приклади є в області. Особливо бентежить, що це стосується таких об’єктів, як укриття у школах.
У першій половині 2023 року освітні заклади обласного підпорядкування масово провели тендери на замовлення проєктно-кошторисної документації. Це 15 проєктів на суму понад 30 млн грн. Замовляли проєкти будівництва укриттів наступні заклади освіти: ліцей “Обдарованість”, ліцей “Рятувальник”, спеціалізовані школи в Харкові, Кочетоцька санаторна школа, Нововодолазька санаторна школа і тд.
Цікаво, що в ліцеї “Обдарованість” укриття на 400 людей було вже відремонтоване Влада навіть встигла похизуватися досягненням. А потім замовила проєкт будівництва нового сховища також на 400 осіб. Тендер на саме будівництво не провели досі.
Ще влітку 2023 року ХАЦ писав про сумніви щодо реалізації цих проєктів, адже для їхнього втілення потрібна колосальна сума – понад пів мільярда гривень.
Були й інші сумнівні моменти. Тоді ж інженер-будівельник з 15-річним досвідом роботи у сфері проєктування та будівництва Оксана (жінка погодилась проконсультувати на правах анонімності), яка переглянула тендерну документацію, зазначила, що фактично всі технічні завдання стосовно будівництва сховищ у школах написані під копірку та не містять локальних особливостей.
“Має бути розрахунок із зазначенням, скільки людей будуть працювати над документацією, скільки годин, яка в них заробітна плата, які розділи скільки коштують. У цих договорах цього немає”, – відзначила експерт.
За її словами, технічні завдання у проєктах максимально загальні, іноді навіть не зазначений тип укриттів – підземне чи надземне. А кількість розділів було мінімальним. Для порівняння, в той самий час Пісочинська громада замовила проєктно-кошторисну документацію для будівництва захисної споруди у селищі Коротич. Цей проєкт дійсно реалізується і будівництво зараз знаходиться на фінальній стадії. Так ось, в технічному завданні для проєкту в Коротичі кількість розділів була в рази більшою, ніж для обласних шкіл.
Щодо проєктантів. Тут усіх випередили ТОВ “Група компаній ”Укрсервіспроект” та ТОВ “Усп “Неоінжиніринг”, які отримували більшість підрядів на проєктування від Полтавської облдержадміністрації у той період, коли її очолював теперішній голова Харківської ОВА Олег Синєгубов. Наприклад, полтавське медіа писало, що ”Укрсервіспроект” отримало підряди на проєктування більшості футбольних майданчиків в області. Обидві фірми належать Руслану Русанову та Юрію Бєлодєду.
В Україні з листопада 2023 року діють нові державні будівельні норми щодо будівництва укриттів. Попередні були створені на базі радянських нормативів у 1997 році. Згідно з документом, у житлових і громадських будівлях, зокрема школах, садочках та лікарнях, мають будувати захисні споруди цивільного захисту та споруди подвійного призначення, призначені для захисту населення від небезпек, що можуть виникнути внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних (бойових) дій або терористичних актів. Документ встановлює вимоги щодо захисних властивостей укриттів та містить розрахунки конструкцій.
Тож всі замовлені на початку 2023 року проєкти шкільних укриттів на Харківщині стали неактуальними і жоден з них навіть не почали реалізовувати. Варто зазначити, що в громадах, де дійсно планували будівництво укриттів для шкіл, після введення нових ДБН замовили коригування проєктів. По жодній зі шкіл обласного підпорядкування нових проєктів не замовляли.
ХАЦ звернувся за коментарем до представників обласної військової адміністрації, однак, протягом тижня відповідь не надійшла. У випадку надходження коментаря він буде опублікований додатково.
Приклади у громадах
До закінчення активних бойових дій будівництво та реалізація коштовних інвестиційних проєктів залишається під великим сумнівом. Навіть відновлення пошкоджених об’єктів, про які знають у багатьох країнах і на ремонт яких збирали кошти “всім світом”, залишаються під питанням. Наприклад, відновлення лікарні в Ізюмі. На проєктні роботи витратили близько 20 млн грн, але за рік тендер оголошений так і не був. Більше того, будь-які згадки про Ізюмську лікарню зникли з обласної програми економічного та соціального розвитку на 2025 рік.
Але в громадах області продовжують замовляти коштовні проєкти, на реалізацію яких потрібні сотні мільйонів гривень.
Наприкінці минулого року управління освіти, культури, молоді та спорту Дергачівської міськради, громади якої межують з країною-агресором, уклало угоду з ТОВ “Ріал Інжиніринг” вартістю 4,5 млн грн на розробку ПКД для реконструкції комплексу будівель та споруд Дергачівського ліцею №1. За рік підрядник отримав лише близько пів мільйона гривень. Крім того, наприкінці 2023 року управління замовило три проєкти будівництва укриттів в школах громади, по жодному з яких будівництво не розпочалося. Тут варто згадати й скандал з договором на відбудову Слатинського ліцею на території громади вартістю 355 млн грн. Лише після публікацій в медіа та резоонансу в соціальних мережах Служба відновлення розірвала угоду на відновленні ліцею за 10 км від кордону з рф.
Інша громада – Наталинська у Красноградському районі – якраз продемонструвала, як можна замовити одразу купу ПКД, а на наступний рік витрачати кошти ще раз, бо змінилися норми. У 2023 році сільрада замовляє проєкти будівництва трьох захисних споруд в Наталинському, Добренському, Петрівському ліцеях та реконструкцію будівлі Кобзівської гімназії з прибудовою їдальні та захисної споруди. Загальна вартість проєктів становила понад 5 млн грн, але провести тендер у 2023 році намагалися лише для будівництва укриття в Наталинському ліцеї.
У 2024 році сільрада замовляє ще раз чотири проєкти для тих самих освітніх закладів вже на меншу суму – 2,5 млн грн. Тендер знову двічі невдало намагалися провести на будівництво захисної споруди в “Наталинському ліцеї”. По інших школах справа навіть до тендера не дійшла.
Коментар експертки
Заступниця голови правління ГО “Антикорупційний штаб”, експертка Євгенія Вірлич розповідає, що розробка проєктно-кошторисної документації – це обов’язкова умова цілої низки капітальних робіт. Процедура розроблення проєктної документації на будівництво об’єктів визначається Порядком розроблення проєктної документації на будівництво об’єктів.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Порядку проєктна документація на об’єкт будівництва має бути розроблена з урахуванням будівельних норм та стандартів, чинних на дату передачі її замовнику. Жодним нормативно-правовим актом не встановлено строку чинності проєктної документації.
“Проте проєкт має бути розроблений та переданий замовнику з урахуванням чинних державних будівельних норм, стандартів та правил, у свою чергу замовник будівництва розпочинає здійснювати будівельні роботи та залучати підрядника до виконання робіт за проєктом, який розроблено згідно з чинними ДБН, а отже.
Зважаючи на це, виникає фактично колізія між тим, що проєкт має враховувати всі будівельні норми, але при цьому є за фактом безстроковим. Хоча в умовах воєнного стану і постійних обстрілів безстроковість – вельми умовна категорія. Як може бути безстроковою документація, розроблена для будівництва чи капітального ремонту об’єкту приміром 2020 року, якщо днями він потрапив під російський обстріл? Те саме стосується насправді і більш пізніми об’єктами”, – підкреслює експерт.
Відтак, постає питання актуальності ПКД. Особливо сьогодні, коли державні будівельні норми змінюються та оновлюються доволі часто.
“Також ми розуміємо, що інклюзивність та доступність об’єктів для людей з інвалідністю в нашій країні протягом найближчих трьох – навіть чотирьох десятків років буде дуже гострим і пріоритетним питанням: ми маємо дуже багато людей, які отримали поранення та інвалідність внаслідок війни. Тобто кожен об’єкт, який будують, реставрують або виконують капітальний ремонт в ньому, повинен бути не просто доступним, а зручним для людей із інвалідністю”, – зазначає Вірлич.
А зміна норм щодо інклюзивності будівель буде потребувати зміни й ПКД.
“За моєю практикою – і я вважаю, що це адекватно – розробка ПКД має відбуватись виключно під запланований проєкт будівництва. Зрештою, є програми соціально-економічного розвитку, які розробляють відповідні департаменти та управління рад – отже, є фахівці, які можуть розрахувати хоча би приблизні обсяги будівництва та капітальних робіт. Звісно, повну і точну картину можуть надати виключно автори ПКД, але умовний посадовець умовного департаменту економіки обласної адміністрації точно знає, цей ремонт вкладається в межі тридцяти чи трьохсот тисяч, а може все ж таки трьох мільйонів. Зрештою аналіз подібних робіт теж ніхто не скасовував: це дуже зручно і дозволяє обгрунтувати потребу. Відштовхуючись від приблизних обсягів, можна розуміти, потягне бюджет ці роботи чи ні і вже під ці дані замовляти проєктно-кошторисну документацію, а не плодити проєктно-кошторисні документації, роботи за якими вестимуться незрозуміло коли і чи взагалі вестимуться”, – підкреслює Вірлич.
Як варіант, розробка ПКД виправдана без наявного плану обсягів коштів тоді, коли є можливість звернутись до донорів. Умовно: ми замовимо коштом бюджету ПКД, а потім покажемо донорам, скільки це коштуватиме. Але здебільшого все ж таки ПКД замовляють вже під конкретний намір конкретного донора – хоча б у вигляді пропозиції відновити. Інакше невідомо, чому розробляють ПКД саме цього об’єкту, чи є якась пріоритетність і як цю пріоритетність вибудували.
Павло Новик, Євген Лісічкін
—————————–
Це журналістське розслідування було проведене й опубліковане в рамках проєкту ІРРП “Підтримання журналістських розслідувань за фінансової підтримки International Media Support (IMS)”
Інші статті:
Як відновлюють деокуповану Харківщину 
Мільйони на муніципальний клуб “Харків”: як витрачають гроші під час війни 
20 мільйонів на проєкти будівництва бомбосховищ у школах: перемагають фірми з Полтави 
Мільярд на укриття: скільки коштів потрібно на безпечне офлайн-навчання у Харківській області 
Майже 5 млн грн міськрада планує віддати фаворитам на проєкти ремонту доріг