Для будівництва та ремонту укриттів для шкіл обласного підпорядкування та шкіл у громадах Харківщини (без Харкова) уже потрібно понад мільярд гривень.
Це стало зрозуміло під час аналізу договорів на замовлення проєктно-кошторисної документації, яка стосувалась саме бомбосховищ та інших захисних споруд у навчальних закладах.
Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий 4 серпня відвідав Харківську область з робочим візитом. Про це Лісовий повідомив на своїй сторінці в Facebook.
За його словами, до 1 вересня усі обласні військові адміністрації в Україні мають визначитися з формою навчання: освітній процес відбуватиметься очно, комбіновано чи дистанційно. Рішення для різних районів області може відрізнятися залежно від безпекової ситуації та наявності укриттів, як-от на Харківщині.
Наявність облаштованого сховища – базова вимога для поновлення очного навчання.
“Харківська область уже отримала 224,7 млн грн державної субвенції на укриття. Уже визначено по 12 закладів освіти в Харкові й області, сховища в яких будуть облаштовані за ці кошти. Загалом у Харківській області нині 325 шкіл мають укриття різного ступеня готовності. Це 46,2 відсотка від загальної кількості”, – написав Лісовий.
А тепер подивимось, як слова міністра корелюються з тим, що відбувається в системі “Прозорро” щодо замовлення проєктів на будівництво захисних споруд у навчальних закладах.
Замовляти проєкти на будівництво нових захисних споруд для шкіл обласного підпорядкування почали ще наприкінці минулого року, але жодних деталей проєкту для ліцею “Рятувальник”, наприклад, у системі не показали.
Навіть поверхневий аналіз замовлених проєктно-кошторисних документів свідчить, що їхня вартість та деталізація не пропорційні коштам, що є в бюджеті і можуть бути виділені на будівництво укриттів, а значить навряд колись будуть реалізовані.
Ось приклад: перший весняний тендер на виготовлення проєктно-кошторисної документації будівництва захисної споруди для Харківської спеціальної школи № 12 обласної ради. Вартість проєктних робіт становить два мільйони гривень для укриття на 400 осіб, а попередня оцінка вартості будівництва – 40 млн грн.
За ці кошти збирались робити, зокрема, теплиці для навчання дітей, двоярусні клумби, благоустрій території.
Наступний приклад: замовлення проєкту будівництва бомбосховища з благоустроєм прилеглої території Харківського наукового ліцею “Обдарованість”.
Цікаво, що на капітальний ремонт підвального приміщення під укриття в ліцеї “Обдарованність” уже витратили 12,4 млн грн. Роботи завершені, за даними сайту ХОВА, у січні. У ліцеї навчаються 300 учнів.
Тож виникає питання щодо замовлення проєкту нового укриття за два мільйони гривень у ліцеї, де вже є укриття на 400 осіб.
Друге запитання – наскільки доцільно зараз витрачати кошти на проєктування тренажерних майданчиків та автостоянки біля майбутнього укриття у ліцеї?
Ось ще один приклад. У роботи з будівництва бомбосховища у Харківській гуманітарно-педагогічній академії включають витрати на зведення спортмайданчиків.
Загальну вартість всього проєкту оцінюють в 45 млн грн.
Нове будівництво бомбосховища з благоустроєм прилеглої території у КЗ “Ліцей із посиленою військово-фізичною підготовкою “Патріот” також передбачає цілий комплекс спортивних споруд.
У проєктну вартість нового бомбосховища для обласної школи у Кочетку закладають будівництво тенісного корту та укриття для Харківської спеціальної школи № 7, а також заміну паркану та улаштування доріжки, тротуарів.
Таким чином виходить, що на будівництво усього шести укриттів у закладах освіти в області уже потрібна сума 248 млн грн. Це більше, ніж Міністерство освіти виділило на 2023 рік. І це ще не всі школи обласного підпорядкування, для яких замовили проєкти. А є ще школи в підпорядкуванні Харківської міськради та інших громад області.
Лише для проєктування нових бомбосховищ з полями для пляжного волейболу та трибунами біля футбольного поля для шкіл обласного підпорядкування витратили понад 20 млн грн. А на реалізацію цих проєктів потрібно мінімум 400 млн грн.
Окремо про проєктантів. ТОВ “Група компаній ”Укрсервіспроект” та ТОВ “Усп “Неоінжиніринг” отримували більшість підрядів на проєктування від Полтавської облдержадміністрації в той період, коли її очолював теперішній голова Харківської ОВА Олег Синєгубов. Наприклад, полтавське медіа писало, що “Група компаній ”Укрсервіспроект” отримало підряди на проєктування більшості футбольних майданчиків в області. Обидві фірми належать Руслану Русанову та Юрію Бєлодєду.
Інженер-будівельник з 15-річним досвідом роботи у сфері проєктування та будівництва Оксана (жінка погодилась проконсультувати на правах анонімності) зазначила, що фактично всі технічні завдання стосовно будівництва сховищ у школах написані під копірку та не містять місцеві особливості.
“Має бути розрахунок із зазначенням, скільки людей будуть працювати над документацією, скільки годин, яка в них заробітна плата, які розділи скільки коштують. У цих договорах цього немає”, – відзначила експерт.
За її словами, технічні завдання у проєктах максимально загальні, іноді навіть не зазначений тип укриттів – підземне чи надземне.
“Для початку будь-яких робіт замовник має визначити технічне завдання. Потрібний більш детальний опис від замовника. Багато чого не вистачає. Схоже, так зробили для того, щоб у проєктанта були дуже широкі можливості. Розроблення індивідуальних технічних вимог відсутнє, окремих проєктних рішень немає. Це нове будівництво, а у технічному завданні нічого не розписане. Зазначені лише дві проєктні стадії, а розділи не зазначені”, – зазначає експерт.
У договорах також немає інформації про авторський нагляд, вартість якого мають додавати у вартість документації.
Для порівняння: Пісочинська громада замовила проєктно-кошторисну документацію для будівництва захисної споруди у селищі Коротич. Вартість проєкту близько 1,5 мільйона гривень, а вартість будівництва оцінюють у 53 млн грн.
У цьому договорі є деталізація.
Крім того, замовник зазначив розділи у проєкті, зокрема, окремо зазначений розділ про час евакуації людей.
На відміну від тендерів для шкіл обласного підпорядкування, у пісочинському тендері погодинно прописана вартість робіт.
За словами експертки, через відсутність кошторисних розрахунків неможливо перевірити, наскільки вартість проєктно-кошторисної документації відповідає нормам.
Що стосується проєктування бомбосховищ у громадах області, то варто відзначити, що ці проєкти дешевші, ніж для шкіл обласного підпорядкування. Майже усі, за невеликим винятком, коштують менше 1,5 млн грн. Тоді як для обласних шкіл вартість проєктів у середньому була 2 млн грн.
Єдиний виняток – це проєкт для школи у Наталинській громаді, який робила та сама полтавська фірма “Укрсервіспроект”. У технічному завданні створення проєкту, крім самого бомбосховища на 400 людей, навіть додали заміну асфальту на дорогах та тротуарах, а також будівництво майданчика для стрітболу. Проєктна вартість будівництва цього бомбосховища з додатковою інфраструктурою – 45 млн грн.
У цілому на проєктування будівництва та ремонт укриттів у навчальних закладах громад області лише в цьому році уклали угод на суму понад 21 млн грн.
Варто зазначити, що в ОТГ рідко розкривали проєктну вартість ремонтних робіт або будівництва. Але кілька прикладів, окрім Пісочина, все-таки було. Так, у Балаклії два укриття оцінили у 29 млн грн та 31,8 млн грн, у Мерефі ремонт підвалу школи – у 8,3 млн грн.
Цікаво, що проєкти укриттів без суттєвого благоустрою (наприклад, улаштування футбольного поля або майданчика для пляжного волейболу) коштували на одну людину (умовного учня) дешевше, ніж ті, що замовляли для шкіл облради. Так, створення проєкту бомбосховища у перерахунку на одну людину для шкіл облради коштувала близько 5000 гривень (мова про два мільйона гривень за проєкт на укриття для 400 осіб), а в громадах без запланованого благоустрою – 2000-2500 гривень у перерахунку на людину. Як приклад, Золочівська громада.
Частина громад області взагалі жодних документів не завантажила. Серед таких негативних прикладів – Мала Данилівка.
Що стосується Харкова, то тут суттєвих кошторисів саме на проєкти будівництва укриттів для шкіл не було, але замовляли ремонти підвалів для створення укриттів. Середня вартість такого ремонту – 3-4 мільйони гривень.
Крім того, зараз міська рада проводить тендери на відбудову шкіл з укриттями. Але окремо прорахувати вартість відбудови захисних споруд поки що неможливо. Відомо, що місто цього року на ремонт укриттів планує витратити близько 50 мільйонів гривень. Таке рішення прийняли депутати на сесії у червні.
Окремо варто зазначити, що є громади, які планують влаштовувати мобільні укриття для школярів, а не реконструювати підвали. Серед таких – Безлюдівська громада, яка замовила модульні конструкції для створення підземних захисних споруд на суму близько 10 мільйонів гривень. Такі споруди можуть використовуватись для шкіл, де немає кількох сотень учнів.
Як бачимо, поки що вартість реалізації проєктів укриттів у школах на порядок вища за реально виділені кошти. І одна справа – замовити проєкт, а інша – знайти фінансування на його реалізацію. Це стане головною проблемою громад, аби організувати безпечне офлайн-навчання для школярів.
Матеріал підготовлений у рамках проєкту ГО “Антикорупційний штаб”: “Дорожня карта відновлення регіонів в Україні: пошук рішень на прикладі трьох областей”, що реалізується за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.