“Будинок Рад” на вулиці Сумській, 64, де знаходилися приміщення Харківської ОДА, облради та міськради, відновити неможливо. Однак, експерти в цьому сумніваються.

Тож це одна зі знищених пам’яток архітектури на Харківщині.

За даними Міністерства культури та інформаційної політики, з 24 лютого до 5 травня в Україні було зафіксовано 300 епізодів злочинів росіян проти культурної спадщини. 88 із них, майже кожен третій, припадають на Харківщину.

Історія створення

Будівля обладміністрації, типовий зразок повоєнного сталінського ампіру. Вона з’явилася на місці та з використанням елементів зруйнованого під час війни конструктивістського будинку Центрального Комітету КП(б)У (у свою чергу був перебудовою дореволюційного будинку Губернського земства.

Ось як викладено події, пов’язані з перетвореннями будинку рад на Сумській, у повідомленні на форумі сайту “Медіапорт”, викладеному 8.10.2010 р. на гілці «Незнайомі місця на старих фото Харків.

До розташування майдану Свободи забудова Сумської вулиці у Харкові дійшла в середині минулого століття. Тут з’явилася будівля Ветеринарного училища (у майбутньому – інституту). З 1849 року місто запровадило практику продажу ділянок під забудову на території, розташованій на північ від Ветеринарного провулка (нинішньої вулиці Свободи). У цьому районі стали оселятися представники духовенства, інтелігенції, юристів, лікарів, митців. При цьому правий бік Сумської вулиці розвивався активніше, оскільки землі ліворуч належали Харківському університету.

Остаточне планування району було оформлено в останньому десятилітті ХІХ ст., коли у 1895 році було розроблено та затверджено план міста Харкова. Наприкінці минулого століття відзначається помітне пожвавлення діяльності земських установ. Приміщення на Катеринославській, 38 (нині – Полтавський шлях) вже не задовольняло потреб штату установи. Тож знадобилася нова – простора та презентабельна – будівля. У 90-х роках 19 століття Харківське Губернське земство купує земельну ділянку за 34 тис. рублів на розі Ветеринарної (нині – Свободи) та Сумської вулиць.

Після чого губернським земством було оголошено відкритий конкурс на проект будівлі. У конкурсі переміг проект одеського архітектора Адольфа Мінкуса (1870–1948).

Проект був незабаром реалізований, і 1898-1900 р.р. на розі Сумської та Ветеринарної вулиць виросла будівля заввишки 2,5 поверху, увінчана невеликим куполом. Будівлю прикрашали алегоричні постаті “Землеробство” та “Промисловість”, створені скульптором Мормоне. Під його керівництвом були виконані інші ліпні роботи, включаючи одинадцять гербів повітів Харківської губернії. Будинок Земства було виконано у формах неоренесансу. Будова отримала спочатку №62, надалі замінений на №64.

Через десять років у земства виникла гостра необхідність розширити існуючі приміщення. Поруч із ним знаходилися невеликі житлові будинки приватних власників. У 1912 році Земство викупило у власників ділянки і на місці знесених дрібних будівель за проектом харківського архітектора Віктора Величко (1864 – 1923) було зведено другий корпус для Земства.

Перебудови

Як пише сайт constructivism-kharkiv.com, в 1925 році ЦК КП(б)У переїхав з будинку № 44 на Сумській в будівлю колишнього Губернського земства, постало питання про його реконструкцію і надбудов. Розробка проєкту була доручена архітекторові Якову Штейнбергу- прихильнику стилю конструктивізму.

“Архітектор відмовився від збереження деталей оформлення старих частин фасаду. Так було втрачено останні елементи будівлі Губернського земства, і в результаті вийшов черговий величезний конструктивістський паралелепіпед у стилі поштамту на вокзалі Південної залізниці чи АТС на Мироносицькій”, – пише видання “Слобідський край”

Фасад будівлі отримав строго прямокутне обрис, протиставлений складній пластиці Будинку Держпромисловості, що стоїть на протилежному боці площі. Вхід у будівлю містився на розі під балконом, що нависав, і підкреслювався вертикальною стрічкою віконного прорізу головних сходів, а надбудовані два основних і шостий поверх службового призначення прорізали безперервні горизонтальні стрічки вікон.

Варто відзначити, що у 30-ті роки ХХ сторіччя площа свободи мала конструктивістський облік.

Під час Другої світової війни будинок рад було зруйновано, і його відновлення у початковому вигляді вважали недоцільним.

В 1954 році звели на колишньому місці нову будівлю в стилі сталінського ампіру за проектом Веніаміна Костенка та Володимира Орєхова. Будинок вписався в навколишню забудову прямокутної частини площі Свободи і належить до пам’ятників архітектури 1950-х років.

В 2014 році під час захоплення будівлі проросійськими сепаратистами у будівлі рад відбулася пожежа. Але після звільнення адміністративної споруди у тому ж році будівлю відремонтували.

Знищення

Але після повномасштабного російського вторгенння на територію України, яке розпочалося 24 лютого 2022 року, вже 1 березня в Будинок рад на вул. Сумській поцілили дві російські ракети.

Перша ракета спричинила вибух біля будівлі ОДА, друга поцілила в саму будівлю.

Фото Andrea Carrubba/Anadolu Agency via Getty Images


У будівлі перебували представники територіальної оборони, військові та волонтери. Розбір завалів тривав понад три тижні.

1 квітня голова Олег Синєгубов повідомив, що остаточна кількість жертв становить 29.

Зараз ж Синєгубов заявив, що будівля не полягає відновленню. Як пояснили у пресслужбі військової адміністрації, голова ОВА мав на увазі попередній висновок експертів, оскільки будівля обласної адміністрації перебуває на стадії візуального обстеження.

На цьому етапі спеціалісти зафіксували аварійний стан будівлі. Саме тому доступ на об’єкт обмежено внаслідок можливості обрушення будівельних конструкцій. Центральний блок будівлі отримав найбільші ушкодження. Внаслідок влучання ракети відбулося наскрізне руйнування, що зафіксоване від рівня покрівлі до рівня підвалу. Ураження на рівні підвалу сягнуло зовнішніх стін, зруйнувавши фасадну стіну у цокольній частині. Несучі стіни та сходова клітина у цій частині зруйновані. Будівля по всій площі приміщень має пошкодження у вигляді тріщин різної ширини розкриття. Дах будівлі зруйновано майже повністю. Попереду – лабораторні дослідження, геологічні вишукування та геодезичний моніторинг. Після завершення яких ми оприлюднимо всі висновки”, – заявили в адміністрації.

Погляд експертів

Команда “Конструктивізм. Харків”, до якої входить група архітекторів та реставраторів, не згодна з попередніми висновками. про це вони заявили у дописі на сторінці у Фейсбук.


“Хочеться запитати. Де перелік експертів? Хто увійшов в експертну групу? Хто ці люди. Де фото, відео фіксація, де акти? Чому це все не у відкритому доступі?

Відповідь є. Ніяких експертів, актів та іншого не існує. Є «договорняк».


По нашій інсайдерській інформації незалежні експерти після попереднього обстеження не виявили таких причин, через які не можна відновити будівлю.

Будь-які висновки можна зробити тільки після масштабного дослідження, яке можливе після закінчення обстрілів Харкова.

Повноцінний доступ до будівлі може відбутися тільки після ретельної перевірки комунальниками та саперами, щоб усунути всі можливі загрози”, – вказують експерти.

Команда проєкту Constructivism.Kharkiv ще раз хоче наголосити на тому, що будівля ХОДА – це цінна архітектурна споруда для Харкова.

У коментарях архитекторка Олеся чаговець вказує, що переймається через ймовірну корупційну складову.

“Після другої світової Європу з руїн підняли. Ну просто із землі підняли. А зараз…. Це бабло. Поперше демонтаж! Це величезні кошти, бо це махіна. А потім швиденько за рік другий по проекту кума-свата-брата побудувати щось примітивне, але нове. Назвати культурно- діловий центр або ЦНАП або ще щось, а потім втюхати супермаркет ,кінотеатр. Тим паче досить близько до зимової ковзанки на площі, яку потім теж можна накрити якоюсь конструкцією та поставити наливайки і багатоярусну парковку, бо у щоб паркуватися у цьому культурно-діловому ЦНАПі. А ще у влади просто немає “своїх” будівельних кадрів робити реконструкцію. Ну не вміють. А запрошувати реально кваліфікованих – так це ж схеми міняти”, – пише архитектора. 

Під дописом вже розпочалася дискусія над тим, який має бути вигляд у будівлі в майбутньому. 

Сподіваємося, що процес вирішення майбутнього будинку рад буде максимально прозорим. 

#досвід_регіонів