З 24 лютого російські окупанти кожен день ведуть обстріли житлових мікрорайонів Харкова. Найбільше в місті потерпає район Салтівки, де немає жодної військової частини
За даними мера Харкова Ігоря Терехова на 13 квітня, з початку війни в місті зруйновано 1937 об’єктів, з яких 1671 житловий дім, а також 75 шкіл.
Більшість зруйнованих будинків знаходяться саме на Салтівці.
Близько 450 тис. людей мешкали у житловому масиві Салтівка у Харкові до війни. Це один з найбільших житлових масивів в країні. Він займає Московський район та частини Київського і Немишлянського районів Харкова. Це, так звані, спальні райони, де фактично не було промисловості. Лише житлові багатоповерхівки, школи, дитячі садки, торгівельні центри, ринки, а також трамвайне депо. Жодних військових об’єктів. Але саме цю частину міста російські військові обстрілюють кожен день.
Харківська журналістка Марина Ніколаєва, яка мешкає саме на Північній салтівці, перший тиждень війни провела вдома.
“Я мешкаю з двома дітьми-близнюками. 24 лютого прокинулася від звуків артпідготовки. Після досвіду висвітлення війни на Донбасі, ці звуки ні з чим не сплутаю. Особливість мого району, що це крайній район міста, а вікна виходять на Росію. Це по трасі до кордону кілометрів 40, а якщо по прямій – це приблизно 25 км. А снаряд летить не по трасі”, – каже Ніколаєва.
За її словами, в перші години Салтівку не обстрілювали. Тож у мешканців були сподівання, що що “не будуть бити по житловим будинкам”. Але коли російські війська зупинили на окружній дорозі, то обстріли почалися.
“Вони підігнали гради, танки. 26-го лютого перший будинок обрушився. Люди почали гинути. Фактично мешканці Салтівки були заручниками, окупанти розстрілювали мирних людей. Таким чином, вони намагалися примусити здати місто”, – вважає Марина Ніколаєва.
В цей день під обстріл потрапила зупинка міського транспорту на вул. Героїв Праці. Тролейбуси ще курсували на маршруті. Один із пішоходів загинув.
За словами ще однієї мешканки району Олени Павленко, сильні атаки району почалися з третього дня війни. Тоді ж снаряд влучив у будівлю школи № 111, яка знаходиться поряд.
За словами Олени, вже за кілька днів майданчики біля будинків засіяло снарядами та частинами ракет.
А потім були літаки. За словами всіх очевидців, це найстрашніше у цій війні.
“ Було чутно, що літаки летіли зі сторони Білгорода. Летіли низко, зник зв’язок та світло. А потім почули вибухи”, – каже Павленко.
За словами Марини Ніколаєвої, були чутно 3-4 вибухи.
“Дуже низько летіли, жахливий звук. Здається, що зараз бомбу скинуть прямо на тебе. Лячно. Дуже гучно. А потім почали працювати міномети”, – розповіла журналістка.
Наприкінці лютого Харків, в тому числі, й Салтівку, бомбардували некерованими фугасними бомбами, що можна кваліфікувати як воєнний злочин. Експерти Conflict Intelligence Team проаналізували відео зі стовпами диму у житлових квартирах Харкова після бомбардування.
Conflict Intelligence Team — це група російських незалежних блогерів, які розслідують обставини збройних конфліктів на підставі інформації з відкритих джерелами.
Місце одного влучення вдалося точно встановити — це перехрестя вулиць Гвардійців-Широнінців та Дружби Народів на Північній Салтівці.
«Місце удару оточують житлові будинки, відповідно, якщо його було завдано некерованим боєприпасом, то такі дії можна вважати воєнним злочином», — констатували в CIT.
Після бомбардування мирного району з літаків Ніколаєва тк Павленко виїхали з міста. Ввечері був обстріл, а вже о 7-й ранку Марина разом з дітьми та знайомими виїхала. В її будинок снаряд влучив 6-го квітня. Про це вона дізналася з домового чату.
3 березня у пресслужбі ДСНС повідомили, що внаслідок обстрілу житлових багатоповерхівок стався обвал будівель та споруд на Північній Салтівці.
24 березня в районі вулиці Академіка Павлова росіяни зі зброї дальньої дії обстріляли пункт «Нової пошти», біля якого харків’яни отримували гуманітарну допомогу. Тоді загинули 6 мирних жителів, понад десяток були поранені. Умисне завдання ударів по персоналу, транспорту, обладненню пов’язаному з наданням гуманітарної допомоги, – це ще один воєнний злочин.
Волонтер Олександр допомагає розвозити гуманітарну допомогу по всьому місту. Часто буває на Салтівці, де бачить понівечені дома.
За його словами, випадки, коли обстрілюють райони, де люди стоять в черзі за гуманітаркою, не рідкість. Така ситуація є в різних районах міста.
“Люди виходять з підвалів за гуманітаркою і прилітає”, – каже Олександр.
Злочини фіксують і в обласній прокуратурі.
“На теперішній час ворожі обстріли житлового масиву Салтівка та загалом міста Харкова з боку агресора не припиняються, – каже прокурор області Олександр Фільчаков.
За даними слідства, від російських обстрілів на Харківщині загинули 259 осіб, ще 206 поранені. І це тільки ті цифри, які станом на 6 квітня 2022 р. вдалося офіційно зареєструвати слідчим.
За словами Фільчакова, більшість із зареєстрованих нині проваджень на Харківщині — це факти артилерійських обстрілів та авіабомбардувань цивільних об’єктів і населення військовослужбовцями збройних сил та інших відомств РФ.
Юрист, адвокат Володимир Рисенко каже, що з початком широкомасштабної збройної агресії росії проти України, масштаби воєнних злочинів російських військових та злочинів проти людяності, шокували як українців так і міжнародну спільноту.
“Найбільший житловий район Харкова – Салтівка з перших днів відкритої війни піддається артилерійським та мінометним обстрілам, авіаударам. Загинули і продовжують гинути цивільні громадяни, зруйнована і пошкоджена величезна кількість приватних будинків і приватних квартир у багатоквартирних будинках, зруйновані і продовжують руйнуватись об’єкти цивільної інфраструктури: лікарні, школи, дитячі садки. Звичний спосіб ведення війни російською армією, коли вона, не здатна перемогти у відкритому протистоянні, зрівнює з землею колись мирні міста, є окремим складом воєнних злочинів, передбачених Римськім статутом”, – підкреслює Володимир.
За його словами, в діях російських військових він бачить умисний цілеспрямований напад на цивільне населення чи окремих цивільних осіб, які не беруть безпосередньої участі у воєнних діях; умисний напад на цивільні об’єкти, тобто об’єкти, які не є воєнними цілями; напад на незахищені та такі, що не є воєнними цілями, міста, села, жилі приміщення чи будівлі чи їх обстріл із застосуванням будь-яких засобів; умисне завдавання ударів по будівлях, матеріалах, медичних закладах та транспортних засобах; застосування зброї, боєприпасів та техніки, а також використання таких методів ведення війни, які спричиняють надмірні пошкодження чи непотрібні страждання, чи мають не вибіркову дію.
“З урахуванням вказаного перед Україною, Міжнародним кримінальним судом, міжнародною спільнотою та окремими державами постає надзвичайно важливе і важке завдання – притягнення винних за воєнні злочини до невідворотного покарання”, – підкреслює юрист.
—————–
Цей репортаж є частиною серії про воєнні злочини в Україні, створеної у партнерстві з JusticeInfo.net – Fondation Hirondelle.
Павло Новик
Інші статті:
Від продавчині матраців до обличчя пропаганди, або Хто очолив радіо Z в Білгороді 
Які матеріали лобіює російська пропаганда у США під час війни в Україні 
Анонімні канали, спікери та наративи: як працює російська пропаганда на Харківщині 
ПАТ “ФЕД” під час великої війни торгує з постачальниками товарів для російського ВПК 
Окупований Ізюм: як російські війська знищили багатоповерхівки, в підвалах яких ховались люди