Як Харків і громади області готуються до найскладнішого в історії опалювального сезону: аналітика ХАЦ

Внаслідок російських атак Харків та громади області перебувають напередодні найважчого опалювального сезону часів незалежної України. Руйнування ТЕЦ змушує місцеву владу не просто переглянути стратегію опалення багатоповерхівок, але й працювати швидко, залучаючи усі можливі ресурси: місцевий бюджет, державні кошти і допомогу донорів.

На відновлення ТЕЦ та підготовку Харківщини до зими із бюджетів різних рівнів планують витратити близько п’яти мільярдів гривень (без урахування приватних інвестицій та міжнародної технічної допомоги). 

За 3,5 місяці до початку опалювального сезону-2024/2025 ХАЦ проаналізував, як саме комунальники готуються до зими та на що розраховувати понад мільйону мешканців Харківщини узимку. Зазначимо, що з огляду на імовірні ризики не розголошуємо або уникаємо деталізації деяких даних. На даний момент ми бачимо дві головні проблеми: мало часу і багато побутових споживачів (тільки у Харкові за офіційними даними проживає понад 1 мільйон людей). Вочевидь, спочатку влада буде забезпечувати альтернативним теплом, світлом та водою об’єкти соціальної сфери. 

Наслідки російських обстрілів

У березні 2024 року війська рф масовано обстріляли ракетами Харків та область, поціливши двома десятками ракет по об’єктах енергетичної інфраструктури.

Серед об’єктів, по яких були зафіксовані прямі влучання: Харківська ТЕЦ-5, Зміївська ТЕС та ТЕЦ-3 “Харківських тепломереж”, чисельні підстанції.

ПАТ “Харківська ТЕЦ-5” (розташована у селищі Подворки Солоницівської громади) забезпечувала теплом та гарячою водою понад 400 багатоповерхівок у Харкові (близько 350 000 абонентів), а також усіх жителів селищ Солоницівка та Пісочин. Це одна з найбільших теплоцентралей в Україні, здатна нести електричне навантаження до 540 МВт та покривати теплове навантаження до 1420 Гкал/год.

Ступінь пошкоджень ТЕЦ-5 можна назвати тотальною. У пресслужбі говорять: станція зруйнована, на її відновлення потрібні роки.

“Щоб відновити теплоелектроцентраль, необхідно виготовити обладнання енергоблоків, зокрема, турбін та генераторів. На думку енергетиків, очевидно, що це вкрай трудомісткий і затратний процес, порівняний із новим будівництвом”, — йдеться в офіційному повідомленні.

Зміївська ТЕС у селищі Слобожанське (колишнє Комсомольське) забезпечувала теплом Слобожанську громаду (понад 20 000 людей). Її встановлена проєктна потужність – 2 400 МВт, за даними на 2021 рік, електрична потужність становила 2270 мВт. Станція забезпечувала електроенергією абонентів трьох областей: Харківської, Полтавської та Сумської. 

Зміївська ТЕЦ 27 березня 2024 року / Facebook-сторінка Германа Галущенка

Руйнації Зміївської ТЕС значні: її росіяни намагалися знищити у березні 2024 року, а добили у квітні. Кілька місяців тривав аудит пошкоджень.

“Знищені всі блоки, пошкоджено допоміжне обладнання. Ступінь руйнації різний, від повного – до значного. Зараз на підприємстві триває розбір завалів і немає доступу до більшої частини обладнання. Тому можливостей більш точно оцінити масштаб пошкоджень, точні цифри щодо суми, яка необхідна на відновлення, а також якихось прогнозів щодо часу ремонтів – немає”, – повідомляли в ПАТ “Центренерго”.

ТЕЦ-3 разом із ТЕЦ-5 функціонувала у централізованій системі Харкова (на її частку припадало 20% виробництва теплової енергії, на ТЕЦ-5 – 26%).

Через пошкодження цих об’єктів Харків достроково завершив опалювальний сезон навесні. Відтоді, окрім зменшення електрогенерації в об’єднаній системі України, перед Харковом та областю постало питання проходження наступного опалювального сезону: теплоелектростанції відновити не встигнуть.

Потрібна децентралізація

Протягом останніх трьох звучали різні плани підготовки Харкова до проходження наступного опалювального сезону. На початку квітня міський голова Ігор Терехов  в інтерв’ю виданню Liga заявив, що місту доведеться позбутись залежності від великих станцій. За його словами, руйнування ТЕЦ настільки значні, що про її повноцінну роботу в наступному опалювальному сезоні не йдеться.

“Диференціація теплової мережі буде пріоритетом у підготовці до нового опалювального сезону, щоб менше давати навантаження на стаціонарні великі ТЕЦ”, – додав мер.

Міській системі водопостачання також необхідні альтернативні рішення: наразі водопостачання напряму залежить від енергетики.

“Це хороший рецепт, як розв’язати проблеми з водопостачанням, теплопостачанням та електропостачанням. Настав час максимально відходити від великої централізації”, – сказав Терехов.

Першого травня під час засідання Держкомісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій він заявив про необхідність прискорити постачання обладнання: генераторів, когенераційних установок та іншого устаткування, аби місто було з теплом, світлом та водою.

“Перш за все – це когенераційні установки, це газотурбіни і установки, які будуть виробляти електроенергію. І ми проаналізували можливості всіх країн і всіх виробників цього устаткування. Надали повний перелік де, що обрати і що вже виготовлено і що ми можемо придбати”, – підкреслив Терехов.

При цьому він зазначив, що місто потребує допомоги від держави як фінансово, так й зі спрощенням роботи митниці.

“Бо коли я спілкуюсь з донорами, з міжнародними фондами, вони питають щодо розмитнення цього обладнання, щоб не сплачувати ще кошти для того, щоб розмитнювати”, – заявив Терехов, пише видання “Інфосіті”. Для децентралізації системи водопостачання місто вирішило робити артезіанські свердловини. 30 травня Кабінет міністрів ухвалив рішення про спрощення бюрократичних процедур стосовно будівництва артезіанських свердловин у медичних закладах Харкова та області. Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Місто почало і продовжує шукати по світу газові когенераційні установки, які перетворюють газ на електричну та теплову енергію. Скільки вдалося забронювати і чи встигнуть їх “вбудувати” у систему теплопостачання до жовтня 2024 року, невідомо.

Голова Ради Української Асоціації відновлювальної енергетики Станіслав Ігнатьєв вважає, що держорганам потрібно активніше працювати з міжнародними організаціями. Крім того, до зими потрібно готувати й пункти незламності.

“Найбільш постраждалими від обстрілів є Харків та Харківська територіальна громада. Це пов’язано з повним руйнуванням ТЕЦ-5. Наскільки я знаю, там, де було забезпечення в місті від ТЕЦ-5, то місто розбивається на такі теплові райони, створюються внутрішньорайонні котельні. Бачив по одному такому району, там зроблений капітальний ремонт, замінено котельне обладнання, там був прильот, опосередкований, але був. Замінюють котельне обладнання на сучасне. Роботи ведуться, зрозуміло, що не в повному об’ємі і тут завдання не тільки територіальної громади, а і державних органів, щоб у місто залучити додатково технічну міжнародну допомогу у вигляді газопоршневих установок. У нас у місті є розгалужена мережа газопостачання, цього вистачить для того, щоб забезпечити певні райони тепловою електричною енергією, але часу на це дуже мало”, – зазначив Ігнатьєв.

За словами експерта, виробники цих установок законтрактовані на рік вперед, стоять черги з бажаючих закупити це обладнання, і чекати його необхідно мінімум рік.

Другим завданням для влади Ігнатьєв називає поновлення тих “пунктів незламності” з опаленням та електропостачанням, що діяли минулого року, але були майже не затребувані.

“Не в усіх районах можна буде децентралізувати систему опалення для побутових споживачів. Містяни, які не можуть взимку виїхати з Харкова або через соціально-економічні причини, або працюють на критичній інфраструктурі, повинні отримати обігрів у цих “пунктах незламності”. Нагадаю, що квартира в “хрущовці” при температурі -10 градусів на вулиці перетворюється за добу на холодильну камеру. Треба готуватись містянам, мати якийсь теплий одяг. Якщо в будинки не буде змоги подати теплоносій, а виїхати немає можливості, то треба думати про ці пункти незламності”, – каже Ігнатьєв.

Міжнародна технічна допомога

Світ обіцяє допомогти Харківщині підготуватися до зими. 11 червня Терехов заявив, що Харків отримає й міжнародну технічну допомогу. Зокрема, Чехія планує передати Україні дев’ять когенераційних станцій, три з яких мають надійти до Харкова.

Отримують допомогу для підготовки до опалювального сезону й громади області. Так, Міжнародний Комітет Червоного Хреста передасть пересувні модульні котельні.

“Продовжуємо забезпечувати жителів Харківщини опалювальним обладнанням. Плануємо передати області 13 пересувних модульних котелень, які під час наступного опалювального сезону забезпечать теплом близько 23 000 людей”, – сказала представниця організації Стефані Гартлахер.

Фінансування від держави

Для підготовки Харкова та області до осінньо-зимового періоду виділять 4 млрд грн. Половина суми – з резервного фонду державного бюджету, решта – з міського бюджету. Ці кошти спрямують на відновлення зруйнованого обладнання та встановлення когенераційних установок.

13 червня Кабмін прийняв постанову про виділення Харківській ОВА 2,5 млрд гривень “для забезпечення сталого проходження опалювального сезону 2024/25 року і створення належних умов для проживання населення м. Харкова та Харківської області”.

Також уряд виділяє кошти на відновлення Зміївської ТЕС. 17 травня Кабмін виділив понад 1,5 млрд грн для відбудови  Зміївської ТЕС на Харківщині та Трипільської ТЕС на Київщині. Зокрема, 726 млн грн було виділено державній компанії “Центренерго” з резервного фонду державного бюджету, ще 826 млн грн — з Фонду ліквідації наслідків агресії.

У Prozorro відсутні дані про контракти на відновлення станцій.

“Харківські теплові мережі”

Комунальне підприємство “Харківські теплові мережі” проводить тендери, що стосуються підготовки до опалювального сезону. Так, комунальники оголосили торги на придбання блочно-модульних котелень на загальну суму 172,2 млн грн. 

Загалом  мають придбати 13 блочно-модульних котелень різної потужності: 6 МВт, 8,0 МВт, 4 МВт, 2,2 МВт, 1 МВт, 1,6 МВт, 4,0 МВт, 0,6 МВт, 0,6 МВт, 0,1 МВт, 3,0 МВт, 0,6 МВт та 0,2 МВт.

Це вже друга спроба придбати 13 котелень. Перший тендер був загальним, на всі тринадцять котелень, але торги не відбулись. Усі пропозиції були відхилені.

Також оголошені тендери на придбання когенераційних газопоршневих установок на загальну суму 74,1 млн грн.

Паралельно з цим комунальники уклали три угоди на проєктування розміщення трьох когенераційних газових установок. Загальна вартість проєктних робіт близько 5 млн грн.

Також “Тепломережі” уклала угоду з АК “Харківобленерго” щодо приєднання когенеративної установки до електричних мереж однієї з котелень. Вартість робіт склала 15 млн грн.

Крім того, за останні місяці були оголошені кілька тендерів на ремонтні роботи обладнання вартістю понад сто мільйонів гривень. Окрім цього, відбувається модернізація котелень та реконструкція теплових мереж.

Депутат Харківської міськради Дмитро Булах зазначає, що засідання профільної комісії відбуваються нечасто, проте місто намагається збільшити потужності за рахунок когенеративної генерації, а також за рахунок матеріально-технічної допомоги з-за кордону.

Усі роботи в процесі.

Що відбувається у громадах

Слобожанська селищна рада, на території якої розташована Зміївська ТЕС,  уклала дві угоди з ТОВ “НВК “Східбуд” на розробку проєктів будівництва газових котелень у селищі. Вартість робіт близько трьох мільйонів гривень.

Раніше селищна рада повідомляла про плани будівництва газової котельні потужністю 20 мВт для опалення селища.

Для сталого функціонування нових газових котельних необхідно побудувати додаткові газопроводи, адже теперішньої мережі недостатньо для запуску додаткових потужностей. Проєкти нових газопроводів також включені до угоди.

Голова Слобожанської громади Дмитро Діхтяр розповів ХАЦ, що фізично гроші до громад на підготовку до опалювального сезону ще не надійшли.

“Проєкт нової системи опалення є. На реалізацію цього проєкту держава пообіцяла кошти. Начебто було засідання Кабміну і щось виділили. Я це побачив в офіційному листі. Але поки ніяких грошей фактично не надходило і документів в обласну адміністрацію не надходило. Проєкт на виході є, гроші теж, залишилось це встигнути збудувати. Хто буде замовником будівництва, хто контролюватиме – поки не визначено”, – каже Діхтяр.

У зв’язку з руйнування ТЕЦ-5 постало питання щодо опалення багатоповерхівок на території Солоницівської та Пісочинської громад. Солоницівська селищна рада вже уклала три угоди на проєктні роботи з будівництва нових газових котелень: двох у Солоницівці, однієї – у Подворках. Проєктні ремонт виконає фірма “Схід-Теплоремонт” – один з постійних підрядників “Харківських теплових мереж”. 

Ще три газових котельних запланували побудувати й у Пісочині. На даний момент громада замовила проєкти у ТОВ “НВК “Східбуд”.

Як зазначає Станіслав Ігнатьєв, область має суттєвий дефіцит електричної енергії через руйнування Зміївської ТЕС.

“З приходом холодів буде проблема для будинків, де використовується електроопалення. Об’єкти соціальної сфери та критичної інфраструктури будуть значно менше обмежувати, і це вплине на побутових споживачів. Будуть графіки і планові, і стабілізаційні. І це не на один рік”, – зазначив голова Ради Української Асоціації відновлювальної енергетики.
Щодо досвіду інших міст, то Ігнатьєв говорить, що є приклади Старокостянтинова у Хмельницькій області, який отримав ще минулої зими газопоршневі установки.

“Другий приклад – це місто Ірпінь Київської області. де після деокупації запрацювала така газопоршнева установка, яка забезпечує зараз в першу чергу електричною енергією об’єкти соціальної сфери. Але унікальних рецептів немає. Тільки ретельно працювати, а також методом спроб та помилок, іншого варіанту немає, – каже Ігнатьєв.

Замість висновку

Як бачимо, час грає проти комунальників. На даний момент основні кошти лише пообіцяли надати. У Харкові йдуть процедури на придбання обладнання, однак потрібен час на його встановлення та підключення. Громади області теж знаходяться на етапі отримання проєктів.

Є ризики стосовно використання коштів через Харківську обласну військову адміністрацію, адже ХАЦ неодноразово писав про завищення цін в рази в кошторисах на об’єктах, які відновлювались через департаменти ХОВА. Коли Україні допомагають готуватись до зими десятки країн, корупційні скандали будуть зайвими.

До речі, можна відмітити Київ, який вже встиг укласти угоду на придбання когенераційних газових установок на суму 1,1 млрд грн. За даними порталу “Наші Гроші”, столичні комунальники зробили це за адекватні кошти.

Як це відбудеться на Харківщині – покажуть наступні два-три місяці.

Матеріал підготовлений у рамках проєкту ГО “Антикорупційний штаб”: “Розбудова спільноти активних громадян задля прозорої комунікації відновлення інфраструктури України внаслідок руйнувань, завданих російськими військовими”, що реалізується за підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”.