У переліку постійно обстрілюваних міст України уздовж лінії фронту Харків і Запоріжжя – найбільші. За два роки повномасштабної війни місцева влада так і не напрацювала цілісного рішення, як тут облаштовувати укриття.
Обидві точки на мапі максимально вразливі. Росіяни можуть дістати до двох міст навіть С-300, не кажучи вже про балістичні чи крилаті ракети. В обох містах є розгалужена система укриттів, але дещо хаотична, місцями ситуативна, здебільшого приватна ініціатива.
Які типи укриттів є в обох містах і чи є від них користь взагалі? Від чого вони можуть захистити?
Великі укриття: для заходів і концертів
У Запоріжжі активно витрачали кошти на укриття, де можна проводити концерти чи зібрання і не зважати на повітряні тривоги. Для проведення івентів облаштували підвали у двох міських палацах культури – “Титані” та “Орбіті”. Обидва зараз мають повноцінні підземні простори для постійної роботи, оптимальна місткість – 200-300 людей одночасно.
У Запоріжжі з’явився приватний бункер із ще більшим ступенем захищеності. Він знаходиться під корпусами радянського заводу “Гамма”, який виробляв електроніку для тодішнього ВПК. Місткість сховища – до 200 людей. Його власник, підприємець Максим Дрозденко, наголошує, що облаштував свій підвал в декілька разів дешевше, ніж міська влада за бюджетний кошт – муніципальні.
Від 24 лютого 2022 року найбільшим багатоцільовим укриттям Харкова стало метро. На багатьох станціях підземки місяцями жили тисячі людей, доки місто обстрілювали з “Градів” та РСЗО. Тут проводили івенти, зокрема, новорічні святкування. У вересні 2023 року у підземці влаштували метрошколу, яка дозволяє вчити дітей офлайн.
Також для проведення івентів у місті використовують кілька локацій: паркінг торгівельного центру “Нікольський”, “Єрмілов-Центр” у підвалі університету імені Каразіна, культурний центр ART AREA ДК та майданчик на мінусовому поверсі “Радміру”.
Великі культурні заходи у місті фактично табуйовані. Ще у квітні 2023 року Рада оборони Харківської області заборонила проводити культурні заходи. Харків став єдиним обласним центром в Україні, де була заборонена діяльність театрів.
Попри це, харківські театри намагалися ставити спектаклі в невеличких підвальних приміщеннях та облаштовувати власні укриття. Але суттєвих коштів на упорядкування безпечного простору їм так і не дали.
Тільки наприкінці 2023 року міськрада прийняла рішення про виділення 800 000 гривень на обладнання укриття у Харківському національному театрі опері та балету. Рішення ухвалили на позачерговій сесії. В укритті буде сцена та глядацька зала на 400 людей. Як розповів “Суспільному” гендиректор та художній керівник ХНАТОБу Ігор Тулузов, тут зможуть давати вистави трупи інших театрів.
… і навіть трохи нової забудови “під прикриттям укриття”
Улітку 2023 року Харківська міськрада планувала побудувати офісний центр з кількома підземними поверхами, які можна було використовувати для проведення масових, зокрема навчальних заходів. Але місце обрали нашвидкуруч і невдало.
Будівництво запланували поруч із Саржиним Яром. Наміри забудувати територію поряд із зоною для відпочинку містян викликали опір громадськості. Попри військовий стан, харків’яни зібралися на мітинг проти будівництва.
Після широкого розголосу питання зняли з порядку денного сесії Харківської міської ради, а міський голова Ігор Терехов пообіцяв знайти інше місце для будівництва центру. Новою локацією обрали ділянку на вулиці Георгія Тарасенка, 88 біля станції метро “Метробудівників”. Орієнтовна площа земельної ділянки під будівництво — 0,42 га.
Проєкт можуть реалізувати вже цього року.
Укриття у школах
У Запоріжжі з початку минулого року почали робити шкільні укриття. Попри всі історії з завищенням кошторисів, підозрілим “серійним” виробництвом проєктної документації за тиждень приблизно чверть шкіл міста вже мають облаштовані підвали. Звідти педагоги ведуть онлайн-заняття, класи також можуть спускатися під час повітряної тривоги.
Наприкінці 2023 року обласна влада оголосила, що в місті готові укриття у 38 школах. Тепер посадовці департаменту освіти вирішують із батьківською радою, у якому форматі краще продовжувати навчання.
У Харкові влітку 2023 року активно почали виділяти кошти на ремонт підвалів у школах. Тоді влада сподівалась на запуск офлайн-навчання з 1 вересня. Але нормам ДБН навіть після ремонту не відповідав би жодний підвал, бо це найпростіші протирадіаційні укриття, від ракет С-300 вони не врятують. Коли стало зрозуміло, що офлайн-навчання неможливе, запал чиновників з облаштування шкільних укриттів вичерпався.
Основні сили міська влада кинула на будівництво “першої підземної школи”. Фактично це нове бомбосховище, яке має витримати пряме влучання ракети С-300. Будівництво планують завершити у березні 2024 року.
Зупинкові комплекси загальмували
Перший “захисний зупинковий комплекс” Запоріжжя моментально отримав назву “кіоскокриття” і викликав шквал критики. Напроти мерії, на початку бульвару Шевченка, поставили кіоск із кавою з “розширеним” павільйоном, десь три на вісім метрів. Концепція отримала критику вже колишнього очільника ОВА Юрія Малашка, який назвав їх “коморами” без реальних захисних властивостей. Проєкт призупинився. Зараз міська влада потроху його “перезапускає”. За словами в. о. міського голови Анатолія Куртєва, у них є вже близько 40 заявок на встановлення таких споруд. Утім, запоріжці задаються питанням: від чого таке сховище здатне врятувати?
Аби отримати відповідь на це запитання, ми надіслали запит до міськради та отримали технічні характеристики укриття, а в них – парадоксальна річ. У переліку матеріалів, що мають використовувати для стін споруди, немає нічого, що мало б захищати від уламків – ані бетону, ані армованої сітки або аналогічних матеріалів. Усі перераховані у ТТХ стін складники – це матеріали для звичайної перегородки звичайного кіоску.
Імовірність того, що насправді стіни бетонні, існує. Ми почули версію, згідно з якою цей матеріал виключили з опису через юридичні тонкощі. Кіоск, що містить бетон, – це вже капітальна споруда, під яку треба відводити землю. А от чи заливають його насправді – треба дивитися по кожному об’єкту окремо.
Ми додатково проконсультуємося зі спеціалістами щодо цього “нововведення” і надамо нашим читачам професійний коментар.
У Харкові зупинки-укриття почали робити у серпні 2022 року. У таких бетонних павільйонах, розрахованих на 30 людей, мав бути зв’язок з диспетчером, безкоштовний Wi-Fi, та екран із повідомленням щодо прибуття громадського транспорту.
Однак після того, як українським військовим вдалось вичавити росіян за кордон з півночі Харківщини, будівництво зупинок припинилось.
Із запланованих 25 зупинок-укриттів у найнебезпечніших районах встановили 14. У 2023-му до теми безпечних зупинок не поверталися.
Будиночки хоббітів у парках
Своєрідним запорізьким спін-оффом харківських зупинкових комплексів стали “будиночки хоббіта”. Навесні 2023 року у паркових зонах міста почали ставити загадкові бетонні конструкції, які нібито й були схожі на укриття, але було незрозуміло, для чого вони.
Згодом влада пояснила, що напівзакопані бетонні споруди призначені насамперед для комунальників, які працюють в парках і яким треба перечікувати десь повітряну тривогу. Але у “будиночках хоббітів” немає входу-тамбуру. Тож люди не застраховані від того, що якийсь уламок не влетить крізь двері всередину.
Підвали житлових будинків: ОСББ та комунальних
У Запоріжжі, як виявилось, нелегко зробити підвал звичайного будинку придатним для того, аби безпечно провести ніч під час обстрілу. Реєстр укриттів, створений у 2014 році, виявився формальністю. До нього просто внесли майже всі підвали багатоквартирних будинків.
Але за дев’ять років у місті відбулось чимало змін, близько третини будинків перейшли у формат ОСББ, інші віддали до приватних керуючих компаній. В управлінні міської влади, через КП, залишилося кілька десятків проблемних багатоповерхівок.
Десь у травні 2023-го року влада почала збирати ОСББ і керуючі компанії до районних адміністрацій і “доводити до відома”, що їхні підвали – то зараз найпростіші укриття, до яких треба забезпечити цілодобовий доступ. Після “прильотів” у Києві, коли люди загинули під дверима зачиненого сховища, центральна влада дала вказівку на місця привести ситуацію до ладу. Але вийшло не дуже.
“Ми їм тоді почали казати: добре, але тоді давайте в кожен підвал, який у вашому реєстрі зафіксований як укриття, прийде ця зведена комісія з райадміністрації, Нацполу і ДСНС. І хай ця комісія заактує, чи є в цьому підвалі вентиляція, два виходи, туалет та інші необхідні елементи “найпростішого укриття”. Чимала частка ОСББ таки домоглась, щоб комісія до них дійшла і видала їм акт, що їх підвал не відповідає вимогам. Копія акту висить на дверях до закритого підвалу, і все є, як і було. У керуючих компаніях надають доступ до підвалів, принаймні частково”, – розповідає керівник однієї з міських асоціацій ОСББ Максим Рогальський.
Але, попри перевірки та акти, всі ці підвали досі залишаються у реєстрі укриттів, адже під час воєнного стану з нього заборонено видаляти об’єкти.
У Харкові переважна більшість будинків залишається у власності міста. Підвалами у них мали б опікуватись комунальні служби, але до літа 2023-го влада дистанціювалася від питання облаштування укриттів у підвалі багатоповерхівок. За перші пів року на ремонт підвалів не виділили жодної копійки.
Після розслідування ХАЦ про ігнорування питань укриттів комунальники почали проводити невеликі ремонти у підвалах, облаштовувати входи та оновили схему укриттів міста.
Що у підсумку
Харків та Запоріжжя залишаються у зоні ураження С-300. Офіційні особи під час повітряних тривог радять містянам перебувати в укриттях. Але що мається на увазі і куди вони пропонують бігти людям, невідомо. Цілісної стратегії, де і як краще перечікувати небезпеку, не напрацювали і не оприлюднили ні в Харкові, ні у Запоріжжі. Є ситуативні рішення: метро, хаби-підвали, укриття приватних структур. Але це не про небезпеку сотень тисяч жителів цих двох міст. Іноді навіть простежуються рішення, у яких видно лобізм забудовників чи комерсантів.
А як щодо виконання рішення Кабміну та РНБО про створення Фонду захисних споруд цивільного захисту?
#Досвід_Регіонів