Став відомий вирок фермерці-депутатці з Харківщини, яка вивозила українське зерно в росію

Суд визнав винною фермерку із селища Шевченкове Куп’янського району, яка є депутаткою місцевої селищної ради, у вивезенні українського зерна до росії у 2022 році, в часи окупації (ч. 4 ст. 111-1 КК України – колабораційна діяльність) та призначив покарання у виді трьох років і двох місяців позбавлення волі, із забороною обіймати посади в органах влади та в установах будь-якої форми власності на строк десять років, з конфіскацією всього майна. Про це стало відомо з вироку суду.

За даними ХАЦ, мова йде про Наталію Проценко.

Жінка з 4 жовтня 2022 року перебуває у СІЗО.

Проценко, перебуваючи на території Шевченкового, наприкінці березня 2022 року отримала усний дозвіл від представників збройних формувань держави-агресора, надала вказівку підлеглим працівникам сільськогосподарських підприємств здійснити посівну компанію соняшнику, гороху, гірчиці та ячменю.

А вже у період липень-серпень 2022 року Проценко за погодженням представників держави-агресора наказала здійснити збір пшениці, гороху, ячменю та гірчиці, щоб реалізувати їх на території держави- агресора.

У серпні 2022 року Проценко подала до так званої “налоговой службы Харьковской области” заяви про взяття на податковий облік та здійснення перереєстрації своїх господарств: СГ “Колос”, СФГ “Золотий Колос”, ТОВ “Сільськогосподарське підприємство “Шевченківське”, в результаті чого її підприємства мали платити податки на прибуток у казну держави-агресора та її окупаційних органів.

Крім цього, фермерка відкрила рахунки у валюті держави-агресора підприємств, які очолювала, в “дополнительном офисе №1 филиала №5 ООО “коммерческий банк “международный расчетный банк”, створеному на тимчасово окупованій території.

Надалі Проценко організувала перевезення та реалізацію на території рф 250-ти тонн насіння соняшнику (доправили до в села Уразове Білгородської області, де знаходиться “Уразовский элеватор”, що входить до концерну “Юг Руси” російського мільярдера Сєргєя Кислова, якого “Радіо Свобода” називала партнером Віктора Медведчука у нафтопереробному бізнесі та шахтах у Ростовській області). 

У суді Проценко визнала свою вину та зазначила, що війна її застала в Шевченковому, на співпрацю з представниками країни-агресора вона пішла заради збереження власних сільськогосподарських підприємств та отримання можливості надавати допомогу працівникам і мешканцям громади, які залишилися без засобів для існування. На той час іншого виходу для себе не бачила. Сказала, що жалкує про свої дії під час окупації. Після проходження лікування за кордоном і покращення стану здоров`я на початку жовтня 2022 року вона повернулася до України та самостійно звернулася до правоохоронних органів. Також зазначила, що жодного податку на користь окупаційної влади не сплатила.

У 2020 році Проценко стала депутаткою Шевченківської селищної ради від забороненої “Опозиційна платформа – за життя”. Балотувалась вона до ради під першим номером. Також від цієї партії намагалась стати у 2020 році депутатом Харківської облради, але не була обрана.

Також у Проценко є досвід балотування до Харківської облради (у 2002 році від “Народно-демократичної партії”) та до Верховної Ради України (у 2006 році від “Соціалістичної партії України”). В обох випадках не обралася.