Громадські активісти з різних сфер взяли участь у дискусії, яку організовала ГО СМАРТ МЕДІА щодо візії відновлення Харкова після перемоги. Серед запрошених був і голова ХАЦ Дмитро Булах.
На думку Дмитра Булаха, харківське суспільство “різко подорослішало” під час повномаштабної агресії росії проти України. Але влада поки немає стратегічного бачення розвитку Харкова, тому міська влада комунікує звичним для неї засобом. Бачить проблему та намагається відповісти те, що має сподобатися електорату. Саме тому в Харкові з’явилися топоніми, які тішать “его” харків’ян ( як то проспект Героїв Харкова чи Харківське шоссе), але не відповідають логіці назв вулиць та проспектів.
Північна Салтівка: реконструкція чи консервація?
В міської влади немає загального бачення, як буде відновлюватися найбільш зруйнований район Харкова — Північна Салтівка і чи треба його відновлювати взагалі?
«Вони і досі вважають що можна показати нам цукерку і всі будуть раді. Ні не всі. От реконструкція чи консервація? А може меморіал звірствам росіян? Оце дико, що ми цього не розуміємо. З нами всіма харків’янами треба почати говорити, як з нормальними дорослими людьми. Є проблеми. Ось є такі варіанти вирішення. Нам не потрібна цукерка, нам потрібна чесна відповідь», — вважає Дмитро Булах.
Що робити зі зруйнованими будинками на Північній Салтівці: реконструювати чи консервувати? Адже треба враховувати близькість району до кордону з росією (28 км) і те що дуже багато людей покинули свої домівки і навряд чи повернуться назад.
«Відновимо будинок на 500 людей, з тих людей буде жити 250. Хто захоче купити на Північній Салтівці?», — питає представник ГО «Майдан Моніторинг» Олександр Свід.
На його думку питання відновлення будинків це питання всієї громади Харкова.
«Людям потрібно об’єднуватися, їм потрібно комунікувати. В тому числі з муніципалітетом і артикулювати в тому числі якось свої більш менш вимоги. Так само це повинен бути діалог в тому числі і з іншою частиною міста. Ми не можемо вгатити мільярди у відновлення 4 мікрорайонів. Якщо в нас в іншій частині міста є проблеми з комунікаціями. І ми не можемо їх довести до відповідного стану і в нас півміста залишиться без тепла як це вже бувало», — каже Олександр Свід.
На березень 2023 року у Харкові 5200 будинків зазнали пошкоджень за час повномасштабної війни. Найбільше будинків зруйновано або пошкоджено у спальному мікрорайоні Північна Салтівка. Частина з них вже не підлягає відновленню. Зараз всі понівечені житлові багатоповерхівки проходять експертизу. За інформацією першого заступника директора департаменту ЖКГ ХМР Олексія Богача, 450 з 5200 будинків зі значними ураженнями, а 49 будівель вже навряд чи вдасться відновити.
Харкову треба шукати нові сенси
Директорка БФ “Харків з тобою” та “Родини Алчевських-Бекетових” Олена Рофе-Бекетова підкреслює, що попередні сенси Харкова, як то «туристичне місто» чи «студентське місто» навряд чи працюватимуть в найближчі роки. Харкову потрібно шукати нові сенси свого життя та розвитку.
Особливе питання — це архітектурна спадщина. Адже надважливо зберегти історію міста для нащадків.
«Щодо пам’яток культурної спадщини. Зараз мова йде не стільки про реставрацію, скільки про консервацію. Це один з видів реставрації. Бо відреставруємо будівлю а поряд знов щось прилетить. Наразі за гроші міжнародних донорів проведено заходи консервації будинку по вулиці Благовіщенській», — каже Олена Рофе-Бекетова.
Дмитро Булах вважає, що владі потрібно комунікувати з суспільством і разом шукати відповіді на питання, яким Харків має бути після війни.
«Я не думаю що в нашому місті найближчі років 10 хтось буде розміщувати серйозне реальне виробництво, яке не можна швидко перемістити. Тобто великі виробництва в Харкові стаціонарні, я не думаю що в найближчі 10 років це можливо. І чи взагалі потрібно це? Це історія не тільки про економіку, а і про соціологію, психологію, історію, географію. Це все потрібно проаналізувати і стратегія розвитку міста, а потім Генплан повинен стати відповіддю на ці питання», — зазначив Дмитро Булах.
Місто має ставати енергоефективним та інклюзивним
Правозахисник Даніель Солодчик під час повномаштабного вторгнення допомагав з евакуацією людей з інвалідністю до Європи. Адже в харківської міської влади не було ніякого плану щодо транспортування маломобільних людей в безпечне місце. Люди просто залишилися на призволяще, але завдяки волонтерам і не байдужим людям їх вдалося евакуювати спочатку на захід країни, а потім далі, в Європу.
«Харків не дуже доступний для людей, а для людей з інвалідністю так тем паче. До війни дивишся в Європі на електротранспорт, як він розвивається, багато трамваїв. З одного боку, ми повинні рухатися до енергоефективності і екологічності транспорту. Але ми бачимо як вийшло з трамваєм на Весніна. Прибрали трамвай. Якщо брати людей не зрячих та людей з інвалідністю, то для них був дуже зручний транспорт, в тому числі трамвай, тому що він більш чіткий. Вони чітко знали де зупинка», — каже Данієль Солодчик.
Нагадаємо, що знищення трамваю на Весніна коштувало міському бюджету 200 мільйонів гривень.
Олександр Свід додає, що наразі кількість людей які будуть потребувати додаткових умов для своє мобільності зросте в рази. Адже багато харків’ян зараз на фронті і можуть отримати досить серйозні поранення, які згодом можуть вплинуть на їх моільність. То місту вже зараз треба думати, як зробити їх життя в місті комфортнішім.
Не треба забувати і про місця культурного відпочинку, адже харків’янам вкрай важливо займатися формуванням своєї власної культурної ідентичності, зазначає актор та волонтер Кирило Лукаш.
Почути всіх
Поки немає жодної конкретної відповіді, каже архітектор-теоретик Максим Розенфельд, який входе до групи бюро Нормана Фостера з розробки Генплану міста Харкова.
«На конкретне питання прикладне, наприклад, що робити з Північною Салтівкою? Що робити з безбар’єрністю, з мобільністю, з бомбосховищами? Про це можемо спілкуватися, це конкретні питання, на які немає жодної конкретної відповіді. І її не може бути, тому що дійсно є шляхи, є методи і це все є приводом для обговорення», — зазначає Максим Розенфельд.
Слід зазначити, що зараз існує кілька груп, які займаються розробкою концепцій відновлення Харкова, це і «Відкритий інститут Харкова», і проєкт молодих архітекторів KharkivLoadStone, і міжнародна група «Розквіт» харківського архитектора Олега Дроздова, яку він створив у Львові. Всі ці люди готові абсолютно безкоштовно надавати свою експертну оцінку щодо відбудови та розвитку Харкова і ділитися напрацюваннями. Головне — це бути почутими.