Тендер на будівництво “першої підземної школи” у Харкові оголосили, коли роботи вийшли на завершальну стадію. Харківська влада декларує бажання залучати кошти міжнародної спільноти для відбудови, але демонструє зневагу до формальних процедур. У владних кабінетах можуть натякати на безпекові моменти, але тендерна документація – це прозорість та ефективність використання державних коштів.
Від ідеї до створення
1 жовтня 2023 року у своєму телеграм-каналі мер Харкова Ігор Терехов уперше озвучив старт будівництва “першої підземної школи” в місті. По факту мова йде про зведення підземного бомбосховища, яке дозволить витримати удар С-300.
“Ми плануємо побудувати першу в Україні підземну школу, яка відповідатиме найсучаснішим нормативним вимогам до захисних споруд. Таке укриття дасть змогу продовжити безпечне очне навчання тисячам харківських дітей навіть під час ракетних загроз”, – зазначив Терехов у дописі.
Тоді ж “Урядовий кур’єр” написав, що будівництво першого бомбосховища, обладнаного згідно з чинним законодавством для проведення занять, найближчим часом розпочнуть в Індустріальному районі Харкова. Це буде повноцінна підземна школа, розрахована на перебування в ній до 900 учнів у дві зміни. За попередніми розрахунками, реалізація проєкту коштуватиме місту близько 56 мільйонів гривень.
“Це значні фінансові ресурси, але ми підемо на це, оскільки розуміємо, що дітям треба вчитися. Дуже хочу, щоб ми почали вже цього року, бо є запит на очне навчання. Наші будівельники запевняють, що зможуть завершити проєкт за три місяці, але існують ще тендерні процедури”, – зазначив Ігор Терехов.
Мер згадує про необхідність тендерних процедур, які в міськраді вирішили відкласти “на потім”. Судячи з того, що мера запевняли конкретні будівельники у конкретних термінах, то процес обрання підрядника був суто формальним.
Уже 11 жовтня Терехов під час пресконференції повідомляє, що вартість робіт близько 58 мільйонів гривень, а підрядником буде, звісно, ПАТ “Трест Житлобуд-1”. Ця компанія Олександра Харченка ще до повномасштабного вторгнення була головним забудовником міста, переважно вона ж займається і відбудовою Харкова. Характерною рисою більшості “воєнних” угод із “Житлобудом-1” є відсутність кошторисів.
“Я хочу, щоб до Нового року це було побудовано”, – запевняв Терехов, обіцяючи, що нецільового використання коштів не буде. Цю цитату міського голови наводить “Думка. медіа”.
У листопаді 2023 року саме Терехов у соціальних мережах уперше показує хід будівництва підземної школи.
“Зараз ми ретельно працюємо над тим, аби якнайшвидше завершити будівництво підземної школи – першого сучасного бомбосховища в Індустріальному районі, де у форматі офлайн зможуть навчатися ще 900 дітей. Паралельно готуємо відповідну документацію та підбираємо земельні ділянки, щоб розпочати будівництво таких же захисних споруд і в інших районах Харкова. Адже сьогодні це єдине оптимальне рішення, здатне поєднати безпеку й очну освіту”, – повідомив Терехов, пише Kharkiv Today.
Другого грудня Терехов вже говорив, що сподівається на завершення будівництва у січні 2024 року. Комунальне видання “Інфосіті” повідомляло, що будівництво відбувається за бюджетні кошти.
“Будівництво йде по тому графіку, який ми розробляли. Ми плануємо закінчення будівництва наприкінці першої декади березня місяця з тим, щоби десь наприкінці місяця березня вже діти навчалися в цій школі”, – заявляв мер.
Коментували будівництво й представники “Житлобуду-1”.
“Школа будується згідно з останніми нормами і вимогами. Класи виконані за новітніми технологіями. Буде 16 класів. Також передбачені буфети, санвузли і технічні кімнати. Для молодших класів передбачені кімнати відпочинку, де будуть стояти ліжечка, де дітки зможуть відпочити. У приміщеннях, де навчатимуться харківські школярі, кажуть будівельники, передбачені сучасні системи кондиціонування та вентиляції. Ширина перекриття близько пів метра тут бетону монолітного, бетону високого класу. Чотири осередки армування по висоті, каркаси достатньо серйозні. І також передбачені внизу стіни, що теж можуть витримувати серйозне навантаження, якщо не дай Боже, будуть якісь “прильоти”. На даний момент загальнобудівельні роботи, що стосуються стін, перекриттів, виконані на 100%, утеплення теж повністю. Оздоблювальні роботи відсотків на 80% виконані. Залишилось суто благоустрій і кінцеві роботи із зовнішніх мереж”, – розповідав у січні представник фірми-підрядника Олександр Калініченко.
На початку березня 2024 року на міжнародній конференції “Kharkiv: Education Under Ground”, присвяченій відновленню освітнього процесу та покращенню якості послуг у прифронтових регіонах, Терехов зазначив, що будівництво “першої підземної школи” завершиться вже цього місяця.
Під кінець будівництва, коли вже майже всі роботи були виконані, у міськраді, мабуть, згадали про процедуру: необхідно провести тендер та обрати підрядника. Тож тепер можна подивитись, як це виглядало з юридичної точки зору.
Тендерні процедури
Ні в жовтні, ні в листопаді, ні в грудні 2023 року тендеру на будівництво “підземної школи” місто не проводило. Єдиним документом, у якому з’явилась адреса будівництва нової споруди, – була Програма соціального та економічного розвитку міста на 2024 рік. Саме там встигли прописати та затвердити розробку проєктної документації будівництва бомбосховища цього року. Адреса в Індустріальному районі співпадала з адресою будівництва “першої підземної школи”.
Проєктно-кошторисну документацію на будівництво захисної споруди цивільного захисту (ПРУ) на території однієї зі шкіл Індустріального району офіційно замовили ПАТ “Трест-Житлобуд-1” першого грудня 2023 року. Вартість робіт 712,9 тис. грн. Проєктні роботи мали бути завершені до 31 грудня.
ХАЦ у грудні 2023 року звернувся до міської ради із запитом щодо надання договору на будівництво першої підземної школи, про яку в інтерв’ю постійно розповідав мер, та кошторисів до нього. У міськраді термін запиту спочатку продовжили на місяць, а потім не змогли нічого суттєвого повідомити про документи. Кошториси до інших трьох об’єктів, які запитував ХАЦ, врешті-решт надали.
Що могли надати в мерії, коли офіційно документів щодо будівництва підземної школи не існувало?
І ось нарешті 11 березня 2024 року управління з будівництва, ремонту та реконструкції міськради оголосило тендер на зведення захисної споруди очікуваною вартістю 58,8 млн грн. Процедура поки що триває.
Трохи проєктних нюансів. Вартість проєкту включає придбання меблів. Для школи придбають 210 двомісних столів та 420 стільців (для організації освітнього процесу у дві зміни, але це не 900 дітей, а максимум 840).
Щодо спальних місць: для школи придбають 40 двоярусних ліжок. Є у проєкті чотири платформи для підйому людей з інвалідністю, передбачено придбання каналізаційної насосної станції, двох баків для води (кожний по 1000 літрів), встановлення 33 конвекторів для опалення. А ось генератор на випадок блекауту в кошторисі знайти не вийшло. Працювати споруда має від діючої мережі.
І хоча кошторису проєкту у доступі ще немає, але вартість будівництва укриття можна порівняти зі схожими, зведення яких зараз триває неподалік Харкова. У даному випадку ціна нового повноцінного бомбосховища, де можна проводити навчання, досить економна.
Що з “підземними школами” в області
На даний момент в області реалізують два схожих проєкти, і в обох випадках школи під землею дорожчі за харківську.
У селищі Коротич Пісочинської громади підземну школу почали будувати наприкінці 2023 року. За словами голови обласної адміністрації Олега Синєгубова, укриття зможе одночасно вмістити близько 500 людей — саме стільки учнів та вчителів у місцевій загальноосвітній школі. Крім того, під час тривог тут можуть ховатися люди з сусіднього дитсадка, офісів тощо, адже школа-укриття має витримати пряме влучання з С-300. В укритті буде кілька приміщень, санітарні кімнати та три виходи. Його обладнають автономним джерелом електроенергії.
На відміну від харківської школи, у Коротичі заявлений генератор. Але при цьому вартість будівництва фактично 100 мільйонів гривень. Однак зараз у планах замовника провести коригування проєкту, а це означає, що загальна вартість робіт ще зросте. Офіційним підрядником є ТОВ “Легіонбуд” – фірма, яка в основному спеціалізується на ремонті доріг у громадах. У своїй тендерній документації підрядник додав кошторис, з якого відомо, що планується придбати 108 стільців для учнів, 54 парти, 81 ліжко, понад 150 лав.
Як бачимо, кількість місць для учнів у харківській школі значно більше.
Цікаво, що для укриття в Коротичанському ліцеї купують підйомник для людей з інвалідністю, який коштує півтора мільйона гривень. Вартість генератора становить 640 000 гривень. У цьому проєкті є й завищена вартість бетону вдвічі, а також придбання керамічних плит по 2000 гривень за квадратний метр.
Укриття на території Люботинської мистецької школи-інтернату “Дивосвіт” у Люботині коштуватиме менше, ніж у Коротичі, але все одне дорожче, ніж у Харкові – 66,5 млн грн.
Із цікавого: у сховищі в Люботинський школі лише на захисно-герметичні двері планують витратити 1,2 млн грн (по 126 тис грн за кв. м). У Коротичі вартість восьми шлюзових дверей становить близько 800 000 гривень. Підйомник для людей з інвалідністю купують для цього укриття за 930 000 гривень. З важливого: у відомості ресурсів для будівництва укриття заплановане придбання та встановлення ємкості для створення запасу води та генератора.
А ось меблі для учнів та ліжка не купували.
Коректніше можна буде порівняти це підземні школи, коли буде кошторис на будівництво у Харкові.
Запуск тендерної процедури у Харкові означає, що будівництво дійсно на завершальній стадії і перший подібний об’єкт запрацює уже цього року.
Загалом у мерії розраховують побудувати подібні сховища в кожному районі. Наприклад, вже є угода щодо розробки проєкту на таке укриття у Новобаварському районі. Терехов сподівається на залучення міжнародних коштів для будівництва “підземних шкіл”.
“Ми залучаємо ще міжнародних партнерів для будівництва таких шкіл. Коли ми зробимо цей проект – це буде пілотний проект для всієї країни. Будуть і міжнародні партнери, до речі, вони вже зацікавлені в тому, щоб співфінансувати, я мав декілька перемовин з ЮНІСЕФ і USAID, для того, щоб було співфінансування таких проектів”, – зазначив мер.
Але чи погодяться міжнародні організації фінансувати проєкт, реалізація якого може відбуватися із порушенням законодавства? Увесь цивілізований світ працює за формулою “зранку тендер – увечері стільці”.