Вже понад рік минуло з того, як харківський міський голова Ігор Терехов запросив відомого британського архітектора Нормана Фостера працювати над проєктом майбутньої відбудови Харкова. Але до жодних практичних втілень це поки що не призвело.
Водночас ініціативна група “Платформа урбаністичного розвитку”, яка також працює над розвитком міста, вже втілює в життя свій перший проєкт. Це — інноваційний простір BURSA, який має сприяти формуванню ком’юніті та генерації ідей для розвитку міста. В майбутньому активісти планують створити мережу таких майданчиків.
ХАЦ поспілкувався з засновником та головою “Платформи урбаністичного розвитку” Віктором Дворніковим про ідею використання дворів як драйверів розвитку Харкова, реалізацію пілотного проєкту і майбутнє місто мрії.
“На жаль, попри те, що на вулицях Харкова зараз є люди і машини, відбувається деградація міста, відтік бізнесу і населення, — каже архітектор Віктор Дворніков. — І поки тут не виникає нічого, що б змусило людей повертатися. Ми виступаємо за практичні дії — не лише поговорити, а щось робити тут і зараз. І цим даємо сигнал іншим”.
У березні 2022 року, під час перманентних обстрілів Харкова, Дворніков запросив колег об’єднатися навколо ідеї майбутнього розвитку міста. До проєкту одразу приєдналися харківські архітектори та спеціалісти, дотичні до цієї галузі (реставратори, дизайнери, урбаністи, містобудівельники тощо).
До “координаційної ради” проєкту наразі входять сам Дворінков, а також експерт із транспорту Артем Сосіпатров, IT-фахівець Ростислав Скорик, дизайнерки Єлізавета Тесленко і Оксана Телюпа. Ширше коло спеціалістів проводить аудит ідей. Крім того, учасників консультують експерти ззовні — науковці, директори музеїв і підприємці.
Спочатку ініціатива мала назву Kharkiv Loadstone. Зараз, після року роботи, проєкт змінює назву на “Платформа урбаністичного розвитку”.
“Kharkiv Loadstone в перекладі означає “Харків Магнетит” — це мінерал, якій має магнетичні властивості, — пояснює Віктор. — Саме таким ми і бачимо Харків — неограненим магнітом, який потрібно переробити, щоб він розкрив ці якості. Зараз ми подали документи на реєстрацію громадської організації. Вона матиме назву “Платформа урбаністичного розвитку” і об’єднуватиме спеціалістів і громаду”.
У чому ідея?
Активісти відразу почали думати, як можна змінити Харків до того, як почнеться відбудова міста. Трансформація Харкова, наголошує Дворніков, потрібна вже зараз, аби в майбутньому використовувати кошти на відновлення не за традиційними пострадянськими патернами, а за прикладом кращих світових практик.
“Спочатку ми думали, як нам покращити щось в існуючій системі, щоб місто стало більш людяним і комфортним, — розповідає Віктор. — Проте, попрацювавши з цим два-три місяці, ми зрозуміли, що маленькі перетворення матимуть дуже слабкий ефект і не змінять систему.
Тому ми дійшли до висновку, що потрібна трансформація підходу, радикальна зміна існуючої системи неефективного використання ресурсів і прийняття рішень щодо розвитку.
Одним із практичних напрямків роботи обрали ефективне використання дворових просторів, як важливого ресурсу центральної частини міста. Близько 30% дворів у центрі Харкова є ізольованими і ніяк не використовуються. Тому треба цим ресурсом якось скористатися”.
Спершу “переформатування” дворів команда розглядала лише через оптику архітектури та урбаністики. Згодом, проаналізувавши ситуацію, в якій опинилося місто через війну, учасники збагнули, що роль дворів у майбутньому Харкова може бути значно ширше — вони можуть стати драйвером його розвитку.
“Ми почали аналізувати, що може рухати місто в поточних умовах, куди воно може рухатися без промисловості, без глобальної логістики і без тих драйверів, які в нього були, — згадує голова ініціативи.
І знову повернулися до цієї роботи з дворами. Визначили, що саме утворення сильних ком’юніті і кросдисциплінарних перемежувань людей може призвести до інновацій.
Саме інновації здатні сьогодні стимулювати розвиток Харкова і робити його унікальним, бо ми маємо величезний ресурс нематеріальних активів, продуктів, які можемо продавати в Україну і в світ”.
Для чого і для кого?
Використання дворів та перетворення їх на відкриті майданчики для громад, вважає Дворніков, має багато переваг.
“По-перше, ці простори — це майданчики для самовираження. Тобто студенти чи просто проактивна частина населення, яка має свої ідеї, проєкти, можуть їх тут презентувати, — пояснює він.
По-друге, знову ж таки для цих людей — це майданчики для пошуку партнерів, однодумців, аби вони могли прискорювати своє зростання, щоб ці проєкти більш швидко реалізовувалися.
По-третє — це майданчики перетинання ідей. Коли сюди приходитимуть одночасно, умовно кажучи, митці і промисловці, вони можуть під різними кутами бачити одне у одного якісь ідеї і потім використовувати їх.
І найголовніше — цими майданчиками ми хочемо створити умови для виникнення культурних інновацій чи бізнес-інновацій”.
За задумом активістів, кожним із просторів має керувати куратор/модератор, який формуватиме порядок деннний і створюватиме програму заходів для учасників. Зі свого боку команда проєкту допоможе учасникам розвинути та реалізувати найбільш цікаві ідеї.
“Ми хочемо, щоб у цих просторах проводився конкурсний відбір ідей, — пояснює Віктор. — В результаті цього утвориться певна група, яка продовжить працювати над своїм проєктом.
Ми знайдемо для них менторів і тренерів, які будуть їх підсилювати. А потім оберемо лише один проєкт для реалізації. Це, мабуть, і буде тим продуктом, який врешті можна буде продати як продукт міста”.
Створення таких просторів, вважає Дворніков, має зацікавити різні верстви населення. Тому і заходи, які там відбуватимуться, повинні враховувати інтереси різних соціальних груп. Зокрема включати в суспільне життя не тільки молодь, але й людей старшого віку.
“Такі люди можуть бути глядачами, — підкреслює Віктор та додає: — Також в Європі поширена модель, коли будинки для людей похилого віку поєднують із дитячими будинками. Люди старшого віку доглядають за дітьми, натомість отримують позитив від спілкування з ними. Думаю, це дуже крута модель, її можна впроваджувати у нас”.
“Платформа урбаністичного розвитку” не намагається запозичити готову модель, водночас надихається прикладами європейських міст. Серед них — Берлін, який має потужні вуличні ком’юніті та створює сприятливі умови для їхнього розвитку.
“Цей проєкт — про побудову ком’юніті, — наголошує голова ініціативи. — Коли буде-яке ком’юніті усвідомлює, що воно існує, відразу може усвідомлювати свою відповідальність за свою територію, що може впливати на неї. І тоді наш перший запит про перетворення міста буде взагалі реалізований без нашої участі”.
Пілотний проєкт BURSA
Для створення пілотного простору активісти розглядали три локації. Перша — двір на вул. Конторська, 1, друга — основний двір Харківської державної академії культури (ХДАК) на Бурсацькому узвозі, 2, третя — її ж меньший двір на Бурсацькому узвозі, 1/3.
Через відсутність будь-яких ресурсів зупинилися на останній локації, яка є найменшою з цих трьох. Вона включає внутрішній двір (250-270 м²) і підвальне приміщення (20 м²), яке більше 10 років залишався закинутим. Невдовзі тут з’явиться інноваційний простір BURSA.
“У грудні 2022-го ми запропонували в.о. ректора Академії культури відкрити їхні території для міста і для неформального спілкування студентів, — згадує Віктор. — Як і всі виші, Академія переживає кризу, пов’язану з війною, з відтоком населення, тому вони підтримали нашу ініціативу.
У підвальному приміщенні має бути галерея, де відбуватимуться виставки — насамперед, фотографів і художників академії, а також різні камерні заходи.
Двір також має бути відкритим майданчиком для вуличних перфомансів, виступів, концертів, знову ж таки — насамперед для студентів і викладачів академії. Там буде сцена, міста для неформального спілкування, велика зона для вуличної виставки, яка включатиме скульптурний арт і фотографії.
Цей майданчик буде відкритим для всіх. Окрім студентів та викладачів академії, туди зможуть приходити жителі навколишніх будинків, кварталів чи просто люди, яким цікава така студентська атмосфера”.
“Підвальне приміщення ми хотіли відкрити ще взимку і назвати його “Місцем культурної незламності” на кшталт “Пунктів незламності”, але багато часу зайняли організаційні роботи і узгодження”, — пояснює архітектор.
Перевтілення двору активісти роблять власним коштом та силами. Також до ремонтних робіт долучилася громадська організація “БУР” (“Будуємо Україну Разом”) — надала фінансування на закупівлю матеріалів для майбутньої галереї, на яку перетворять підвал. ХДАК бере участь у роботах по прибиранню та вивозу сміття.
Наразі ремонтні роботи вже добігають кінця. 26-27 червня пройде міжнародний фестиваль ХДАК Golden Frame ’23. У межах цього заходу відбудеться відкриття простору.
“В Академії культури є велика кількість напрямків, — наголошує Віктор. — Тут ми можемо вирощувати сценаристів. Далі — культурологія і музейна справа, які в світі є драйверами для розвитку міст, а в нашій країні взагалі не розвинені, і тут є величезний потенціал, щоб вони могли почерпнути ідеї зовні і використовувати їх”.
Де ще можуть бути такі майданчики?
З часом у “Платформі урбаністичного розвитку” планують створити в Харкові мережу подібних відкритих просторів. Причому не тільки в центрі, але і в спальних районах міста, враховуючи при цьому їхню специфіку.
“Нам більш пріоритетно, щоб такі простори з’являлися, наприклад, на ХТЗ. Щоб для людей, у яких ритм життя — це дім/робота/дім, виникло щось нове і щоб вони усвідомили свою можливість змінити своє життя і простір навколо себе, — запевняє Віктор та наводить приклади активностей у таких районах:
По-перше, маємо сформувати умови для створення інтелектуальних ком’юніті, які об’єднуватимуться навколо існуючих викликів і будуть стійкими перед ними. Тому активності, спрямовані на це — інтерактивні “круглі столи”, майданчики мозкових штурмів, дискусійні майданчики.
По-друге, нашою задачею є розвиток креативності. Тому обов’язково мають з’являтися зони для різноманітної творчості та нестандартного мислення: медіа-арт інсталяції, просторові художні інсталяції, музичні і світлові інсталяції тощо, які дозволяють з ними взаємодіяти і пригортатимуть увагу.
І, звісно, в цих просторах мають бути передбачені умови і атракції для дітей, адже важливо розвивати саме дітей і занурювати їх у плідне середовище”.
Для нових майданчиків активісти вважають за потрібним не створювати нові будівлі, а “ефективно використовувати те, що у нас є”. В спальних районах це можуть бути будинки культури та бібліотеки.
“Саме для розвитку громади будинку культури зараз мають дуже слабкий ефект, їх використовують виключно для оренди якісь гуртки і проводять — знову ж таки на комерційній основі — якісь події, — пояснює архітектор.
Також в кожному районі міста у нас є такі громадські простори, як бібліотеки. Крім того, на основі підприємств чи установ по всіх районах міста також є громадські простори, які також можна використати для підсилення громади”.
Де брати гроші?
Вхід до інноваційного простору BURSA та подібних майданчиків, наголошує Дворніков, буде вільним. Єдине що — найімовірніше зроблять попередню реєстрацію для дотримання норм безпеки, що є вкрай важливим під час війни.
Водночас майданчики мають окупатися для подальшого існування, “бути сталими та не потребувати зовнішнього фінансування”. Команда “Платформи урбаністичного розвитку” впевнена, що це цілком можливо.
“У нас одне із потужних джерел фінансування — грантові кошти, другий напрямок — пошук зацікавлених в цих просторах інвесторів, і третій, при умові запуску інших просторів, — це рефінансування, — пояснює Віктор.
Щоб підтримувати своє існування, цей простір може надавати певні послуги, або продавати, умовно кажучи, каву чи ще щось.
Тут ми також маємо інші шари, такі як бізнес-інкубатор, який дійсно буде розвивати конкретні проєкти. І за рахунок реалізації цих проєктів, частка коштів може йти далі — на розвиток цієї чи інших локації або інвестувати в розвиток міста”.
Як щодо співпраці з міськрадою?
У “Платформі урбаністичного розвитку” вважають, що наразі їм доцільніше відкривати подібні простори автономно, без участі міської ради. Наприклад, каже Дворніков, приміщення ХДАК на Бурсацькому узвозі є державною власністю, тож не потребує участі муніципалітету. Таких територій в місті ще багато.
“Як програму цей проєкт можливо запропонувати в міськраду, але ми не маємо нав’язувати його, всім казати, як треба робити, — вважає Віктор.
Є просто ризик, що якщо ініціатива виходитиме з муніципалітету, вона буде формальною — зовнішні ознаки залишаться, але ефекту може не бути.
Єдине що, муніципалітет міг би взяти участь фінансово, але ми ж розуміємо, що коли хтось дає гроші, відразу виникає певна відповідальність. Ми поки вирішили не йти на ці кроки. А далі подивимося”.
Водночас активісти мають на меті створити таку модель, аби громади могли самі впливати на рішення міської влади.
“Ми саме за непрямі впливи — тобто показуємо, як правильно, як треба, — підкреслює архітектор.
Ми можемо стати платформою, яка б з’єднувала локальні ком’юніті, по-перше, з фахівцями в галузі урбаністики, а, по-друге, з муніципальною владою. Щоб коли громади усвідомлюють, що мають розвиватися, але не розуміють, як це робити, вони знали, куди звернутися.
А ми зі свого боку вже розкажемо, якими шляхами краще йти, а потім — будемо захищати своє рішення перед муніципалітетом”.
А як щодо майбутнього Харкова?
Під час роботи над пілотним проєктом активісти продовжують думати, як удосконалити систему, щоб створення таких просторів врешті призвело до глобальної цілі — появи міста мрії. Та запрошують до цієї роботи громаду. Наприкінці травні вони презентували свою ініціативу та представили візійне бачення майбутнього Харкова.
“Наша візія полягає в тому, що ми створюємо місто, яке через 5-10 років має стати містом інновацій, із сильними мистецькими і культурними спільноти, які вироблятимуть унікальний продукт, — резюмує Віктор.
Саме існування такого потужного ком’юніті буде магнітом для світового ринку мистецтва і креативної галузі.
Тобто ми маємо стати містом, куди їхатимуть за натхненням, за пошуком ідей, інвестори — за пошуком стартаперів, а стартапери — за пошуком інвесторів”.
Дмитро Кузубов, фото надані Віктором Дворніковим