Вже деякий час ми із цікавістю спостерігаєм за дивними діями одного із героїв наших публікацій зі своїм позовом в Комінтернівському районному суді м. Харкова.
Мова іде про Державне підприємство «Гутянське лісове господарство» та його директора Сиса Віктора Миколайовича, які вирішили подати позов про захист честі, гідності та ділової репутації до Харківського антикорупційного центру та 24-го телеканалу.
Але після подання позову до Комінтернівського суду з ним починають відбуватися дивні речі. З’ясувавши до якого судді автоматична система розподілила їх заяву, позивачі відкликають свій позов, а судді, відповідно до закону, її повертають.
І це вже відбулось двічі поспіль, 29 березня – http://reyestr.court.gov.ua/Review/80811662
та 3 травня – http://reyestr.court.gov.ua/Review/81524857
Насправді речі не дивні, а загально відомі кожному юристу. Таким способом зазвичай користуються для того, щоб врешті-решт позовна заява потрапила до судді, у якого позивач, з тих чи інших причин, бажає розглядати свій позов. Спосіб став настільки часто використовуватись, що п.2 ч.2 ст.44 Цивільного процесуального кодексу прямо передбачає: «суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, … метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями».
Тому ми дуже уважно продовжимо спостерігати за діями позивачів, особливо за тим, після отримання позову яким суддею, позивачі перестануть відкликати свою позовну заяву. І продовжимо вивчати нюанси української мови.