Харків під час повномасштабної війни дозволяє собі висаджувати “золоті” дерева. Навіть до 2022 року місто не витрачало таких коштів на екзотичні дерева. Наприкінці 2025 року одна закупівля хвойних викликала великий публічний скандал, “озеленювачам” довелось виправдовуватись. Справа у тому, що хтось із чиновників дав “зелене” світло на закупівлю сосен по мільйону гривень, але це намагалися приховати, щоб не шокувати жителів громади шаленим прайсом.
ХАЦ та Ґвара з’ясували, чому місто заплатило за дерева у 3-3,5 рази більше, хто отримує усі підряди на елітні дерева у Харкові і скільки на озелененні міста заробляє одна дизайнерська родина.
Перші три роки повномасштабної війни харківська міська влада працювала у режимі “утримання” від іміджевих проєктів, замінюючи їх соціальними: безкоштовний проїзд у транспорті, безкоштовні автомати з питної водою. У 2025 році цей негласний мораторій скінчився: розпочались реконструкції, необхідність яких ніхто не пояснив. Згадаймо реконструкцію скверу біля Вічного вогню за 30 мільйонів гривень, створення пішохідної зони на Лопанській набережной (загальна вартість проєкту 255 мільйонів) і як вишенька на торті — висадка дерев у центрі по мільйону гривень за кожне.
Сосни біля “Градусника”, що мали імітувати італійські “пінії, стали символом повернення іміджевих проєктів епохи Кернеса та шалених переплат.
Як це намагалися приховати
“Зелену” закупівлю улітку 2025 року робило комунальне підприємство “Харківзеленбуд”, а сам договір на сам благоустрій цієї ділянки біля “Градусника” був окремо.
Три сосни “пінія” коштували кожна по 973 000 гривні (з ПДВ), четверта — 876 500 грн.

Таким чином з міського бюджета Харкова за чотири хвойні дерева заплатили 3,8 млн грн. Окрім цього, на благоустрій острівця біля “Градусника” витратили ще майже 1,5 млн грн.
Цікаво, що у специфікації до договору була зазначена саме “сосна звичайна “Пінеа”. Але у коментарі ХАЦ біолог Юрій Бенгус зазначає, що урешті біля “Градусника” висадили “підробку”.
“Насправді, це звичайна сосна, яка підстрижена під “пінію”. Справжня сосна Пінія – сосна італійська (Pinus pinea) з великими шишками і кроною як парасолька, у нас не росте (вимерзає), але це не про наш випадок. На мою особисту думку, з чотирьох висаджених на площі дерев вище дерево – це сосна звичайна, стрижена під пінію, а три нижчих – сосни кримські, стрижені під пінію. Сосна звичайна швидше росте і має більш прозору крону”, — зазначив біолог.
Хто був постачальником цих “непіній? Це приватна компанія ТОВ “Кузнецов ландшафтна студія” (надалі KLS). Загалом Харківська міська рада зробила “закупи” у цього підприємця на суму 9,84 млн грн. Частина листяних дерев, зокрема граби, висаджені на відкритій пішохідній Лопанській набережній.

“Харківський стайл” проведення тендера
За нашими підрахунками, за кожне з дерев біля “Градусника” переплатили щонайменше у 3-3,5 рази.
На “хвойний” “Харківзеленбуду”, окрім KLS, приходив ще один продавець, — ТОВ “Голландські троянди” з більш дешевою пропозицією, але її відхилили. Сосни, які “Харківзеленбуд” купив по 973 000 грн, фірма-конкурент пропонувала по 400 000 грн з ПДВ, а сосну, за яку заплатили 876 000 грн, можна було придбати у них за 150 000 грн з ПДВ.

Якщо б “Харківзеленбуд” придбав сосни за прайсом ТОВ “Голландські троянди”, то місто могло зекономити 2,45 млн грн. Більше того, “Голландські троянди” виграли той тендер, але потім його “злили”.
Директор компанії “Голландські троянди”Андрій Погрібний у матеріалі “Об’єктив медіа” зазначив, що фірма відмовилася від перемоги, оскільки одразу всі деталі тендеру не були відомі. Під час тендеру вони орієнтувалися на українську продукцію та запропонували 400 000 грн з ПДВ за три сосни та 150 000 грн з ПДВ – за четверту. Але коли після перемоги з’ясувалися всі нюанси та побажання замовника (чомусь вони не були прописані у документах, що викликає багато запитань і може свідчити про “заточеність” тендера під одного виконаавця), то “Голландські троянди” віддали майбутній заробіток геть іншій компанії.
“Я зрозумів, що треба буде везти сосни з Німеччини, бо таких в Україні не знайти, тому ми й відмовилися. Ціна, запропонована KLS, була цілком обґрунтованою та відповідала повністю витратам, які треба понести, щоб привезти дерева з Німеччини. За нашими розрахунками, одну сосну, зважаючи на розміри, треба було везти в Харків на одній машині. Це коштує 3-3,5 тис. євро. Потім розмитнення, ПДВ, розвантаження-завантаження, залучення людей, техніки для посадки, фіксація рослин. Це все витрати, тому ціна наших опонентів, вважаю, була адекватною. А розмови, що на цих деревах йде якийсь розпил… Я знаю всі процеси зсередини, тому розумію, що тут неможливо щось таке провернути, щоб заробити якісь нереальні кошти, бо процес ціноутворення цілком усім зрозумілий”, – підкреслив Андрій Погрібний.
Коментар директора ТОВ “Голландські троянди” є максимально дивним, бо фактично підтверджує, що технічні вимоги до закупівлі у тендерній документації НЕ є документом, за яким постачальник прораховує цінову пропозицію на аукціон. Погрібний зізнається, що одразу всі деталі тендеру не були відомі, і після проведення аукціона стали відомі нюанси та побажання замовника. Такий “харківський стайл” проведення тендерів.
Але у цю гру слів можна, як-то кажуть, удвох. Адже у технічних вимогах одразу були прописані детальні вимоги до кожного дерева, до сантиметра. І жодної згадки про країну походження сосен не було.


А яка реальна вартість сосен “пінія” у Німеччині та в Україні?
Нам вдалось поспілкуватися з однією з великих ландшафтних компаній в Україні.
“Питання ціноутворення у садовому господарстві, озелененні — воно настільки індивідуально. Мінімальна ціна, по якій продавали підстрижену пінію 6-метрову — по 30 тисяч”, — сказала менеджерка компанії.
Згодом ми також з’ясували реальну вартість аналогічних дерев у Німеччині, таких самих, застрижених під “парасольку” сосен. На наш запит один із українських ландшафтних дизайнерів, який працює із найкращими розсадниками у Європі, отримав прайс. Згідно з документом, середня вартість дерева, яке продали Харкову за мільйон гривень, — у розсаднику у Німеччині коштує приблизно 3000 євро, “накладні” витрати (транспортування, роботи із “загортання” ґрунтового кома та висадка на місці) — ще орієнтовно стільки ж. За даними нашого співрозмовника, максимально можлива ціна сосни “пінія”, висадженої біля станцій метро “Університет” та “Історичний музей” у Харкові, — 7000 євро, або 350 000 гривень. До речі, і на транспортуванні Харкову можна було теж зекономити, адже такі дерева не везуть окремими машинами: їх вантажать у фури гуртом, по 3-4 штуки.
Щоб не бути голослівними щодо вартості імпортних декоративних сосен надаємо фото прайсів із двох розплідників Німеччини мовою оригіналу. Ми навмисне попросили ціну на сосни “пінія” таких саме розмірів, як висадили у Харкові: висота, діаметр “парасольки” та орієнтовний вік співпадають, а також 7-разове пересадження сосен для, як-то кажуть, кращого приживлення. За прайсом одного з німецьких розплідників Харків міг купити чотири сосни “пінія” за 19 000 євро, другого — за 22 000 євро. Наше місто заплатило таку ціну за одне дерево.


Це — прайси розплідників Lorenz von Ehren та Baum & Bonheur. Нижче — світлини їхніх сосен.

Фото: надані розплідником

Що нам вдалося з`ясувати про переможця міської ради “Кузнецов ландшафтна студія”. Цей підрядник давно “працює” з Харківською міськрадою і не раз вигравав тендери з бюджетними коштами. Від початку повномасштабної війни в Україні Харків витратив з бюджету на дерева щонайменше 18 млн грн. А KLS отримало з цього 13,6 млн грн. Ще 3,3 млн грн це ТОВ отримало в рамках трьох договорів з благоустрою зелених зон міста. Загалом — 17 млн грн бюджетних коштів, тобто “мажоритарний” пакет на зелені насадження.
Згідно з даними “ProZorro”, ця ландшафтна студія укладала договори лише із Харківською міською радою, її підрозділами та комунальними підприємствами. Послуги “Кузнецов ландшафтна студія” жодному місту в Україні не знадобились.
Ціни “зеленого” монополіста Харківської міськради
Ми проаналізували прайс на сайті KLS і виявили, що найдорожча звичайна сосна “Пінія”, яку пропонує фірма Станіслава Кузнецова, коштує 247 800 гривень. Дорожче в Україні просто не знайти.

Ми також знайшли на сайті KLS ідентичні сосни “Пінія”, що посадили біля “Градусника”. Їхні “ТТХ” повністю співпадають із характеристиками, що були прописані у тендері КП “Харківзеленбуд”. Ціни на три сосни, які замовив Харківзеленбуд”, коливаються від 140 до 248 тис. грн.



Якби місто заплатило за цінами, оприлюдненими на сайті ландшафтної студії, то вийшло б на 2,8 млн грн дешевше.
Понад це, крупноміри, представлені в галереї на сайті Кузнецова, дуже схожі на висаджені біля “Градусника” сосни. Ми запитали у Google Gemini, чи дійсно сосна за 247 860 є на клумбі у Харкові. Наводимо відповідь ШІ:
“Так, цілком імовірно, що дерево на першому фото — це саме те дерево (або одне з тих), що зображені на другому. Ось чому можна припустити, що це одне й те саме конкретне дерево на різних етапах:
1. Локація та контекст: На першому фото дерево підготовлене до висадки (коріння в сітці), а на другому — ми бачимо результат нещодавньої висадки на схилі (про що свідчить свіжа георешітка). Дуже часто такі фото роблять для звіту: “як дерево виглядало в розпліднику” та “як воно виглядає на об’єкті”.
2. Унікальний вигин стовбура: Якщо уважно придивитися до вигинів гілок та місць зрізів (де проводилося формування крони), структура скелетних гілок ідентична. Такі дерева формуються роками, і кожен екземпляр має свій унікальний «малюнок» гілок, як відбиток пальця”.

Також місто купило у ТОВ “Кузнецов ландшафтна студія” ще 16 австрійських чорних сосен Pinus по 52 750 грн за кожну (вони невеличкі).

Вартість подібної сосни на сайті “Кузнецов ландшафтна студія” – 16 370 грн. Це втричі дешевше, ніж у договорі із Харківською міською радою.

Як заробляє родина Кузнецова і Балкаєвої
Власником та керівником ландшафтної студії KLS є Ася Балкаєва, дружина Станіслава Кузнецова. Родина, судячи з їхніх соцмереж, дуже любить Італію та заснувала бізнес понад 20 років тому. Як сказав він, рекламуючи сосни, “Любите Італію – тоді сосна “Пінія” саме для вас”. У промо-інтерв’ю Балкаєва-Кузнецов розказали, як обирають рослини за кордоном.
“Особливість студії Кузнецових — можливість привезти будь-яку, найунікальнішу рослину з-за кордону. “Рослини завозимо самі, їдемо в Європу і відбираємо самі. Тому якщо людина купує рослину і оплачує послугу висадки, то ми даємо 100% гарантію на приживлюваність, в разі загибелі рослини не з вини замовника міняємо на аналогічну”, – розповідає Ася Балкаєва. Їдуть за рослинами до Німеччини, Бельгії, Італії – кожен регіон характерний своїми рослинами. Наприклад, справжній бонсай привозять з Японії. Рододендрони, азалії – з Німеччини. Красиві листяні рослини – з Бельгії. Хвойники – з Італії. “Ми дружимо з усіма розплідниками Європи і до пандемії завжди відвідували виставки, особливо в Англії”, – згадує Ася. Шукали нових постачальників, у яких нові ідеї селекції і цікаві рослини”, — йдеться у рекламному тексті.
Дружина Кузнецова як підприємиця отримує гроші із харківського бюджету не тільки за сосни. Так, ФОП Балкаєва Ася Валеріївна отримала 1,1 млн грн за капітальний ремонт та благоустрій території зеленої зони на склоні вздовж вул. Полтавський Шлях на ділянці між вул. Озерянська та пров. Рилєєва.
Позиція ландшафтної студії Кузнецова
Директор з розвитку компанії “KLS” Станіслав Кузнецов визнав, що продав місту не італійське дерево та розказав свою версію того, чому на сайті його студії дерева значно дешевше, ніж ті, що продали Харкову.
“Мова взагалі не йде про італійську пінію. У тендерній документації чітко написано – “сосна звичайна Пінія”. Це зовсім різні дерева. В цьому випадку мається на увазі звичайна сосна, підстрижена у формі пінії. Це її номенклатурна назва. Справжня пінія не приживеться в нашому кліматі, тому ми купили звичайні сосни, сформовані зовні як пінії”, – відзначив Кузнецов у коментарі “Об’єктиву”.
За його словами, сосни брали в німецькому розпліднику, який продав їх… зі знижкою. До ціни входили транспортування, посадка, система фіксації рослин, а також ПДВ.
“Чому брали німецькі дерева? Бо проєкт мав досить складні умови посадки: земельна ділянка знаходиться над метрополітеном, маленький об’єм ґрунту для коріння. Тому були потрібні підготовлені рослини, вирощені з шестиразовою пересадкою. Ці сосни готують 20-30 років, щоб сформувати у них міцну кореневу систему. Аналогічних українських дерев просто немає. Потрібні були сосни, які мають присадкувату форму і виглядають досить віковими. Це єдиний варіант посадкового матеріалу, який підходив за якістю та розмірами. Непідготовлені сосни з високою ймовірністю просто б загинули з часом”, – заявив Кузнецов.
Кузнецов каже, що на сайті компанії “KLS” представлені різні дерева за віком, розмірами і їх буцімто не можна порівнювати “на око” з іншими рослинами.
“Цей проєкт не про Італію, він просто добре вписується у це місце. В цій частині Харкова неможливі інші варіанти посадки дерев, тому проєкт і вийшов таким. Хвойні потрібні в центрі міста, але вони не можуть вирости за рік. Тому цей проєкт і був реалізований у такому вигляді, і тепер маємо ще одну прикметну локацію. Як показує практика, все, що робиться заради благоустрою, озеленення міста, пізніше повністю себе виправдовує, яка б критика не лунала”, – резюмував Кузнецов.
Все це скидається на виправдання надвеликого прайсу.
На початку весни 2026 року гегемонія компанії KLS продовжилась: навпроти будівлі Історичного музею та біля станції метро “Університет” теж висадили сосни пінії. І знову — без укладання договору. Вочевидь, за
традицією Харківської міськради, побачимо його “заднім числом”.

Ми також 10 березня запитали у міськради щодо політики вибору дуже дорогих дерев для Харкова у часи повномаштабної війни. Спочатку нам 17 березня продовжили термін відповіді на інформаційний запит на додаткові 20 робочих днів, але урешті змовчали і відповідь не надіслали.

Публікація створена в рамках проєкту IWPR за підтримки Норвегії. За зміст цієї публікації відповідає виключно ХАЦ.
Цей матеріал жодним чином не може вважатися таким, що відображає позицію IWPR та Уряду Норвегії.




