Більшість вироків, винесених освітянам із тимчасово окупованих областей України, стосуються викладачів із Донецької області. Станом на зараз таких шість, із яких два – реальні, а ще чотири – заочні.

Почнемо із вироків щодо затриманих освітян, які співпрацювали з представниками держави-агресора.

Суд затвердив угоду про визнання винуватості між прокурором та уродженкою м. Зіньків Полтавської області Вікторією Сухих та призначив останній покарання у виді 3 років позбавлення волі (з двома роками іспитового строку), з позбавленням права займати посади у закладах освіти та органах влади, на строк 10 років. Тобто, Сухих була звільнена від відбуття реального покарання.

Як зазначено у вироку суду, Сухих, перебуваючи в окупованій Горлівці Донецької області, приблизно на початку 2023 року добровільно погодилась на співпрацю з окупаційною владою російської федерації та прийняла пропозицію зайняти посаду заступника директора з навчально-виховної роботи, викладаючи при цьому російську мову та літературу та будучи класним керівником 8 класу так званої “державної бюджетної освітньої установи міста Горлівка “школи № 77”.

Було встановлено, що Сухих робила дописи в заборненій в Україні соцмережі “Вконтакте”, у заздалегідь створеній спільноті “8 клас”, до якої включені учні вказаного освітнього закладу, де заперечувала факт збройної агресії рф проти України (“Нет, ты путаешь, сейчас СВО), пропагувала окупацію частини території України (“Добрьій день, ребята. Сегодня наш разговор посвящен важному историческому собьітию – воссоединению Крьіма с россией. Ребята, кто помнит, когда оно произоиїло? 18 марта 2014 г. был подписан договор о вхождении в состав россии двух новых субьектов российской федерации – республики Крым и города федерального значения Севастополь. Россия и Крым – 9 лет вместе, точнее даже будет сказать – снова вместе, поскольку Крым с глубины веков связан с историей россии. Русская весна”), закликала брати участь в конкурсі розповідей “za родину”, присвяченому учасникам окупації України.

У судовому засіданні Сухих свою вину визнала повністю, у вчиненому щиро розкаюється.

Ще одну угоду про визнання винуватості з прокуратурою уклала уродженка смт. Володарське Володарського району Донецької області Олена Ярошук, яка зараз працює керівником гуртку рукоділля Центру позашкільної освіти Волинської обласної ради.

Цією угодою Ярошук було призначене покарання у вигляді виправних робіт строком на 1 рік за місцем роботи з відрахуванням у дохід держави 10 відсотків заробітку та позбавленням права займати керівні посади у закладах освіти строком на 10 років та без спеціальної конфіскації.

Ярошук після окупації смт. Нікольське Донецької області російськими військовими залишилась у селищі. До повномасштабного вторгнення вона була вчителем української мови Новогригорівської ЗОШ І-ІІ ступенів – філії КЗ “Нікольська школа І-ІІІ ступенів № 1 імені Якименка”. Наприкінці травня минулого року із Ярошук призупинили трудовий договір, оскільки вона залишилась на тимчасово окупованій території.

Після чого Ярошук перейшла на бік ворога і добровільно надала згоду представникам окупаційної адміністрації на зайняття посади в. о. заступника директора з навчально-виховної роботи т. зв. “муниципальной бюджетной общеобразовательного учреждения Новогригоровская школа администрации Новоазовского района днр”.

Після співбесіди з представниками так званої “днр” вона зайняла посаду, спланувала та організувала освітній процес у цій школі за стандартами рф.

Ярошук провину визнала повністю. 

Тепер перейдемо до заочних вироків.

Суд заочно визнав винною Людмилу Дмитрієву та призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права заіймати посади в освітніх закладах, органах влади та займатися освітньою і виховною діяльністю на строк 15 років.

Фото Дмитрієвої: ТРК “Аверс”

Уродженка міста Волноваха Донецької області Дмитрієва до повномасштабного російського вторгнення в Україну працювала заступником директора з навчально-виховної роботи у Волноваському опорному закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів.

В окупації Дмитрієва добровільно зайняла посаду заступника директора з виховної роботи у незаконно створеному закладі освіти “муніципальний бюджетний освітній заклад “Волноваська школа №5 т. зв. “міністерства освіти і науки днр” окупаційної адміністрації держави-агресора.

Встановлено, що Дмитрієва впроваджувала у закладі стандарти освіти рф, брала участь у агітаційному заході, яке висвітлював новинний ресурс держави-агресора “федеральне агенство новин” з нагоди готування до відкриття “Волноваської школи №5”.

Під час запису відеоінтерв`ю вона повідомила: “Ми вивчатимемо нову програму разом з нашими дітьми …”.

Такоє Дмитрієва брала участь в агітаційному заході з нагоди “першого дзвоника”.

Допитана в судовому засіданні в режимі відеоконференції свідок у суді пояснила, що з 2020 року по 2022 рік вона працювала на посаді керівника відділу освіти Волноваської військово-цивільної адміністрації і знайома з Дмитрієвою. Остання спочатку в телефонній розмові запевнила свідка, що після окупації військами держави-агресора Волноваського району та міста Волноваха, виїхала з тимчасово окупованої території в місто Павлоград Дніпропетровської області, однак згодом передзвонила та повідомила, що має намір повернутися до Волновахи. 

Суд також заочно визнав уродженку смт. Миронівський Бахмутського району Донецької області Олену Толстікову винною та призначив покарання у  виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах влади та займатися будь-якою діяльністю, пов`язаною з освітнім процесом, строком на 10 років.

До повномасштабного російського вторгнення в Україну, з вересня 2015 року, Толстікова займала посаду директора Миронівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Світлодарської міської військово цивільної адміністрації Бахмутського району.

Наприкінці травня минулого року з Толстіковою призупинили трудовий договір, оскільки вона залишилась на тимчасово окупованій території.

В окупації Толстікова брала участь у проведенні останнього дзвоника так званого “Мироновского бюджетного общеобразовательного учреждения Мироновской школы № 10” із врученням атестатів окупаційної адміністрації випускникам.

Із вироку суду стало відомо, що Толстікова добровільно погодилась на співпрацю з окупаційною владою російської федерації та прийняла пропозицію стати директоркою “Мироновской школы № 9 Мироновской поселковой администрации днр”, для впровадження стандартів освіти рф.

1 вересня 2022 року Толстікова організувала у школі проведення святкового заходу з нагоди початку освітнього процесу у закладах освіти так званої “днр” із залученням представників окупаційної адміністрації т. зв. “Мироновской поселковой администрации днр”.

Наприкінці вересня минулого року Толстікова під час інтерв`ю одному з пропагандистських ресурсів підтримала проведення так званого референдуму щодо приєднання тимчасово окупованих територій Донецької області до складу держави-агресора.

Крім цього, є ще два заочних вироки щодо працівників вищої освіти на тимчасово окупованих територіях Донецької області.

Фейкова ректорка Маріупольського державного університету Лариса Сиволап отримала від суду заочний вирок: три роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади в органах влади та пов`язані з освітнім процесом, строком на 15 років.

Із січня 2022 року Сивполап була професором кафедри управління персоналом та економіки підприємства навчально-наукового інституту управління у Маріупольському державному університеті.

Після окупації Маріуполя російськими військовими Сиволап залишилася у місті. Приблизно у червні минулого року вона добровільно погодилася очолити Маріупольський державний університет. 14 червня 2022 року Сиволап було призначено фейковою ректоркою цього закладу.

Сиволап неодноразово на пропагандистських ресурсах держави-агресора з’являлась у відеозаписах, підтверджуючи факт впровадження в університеті стандартів вищої освіти рф.

Фото Сиволап – “Слідство Інфо”

Після початку повномасштабної війни колеги намагалися розшукати Сиволап за допомогою мережі Facebook. Та потім вона сама “з`явилася” у ролі фейкової ректорки Маріупольського державного університету.

“Слідство. Інфо” знайшло в мережі відео з Ларисою Сиволап, у якому вона скаржиться російським пропагандистам на українських військових, зокрема з полку “Азов”: “Возле моего дома, например, четко, знаете, как на работу, в шесть утра приезжал танк и постоянно были залпы. Ну, естественно, это был украинский, у нас даже жители нашего подъезда пытались со своими детьми выйти и попросить, чтобы они уехали. На что услышали в свой адрес очень много неприятных вещей”. Колаборантка на камеру розповідала пропагандистам про те, що буцімто азовці обстрілювали “зелені коридори”.

“Ехать было страшно, потому что были случаи, когда люди, я знаю, выезжали с Приморского района, и наши коллеги, сын, сидел в машине, невестка и ребенок, и реально невестка была убита. Сын ранен. То есть люди реально оттуда уезжали и им стреляли в спину “азовцы”, — додає Сиволап.

Також заочно засудили до двох років позбавлення волі і забороною займати посади в органах влади та сфері освіти строком на 10 років Юліану Лазаревську, яка зазначена як “старший преподаватель кафедры системного анализа и информационных технологий в Мариупольском государственном университете имени А. И. Куинджи”.

Фото Лазаревської – “Миротворець”

Із вироку суду стало відомо, що в липні 2022 року Лазаревська добровільно працевлаштувалась до створеного окупаційною владою так званого “Мариупольского государственного университета” “донецкой народной республики”, у якому зайняла дві посади: “заместитель декана факультета экономики, управления и права” і “старший преподаватель кафедры системного анализа и информационных технологий”.

До цього Лазаревська працювала асистенткою кафедри системного аналізу та інформаційних технологій у Маріупольському державному університеті, але 15 серпня 2022 року, після того як стало відомо про її співпрацю з росіянами, її звільнили.

У період з 28 по 31 серпня 2022 року вона проходила навчання в “Донском государственным техническом университете” у м. Ростов-на-Дону з метою “підвищення кваліфікації “по дополнительной профессиональной программе”.

Після чого Лазаревська разом з іншими викладачами спланувала та організувала освітній процес на “факультете экономики, управления, и права” за освітніми стандартами та навчальними планами так званої “днр” та держави-агресора.

Ця публікація була підготовлена ГО “Харківський антикорупційний центр” в рамках проєкту “Підтримка журналістських розслідувань в Україні”. Зміст публікації є винятковою відповідальністю ГО “Харківський антикорупційний центр” i не відображає погляди Європейського Союзу чи Інституту висвітлення війни та миру.