Минулого тижня російські пропагандисти на своїх ресурсах показали “інтерв’ю” з Максимом Доценком. За версією ворожої пропаганди, це мешканець Куп’янська-Вузлового Харківської області, який восени 2021 року був призваний на строкову службу і ніс її в одній з частин Нацгвардії у Вінницькій області.
За словами Доценка, у квітні 2023 року, коли він прослужив півтора року, його не відпустили зі служби, як мали б. Тоді він буцімто почав хвилюватись, що його відправлять на фронт. Так звана “військова цивільна адміністрація Харківської області” стверджує, що саме вона допомогла Доценку нещодавно виїхати до росії. Як це сталося, звісно, не повідомляють.
Місцеві групи Куп’янська підтверджують, що Доценко – український строковик, якого призвали на службу восени 2021 року.
Разом із Доценком на “інтерв’ю” до піарниці окупантів Анастасії Рублевської прийшов і так званий “голова військової цивільної адміністрації Харківської області” Віталій Ганчев. Нагадаємо, Рублевській заочно повідомили про підозру в посяганні на територіальну цілісність і недоторканість України, її оголосили в розшук, суд дав згоду на затримання.
Звісно, під час “інтерв`ю” Доценко повторював тези окупантів. Далі ми пройдемось по кожному з них і спростуємо абсолютно бездоказові, а іноді фейкові твердження, які на пропагандистських помийках можна віднайти щодня і без Доценка.
Пропагандисти поділили “інтерв’ю” з Доценком на кілька частин і закидували в інфопростір “порціями” протягом трьох-чотирьох днів.
На початку “інтерв’юєрка” намагалась вивести Доценка на те, що йому в Україні загрожувала небезпека і його хотіли відправити на фронт. Було декілька запитань, але жодного разу дезертир не зміг навести жодного доказу, прикладу, коли особисто йому хтось у його частині говорив або натякав на перекидання на фронт. Все обмежилось “доказом” на рівні відчуття, що колись і до нього дійде черга. Більше того, Доценко жодного разу не чув і щодо інших строковиків, із якими служив, що їх хтось примушував підписувати контракт чи погрожував відправити на фронт.
Коли до розмови долучився Ганчев, Доценко повторив тези про “незаконну” мобілізацію в Україні. Від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року загальна мобілізація проводиться на підставі відповідного законопроєкту ВР, який вносить Президент України Володимир Зеленський. Кожні 90 днів загальну мобілізацію та воєнний стан продовжують рішенням Верховної Ради України. Говорити про “незаконність” процесу, що підтримується вищим законодавчим органом країни за поданням Президента, – абсолютно в стилі російської пропаганди. Загальна мобілізація та воєнний стан в країні запроваджені у відповідь на військову агресію та вторгнення росії.
Щодо припущень Доценка про те що у Харкові багато людей чекають росіян, то за результатами соціологічного опитування КМІС на кінець травня – початок червня 2023 року, в усіх регіонах України абсолютна більшість населення хоче закрити кордони з росією і запровадити візовий режим. Загалом по країні цей показник становить 79%, а на Сході країни – 75%. Станом на зараз лише 10% населення все ще хочуть розвивати відносини з державою-агресором або бажають, щоб країни були в складі єдиної держави (на Сході України цей показник становить 12%).
Також Доценко заявив, що Збройні сили України убили цивільних у селі Курилівка Куп’янського району. Це продовження історії від російських пропагандистів, які на початку липня цього року повідомили про те, що начебто солдати ЗСУ вбили вночі цивільне подружжя у власному будинку. Потім про цю історію росіяни забули. Версії називалися різні, але жодних фото, відео так і не з’явилось. Тепер Доценко повторив бездоказовий вкид про “жахіття, яі роблять ЗСУ в Куп’янському районі”.
І нарешті завершилось “інтерв’ю” розповіддю Доценка про те, як було “гарно” у Куп’янську, коли він був окупований росіянами. При цьому самого дезертира у цей період у місті не було. У якості доказу він пригадав, що під час окупації у місті довгий час зв’язку не було, а потім він з’явився. Варто нагадати, що зв’язок у Куп’янському районі до 24 лютого 2022 року, до вторгнення росіян в Україну, був добрий, а потім окупанти наказали “покласти” мобільний зв’язок та інтернет, щоб люди не могли спілкуватись з рідними та близькими на території вільної України.
Доценко пригадує також, що до повномасштабного російського вторгнення його батьки не мали гарної роботи, а з приходом окупантів усе начебто покращилось.
Як зазначає місцевий телеграм-канал “+MARAZM+”, до 24 лютого 2022-го мати Доценка була вихователькою в дитячому садочку, а при росіянах пішла працювати в одне з управлінь окупаційної адміністрації.
Він також заявив, що при росіянах усе процвітало. На відміну від Доценка, який не жив в окупації, місцеві жителі Куп`янського району і не тільки можуть розповісти і про примусове вивезення дітей, і про катування та вбивства цивільних, і про масове поховання людей в Ізюмі.
Пропагандисти вирішили “юзати” Доценка по повній і записали з ним ще одне “інтерв’ю”.
У “другій серії” колишній український строковик розповідає, що “в Україні ніхто не сприйняв ПЦУ, до храмів цієї церкви ніхто не ходить і в армії вона популярності не має”.
Згідно з соцопитуванням КМІСу, станом на липень 2022 року 72% українців вважають себе православними, при цьому 54% опитаних (на Сході України цей показник складає 42%) ідентифікують себе з Православною Церквою України і лише 4% – з УПЦ московського патріархату. Станом на осінь 2022 року кількість громад в ПЦУ та в УПЦ (мп) зрівнялася.
Даний матеріал виготовлено за підтримки ГО “Інститут масової інформації” в рамках проєкту міжнародної організації Internews Network