У перший день осені на літньому майданчику кафе на вулиці Дарвіна, 9 сталася пожежа. Невдовзі полум’я перекинулося на Будинок архітектора.
Будівлі вже понад сто років, вона є пам’яткою архітектури та містобудування у стилі неоренесансу і до сих пір бере активну участь у культурному житті міста.
Харківський антикорупційний центр розповідає, у якому стані зараз перебуває Будинок архітектора, чому він важливий для міста та як його планують відновлювати.
“Спочатку ми побачили дим, не могли зрозуміти, звідки він іде, бо літній майданчик кафе на той момент ще не працював, — розповідає голова правління Харківської обласної організації Національної спілки архітекторів України Володимир Матяс. —
Я відчув запах гарі, пройшов по основних залах. А потім біля відкритого вікна почув звук тріску деревини, висунувся і побачив загоряння, викликав пожежних”.
1 вересня близько 11:20 на літньому майданчику кафе Manhattan Bar, на місці якого колись розташовувався легендарний Churchill’s Music Pub, виникла пожежа. Невдовзі вогонь перекинувся на Будинок архітектора, що знаходиться впритул до нього. “Цей будинок старої забудови з дерев’яними елементами внутрішніх несучих конструкцій. Тому вогонь за лічені хвилини перекинувся на його дах і горище, — розповідають у ДСНС у Харківській області. — На момент прибуття рятувальників горів майданчик кафе на площі 70 кв. м, а також дах і горищне перекриття будинку на площі 150 кв. м”.
У гасінні вогню брали участь дев’ять пожежно-рятувальних підрозділів на автоцистернах та три пожежних автодрабини. Матяс, який теж долучився до ліквідації пожежі, визнає, що все могло бути набагато гірше.
“Мені дуже допомогли нові класні вогнегасники з гуманітарної допомоги, яка за декілька днів до пожежі прибула до нас із Польщі, врятували від великої пожежі зсередини будинку, — згадує він, показуючи одне з постраждалих приміщень:
У цій дерев’яній шафі у нас архів, багато паперу, якщо б вогонь перекинувся на неї, ми б зсередини вже не змогли погасити.
Літній майданчик загасили доволі швидко, але полум’я пішло на дах будинку і дуже швидко почало розповсюджуватися по горищу. Була доволі складна пожежа через дуже високу температуру горіння і велике задимлення”.
О 14:47 співробітники ДСНС остаточно ліквідували пожежу. Під час гасіння двоє рятувальників отруїлися чадним газом. Причину займання ще встановлюють.
Через пожежу у Будинку архітектора найбільше постраждали дах та горище. Також пошкоджені автентичні елементи інтер’єру — ліпнина, паркет тощо. Проте, каже Матяс, більшість пошкоджень завдало навіть не полум’я, а вода.
“Дерев’яна конструкція даху десь на площі 100 кв. м вигоріла повністю, основні стропила залишилися, але дуже сильно постраждали, — розповідає голова правління Харківської обласної організації Національної спілки архітекторів України.
Вода [якою гасили пожежу] пішла на весь другий поверх — затопила паркет, стіни, стелю. І на першому поверсі теж дісталася декількох наших приміщень із цінними стелями.
Пожежні відкривали металевий дах, щоб можна було гасити полум’я. Бачите — листи металевого покриття розкриті, як консервна банка. Зараз дах відкритий просто неба на площі десь 150 кв.м. Все тільки почало просихати, але уночі був дощ, і знову велика маса води потекла, сталося замикання”.
У чому історична цінність будинку?
Двоповерховий Будинок архітектора в історичному центрі Харкова є пам’яткою містобудування та архітектури місцевого значення ще з радянських часів — на підставі рішення Харківського обласного виконавчого комітету від 30.04.1980. Зараз будівля перебуває на балансі Національної спілки архітекторів України.
“Колись ця будівля була купецьким особняком. Його збудували у 1911-1912 роках, на той час це був один із найкращих районів міста — вулиця Садово-Куликівська, у 1930-х роках вона отримала назву на честь англійського натураліста Дарвіна, — розповідають у Національній спілці архітекторів.
Купецький особняк належав династії Рижових, сім’я яких ціле століття вела торгову справу та займала вагоме місце в житті міста. Так, у книзі Дмитра Багалія та Дмитра Міллера “Історія міста Харкова за 250 років його існування” імена роду Рижових згадуються близько 54 разів”.
Проєктуванням та будівництвом особняка займався досвідчений архітектор Віктор Величко, який тоді жив на цій вулиці і був пов’язаний із Петром Рижовим зведенням будівлі Петербурзького міжнародного банку у Харкові.
Із нагоди новосілля подружжя Петра і Валерії Рижових та дня народження жінки влаштували пишний бал. Будинок Рижов записав на ім’я дружини як подарунок на іменини.
“Особняк побудований у стилі неоренесансу, це один із небагатьох особняків міста, вигляд якого практично не змінився, — наголошують у Національній спілці архітекторів.
Фасади прикрашені колонами та пілястрами іонічного ордера, парапетом зі скульптурним фризом над входом та фігурною балюстрадою. Інтер’єр не менш розкішний: вестибюль та парадний білий зал — у формах пізнього класицизму, зелена їдальня, що нагадує романські замки, — з каміном, дубовою різьбленою стелею і стінами зі штучного мармуру. З їдальні — вихід на велику терасу внутрішнього саду з витонченою напівротондою, що збереглася.
Люстри та дверні ручки були відлиті на заводах купця Рижова. До речі, деякі вікна з візерунками і дзеркала збереглися ще з часів побудови особняка”.
За часів радянської влади в особняку розміщувалася Надзвичайна комісія з боротьби з контрреволюцією, спекуляцією та саботажем, а також І Всеукраїнське товариство культурних зв’язків із закордоном. Від 1934 року особняк став Будинком архітектора.
Як жив будинок до пожежі?
Останнім часом Будинок архітектора не отримував центрального фінансування і виживав переважно за рахунок орендної плати. Частина з орендарів залишила його після початку повномасштабного вторгнення. Крім того, будинок має великі борги за електроенергію волонтерського штабу, що працював на території кафе в перші місяці великої війни.
“Будинок був на самозабезпеченні, — розповідає Матяс. — Ми не обирали [орендарів] — якщо люди були готові платити, давали можливість. Тут були і лікарі, і кабінети туристичних агенцій, поліграфія, офіс брендового одягу”.
Також Будинок архітектора підтримував існування за рахунок символічних членських внесків від учасників харківської спілки архітекторів. До неї входить близько 300 фахівців. Проте, каже Матяс, і до повномасштабного вторгнення не всі робили внески вчасно, а зараз, коли в архітекторів небагато роботи, з цим ще складніше.
“30 гривень на місяць платять несертифіковані архітектори, а сертифіковані — близько 100 грн, — пояснює він. — Ці гроші йдуть на Київ, нам вертається половина. Але сертифікованих архітекторів не так багато, а в порівнянні з комунальними платежами це дуже незначні гроші”.
Допомагали Будинку архітектора також разові події, зокрема фотосесії, семінари, розважальні івенти. Наприклад, у п’ятницю, 13 травня 2011-го, у розквіт субкультури хіпстерів, тут відбулася вечірка з відповідною назвою Hipsters та діджей-сетами.
Пізніше заходи в Будинку архітектора організовувало, зокрема, творче об’єднання Wonders(раніше — Wonderclub), що виникло у 2021 році. Засновник спільноти Ігор Рибаков (Nataniel Anarea) до повномасштабної війни працював дизайнером і архітектором, будинок на вул. Дарвіна, 9 він пам’ятає з дитинства через те, що його мати входить до спілки архітекторів.
У жовтні 2021-го Wonderclub влаштували в Будинку архітектора кінопоказ. А напередодні російської навали, 12 лютого 2022-го, — вечірку-маскарад. Захід робили власним коштом, урешті вийшли “в нуль”.
“Щороку я спостерігав, що Будинок архітектора переживає не кращі часи і з цим треба щось робити, — згадує Рибаков.
А чому б не влаштувати цікавий захід, який буде [концептуально] співпадати з місцем, де все це проходитиме? Я запропонував ідею [спілці архітекторів], вони сказали: “Чому б ні, треба якось оживляти це місце”.
Була ідея зробити не просто якусь кінкі-паті, а [відтворити] темну естетику 70-х. І ми вирішили одночасно робити там фотовиставку.
Зібрали приблизно 5,5 тис. грн. Десь 2 тис. грн витратили на використання зали — тобто на оренду та електрику. Решту — на покриття мінімальних витрат”.
Після початку повномасштабного вторгнення Ігор поїхав в евакуацію на Закарпаття. Повернувшись у червні 2022-го, вирішив поновити діяльність Wonderclub.
Перші події влаштовували в барі “Плакуча Іва”, який також постраждав від “прильоту”. До дірки в стелі від уламку касетного боєприпасу підвісили червоні стрічки, що символізували “рани” будівлі після “прильоту”.
У червні 2023-го Wonders повернулися до Будинку архітектора, організували захід “Запали свій вогонь II: Кохання, побудоване на вогні” — продовження виставки, яку Ігор Рибаков робив у 2018 році в Худпромлофті у Харківській державній академії дизайну і мистецтв (Худпромі).
Триденна подія об’єднала художників, перформерів, поетів, інсталяції та музику. Частину виручених коштів спрямували на благодійність організаціям, що опікуються дітьми, — “Діти. Харків. Допомога” та Dia.Help.
“Виставка у Худпромі була про те, як людина розкриває свої творчі здібності, не маючи референсу, — розповідає Рибаков.
Хотілося продовжити цю тематику, але також зачепити воєнний час. Виставка “Кохання, побудоване на вогні” якраз пов’язана з дистанцією, коли багато пар розпадаються через те, що чоловіки залишаються тут, а їхні родини їдуть.
У Будинку архітектора [від “прильотів”] повибивало вікна, за час, що він практично не обслуговувався, все застаріло, хотілося оживити це місце”.
Пошкодження внаслідок “прильотів” Будинок архітектора отримав у квітні та влітку 2022-го. Минулого тижня, 2 вересня, в ньому мав відбутися благодійний fashion-показ українських дизайнерів та брендів. Цим заходом сподівалися привернути увагу до потреби у реставрації будівлі, виручені гроші планували спрямувати на її підтримку.
“Тут поруч були “прильоти”, у нас вибило декілька історичних вікон, скло відсутнє, і декілька вікон із бокових фасадів теж вилетіли, — розповідає Матяс та показує на тріщини у склі в білій залі:
Багато тріщин пішло через обстріли, це оригінальне скло, вікна 1912 року. І тут залишилися сліди ще з часів Другої світової — ще під час тієї війни хрест на хрест клеїли папір, щоб вікна не вибило.
У нас перед [повномасштабною] війною був косметичний ремонт. Один меценат допоміг зробити паркет у зеленій залі, ми його повністю відновили — паркет оригінальний, дуже красивий. Стеля була в поганому стані, теж відремонтували ще до війни, і було дуже шкода, коли після обстрілів там з’явилися тріщини”.
А що з відновленням?
Через те, що будівля перебуває на балансі Національної спілки архітекторів України, тобто є власністю держави, відновленням має перейматися держава.
Водночас у Будинку архітектора розпочали юридичні процедури, спрямовані на майбутнє відновлення будівлі. Також вигадують тимчасові рішення, щоб запобігти подальшому руйнуванню будівлі.
“Ми робитимемо акт обстеження пам’ятки архітектури, експертизу щодо ушкоджень, щодо матеріальних збитків, — розповідає Матяс.
Зараз уже починаємо купувати матеріали задля тимчасового рішення перекриття даху, бо якщо навіть плівкою не затягнемо, ще пару дощів — і у нас все заллє і навіть може обвалитися декілька перекриттів.
Капітально ремонтувати дах зараз немає фінансової можливості, і ми розраховуємо, що зможемо увійти в зиму хоча б тимчасовими рішеннями”
Наразі Будинок архітектора знеструмлений. Серед першочергових задач, каже Матяс, — відновити електроенергію і висушити пошкоджені приміщення до початку холодів.
“Нам потрібно підключатися до електромережі, а перед цим — зробити аналіз ситуації щодо проводки і провести певні заходи, на які треба витрати гроші, — пояснює Матяс.
Опалення вартує великих коштів, і ми не потягнемо платити за нього. А якщо будинок стоятиме без опалення і будуть сильні морози, може просто порозривати стіни, перекриття, якщо вони напитані вологою”.
У Будинку архітектора вже збирають кошти на відновлення і закликають громадськість допомогти. ХАЦ також долучився до збору, аби врятувати цю пам’ятку архітектури.
“Якщо ми бачитимемо, що у нас немає виходу зі становища, з міською радою теж розмовлятимемо, — припускає Матяс. — Бо це пам’ятка архітектури, вулиця Дарвіна — одна з візитівок міста, і цей будинок — теж”.
Водночас під час сесії міськради 6 вересня міський голова Ігор Терехов дав доручення профільним департаментам зайнятися питанням збереження Будинку архітектора:
“Це перлина міста Харкова, тому ми допоможемо закрити контури будівлі, а потім звертатимемося до міжнародних організацій та фондів щодо підтримки цього об’єкта, щоб він не був зруйнований”.
Після заяви міського голови збір коштів на порятунок Будинку архітектора призупинили. За три дні вдалося зібрати 150 000 гривень. Ці кошти вже почали використовувати для першочергових заходів із консервації будівлі.
“Сподіваємось, що питання консервації та реставрації зрушило. Адже на капітальний ремонт будівлі потрібні мільйони гривень”, — наголошують у ХАЦ.
Ігоря Рибакова, який волонтерив, допомогаючи долати наслідки пожежі, цей форс-мажор надихнув, аби активніше використовувати Будинок архітектора в якості локації. Також у Wonders народилася ідея зробити флеш-ап виставку, у межах якої кожен міг би відрефлексувати пожежу та майбутнє цієї будівлі.
“Будинок архітектора я хочу використати максимально, — підкреслює Рибаков. — Хочеться, щоб це місце постійно працювало як мотор, щоб про нього знали і кричали всі, максимально відновити його.
Я вважаю, що Wonders та інші творчі об’єднання мають взяти на себе відповідальність, щоб ми “підіймали” не лише Будинок архітектора, але й інші місця, що теж потребують допомоги. Бо час такий, що культура не на першому місці”.
ХАЦ, зі свого боку, також планує долучитися до обговорень щодо візії Будинку архітектора відразу після його реставрації.
Дмитро Кузубов, фотографії автора та з архіву Ігоря Рибакова