ДБР та оперативники СБУ прийшли з обшуками до керівника Харківського антикорупційного центру Dmytro Bulakh, який зараз є військовослужбовцем Нацгвардії. Маючи на руках ухвалу суду про проведення обшуків, вони з’явилися за місцем проживання ти вимагали надати відомості, пов’язані з проходженням військової служби. Так, не у командування військової частини, а саме вдома.
Сприймаємо це як продовження кампанії тиску на представників громадського сектору України. Після кейсів із командою Bihus.Info, головою ЦПК Віталієм Шабуніним, розслідувачем “Слідство.інфо” Євгенієм Шульгатом, головним редактором Руху “Чесно” Олександром Саліженком представники влади на замовлення тієї ж влади за кошти платників податків на третьому році великої війни влаштовують незахопливий нешпигунський небойовик у Харкові.
Хто не в темі: Дмитро Булах добровільно мобілізувався до ЗСУ навесні 2023 року, проходить службу в одній з частин Нацгвардії України. Але з літа 2022 року відбувалися дивні події, які він не робив публічними аби не дизморалити суспільство. Вони про зловживання системою мобілізації і рекрутингу, мобілізацією “на замовлення”, якщо хочете.
“Червень 2022го. РОВ висять на північ від Харкова, прям у передмісті. Я після коронавірусу тяжко хворію пневмонією, але вже йду на поправку. Щоденно їжджу у лікарню капатися на декілька годин. Формально на стаціонарі, фактично ночую вдома і їжджу капатися. Після одного з останніх таких сеансів, я їду до мами (вона мешкає у приватному секторі, у середмісті, умовно) і бачу за собою машину, але не зважаю на це, думаючи, що це параноя. Після того як виходжу від мами я прямо напроти виходу бачу той самий крузак (звісно, на номерах прикриття), який різко зривається до мене і звідти виходять 3 людини. 2 ДСРівця (так, ДСРівці на крузаку вручали повістку))) і один представник ТЦК. ТЦК Київського району, хоча я і зареєстрований, і стою на обліку в ТЦК, і події відбуваються у Слобідському районі. Вони виписують мені повістку на наступний день в Київський РТЦК. Я, звісно, був дещо спантеличений цим ексклюзивним підходом. М’яко кажучи. Але вирішив не виносити це, щоб не дизморалити. (ДСР – Департамент стратегічних розслідувань Нацполу).
Звісно, я пішов у РТЦК, адекватні працівники якого знали і розуміли оцей весь треш. Ледве пройшов медкомісію через черги (так, тоді ще були черги) за декілька тижнів. В процесі другий раз захворів пневмонією (а потім і третій, в мене почалися напади і ще купа спецефектів від корони та лікування) і хворів аж до лютого-23, а потім мобілізувався сам.
Я розумію, що є певна мережа РТЦК по країні, які вкрай чутливо реагують на такі “прохання” і беруть під козирок. І з ними, як правило, такі історії відбуваються. Це далеко не кожен РТЦК. По своєму місту я знаю декілька таких ситуацій від інших людей і вони всі про один центр. Якщо вони захочуть, то самі це розкажуть публічно.
Але точно, що я розумію дивлячись на історії Євгена, Бігусів, Віталія Шабуніна, Юрія Ніколова і т.д., що ми повернули кудись не туди і треба повертатись на нормальний шлях. Виправлення цих зловживань буде найкращим маркером змін у підходах до мобілізації, замість тисяч слів і законів”.
І це ще не все. Восени 2023 року Дмитро Булах помітив за собою “хвости”. Близько десятка різних машин на оперативних номерах “вигулькували” за різними адресами, де він з’являвся. Хто і за чиїм наказом кілька місяців стежив за військовослужбовцем Булахом? Ми точно не будуємо в Україні копію росії? Із ким бореться українська влада руками СБУ та ДБР? Чудити таке під час великої війни можуть або недолугі корумпанти, або справжні чорти. Обирайте.