«Путін для мене – найвеличніший політик сучасності», – таке у квітні цього року заявив одеський таксист своїй пасажирці. Також розповідав, що не вірить у поразку Росії. Можна було б сказати, що це звичайні балачки невдоволених життям таксистів. Втім, згідно з українським законодавством, такі висловлювання є кримінально караними. Чоловік набалакав собі на статтю 436-2 ККУ, тобто вчинив виправдовування збройної агресії РФ.
Харківський антикорупційний центр, у рамках моніторингу справ колаборантів, також дослідив, як суди карають за виправдовування дій Росії. До вибірки потрапили Миколаївська, Одеська, Запорізька та Херсонська області. Протягом червня-серпня 2023 року, за даними Реєстру судових рішень, за ст. 436-2 ККУ суди ухвалили 24 вироки. Найбільше в Одеській області – 15 вироків. На другому місці Миколаївська область – 8 вироків. Лише один вирок за цією статтею протягом вказаного періоду у Запорізькій області. Жодного – у Херсонській, адже там суди досі нормально не відновили роботу через постійні обстріли й часткову окупацію.
Історія появи статті про глорифікацію у ККУ
З початком повномасштабного вторгнення РФ українські законодавці внесли низку змін до Кримінального Кодексу України та передбачили покарання за різні види допомоги ворогу. Так, серед іншого, у березні 2022 року з’явилася нова стаття ККУ 436-2: «Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників».
Три частини цієї статті передбачають такі види покарання:
· Ч. 1 – коли особа виправдовує агресію Росії передбачає: виправні роботи до двох років або арешт до шести місяців, або позбавленням волі до трьох років;
· Ч. 2 – коли особа виготовляє та поширює матеріали на виправдання агресії Росії: обмеження волі до п’яти років або позбавлення волі до п’яти років, з конфіскацією майна або без такої;
· Ч. 3 – коли дії, передбачені ч. 1 і ч. 2 вчинені повторно або службовою особою чи організованою групою: позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Водночас згідно зі ст. 75 ККУ, суд може звільнити особу від відбування покарання у разі, якщо обвинувачений визнає вину та погоджується на обмеження волі до 5 років. Тоді ухвалюється так зване «умовне» покарання, протягом якого засуджений має періодично з’являтися до органу пробації, повідомляти про зміну місця роботи чи проживання. Але це у випадку, якщо людина визнає провину, сприяє слідству й раніше не притягувалася до відповідальності.
Як суди карають за глорифікацію
Із 24 досліджених вироків у 23 – суди ухвалили позбавлення волі із подальшим звільненням від покарання. Всі вони визнали провину, розкаялися та уклали угоду зі слідством. Так, одинадцятеро людей отримали 5 років позбавлення волі, троє – 4 роки, п’ятеро – 3 роки, і по двоє людей – 2 і 1 рік. Лише в одному випадку людина отримала штраф.
Найпопулярнішим «умовним» покаранням є 1 рік випробувального терміну – його отримало 15 людей. Двоє людей отримало 1 рік і 6 місяців та по троє людей – 3 і 2 роки «умовно».
Згаданою статтею передбачена конфіскація майна. Втім, згідно з ч. 2 ст. 59 ККУ конфіскувати майно можна у випадку тяжкого злочину, а глорифікація належить до нетяжкого. У досліджених вироках суди не застосовували конфіскацію майна, але в 12 випадках ухвалили передати у власність держави знаряддя злочину – телефони, ноутбуки чи системні блоки, які використовували обвинувачені.
Одеський таксист-любитель Путіна
Як ми вже зазначили, за досліджуваний період найбільше вироків було на Одещині. Один з 15 вироків – справа одеського таксиста сервісу «inDrive» Олександра Івахіва. Як ідеться у матеріалах справи, 14 квітня цього року він перевозив пасажирку у своєму «Nissan Leaf». Зав’язавши розмову серед іншого чоловік заявив: «Я не верю, что у них получится победить Россию. Вот не знаю, не верю, Россия еще ни одной войны не проиграла в своей истории. Нам для нашей страны для экономики для нормальной нашей жизни лучше быть с Россией чем с западом, понимаете». Коли пасажирка заперечила його твердження і нагадала про звірства росіян, він продовжив: «Они тоже не вырезают, поверте мне, вы слушаете СМИ наш. Никто там ничего не режет. А вы не думаете что это могли наши сделать? А? А вы знаете сколько фейков есть? Как? Вот так в смысле, вот так это все фейковые дела, а не просто так, та а видео еще вы скажите ,що русские выложили это в интернет». Вочевидь, пасажирка вирішила записати розмову й наостанок перепитала, що таксист думає стосовно президента країни-агресора. Той заявив: «Для меня знаете кто Путин, для меня Путин один из самых великих политиков современности» та сказав, що причиною війни є наближення НАТО.
Лінгвістична експертиза підтвердила, що ці висловлювання містять заперечення збройної агресії РФ. Відтак чоловіку інкримінували вчинення правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 436-2 ККУ. На суді він провину визнав. Також сказав, що шкодує та визнає Путіна президентом країни-агресора.
Київський районний суд міста Одеси присудив чоловіку 1 рік позбавлення волі та звільнив від відбування покарання з «умовним» терміном також 1 рік. Протягом цього часу він має відмічатися в органі пробації, повідомляти про зміну місця проживання та роботи. Якщо протягом року вчинить нове порушення, до нього додасться і цей строк.
Єдиний штраф
У липні 2022 року жителька Одеси Олена Гутиря, яка родом з РФ, сиділа в місцевій кав’ярні та гортала стрічку забороненої в Україні соцмережі «Однокласники». Там вона ставила «класи», тобто вподобайки пропагандистським дописам. Через особливість цієї соцмережі пости автоматично відображалися в її профілі.
Серед іншого жінка вважала «класним» допис зі словами: «Хорошая новость: ракетные удары продолжаются по всей Западной Украины. ВС РФ разбомбили весь черниговский промзавод, где велись разработки урана по созданию грязной бомбы. Иными словами укронацисты при поддержке США и НАТО планировали создать атомную бомбу. Цели все уничтожены. Если драка неизбежна, бить надо первым Путин». Також їй сподобалося висловлювання: «Хохлы делают еб#ло, якобы 9 лет ежедневно не убивали детей Донбасса. Им хочется вести отсчет от 24 февраля 2022 и чувствовать себя жертвой. Нет, бл#ди, так не получится. Вина за происходящее полностью на вас! И вы будете отвечать!».
Ці вислови містять виправдання збройної агресії РФ й жінці інкримінували ч.2 ст. 436-2 КК України. Вона пішла на угоду зі слідством та визнала провину, погодилася на узгоджене покарання у вигляді штрафу. Приморський районний суд Одеси затвердив угоду та присудив їй штраф 3 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 51 000 гривень. Також суд конфіскував у дохід держави її ноутбук.
Миколаївський церковник
У грудні 2022 року, тобто вже за рік повномасштабного вторгнення РФ, у Миколаєві місцевий церковник Костянтин Вараксін вирішив «просвітити» учасників Телеграм-групи «За чашкой чая» пропагандистським відео «Нет пользы от оружия. Война и Библия. 9 серия».
Це пропагандистський фільм російського православного телеканалу «Спас». Герої ролика у ньому відвідують різні населені пункти тимчасово окупованої Росією території України та міркують стосовно причин розв`язування війни, спілкуються з представниками російських окупаційних військ. Періодично у кадрі з’являються зображення російських окупаційних військ, військової техніки та символіки країни-агресора в присутності православного духовенства. Також є кадри ймовірно полонених українських військовослужбовців ЗСУ із язичницькими татуюваннями, зібрань українських патріотично налаштованих громадян.
Невдовзі чоловік запостив аналогічне відео. Його дії слідство розцінило за ч. 2 ст. 436-2 ККУ, тобто поширення матеріалів на виправдання Росії. Обвинувачений уклав зі слідством угоду про визнання винуватості. Центральний районний суд Миколаєва присудив йому 3 роки позбавлення волі, від відбування яких одразу звільнив, призначивши натомість стільки ж років «умовно».
У матеріалах справи також вказано, що чоловіку мають повернути телефон, вилучений під час обшуку в Свято-Миколаївській соборній церкві. У Фейсбуці ми знайшли профіль чоловіка з таким же прізвищем та ім’ям. У ньому є світлина чоловіка в релігійному одязі у церкві, а також знімки церкви із табличкою «Московский патриархат. Украинская православная церковь. Свято-Покровский храм».
Чекав «орків» у Запоріжжі
У квітні 2022 року Олександр Шевченко, тимчасово безробітний мешканець Запоріжжя поширив у пропагандистському Телеграм-каналі «Ополчение Z» допис: «Крик души. «Русские Орки», дорогие мои, хорошие – не останавливайтесь!». Протягом червня-липня також постив гасла: «И все же есть другие Украинцы!» та «Чем больше крови покажут, тем больше денег выпросят, и все под маркой агрессии РФ, вот только чаще всего сами и стреляют».
Слідство кваліфікувало дії за ч. 2 та ч. 3 статті про глорифікацію – а саме у поширенні матеріалів на виправдання РФ та вчинення цього повторно. У сукупності Жовтневий районний суд Запоріжжя призначив чоловіку 5 років позбавлення волі. Проте оскільки він визнав провину та уклав угоду зі слідством, зрештою суд ухвалив йому рік «умовно». Телефон чоловіка суд конфіскував у дохід держави.
Підсумки
Більша частина справ про глорифікацію завершується умовним терміном покарання. Такою є особливість українського законодавства, адже злочин є нетяжким. Як вказують судді в таких вироках, шкода нанесена державі, інших потерпілих чи збитків немає. Втім, таким чином особи, які публічно висловлюють свою підтримку Росії, по-перше, отримують вирок. По-друге, вони потрапляють у поле зору правоохоронців. Також, у випадку вчинення інших протиправних дій протягом «умовного» терміну відбування покарання, до нового вироку додасться невідбутий строк.
У досліджених вироках лише в одному суд присудив штраф. Якихось оригінальних рішень, на кшталт додаткового зобов’язання у вигляді прочитання патріотичної літератури чи Конституції, як це зустрічалося в судах інших регіонів, за досліджений період не було.
Варто також вказати, що більшість засуджених – користувачі російських соцмереж. Можливо, варто було б подумати про більш дієве їх блокування.
Анастасія Зубова
Ця публікація була підготовлена ГО «Харківський антикорупційний центр» в рамках проекту «Підтримка журналістських розслідувань в Україні». Зміст публікації є винятковою відповідальністю ГО «Харківський антикорупційний центр» i не відображає погляди Європейського Союзу чи Інституту висвітлення війни та миру.